Змусити ворога заплатити: як Україна шукає шляхи прозорого управління російськими активами

Змусити ворога заплатити: як Україна шукає шляхи прозорого управління російськими активами

Photo: ua.depositphotos.com / oleksii.chumachenko
3 Квітня 2023
FacebookTwitterTelegram
2049

Які правові рішення ухвалені й уже працюють для управління російськими активами в Україні? Що з майна російських власників та юросіб продаватиметься через державні онлайн-аукціони Прозорро.Продажі? Та які ще законодавчі ініціативи пропонуються, аби врегулювати це питання?

За два роки до початку повномасштабного вторгнення росії в Україні працювали 13 тисяч компаній прямо чи опосередковано пов’язаних із державою-агресором. 

За даними YouControl, у 2021 році загальний обсяг активів із російською часткою чи бенефіціарами оцінювали у 9 мільярдів доларів. «Альфа-Банк», Ocean Plaza, «Прем’єр палац», «Сбербанк»‎, держкорпорація «Веб.РФ»‎, російські олігархи Євтушенков, Дерипаска, Шелков, Ротенберг заробляли в Україні мільярди доларів. Це лише верхівка айсберга, яка показує, наскільки широко росіяни зайшли в економіку України.  

Але неспівмірно більші обсяги російських грошей розпорошені світом. Країни ЄС, США, Канада, Австралія, Японія та інші вже шукають правові рішення для конфіскації таких активів. Отримані гроші мають піти на відбудову України після війни. 

Україна має бути найбільш зацікавленою у процесі конфіскації російських активів і запропонувати іншим країнам приклад запровадження правових механізмів управління російським майном. 

Прозорий продаж майна країни-агресора

Законодавство України не було пристосоване до того, щоб розбиратися з масивом майна країн-агресорів та їхніх резидентів на території України. Тож минулої весни, після повномасштабного вторгнення рф, український парламент почав роботу із запровадження змін, які б дозволили у законний спосіб розв’язувати проблему таких активів. 

Першим парламент ухвалив Закон №2116 «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності рф та її резидентів». Через нагальність проблеми документ був поданий у ВРУ 2 березня, а вже 4 березня його підписав президент.  Закон стосується суверенного майна рф. Тобто все майно, що належить росії та її державним компаніям (із часткою країни-агресора 100%) стягується на користь України. Це справедливий, але разовий крок, адже такого майна в України суттєво менше, ніж приватних активів росіян та російських компаній.

За понад рік війни майже все таке майно вилучене. Справа залишалася за тим, аби визначити, хто і як продаватиме конфісковані активи. Згідно з рішенням КМУ від 13 вересня 2022 року усі активи передавались або державному підприємству «Національний фонд інвестицій України», або пропонувались Фонду гарантування вкладів для роботи з грошовими коштами, фінансовими активами та активами безпосередньо банків, що ліквідуються. 

В середині лютого 2023 року уряд вирішив, що активи держави-агресора продаватиме Фонд державного майна України (ФДМУ) за правилами малої приватизації. 

Мала приватизація — це продаж державного та комунального майна, який майже пʼять років відбувається через онлайн-аукціони в державній електронній торговій системі Прозорро.Продажі. За цей час прозорі та конкурентні продажі довели свою ефективність та принесли до бюджетів різних рівнів 12,6 млрд гривень (за даними відкритого модулю аналітики ЕТС «Прозорро.Продажі»). 

Як такі торги відбуватимуться? Вони проходитимуть на підвищення або на пониження ціни. Переможець аукціону зможе отримати актив після сплати повної вартості обʼєкта, встановленої за підсумками аукціону, після чого ФДМУ як організатор торгів укладе з ним договір, і актив стане власністю переможця. 

Уся інформація про онлайн-аукціони з продажу таких активів буде публічна і відкрита. Відмінність із малою приватизацією полягає лише у тому, що кошти з аукціонів надходитимуть не на спеціальні казначейські рахунки ФДМУ, а до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії рф. 

Наразі немає даних про те, коли саме ФДМУ підготує лоти до продажу. Йдеться про активи, які потрібно інвентаризувати, оформити та виставити на аукціон. Однак усі інструменти для того, аби це відбувалося в ефективний, прозорий та відкритий спосіб, уже є. 

Перший досвід конфіскації російських активів

Для застосування Закону №2116 та вилучення російських активів на його підставі необхідне рішення Ради національної безпеки та оборони.

У травні 2022 року президент увів в дію своїм указом рішення РНБО, за яким примусово вилучалися низка обʼєктів права власності росії та її резидентів. Серед них активи «Акціонерного комерційно промислово-інвестиційного банку», Державної корпорації розвитку «ВЕБ.РФ», «Міжнародного резервного банку», «Сбєрбанку Росії», а також права вимоги боргів цих банків та їхні фінансові активи. 

Чотири місяці потому уряд вирішив передати ці активи Національному фонду інвестицій України, а Фонд гарантування вкладів фізосіб повинен був перерахувати 17 млрд гривень з рахунків цих банків до спеціального фонду державного бюджету. Ці гроші надійшли до держбюджету наприкінці грудня минулого року, і це був перший реалізований в Україні кейс конфіскації російських активів. 

Наприкінці липня 2022 року, на пʼятому місяці великої війни, Фонд почав реалізовувати активи ще двох пов’язаних із росією банків – АТ “МР Банк” та ПАТ “Промінвестбанк”–  через державну електронну торговельну систему Прозорро.Продажі. Рішення про їхню ліквідацію НБУ прийняв на другий день повномасштабного вторгнення. З липня 2022-го по березень 2023-го на Прозорро.Продажі відбулося 160 успішних онлайн-аукціонів з продажу активів цих банків. За їхніми підсумками стартова ціна за лоти виросла в півтора раза, і Фонд отримав майже 2 млрд гривень. До речі, середня кількість учасників на е-аукціонах за ці активи перевищила 4 особи, що вище середньої кількості в системі загалом. 

Станом на 29 березня 2023 року в державній системі оголошено ще понад 220 аукціонів із загальною стартовою ціною 5.7 млрд гривень. Серед оголошених лотів — майнові права та права вимоги за кредитами, нерухомість, земельні ділянки, службові приміщення, автомобілі тощо. 

Як бути з майном підсанкційних росіян?

Окрім механізму із законом про промислове вилучення Україна зробила також кроки для підвищення ефективності санкцій. 

За Законом №2257, ухваленим в середині травня минулого року, Міністерство юстиції розшукує майно підсанкційних фізичних та юридичних осіб. Після цього звертається до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) із заявою про застосування санкції зі стягнення майна. За позитивного рішення ВАКСу такі активи рішенням Кабміну передаються для тимчасового управління Агентству з розшуку та управління активами (АРМА), ФДМУ, військовим адміністраціям чи іншим органам державної влади. 

Прикладами об’єктів, стягнутих в дохід держави за такою процедурою, є майно російського громадянина Володимира Євтушенкова, на якого указом президента України накладено санкції, або майно президента-втікача Януковича, який також включений до санкційного списку.

Ще одна процедура, яка дозволить забирати російське майно та реалізовувати його на користь України, — конфіскація за рішенням суду у кримінальному провадженні. В цьому разі майно людини конфіскується як покарання за вчинені злочини. На відміну від попереднього механізму, у цьому випадку суд має встановити не лише зв’язок між майном і підсанкційною особою, а й склад злочину в діях особи. А вже після цього такі активи можна буде реалізовувати. 

Влада постійно шукає способи покращити модель реалізації майна росіян для потреб України. Наразі у парламенті є кілька законодавчих ініціатив – наприклад, проекти №8311 та №8184. Перший законопроект передбачає механізм примусової реалізації, коли АРМА продає вилучене майно через електронні аукціони одразу після рішення ВАКС, другий пропонує запровадити право продавати пов’язані з рф корпоративні права без згоди власника. У рамках цих законопроектів депутати разом Міністерством економіки, ФДМУ та іншими стейкхолдерами планують доопрацювати модель управлінням підсанкційним майном, щоб реалізовувати його швидко, якісно та прозоро. 

Автори
  • Марія Захаренко, керівниця відділу взаємодії з органами державної влади Прозорро.Продажі

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний