Унаслідок російських обстрілів в Україну повертаються регулярні графіки відключення світла. А з ними — численні фейки та маніпуляції. VoxCheck розбирає останні вкиди про електроенергію. І пояснює: заощаджувати треба електроенергію, але точно не критичне мислення.
Тільки під час весняної хвилі обстрілів російськими ракетами та дронами було втрачено 9,2 ГВт — близько половини генеруючих потужностей, з якими Україна проходила минулу зиму. Для порівняння, це більше, ніж увесь обсяг генерації Словаччини, а також більше, ніж генерація Естонії та Литви разом узятих. Наслідки для енергосистеми України — найруйнівніші за весь час повномасштабної війни. Утім, українцям загрожують не лише відключення, а й нова навала дезінформації. У соцмережах маніпулюють новинами про ціну електроенергії, звинувачують у відключеннях кого завгодно, крім росіян, та вимагають вимикати світло виключно у «дітей депутатів». Як перевіряти інформацію про світло — розбиралися аналітики VoxCheck.
Ні, ціну електроенергії не збираються зараз підіймати до 7,5 грн
І перші вкиди в переліку — з українських анонімних телеграм-каналів. Некоректний переказ новини, клікбейтні заголовки — типове для них явище. Минулого тижня дописи із запитанням «Ціна за 1 кВт електроенергії буде 7,5 грн?» зібрали купу негативних реакцій.
Скриншот допису
Насправді найближчим часом ціну на електроенергію не збираються знову підвищувати. З 1 червня діє тариф 4,32 грн/кВт-год для побутових споживачів. Також є додаткові тарифи, як-от 2,64 грн/кВт-год протягом опалювального періоду для будинків, обладнаних електроопалювальними установками, або нічний тариф 2,16 грн при встановленому двозонному лічильнику.
Така ціна чинна до 30 квітня 2025 року. Чи буде вона переглядатися наступного року, ще невідомо. В уряду є повноваження продовжувати дію пільгових тарифів.
Спекуляції про 7,5 грн/кВт-год виникли як неправильний переказ коментаря заступниці міністра енергетики України Світлани Гринчук. Вона пояснила, що ринкова ціна 1 кВт-год становить 7,5 грн. Діючий тариф 4,32 грн лише покриває собівартість виробництва 1 кВт-год «Енергоатомом» та «Укргідроенерго», а також передачу електроенергії та її розподіл.
Підвищення цін не суперечить закону
Популярний аргумент після підвищення будь-яких комунальних послуг — «це заборонено законом!». Цього разу в соцмережах навіть послалися на закон №2479-IX — мовляв, він передбачає мораторій на підвищення тарифів під час воєнного стану.
Скриншот допису
Утім, згаданий документ не стосується цін на електроенергію.
18 серпня 2022 року президент дійсно підписав закон №2479-IX, що регулює відносини на ринку природного газу та у сфері теплопостачання. В Україні на період дії воєнного стану та шести місяців після його закінчення діє мораторій на підвищення тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) та послуги з постачання гарячої води для всіх категорій споживачів. Натомість заборона не поширюється на електроенергію.
Ціна для населення не є завищеною
Наступний аргумент — «електроенергія для людей має бути дешевшою або ледве не безплатною». Російські та проросійські канали масово поширили заяви, що її собівартість значно нижча, а «Енергоатом» просто хоче отримувати «надприбутки». Вони цитують підозрюваного у державній зраді народного депутата Олександра Дубінського: собівартість атомної генерації 0,54 грн/кВт-год, при тарифі 4,54 грн за 1 кВт-год прибуток «Енергоатому» буцімто складе 4 грн з 1 кВт, тобто 3,4 млрд грн в місяць.
Насправді — ні. Станом на грудень 2023 року виробнича собівартість 1 кВт на АЕС складала 1,08 грн — про це повідомило Міністерство енергетики у відповіді на звернення нардепів «Батьківщини». Ймовірно, зараз ціна собівартості ще вище. Утім, це лише неповна собівартість, що включає витрати на саме виробництво. Натомість ціну на товар та послугу формують також витрати на збут та будь-які інші витрати, потрібні для її продажу. У випадку з електроенергією враховують також процес її транспортування, тобто розподіл енергії у регіонах та передача мережами «Укренерго», далі — постачання до кінцевого споживача. З початку 2024 року діють такі тарифи:
- на розподіл — від 0,061 до 2,630 грн/кВт-год (залежно від області та класу напруги);
- на передачу — 0,528 грн/кВт-год;
- на постачання — від 0,08 до 0,209 грн/кВт-год (залежно від постачальника).
Крім того, до кожного тарифу ще додається податок на додану вартість (20%). Якщо усе підсумувати, вийде собівартість у понад 4 грн/кВт-год.
Ба більше, ринкова ціна за електроенергію є ще вищою, оскільки її основою є оптова ціна, за якою енергію на ринку закуповує постачальник. Наприклад, 1 червня середньозважена ціна на ринку складала 4,5 грн/кВт-год. Тож для розрахунку ринкової ціни потрібно транспортні витрати додавати до цієї суми, а не собівартості. Виходить близько 7 грн/кВт-год.
Різницю між ринковою ціною і вартістю електроенергії для побутових споживачів відшкодовує «Енергоатом» за процедурою ПСО. ПСО — це покладення спеціальних обов’язків на окремих учасників ринку, у цьому випадку — на «Енергоатом» та «Укргідроенерго». Компанії зобов’язані постачати енергію населенню за фіксованими цінами та відшкодовувати різницю між фіксованою та ринковою ціною іншим учасникам.
Таким чином, про жодні «надприбутки» для «Енергоатому» не йдеться. Отримані кошти підуть на погашення заборгованості та дадуть змогу компанії надалі виконувати свої зобов’язання перед іншими енергетичними компаніями.
Світло НЕ продають в Європу
Теорії змови — ще одне поширене явище під час криз, чи то пандемій, чи то війн або масових відключень світла. Зустрічаються і відверто абсурдні теорії на кшталт «як тільки українці включили генератори, влада заговорила про підняття акцизів на пальне» (насправді підняти акцизи планували давно) або «світло вимикають для маніпуляції суспільною свідомістю».
Теорія про продаж електроенергії — мовляв, енергії вистачає, але її продають країнам Європи — виявилася найбільш стійкою. Настільки, що у 2022 році фейк озвучила Юлія Тимошенко в ефірі телемарафону. У 2024 році росіяни та «корисні ідіоти» повернулися до цієї теми.
Для відстежування експорту та імпорту електроенергії між Україною та сусідніми країнами ми використаємо інформацію Європейської мережі операторів системи передачі електроенергії (ENTSO-E). Її частиною Україна стала ще на початку повномасштабного вторгнення. На вкладці «Scheduled Commercial Exchanges», яка демонструє комерційні постачання, тобто купівлю або продаж електроенергії, бачимо, що Україна лише закупляє її.
Імпорт електроенергії з Угорщини до України. 6 червня 2024 року. Джерело: ENTSO-E
Імпорт електроенергії зі Словаччини до України. 9 червня 2024 року. Джерело: ENTSO-E
Водночас як доказ експорту з України також демонструють вкладку «Cross-Border Physical Flow», де показується результат балансування систем. Коли енергосистеми з’єднані між собою, то існує така річ, як «технічні перетоки». Це природне явище, обумовлене законами фізики. Як правило, ці перетоки незначні. Але завжди погодинний баланс майже нульовий: ми одразу повертаємо стільки, скільки йде за кордон. Це потрібно для стійкості енергосистеми та стабілізації ситуації з електроенергією при виникненні проблем.
До цього також вдається Україна через значні руйнування нашої енергетичної інфраструктури внаслідок російських обстрілів. Перетоки дозволяють нам балансувати власну енергосистему. Навіть у таких умовах Україна при перетоках частину електроенергії «залишає» собі. Наприклад, за 6 червня 2024 року ми у межах ENTSO-E отримали 24,9 тис. МВт, коли віддали лише 4,3 тис. МВт. Або за 9 червня Україна отримала 33,1 тис. МВт, а повернула лише близько 11 тис. МВт.
До подібних дій вдається не лише Україна. Наприклад, 26 травня 2024 року Україна надавала аварійну допомогу Польщі — отримувала надлишки електроенергії з енергосистеми цієї країни.
За словами Дениса Шмигаля, наразі Україна може імпортувати не більше 1,7 ГВт на добу, проте уряд хоче збільшити обсяги до 2,2 ГВт.
Анонімні джерела не завжди мають рацію
Щоб просунути певну тезу та водночас не виглядати голослівними російські новинні ресурси часто подають інформацію, посилаючись на «надійні джерела», «достовірних інсайдерів» та «наближених до Банкової людей». У такий спосіб вони можуть поширювати будь-які, навіть найабсурдніші новини. Цей прийом анонімні телеграм-канали часто використовують зокрема і для нагнітання страху та паніки через дефіцит електроенергії, спричинений обстрілами росії.
Виходить цікава ситуація, коли анонімний паблік посилається на таке ж анонімне джерело. При цьому у таких повідомленнях зазвичай прогнози «експертів» вкрай апокаліптичні. Коментатори часто виступають провидцями, адже вони «точно» знають, чого варто очікувати: «світла в Україні взимку взагалі не буде, бізнес буде закриватись, люди будуть ламати кордони, виїжджати». Навіть експерти з енергетики не можуть з упевненістю сказати, якою буде ситуація в енергосистемі України. Але анонімний експерт з телеграма або тіктоку точно знає, як пройде зима 2024-2025 років. Тож головний меседж псевдоекспертів зводиться до простої думки — з України варто виїжджати, бо далі буде тільки гірше.
Однак посилання на анонімні джерела — не унікальна вигадка росіян, до такого часто вдаються і міжнародні медіа. Так, видання Financial Times опублікувало статтю, у якій розповіло про стан енергосистеми України після численних російських обстрілів. У матеріалі наводять коректні дані про захоплення або виведення з ладу більшості енергетичної інфраструктури або про втрату 9,2 ГВт генерації.
Водночас є перебільшення: Financial Times пише, що тарифи на електроенергію підняли вдвічі. Хоча насправді зростання відбулось на 64% — з 2,64 грн до 4,32 грн за кВт/-год. Не обійшлося і без анонімних джерел. Один з українських посадовців, який говорив на умовах анонімності, повідомив: «Ми повинні готуватися до життя в холоді та темряві». Далі його слова про відключення протягом більшості дня взимку потрапили на шпальти українських ЗМІ.
У Міненерго заявили, що стаття Financial Times має ознаки інформаційно-психологічної операції (ІПСО), створеної для просування російських наративів. Однак у цьому випадку зарано розвішувати ярлики «це іпсо». Адже не всі критичні чи негативні повідомлення створені, щоб навмисно завдати шкоди. Так, головне завдання ІПСО — влив на суспільство через поширення деструктивних наративів. Натомість іноді неприємну або некоректну інформацію озвучують без мети підірвати суспільство. Це може бути як через несвідомі помилки при написанні статей, так і через бажання підготувати аудиторію до найгірших сценаріїв (навіть якщо вони не справдяться).
Журналісти Financial Times могли неправильно трактувати слова спікерів або ж «посадовці» висловили власні припущення, які не мають підтвердження у реальності. Саме в цьому і полягає найбільша проблема анонімних джерел. З одного боку, приховування імен спікерів є виправданим, бо вони можуть вільно говорити. Проте анонімні співрозмовники можуть робити неправдиві, маніпулятивні заяви, або заяви, що відображають особисту думку спікера, а не реальну ситуацію. Також залишаються питання, чи має цей експерт достатньо компетентності для обговорення конкретної теми. Тож повністю довіряти анонімним джерелам не варто.
Українські експерти з енергетики налаштовані більш оптимістично, ніж «посадовці», з якими спілкувалися Financial Times. За словами Володимира Омельченка, директора енергетичних програм Центру Разумкова, взимку буде серйозний дефіцит електроенергії, але Україна готова до цього. «Він (дефіцит — ред.) буде покриватися частково імпортом, частково ми завеземо і встановимо малу генерацію [розосереджені маневрові потужності — невеличкі електростанції]», — пояснював він. Проте цілісність енергетичної системи вдасться зберегти.
Сергій Коваленко, гендиректор Yasno, вказував, що при оптимістичному сценарії взимку дефіцит на добу не перевищить 25%, а при найгіршому — становитиме 30-35%. Ці прогнози збігаються із заявами директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка. Він розповідав, що якщо ті енергетичні об’єкти, які зараз відновлені, вдасться захистити, то обмеження електроенергії по всій країні триватимуть в середньому 4-6 годин на добу. Якщо ці об’єкти повторно пошкодять, то світло може бути відсутнє 10−12 годин на добу.
При цьому усі експерти уточнювали, що існує безліч факторів, які впливатимуть на стан енергосистеми: погодні умови, російські обстріли, обсяги споживання електроенергії, імпорт з Європи, тому робити точні пронози наразі неможливо.
«Дітям депутатів» теж можуть відключати світло
Унаслідок масових відключень світла стикаємось з низкою побутових проблем та вимушені витрачати на них багато часу та зусиль. Приходить втома та роздратування, які викликав ворог, і ними ж сам й користується, щоб сіяти розбрат у суспільстві. Саме в такому стані психіка легше піддається інформаційному впливу та сприймає вигідні кремлівському агітпропу тези.
Росіяни використовують скарги на відключення світла у соцмережах та суперечки на цьому підґрунті у своїх цілях, намагаючись перекласти провину за них з себе на самих українців. Пропаганда проштовхує тези про те, що у скрутному становищі ми опинилися не через скоєні рф злочини, а внаслідок дій (або бездіяльності) влади. Наприклад, пропагандисти з RT опублікували реакції українців під сюжетом каналу «1+1», у якому розповідають, що світло вимикатимуть надовше. У коментарях запитують, чи зможе Білорусь допомогти компенсувати дефіцит електроенергії та заживити струмом територію України, та звинувачують у частих відключеннях владу, яка замість відновлення енергетики буцімто спрямовує кошти на телемарафон.
Скриншот допису
Подібні публікації зустрічаються і в українському сегменті соцмереж — їх поширюють як реальні користувачі, так і проплачені кремлем боти та пропагандисти. Останні хапаються за провокативні дописи та розкручують їх популярність своїми уподобайками та коментарями. Якщо у випадку з фейками про мобілізацію популярний меседж «хай воюють діти депутатів», то цього разу закликають відключити світло депутатам, чиновникам або ж енергетикам.
Скриншот допису
Граючи на втомі, росіяни налаштовують українців одне проти одного. Наприклад, російські телеграм-канали поширили фейк, нібито в Україні запрацював бот «Знайти порушника». Основна мета — збирати «доноси» на сусідів. Тобто кожен, у кого відсутня електроенергія, може написати у бот інформацію про сусіда, у якого цілий день горить світло. Далі цю інформацію бот начебто передає дільничному, який має «провести бесіду» із цією людиною.
Скриншот допису
У телеграмі справді існує цей бот. Однак він створений, ймовірно, росіянами для дискредитації українців або іншими користувачами у гумористичних цілях. Бот не запитує жодних особистих даних, які б допомогли перевірити користувача, — номеру телефону або номер особового рахунку, який присвоюють під час укладання договору з електропостачальником. Він просто відписує «Дякую, Ваш запит надіслано дільничному» на будь-яку адресу, навіть російську або неіснуючу.
Скриншот відповіді бота «Знайти порушника»
Насправді «привілейованих» споживачів електроенергії немає. Усі вони діляться на дві групи — критична інфраструктура та інші споживачі (побутові користувачі, бізнес). Кожна група підв’язана до певної лінії електромереж, яку почергово вимикають та вмикають. Вимикаються не конкретні будинки, а цілі лінії й все, що на них розташоване. Тобто, якщо якісь будинки не вимикаються зовсім, вони знаходяться на одній лінії з об’єктами критичної інфраструктури, які живлять першочергово, — лікарнями, водоканалами, службами порятунку тощо. Такі будинки не завжди можливо перепідключити до іншої лінії, а вимикати їх у ручному режимі часозатратно. Також окремі споживачі можуть мати електроенергію вдома завдяки генератору або зарядним станціям.
Висновки: заощаджуємо світло, а не критичне мислення
Навіть за оптимістичними прогнозами цього року нам не обійтися без відключень. Утім, кожен з нас допоможе зменшити дефіцит, якщо дотримається базових правил економії. У пікові години споживання (приблизно з 8:00 до 11:00 та з 17:00 до 23:00) не рекомендують користуватися енергомісткими приладами — електроплитами, бойлерами, кондиціонерами, електрочайниками тощо. Також користуйтеся енергоефективною технікою та не вмикайте одночасно кілька енергозатратних пристроїв. Повний перелік лайфхаків з економії можна знайти як на урядових сайтах, так і на сторінках енергокомпаній.
Якщо світло треба заощаджувати, то критичне мислення, навпаки, вмикати на повну потужність. Ось кілька порад, як перевірити новину про відключення електроенергії:
- Подивіться, чи не використовують у новині емоції замість фактів. Емоційне «навантаження» — одна з ознак, що вами хочуть зманіпулювати.
- Перегляньте, чи залишають посилання у повідомленні та які джерела використовують. Коли джерел немає або вони сумнівної якості, є ризик, що факти перекрутили.
- Якщо не впевнені в інформації й не змогли її перевірити, не взаємодійте з нею: жодних поширень чи вподобань. Краще зачекайте повідомлень від офіційних джерел (Міненерго, енергокомпанії), перевірених ЗМІ чи фактчекерів.
І війна, і період відключень триватимуть довго. З ними — нові фейки, теорії змови, маніпуляції. А це означає, що маємо розвивати критичне мислення та медіаграмотність. Їх, як і електроенергії, ніколи не буває багато.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний