Бюджетна Пастка

Україна ввійшла в 2015 рікіз новим Держаним бюджетом і зі змінами до Податкового кодексу. На мою думку, схвалений пакет законів держбюджету далекий від ідеального, і в значній мірі підриває надійність реформ уряду, нехтує унікальною можливістю проведення радикальних змін (таких як скасування енергетичних субсидій) і базується на недостатньо консервативному макроекономічному прогнозі. Однак, слід врахувати, що новий уряд мав дуже мало часу для підготовки відповідних документів.

Я хотів би прокоментувати процес затвердження бюджетного пакету в парламенті, оскільки він, на мою думку, вказує на брак досвіду нової команди в управлінні політичним процесом і в комунікації своїх дій, що може стати серйозною перешкодою для проведення реформ.

Однією з основних проблем є відсутність координації та співпраці між урядом і парламентом, що пов’язано з відсутністю політичного лідерства. Бюджетний пакет отримав невелику підтримку в парламенті – за нього проголосували 232 депутати, тобто тільки на 7 голосів більше за необхідну для його схвалення кількість, всупереч тому, що коаліція має на 76 голосів більше необхідного. Це вказує на значну проблему, особливо у світлі того, що уряд був тульки призначено, а зазвичай політична підтримка є найвищою в перші місяці. На мою думку, причина слабкої підтримки бюджету, полягала не в відсутності реформістських настроїв у парламенті. . Базуючись на власних коментарях народних депутатів (Ігор Луценко з партії «Батьківщини», Світлана Заліщук, Сергій Лещенко з Блоку Петра Порошенка), вони були дуже незадоволені тим, як уряд організував обговорення законопроекту. Основні проблеми – це невідповідність між Податковим кодексом та бюджетом, нестача часу для вивчення документів, нерелевантність бюджетного законопроекту через значну кількість податкових змін, до того ж ніхто не бачив самого документу. Виглядає так, що депутати вважають себе лише інструментом для прийняття підготовлених урядом проектів.

Міністрам необхідно працювати з депутатами, вести обговорення, переконувати їх щодо урядових пропозицій. Дуже важливо бути максимально чесними з парламентом та громадськістю, наскільки це можливо, доводити до їх відома, що потрібно зробити і чого варто очікувати в найближчі тижні та місяці. Було б набагато краще, якби уряд оголосив, що бюджет слід вважати «перехідним» (за браком часу на його доопрацювання), і що до кінця лютого буде підготовлено допрацьовану остаточну версію бюджету на 2015 рік. Насправді, наприкінці грудня було дійсно схвалено тільки «перехідний» бюджет, а прийняття його остаточної версії планується не пізніше середини лютого. Уряду варто було б відкрито наголосити на цьому.

Крім того, на мою думку коментарі міністрів в процесі обговорення бюджету та податкового кодексу є небезпечним для майбутнього країни. Міністр соціальної політики Павло Розенко заявив, що “ми можемо голосувати або за поточну версію бюджету або за збільшення пенсійного віку та страхового стажу, скасовуючи державні студентські стипендії та одноразові допомоги дітям.” Як міністр соцполітики збирається запровадити необхідні зміни в соціальній сфері (в тому числі збільшення пенсійного віку для прикладу), якщо вже в перші тижні свого призначення він дозволяє собі таку риторику? Також доволі небезпечною є аргументація Міністра економіки Айвараса Абромавічуса про нагальну необхідність прийняття бюджету і Податкового кодексу, тому що Україна потребує грошей від МВФ. Реформи і зміни, в тому числі бюджетна консолідація, є неминучими і необхідними в першу чергу із внутрішніх причин, а не лише для того, щоб задовольнити зарубіжних партнерів.