Законопроєкти, важливі для України. Випуск 1: бюджет та боротьба з корупцією

Важливі законопроєкти. Випуск 1: бюджет та боротьба з корупцією

Photo: ua.depositphotos.com / yacobchuk1
5 Жовтня 2023
FacebookTwitterTelegram
967

Огляд законопроєктів зареєстрованих та розглянутих за період з 18 вересня по 2 жовтня.

Протягом двох останніх тижнів на сайті ВРУ було зареєстровано 58 нових проєктів законів та 24 проєкти постанов. Кабмін виступив ініціатором лише 7 проєктів законів, решта створені народними депутатами. Ми обрали для вас найважливіші.

Україна понад півтора роки потерпає від широкомасштабної військової агресії російської федерації, і зрозуміло, що сфера безпеки і оборони є головним пріоритетом для країни. Наприкінці вересня депутати зареєстрували і навіть прийняли за основу законопроєкти про зміни до державного бюджету на 2023 рік (проєкт №10038) і Бюджетного кодексу України (проєкт №10037), спрямовані на збільшення фінансування оборонної сфери. 

Перший проєкт передбачає збільшення видатків державного бюджету на суму 328,5 млрд грн або на +10% порівняно з поточною сумою (це вище серпневого рівня інфляції, який становить 8,6% рік до року та близько до прогнозного рівня інфляції на 2023 рік – 10,6%). Із цих видатків:

  • додаткові видатки на національну безпеку та оборону становитимуть 302,6 млрд грн, 
  • Мінсоцполітики отримає на виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам 16,5 млрд грн,
  • для МЗС на розширення дипломатичної присутності в 10 країнах Африки та Аравійського півострова передбачено 1,3 млрд грн. 

Покривати ці видатки уряд планує за рахунок кредитів та грантів ЄС та міжнародних фінансових організацій. 

Другий законопроєкт пропонує переспрямувати кошти (орієнтовно 190 млрд грн), які зараз надходять до Фонду регіонального розвитку, Дорожнього фонду, а також до спецфонду (акцизи, плата за проїзд дорогами вантажівок масою понад 12 т, різного роду штрафи) до загального фонду держбюджету і використовувати їх для фінансування сектору безпеки й оборони. Отже, ремонти доріг поки відкладаються, а збільшення фінансування підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України, сподіваємось, наблизить країну до перемоги.

В умовах воєнного стану ефективність використання коштів державного бюджету потребує особливої уваги та посиленого контролю. Більше того, коли більшість невійськових витрат держави покривається за рахунок грантів та кредитів міжнародних партнерів, важливо забезпечити виконання вимог США та ЄС до прозорості використання коштів та посилення боротьби з корупцією. Зокрема США підкреслюють необхідність посилення роботи Рахункової палати (РПУ), налагодження роботи Бюро економічної безпеки (БЕБ), Агентства з розшуку та управління активами (АРМА), Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) і т.п. Протягом останніх двох тижнів були зареєстровані кілька законопроєктів, які стосуються роботи цих органів. 

Реформа Рахункової палати (10044 і 10045 та альтернативні до них). Рахункова палата (РП) виконує кілька важливих завдань. По-перше, вона перевіряє ефективність використання бюджетних коштів центральними органами виконавчої влади й позабюджетними фондами, а також контролює кошти, які передаються з державного до місцевих бюджетів. По-друге, вона аналізує операції з внутрішніх та зовнішніх запозичень, державних гарантій та розрахунків за державним боргом; відстежує використання кредитів, які держава отримує від іноземних держав, банків та міжнародних фінансових організацій; здійснює контроль за виконанням міжнародних договорів, які можуть мати фінансові наслідки для державного бюджету. Законопроєкти 10044 і 10045 пропонують розширити сферу перевірок РПУ на місцеві бюджети й на міжнародну допомогу, надати РПУ більше політичної і фінансової незалежності (обрання Голови і членів РПУ має відбуватися на відкритих і прозорих конкурсах, а її фінансування не має залежати від уряду). 

Реформування Бюро економічної безпеки (БЕБ). Автори проєкту №10088 зазначають, що БЕБ так і не стало ефективним органом боротьби з економічними злочинами, зокрема, за півтора роки роботи штат БЕБ сформований лише на 17%. Із 2000 кримінальних проваджень, які розпочало БЕБ, лише 54 потрапили до суду, з яких за 36 винесено вирок і ув’язнено 1 людину. З моменту створення БЕБ керівництво не оголосило жодного конкурсного відбору на керівні посади, а всіх керівників підрозділів призначало з порушенням закону як тимчасово виконуючих обов’язки. Відповідно законопроєкт передбачає переобрання керівництва БЕБ із залученням міжнародних експертів. Якщо законопроєкт ухвалять, упродовж п’яти робочих днів із дня набрання ним чинності Кабмін повинен буде призначити т.в.о. Директора БЕБ не більше як на шість місяців, і протягом двох місяців створити конкурсну комісію, яка обере нового директора. Крім того, повноваження першого заступника та заступників Директора БЕБ будуть достроково припинені, а всі співробітники БЕБ повинні будуть протягом року пройти атестацію.  

Реформування Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП). Пропозиції (проєкти 10060-1, 10060-2) стосуються правил конкурсу на посади керівника, його заступників та прокурорів САП, а саме, підвищення ролі громадських та міжнародних організацій у відборі керівництва САП. Пропонується включення до складу конкурсної комісії осіб, визначених Верховною Радою (3 особи), Радою прокурорів (2 особи), Генеральним прокурором на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій зі сфери запобігання і протидії корупції (5 осіб). Сьогодні комісія складається з 4 осіб, визначених Радою прокурорів, та 7 осіб, призначених Верховною Радою. Крім того, законопроєкт пропонує формування Комісії з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності САП та інші зміни.

Боротьба з корупцією. Проєкт №10100 дозволяє скасувати термін давності за особливо тяжкими корупційними злочинами та не обмежувати термін розслідування корупційних справ. Також обмежується до 5 осіб кількість захисників підозрюваного під час досудового розслідування. Сьогодні їх може бути скільки завгодно, що часто призводить до зловживань і затягування розгляду справи. Зміни були розроблені на основі рекомендацій Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Ухвалення цього законопроєкту сприятиме забезпеченню невідворотності покарання за корупційні злочини. 

Іншим законопроєктом уряд запропонував ратифікувати Угоду з ОЕСР про приєднання до Робочої групи з боротьби з хабарництвом у міжнародних ділових операціях. Це необхідна передумова для набуття членства в цій організації. Після перших двох років у статусі учасника Робоча група проводить оцінку відповідності українського законодавства, політик і практик стандартам ОЕСР, і за результатами цієї оцінки ухвалює рішення про надання повноцінного членства в Робочій групі. Співпраця з ОЕСР у сфері запобігання та боротьби з корупцією важлива для діяльності національних антикорупційних органів, розбудови їхньої інституційної спроможності та підвищення професійного рівня їхніх співробітників.

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний