Шість Грецьких Уроків для України | VoxUkraine

Шість Грецьких Уроків для України

Photo: thepaper.gr
24 Червня 2015
FacebookTwitterTelegram
1621

Дві країни – Україна та Греція – не зникають із заголовків провідних ЗМІ у Європі. Обидві країни через свої боргові зобов’язання опинилися на межі дефолту. Греція ось уже шість років перебуває в економічній кризі, здійснила масштабну реструктуризацію державного боргу і отримала надзвичайно великий пакет грошової допомоги від Міжнародного валютного фонду та інших кредиторів. Гостра фаза кризи в Україні триває “лише” півтора року, і нам є багато чому повчитися з досвіду Греції, щоб уникнути її найбільших помилок.

У жовтні 2009 року новообраний уряд Греції знайшов “величезну діру” в державному бюджеті. Після корекції співвідношення дефіциту державного бюджету до ВВП збільшилось удвічі – з 6% до 12%.

У квітні 2010 року кредитний рейтинг Греції був знижений до переддефолтного рівня. У той момент Греція швидко наближалася до банкрутства.

Для порятунку країни МВФ, Європейський центральний банк (ЄЦБ) та Європейська комісія (ЄК) виділили Греції 240 млрд євро кредитної допомоги (це приблизно 80% ВВП Греції у 2007 році).

Натомість кредитори вимагали, щоб Греція:

– виплатила свої боргові зобов’язання міжнародним організаціям у повному обсязі;

– скоротила державні видатки та/або підвищила податки (жорстка економія);

– внесла зміни до трудового законодавства та регулювання інших сфер, щоб поліпшити зростання економіки в довгостроковій перспективі (структурні реформи).

Проте ця програма не сприяла ані економічному зростанню Греції, ані виплаті боргів. До 2012 року рівень безробіття виріс з 9% до 25%. До третього кварталу 2014 року ВВП щоквартально скорочувався, кумулятивно знизившись на 25% (!) від початку кризи. Співвідношення державного боргу до ВВП зросло з 112% у 2008 році до 177% у 2014 році.

Грецька “драма” ще далека до завершення, але вже зараз можна проаналізувати, які уроки може винести Україна з грецької кризи.

Жорстка економія підриває слабку економіку

Багато людей помилково вважають проблему суверенного боргу схожою на проблему заборгованості окремої людини. Якщо людині необхідно зменшити борг, вона повинна менше витрачати.

Але рішення “менше витрачати” базується на неявному припущенні, що при зниженні витрат доходи людини не зміняться. Таке припущення правильне стосовно людей, але не працює на рівні країни.

Коли уряд скорочує витрати, скорочується економіка. Коли скорочується економіка, падає рівень податкових надходжень, а, отже, урядові необхідно знову скорочувати видатки.

Цей цикл повторюється, і врешті-решт економіка опиняється в глибокій ямі. Саме це і сталося в Греції. Незважаючи на багаторазове урізання державних видатків та підвищення податків, спад економіки майже подвоїв співвідношення державного боргу Греції до ВВП.

Так само величезне скорочення державних видатків або істотне підвищення податків підриватимуть українську економіку. Саме тому українському уряду варто зосередитись на раціональнішому використанні державних коштів, а не на скороченні видатків.

Якщо країна не в змозі сплачувати свої боргові зобов’язання, то борг необхідно якнайшвидше реструктуризувати

Великий тягар боргу (“борговий навіс”) може обмежити інвестиції й економічне зростання.

Тепер, знаючи історію, можна сказати, що ті кошти, які Греція виплатила кредиторам  як відсотки за користування кредитом, варто було б використати на реструктуризацію банків, зниження податків або на інвестиції.

Замість цього Греція використала велику частку нових кредитних коштів на повернення попередніх боргів, як було передбачено в угоді з МВФ, ЄЦБ та ЄК.

В Україні ситуація ще ясніша. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що на обслуговування боргів Україна витрачає стільки ж, скільки на оборону та безпеку країни. Це той випадок, коли країна несе необґрунтований тягар, і тут справа не в небажанні сплачувати борги. Будучи жертвою російської агресії, Україна має більш пріоритетні витрати, аніж погашення заборгованості – вона повинна боротись за виживання.

Необхідно істотно скоротити заборгованість

Наймасштабніша реструктуризація боргу Греції була проведена у 2012 році: основну суму боргу було скорочено на 53,5%. Реструктуризація знизила рівень державного боргу на 106,5 млрд євро.

Така сума здавалась більш ніж достатньою на той час, але проблеми в Греції продовжували накопичуватись, і зараз виникла загроза нової суттєвої реструктуризації боргу.

Оцінюючи попередні події, перший етап реструктуризації мав бути набагато масштабнішим: він приніс полегшення лише на короткий час, але не вирішив фундаментальні  проблеми, пов’язані з борговими зобов’язаннями Греції.

Україні не варто повторювати помилки Греції, і якщо вона прийме рішення про реструктуризацію, це має бути дійсно масштабна реструктуризація, щоб зробити її раз і назавжди.

Країни мають жити відповідно до своїх доходів

Так само як і Україна, Греція має великий державний сектор, низький пенсійний вік і корумповану податкову систему з величезними обсягами ухилення від сплати податків.

За допомогою певних хитрощів і припливу іноземного капіталу Греція могла дозволити собі таке “розкішне” життя протягом певного часу, але зараз вона розплачується за це:  5 років рецесії і 25% рівень безробіття.

Україна почала упорядковувати свої державні фінанси, збільшивши ціни на газ для населення та бізнесу, ліквідувавши спеціальні пенсії і т. д. Ще багато чого можна і необхідно зробити. Це не означає, що Україна повинна усунути дефіцит бюджету за один день, але вона має взяти чіткий курс на оздоровлення державних фінансів.

Фіксований обмінний курс – це невдалий вибір

Греція залишилась у єврозоні (тобто Греція зафіксувала значення своєї валюти щодо валют своїх торговельних партнерів у Європі) і дуже дорого заплатила за це.

Для відновлення конкурентоспроможності Греції довелося провести внутрішню девальвацію – знизити зарплати майже на 16%, що виявилось надзвичайно болючим випробуванням і тривало досить довго.

Якби Україна намагалась утримувати вартість гривні на докризовому рівні, то масштаби економічної кризи були б набагато більшими. Девальвувавши гривню, Україна ухилилася від “кулі”, якої не змогла уникнути Греція. Рівень безробіття в Україні не зріс до 25%.

Українському народові варто перестати мріяти про обмінний курс 8 гривень за долар США або про будь-який інший фіксований обмінний курс.

Структурні реформи не відбудуться, якщо їм будуть протистояти політики

Незважаючи на те, що міжнародні кредитори наполягали на проведенні структурних реформ в обмін на надання кредитної допомоги, корумпована політична система Греції успішно протистояла багатьом необхідним реформам.

Нинішня економіка Греції нагадує українську: переважна частина її контролюється кількома багатими людьми; корупція є системною; ухиляння від сплати податків – повсюдне.

Крім того, греки нещодавно обрали уряд, який не надто налаштований на втілення структурних реформ.

В Україні і люди, і політики стали більш відкритими для реформ. Втім, за перші 100 днів роботи новий уряд Яценюка виконав лише близько 5% запланованих та обіцяних заходів. Аналогічно, рівень виконання Коаліційної угоди складає лише 10%.  Громадянське суспільство і ЗМІ повинні залишатися пильними та підштовхувати політиків до реформування економіки.

Щоб краще розуміти  проблеми Греції, можна навести таку “медичну” аналогію.

Уявіть, що Греція – це дуже хворий пацієнт у відділенні невідкладної допомоги, який вів нездоровий спосіб життя (тіньова економіка) і в якого сильна кровотеча (великі борги).

Компетентний лікар намагатиметься: (1) зупинити кровотечу (зменшити борги); (2) зробити переливання крові (уникати жорсткої економії, девальвувати грошову одиницю); (3) не просити пацієнта відразу прогулюватись по відділенню (структурні реформи), навіть якщо це зазвичай сприяє одужанню; (4) оглянути пацієнта після одужання і переконатись, що він приймає виписані йому ліки та виконує необхідні вправи (з часом завершити втілення реформ і жити відповідно до своїх доходів).

Україна недалеко пішла від Греції в цій аналогії. Проте, на відміну від Греції, в “пацієнта”-України не лише “велика кровотеча”, вона все ще продовжує “небезпечну сутичку з бандитами”.

P.S.

Коли ми писали цю статтю, нам не були відомі результати позачергового саміту керівництва ЄС щодо грецької кризи. Греція представила свою пропозицію в понеділок, майже перед завершенням саміту.

Пропозиція не була оприлюднена офіційно, але, судячи з повідомлень та інтерв’ю посадовців у ЗМІ, Греція запропонувала:

– істотно (на 1,4% ВВП)  збільшити пенсійні заощадження, підвищивши відрахування з працівників і працедавців;

– запровадити новий податок на бізнес,

– запровадити новий податок на заможних людей,

– підвищити податок на додану вартість.

Схоже, що ще один грецький уряд погоджується на вимоги кредиторів щодо жорсткої економії, обіцяючи підняти податки.

Це водночас і добре, і погано.

Гарна новина полягає в тому, що Греція не виходить із єврозони, що мало б погані наслідки для обох сторін.

А погана новина – в тому, що чиновники Євросоюзу продовжують тримати курс на жорстку економію, повторюючи помилки минулого.

За шість років греки пережили чимало страждань, і, мабуть, ситуація ще більш ускладниться. Без виплати відсотків за боргами Греція вже має бюджетний профіцит, але він все ще менший, ніж виплати за відсотками, тому боргова проблема залишається невирішеною. Очевидно, для Греції настав час списати борги й почати все з чистого аркуша. Якщо не буде списано значну частку боргу, цілком ймовірно що нам потрібно буде писати статтю на цю ж тему наступного року.

Автори
  • Юрій Городніченко, Голова Наглядової Ради «Вокс Україна», професор Університету Каліфорнії, Берклі
  • Олег Кореньок, асоційований професор Університету Співдружності Вірджинії

Застереження

The authors do not work for, consult to, own shares in or receive funding from any company or organization that would benefit from this article, and have no relevant affiliations

Що читати далі