Захист від цькування не лише у школі: що пропонують народні депутати

Захист від цькування не лише у школі: що пропонують народні депутати

Photo: ua.depositphotos.com / Dmyrto_Z
23 Листопада 2023
FacebookTwitterTelegram
788

Через війну діти (як і дорослі) переживають додатковий стрес, який може вилитися в агресію. Агресія проти інших може проявлятися як у школі, так і в інших дитячих колективах (у закладах вищої освіти, відпочинку, спортивних школах тощо). Щоб посилити захист дітей від булінгу, законопроєкт №6393-д  пропонує внести зміни до законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про охорону дитинства», «Про оздоровлення та відпочинок дітей», зокрема вдосконалити механізми захисту прав дітей та інших осіб. Які головні зміни пропонуються? 

Уточнення визначення булінгу та посилення відповідальності за нього 

У чинному законодавстві (Закон «Про освіту», Кодекс про адміністративні порушення) визначення булінгу (цькування) є доволі детальним і охоплює різні форми цькування психологічне, фізичне, економічне тощо. Визначення, яке пропонує законопроект, охоплює не лише освітній процес, але й інші сфери життя.

Чинне визначення Пропозиція законопроекту
Діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого Психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, тобто будь-які умисні дії, що вчиняються всупереч волі, бажання, без згоди потерпілої особи, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, і порушують її права, свободи, законні інтереси та/або перешкоджають виконанню нею визначених законодавством обов’язків, що систематично вчиняються стосовно дитини або дитиною стосовно іншої особи, які є учасниками одного колективу

Підвищення відповідальності керівників закладів освіти за відсутність своєчасного реагування на булінг та інформування про це соцслужби і поліції

Законопроєкт пропонує зобов’язати керівників закладів освіти, культури, спорту, оздоровчих та відпочинкових закладів:

  1. затвердити та контролювати виконання положення про запобігання жорстокому поводженню з дітьми;
  2. розглядати скарги на жорстоке поводження та
  3. сприяти проходженню особами, які зазнали цькування або були його свідками, реабілітаційних програм.

Крім того, законопроєкт пропонує зобов’язати працівників перелічених закладів припиняти насильство, за потреби надавати постраждалим медичну допомогу (викликати швидку), а також протягом доби повідомляти поліцію та батьків.

У Кодексі України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за несвоєчасне інформування Нацполіції про булінг: штраф від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів (від 850 до 1700 грн) або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку. Однак законопроєкт пропонує запровадити більш комплексний підхід і зокрема програми з профілактики булінгу, які включатимуть підвищення кваліфікації працівників закладів освіти.

Зобовʼязання навчальних закладів розробляти плани заходів з протидії булінгу

Законопроєкт зобов’язує школи та інші освітні й культурні установи розробляти та впроваджувати плани заходів із запобігання та протидії булінгу. На практиці такі плани можуть носити формальний характер через відсутність конкретних механізмів їх реалізації та контролю. 

На нашу думку, варто: 

  • Залучати до розробки планів представників учнів, батьків, учителів – це дозволить врахувати інтереси та погляди різних груп. 
  • Здійснювати моніторинг та оцінку ефективності виконання планів та коригувати їх на основі даних цього моніторингу. 
  • Включити реалізацію планів до цільових показників керівництва закладів. 

Моніторинг може здійснюватися адміністрацією, психологічною службою або уповноваженою особою МОН шляхом аналізу статистики випадків булінгу та опитувань дітей, педагогів і батьків. 

Діяльність єдиного кол-центру з питань запобігання та протидії булінгу

Наразі в Україні діє гаряча телефонна лінія щодо булінгу (цькування) 116-000. Це безкоштовна послуга, яка доступна цілодобово. Зателефонувавши на цю лінію, діти або їхні батьки можуть отримати консультацію, повідомити про випадок булінгу та отримати допомогу. Проте автори законопроєкту розглядають можливість перейменування цього контактного центру або його заміни: вони пропонують замінити в законі «Про охорону дитинства» слова «кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей» на «кол-центр з питань запобігання та протидії жорстокому поводженню з дитиною»

Вочевидь, ідея авторів полягає в тому, щоб цей кол-центр не приймав повідомлення стосовно домашнього насильства та насильства за ознакою статті щодо дорослих, натомість щодо дітей приймав не лише повідомлення про випадки домашнього насильства, але й про випадки насильства над дітьми загалом, незалежно від того, де та ким воно здійснюється. Проте яким чином буде втілено цю ідею, із законопроекту незрозуміло. Тож ми підтримуємо зауваження Комітету з питань гуманітарної політики про необхідність уточнення цього положення, а саме:

  • Визначити правовий статус кол-центру (наприклад, консультативно-довідковий підрозділ при МОН). 
  • Закріпити основні функції кол-центру: надання консультацій, реєстрація повідомлень, перенаправлення звернень тощо. 
  • Встановити вимоги до фахівців кол-центру: проходження навчання з питань протидії булінгу. 
  • Визначити джерела фінансування та матеріально-технічного забезпечення. 
  • Окреслити взаємодію кол-центру з іншими органами та службами. 

Підвищення кваліфікації педагогів з питань запобігання та протидії булінгу

Наразі питання підвищення кваліфікації педагогічних працівників у сфері протидії булінгу законодавчо не врегульовано. Законопроєкт пропонує запровадити обов’язкові тренінги та курси підвищення кваліфікації для вчителів із цих питань. Ми підтримуємо цю ініціативу, адже системне навчання допоможе педагогам ефективно реагувати на випадки булінгу. Водночас важливо передбачити оновлення програм підготовки майбутніх учителів, щоб формувати відповідні компетенції на етапі здобуття фахової освіти. 

Надання психологічної підтримки постраждалим від булінгу

Відповідно до ст. 76 ЗУ «Про освіту», у системі освіти діє психологічна служба та здійснюється соціально-педагогічний патронаж, що передбачає надання психологічного супроводу дітям, які зазнали цькування. 

Оскільки законопроєкт пропонує захищати дітей від булінгу не лише в закладах освіти, він пропонує виключити це положення із закону «Про освіту» й натомість додати цькування до переліку «складних життєвих обставин», що дають право на отримання соціальних послуг. Тобто зобов’язання надавати психологічну допомогу жертвам цькування передадуть від шкіл до центрів надання соціальних послуг.

З одного боку, така ініціатива відповідає загальній логіці закону. Проте на практиці можуть виникнути складнощі з її втіленням у тих громадах, де недостатньо ресурсів або фахівців для надання соціальних послуг. Тому, на нашу думку, не варто повністю відмовлятися від можливості надання спеціалізованої допомоги в освітніх закладах.

Висновок

Законопроєкт є вчасною і необхідною ініціативою, спрямованою на посилення захисту дітей від булінгу. Він містить низку позитивних новацій, зокрема із захисту дітей від цькування не лише у загальноосвітніх закладах, а й у дитячих колективах загалом.

Проте деякі моменти потребують допрацювання зокрема оскільки законопроєкт робить акцент на попередженні цькування, слід передбачити стимули для керівництва відповідних закладів упроваджувати плани протидії булінгу на практиці, а не на папері. 

Для цього варто передбачити моніторинг і оцінку виконання планів протидії булінгу в навчальних закладах. 

Також варто не лише тренувати педагогів створювати вільне від жорстокості середовище та протидіяти булінгу, а і впровадити відповідні курси до навчальних програм педагогічних ЗВО.

Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний