Індекс реформ дає комплексну оцінку зусиль уряду України з проведення економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін до регуляторному середовищі за п’ятьма напрямками.
Значення Індексу реформ за чотирнадцятий період моніторингу (6 – 19 липня 2015р.) становить +1.3 бала з можливого діапазону від -5,0 до +5,0 балів. Зростання індексу було забезпечено такими кроками як закони про посилення незалежності Національного банку, зміни до закону про прокуратуру та важливими антикорупційними ініціативами.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Значення Індексу реформ за чотирнадцятий період моніторингу (6 – 19 липня 2015р.) становить +1.3 бала з можливого діапазону від -5,0 до +5,0 балів. Зростання індексу було забезпечено такими кроками як закони про посилення незалежності Національного банку, зміни до закону про прокуратуру та важливими антикорупційними ініціативами. Водночас у сфері державних фінансів експерти не відзначають жодного прогресу протягом двох місяців поспіль.
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
Графік 3. Значення окремих компонентів Індексу та кількість подій протягом 5 – 19 липня 2015 р.
Найвище у цьому періоді експерти оцінили прогрес реформ у секторі «Монетарна політика та фінансові ринки», що отримав оцінку +2,8 бала. Зокрема, +3,0 бала отримали законодавчі ініціативи, спрямовані на посилення незалежності НБУ (Закон № 541- VIII та закон № 542-VIII). Варто зауважити, що прийняття цих законів є однією з передумов отримання другого траншу МВФ. Іншою позитивною подією у секторі стало спрощення контролю за операціями з експорту резидентами послуг через мережу Інтернет (+2,5 бала). НБУ спростив перелік документів, що підтверджують виконання робіт чи експорт послуг і є підставою для отримання валютного переказу. Проте, експерти зазначили, що зміни стосуються лише невеликої частини економічних агентів, та наголосили, що спрощення необхідне для ширшого кола малих підприємств.
Подією, що також отримала +3,0 бала стало рішення провести аудит на ключових держпідприємствах із залученням міжнародних аудиторських компаній (постанова КМУ №390 від 04.06.2015) – ця подія позитивно вплинула за напрями «боротьба з корупцією та державне управління» та «конкурента політика». Експерти зазначили, що проведення аудиту підвищить прозорість державного сектора і є однією з вимог міжнародних кредиторів, проте висловили сумніви щодо якості аудиту, враховуючи велику кількість компаній, для яких має бути проведено аудит (всього 183), а також можливість держпідприємствам встановлювати додаткові критерії відбору аудиторських компаній.
Зміни до закону про прокуратуру отримали +2,5 бала від експертів (Закон № 578-VIII від 02.07.2015). Як зазначає Дар’я Каленюк з Центру Протидії Корупції: «Антикорупційна прокуратура здійснюватиме процесуальне керівництво за усіма кримінальними провадженнями НАБУ. Саме тому ефективність та незалежність розслідувань високої посадової корупції НАБУ буде напряму залежати від складу та незалежності антикорупційної прокуратури. Закон передбачає відбір антикорупційного прокурора конкурсною комісією, сім членів якої призначає парламент, а чотири – Генпрокурор. Водночас, в законі залишено можливість звільнити антикорупційного прокурора Генпрокурором. Також голова антикорупційного прокуратури не зможе самостійно призначити в ході конкурсу антикорупційних прокурорів – всі керівні посади залежатимуть від Генпрокурора. В цій частині не було гарантовано достатньої незалежності антикорупційної прокуратури та, відповідно, не виконано вимог МВФ, тому потрібно буде проводити додаткові зміни в закон.»
Правила щодо розкриття інформації по видобувних галузях (Закон 521-VIII від 16.06.2015) експерти оцінили у +2,0 бала, але звернули увагу, що закон є рамковим та потребує відповідних постанов уряду. Загалом же прогрес за напрямом «Державне управління та боротьба з корупцією» був оцінений у +1,5 бала.
Що стосується напряму «Ринкова та торговельна політика», то тут експерти відзначили декілька невеликих позитивних змін. Це уже згадуваний аудит держпідприємств, заходи щодо спільної охорони держкордону з Польщею, Словаччиною, Румунією, Угорщиною та Молдовою та ін. З іншого боку, експерти негативно оцінили (-1,0 бала) закон про мораторій на експорт лісу (325-VIII від 09.04.2015), що був лише нещодавно підписаний Президентом. На думку експертів, хоча закон і сприятиме розвиткові деревообробної галузі, але матиме негативні наслідки для лісового господарства, а також порушує зобов’язання України в рамках ПВЗВТ з ЄС щодо незастосування обмежень експорту. Також закон створює ще один стимул інвестувати в лобіювання галузевих інтересів та обмеження конкуренції. Загальна оцінка за напрямом склала +1,0 бала.
Значення під-індексу «Енергетична незалежність» також склало +1,0 бала. По +1,0 бала отримали створення стабілізаційного (резервного) енергетичного фонду (постанова КМУ №459 від 24.06.2015), та зміни законодавства, покликані забезпечити конкурентні умови виробництва електроенергії з альтернативних джерел (закон № 514-VIII від 04.06.2015). Зокрема експерти позитивно відзначили скасування правила “місцевої складової”, що використовувалася для обмеження доступу нових гравців на ринок. Правило було замінено на стимулюючий коефіцієнт – надбавку до «зеленого тарифу» при використанні вітчизняного обладнання, у розмірі 5-10% залежно від його частки. Нарешті, за напрямом «Державні Фінанси» експерти не відзначили важливих подій – оцінка сектору склала 0,0 бала.
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами протягом 6 – 19 липня 2015 р.
Графік 4. Події, що визначали значення індексу протягом 6 – 19 липня 2015 р. (оцінка події є сумою її оцінок за різними напрямками, тому вона може перевищувати +5, або бути меншою за -5 )
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України зі впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за п’ятьма напрямками. Детальніше про Індекс та методологію розрахунку можна дізнатись на сайті reforms.voxukraine.org
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
