Зелений перехід: чому це важливо для центрального банку?

Зелений перехід: чому це важливо для центрального банку?

Photo: ua.depositphotos.com / VitaliiStock
29 Листопада 2023
FacebookTwitterTelegram
874

Центральні банки не лише реагують на шоки «тут-і-зараз», але й розглядають довгострокові тренди, щоб підготуватися до майбутніх викликів. Одним із таких викликів є зміна клімату, яка вже впливає на економіку й зокрема фінансовий сектор, і схоже, що цей вплив лише зростатиме. Як центральні банки готуються до змін економічного ландшафту, спричинених глобальним потеплінням?

В останні роки багато центральних банків почали вивчати економічні наслідки змін клімату та політики зеленого переходу в контексті своїх завдань та функцій. З одного боку реалізація цілей зеленого переходу вимагає від центральних банків запровадження стандартів сталого фінансування, а з іншого створює проблеми для досягнення головної цілі центральних банків – цінової і фінансової стабільності. Аналітичні зусилля центральних банків зосереджені на розумінні каналів впливу зміни клімату на економіку та фінансову систему. Ці канали впливу дуже різноманітні – від змін поведінки споживачів до волатильності фінансових ринків та змін у стандартах нефінансової звітності. 

З’являються нові види інфляції – кліматфляція (англ. – climateflation – зростання цін внаслідок екологічних лих), викопна інфляція (англ. – fossilflation –  зростання цін внаслідок росту собівартості видобутку ресурсів), зеленофляція (англ. – greenflation – зростання цін на окремі ресурси, що використовуються в зелених технологіях). Ці види інфляції пов’язані як з ростом витрат (кліматфляція, викопна інфляція) так і зі зростанням попиту (зеленофляція). Наприклад, зростання попиту на електромобілі обумовлює підвищення вартості літію та інших критичних мінералів, що використовуються при виробництві автомобільних батарей.

Тож які виклики для центральних банків створює зелений перехід та як центробанки різних країн реагують на ці виклики?

По-перше, монетарна трансмісія слабшає внаслідок екологічних впливів:

  • посилюється невизначеність, що спонукає населення підвищувати заощадження. Це знижує реакцію сукупного попиту на зміни процентних ставок;
  • зростання невизначеності веде до підвищення волатильності як на валютних, так і на фінансових ринках. Відповідно  підвищується премія за ризик. Це послаблює канали процентних ставок та обмінного курсу;
  • екологічні збитки підприємств та врахування «екологічності» в оцінці якості застави послаблюють кредитоспроможність підприємств, що призводить до зменшення схильності банків кредитувати бізнес та збільшення частки проблемних кредитів.

По-друге, реалізація політики зеленого переходу впливає на портфелі центральних банків. Окремі центральні банки викуповують «зелені» цінні папери (наприклад, облігації сталого розвитку), емітовані урядами країн чи підприємствами, що впливає на ефективність монетарної трансмісії та баланси центральних банків. Деякі центральні банки коригують свої  стратегії та/або вимоги до застави при наданні кредитів комерційним банкам для врахування ризиків, пов’язаних зі зміною клімату. Незважаючи на те, що останнім часом центральні банки світу підвищили процентні ставки для вгамування інфляції, підтримка проектів сталого розвитку, особливо в країнах із низьким та середнім рівнем доходів, залишається на порядку денному Світового банку та МВФ.

Облігації сталого розвитку (sustainability bonds) – це облігації, надходження від яких використовуються виключно для фінансування/рефінансування екологічних та соціальних проектів сталого розвитку. Випуск таких облігацій відповідає 4 принципам: 1) цільове призначення; 2) прозорість і звітність; 3) наявність механізмів управління залученими коштами; 4) оцінка результатів. 

У вивченні впливу екології на монетарну трансмісію важливу роль відіграє Мережа екологізації фінансової системи (NGFS), яка наразі об’єднує 127 центральних банків та наглядових органів (зокрема НБУ) і 20 спостерігачів. Центральні банки, які є членами NGFS, обмінюються найкращими практиками управління екологічними та кліматичними ризиками у фінансовій сфері. NGFC розробляє сценарії  впливу змін клімату на макроекономічні показники, оцінює наслідки екологічних впливів на монетарну політику. Якщо, скажімо, податки на викиди або попит на кваліфіковану робочу силу в «зелених» галузях призведуть до зростання інфляції, це потребуватиме проведення більш жорсткої монетарної політики. Водночас NGFS вивчає можливі компроміси для монетарної політики в контексті досягнення цілей кліматичної нейтральності. NGFC розглядає напрями «кліматичної» модифікації монетарних дизайнів центральних банків за трьома напрямами: кредитна політика, політика у сфері застави та політика стосовно викупу активів.

Дедалі більше центральних банків використовують стрес-тести, щоб перевірити, чи є кредитні та страхові установи вразливими до зміни клімату та політики «зеленого переходу». Окремі центральні банки опікуються тим, чи враховуються кліматичні ризики на фінансових ринках в контексті виявлення ризиків для фінансової стабільності.

Багато центральних банків дотримуються керівних принципів відповідального інвестування, щоб знизити інвестування в «неекологічні» активи. Окремі центральні банки вивчають, чи зможуть вони забезпечити приведення діяльності компаній, в які інвестують, у відповідність до Паризької угоди. Центральні банки можуть створити умови, за яких ціна кредитів для проектів з високими екосоціальними ризиками буде відносно високою. Однак ця робота ускладнюється проблемами систематизації та стандартизації даних про викиди компаній.

Для вимірювання впливу екологічних факторів у сучасній світовій практиці застосовуються спеціальні стандарти нефінансової звітності підприємств та організацій ESG (E – Environmental, S – Social, G – Governance). Показники цієї звітності сфокусовані на проблематиці навколишнього середовища, соціальної відповідальності та ефективності управлінських практик. Один із ключових документів, що ліг в основу розробки стандарту ESG, це «Принципи відповідального інвестування» ООН (Principles for Responsible Investment, PRI), які були запропоновані в 2006 році. У червні 2023 року Рада з міжнародних стандартів сталого розвитку (International Sustainability Standards Board, ISSB) що працює при Фонді міжнародних стандартів фінансової звітності (IFRS Foundation), ухвалила нову редакцію міжнародних стандартів сталого розвитку.

Деякі центральні банки розкривають свої фінансові ризики, пов’язані з кліматом. Вуглецевий слід центрального банку часто використовується як індикатор ризиків, пов’язаних із перехідним періодом.

Що робить Національний банк України

Національний банк України (НБУ) сприяє екологічному переходу України виконуючи свої завдання із забезпечення цінової та фінансової стабільності. Довші горизонти планування для домогосподарств і компаній необхідні для довгострокових зелених інвестицій. Стабільність також розширює фіскальний простір і знижує витрати на фінансування. Це в перспективі робить «зелені» інвестиції більш доступними.

У листопаді 2020 року Національний банк приєднався до Мережі сталого банкінгу (Sustainable banking Network, SBN), яка об’єднує центробанки країн, що розвиваються. Таким чином Національний банк засвідчив свій намір працювати над створенням стійкої фінансової системи для сталого розвитку економіки, розширенням «зелених» інвестицій в економіку, а також підтримувати фінансові продукти, які мають позитивний вплив на клімат.

У квітні 2021 року НБУ та Міжнародна фінансова корпорація (IFC) підписали Договір про співпрацю у впровадженні Проєкту з розвитку сталого фінансування в Україні. Мета проєкту – впровадження інтегрованих екологічних, соціальних та управлінських стандартів у практику роботи фінансових установ України. Співпраця здійснюється за двома програмами IFC: «Зелене фінансування» та «Інтегрована програма з екологічної, соціальної та управлінської практики для сприяння інвестиціям у країнах Європи і Центральної Азії» («Програма ESG»), що реалізуються в партнерстві з Федеральним міністерством фінансів Австрії та Державним секретаріатом Швейцарії з економічних питань SECO.

В листопаді 2021 р. НБУ ухвалив «Політику Національного банку України щодо розвитку сталого фінансування на період до 2025 року», в якій визначив ключові засади розвитку сталого фінансування та дорожню карту з конкретними напрямами діяльності, видами робіт та термінами виконання.

Дорожня карта реалізації Політики розвитку сталого фінансування передбачає: 

  1. імплементацію екологічних, соціальних та управлінських (environmental, social and governance, ESG) факторів у систему корпоративного управління банків та небанківських фінансових установ; 
  2. інтеграцію управління екологічними та соціальними ризиками (environmental and social risk management, ESRM) в загальну систему управління ризиками фінансових установ; 
  3. впровадження критеріїв оцінювання та відбору проєктів для фінансування з урахуванням їхньої ролі для сталого розвитку; 
  4. впровадження вимог із розкриття фінансовими установами інформації про сталий характер їхньої діяльності.

Фінансові установи, відбираючи проєкти для фінансування, будуть зобов’язані оцінювати їхній вплив на довкілля, сталість економічної діяльності та енергоефективність, а також  розкривати інформацію щодо технічних критеріїв та класифікацій економічної діяльності, ESG-показників, на основі яких здійснено оцінювання та відбір таких проєктів, із використанням найкращих світових практик. Фінансові ресурси мають перш за все виділятися на проекти, які відповідають стандартам ESG.

Фінансові установи повинні будуть розкривати інформацію про те, наскільки їхня діяльність є сталою, про її вплив на довкілля, про репутаційні та фінансові ризики, що виникають у зв’язку із впливом їх діяльності на довкілля. 

Початково НБУ планував розробити рекомендації з розкриття інформації банками про ESG-ризики та управління ними до кінця 2023 року. Однак війна внесла свої корективи. НБУ планує провести аналіз підходів до запровадження вимог із розкриття відповідної інформації лише з ІІ кварталу 2024 р. на основі результатів опитування банків про поточні ESG-ризики. НБУ планує оцінити ESG-ризики в банківському секторі та провести стрес-тести впливу ESG-ризиків на бізнес клієнтів банків,  на стійкість банку та його капітал. Практичне впровадження ESG-вимог планується після закінчення війни, в перспективі декількох років.

Запровадження нового «екологічного» інструментарію наближатиме діяльність українських фінансових установ до найкращих світових стандартів. За даними IFC, на ринках, що розвиваються, існують можливості для кліматичних інвестицій на суму близько 23 трлн доларів США до 2030 року. Завдяки розробленню та подальшій імплементації Політики розвитку сталого фінансування Україна примножить можливості скористатися цим потенціалом.

Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний