Газові ігри Кремля в Європі: Що вони означають для керівництва держав і корпорацій | VoxUkraine

Газові ігри Кремля в Європі: Що вони означають для керівництва держав і корпорацій

6 Липня 2017
FacebookTwitterTelegram
4121

Виправдовуючи будівництво «Північного Потоку-2», Газпром з самого початку заявляв, що цей проект фактично ідентичний «Північному потоку-1». Однак політичний і економічний контекст в обох випадках істотно різниться.

Допоможіть нам виграти у конкурсі міжнародної програми #ENGAGE й отримати ресурси для трирічного розвитку. Це дуже просто. Перейдить за посиланням, подивіться відео, натисніть під ним лайк.
Окрема подяка, якщо поділитесь посиланням на відео з друзями.

Ситуація по «Північному потоку-2»

На момент схвалення «Північного потоку-1» в 2005 році, коли газопровід отримав більшість необхідних дозволів від ЄС і його країн-членів, Третій енергопакет ще не повністю вступив в силу. Крім того, що важливіше, Росія тоді ще не вторглася на схід України і не анексувала Крим, і тому не мала необхідності боротися з західними економічними санкціями, які обмежили можливості Газпрому брати довгострокові позики і отримувати доступ до технологій по розробці шельфових і сланцевих родовищ.

З огляду на цей новий контекст виникли і нові перешкоди. Перша з них носить юридичний характер: у разі здійснення проекту Газпром буде єдиним постачальником, а також контролюючим акціонером і оператором чинного «Північного потоку-1» і майбутнього «Північного потоку-2». Це підриває основи Третього енергопакету і інших чинних законів ЄС, що забезпечують розукрупнення, регулювання тарифів і правила доступу третіх сторін, а також захищають забезпеченість енергоносіями і комерційну рентабельність діючих проектів, в яких беруть участь країни-члени ЄС [1]. Газпром стверджує, що ці регулюючі документи не можуть бути застосовні до “Північного потоку-2», оскільки не були застосовні до “Північного потоку-1». Однак ЄС піддав польську сторону газопроводу «Ямал-Європа» повному сертифікуванню за Третім енергопакетом, тому незрозуміло, чому для «Північного потоку-2» має бути зроблено виняток [2]. В кінці березня 2017 року Єврокомісія, після палких дискусій з німецькими регуляторами і розколу у власній юридичній команді [3], заявила, що буде домагатися мандата від країн-членів ЄС на переговори з Росією про особливий юридичний статус «Північного потоку-2». Однак отримання цього мандата залежить від схвалення двох третин з двадцяти восьми країн-членів блоку [4], що може не дозволити дати старт проекту в 2019 році [5].

«Даючи старт «Північному потоку-2 », ЄС зробить акт політичної шизофренії, фактично допомагаючи посиленню країни, політика якої покликана зруйнувати ЄС».

Друга складність з «Північним потоком-2» носить політичний характер. Крім України, цей газопровід обмине ще кілька країн з діючими газопроводами. У березні 2016 року шість урядів країн ЄС з Центральної та Східної Європи підписали лист Єврокомісії з запереченням проти «Північного потоку-2», стверджуючи, що цей проект порушує конкурентний принципи ЄС та може мати «потенційно дестабілізуючі геополітичні наслідки»[6]. У цьому листі, як і в інших заявах противників «Північного потоку-2» серед національних урядів і комісарів ЄС, стверджується, що проект порушує дух і цілі Енергетичного союзу, що зароджується.

Нещодавні дослідження засвідчили, що загальний вплив «Північного потоку-2» на добробут ЄС буде негативним. Хоча європейські партнери Газпрому і оператори газотранспортної системи (ОГС) в Німеччині отримають прибуток, їхні колеги в Центральній, Східній, Південно-Східній Європі і Україні зазнають збитків [7]. Крім того, «Північний потік-2» створить перевантаження в діючих газопроводах з Німеччини до Східної Європи і суттєво підвищить ризики використання проекту для поділу ринків і встановлення ринкового панування в Центральній, Східній, Південно-Східній Європі і Італії, а також припинення поставок газу в Україну [8].

Такі перспективи видаються небезпечними для США, ЄС і їх союзників, оскільки  вони знову дозволять Росії тиснути на газове ціноутворення в Центральній Європі, не вдаючись до старої методики «положень про пункт призначення». Це дозволить Кремлю (знову) змусити Київ випрошувати сприятливих тарифів на поставлений з Росії газ, що неминуче призведе до політичних поступок з боку України.

Однак є і більш очевидний аргумент проти цього газопроводу: Газпром – один з основних джерел доходу і важелів міжнародної політики Кремля. Ця компанія субсидує війни, які Росія веде в Україні та Сирії, а також добре фінансовані зусилля Кремля з підриву європейського єдності за допомогою пропаганди і підтримки антиєвропейських партій. Саме з цієї причини в пакети санкцій ЄС і США проти Росії входять обмеження проти Газпрому і його дочірніх компаній. Давши добро на «Північний потік-2», ЄС зробить акт політичної шизофренії, фактично посилюючи країну, політика якої спрямована на руйнування ЄС.

Конкретні політичні рекомендації по «Північному потоку-2»

Американські та європейські керівники повинні розвіяти міфи про позитивні наслідки реалізації проектів, запланованих Газпромом в Європі.

Для цього керівництво, Конгрес і державні органи США повинні:

  • Підтримувати поширення інформації про структуру і стратегії Газпрому і його політично мотивовані дії в інших країнах в експертному і керівному співтоваристві за допомогою проведення відкритих слухань і брифінгів.
  • Доручити Департаменту енергетики США підготувати і опублікувати прогноз експорту СПГ зі США в Європу, оцінити корисність СПГ для підтримки конкурентних практик і задоволення попиту на газ в Європі в довгостроковій перспективі, одночасно вказавши на обмеження можливостей реалізації СПГ зі США на європейському ринку. Департамент енергетики повинен співпрацювати з Єврокомісією з питань світового попиту на газ і обміну кращими діловими практиками в енергетичному секторі, що може бути корисно для розвитку Енергетичного союзу.
  • Доручити розвідувальним і правоохоронним органам США підготувати брифінг для своїх європейських партнерів про поточну діяльність кремлівської розвідки і пов’язаної з ним організованої злочинності в енергетиці Європи і всього світу.
  • Закликати Єврокомісію і Європарламент почати незалежне розслідування силами галузевих експертів, не афілійованих з Газпромом або Кремлем, про фінансування «Північного потоку-1», «Північного потоку-2» і супутньої інфраструктури в Росії і приймаючих країнах. Держдепартамент і Департамент енергетики США повинні надати матеріальну і експертну допомогу такому розслідуванню.

Для цього європейське керівництво, інститути і держоргани повинні:

  • Зобов’язати Генеральну дирекцію з енергетики (ENER),

Міжнародного співробітництва та розвитку (DEVCO) та торгівлі (TRADE) разом з Європейським центром політичної стратегії (експертним центром при Єврокомісії EPSC) підготувати детальний аналіз історії європейського співробітництва з авторитарними державами-експортерами вуглеводнів і ступеня демократизації цих держав в результаті такої співпраці. У це дослідження також повинен увійти аналіз дотримання Газпромом Третього енергопакету ЄС і інших регламентів щодо забезпечення конкуренції.

  • Зобов’язати Європол разом з відповідними органами Єврокомісії та органами національної безпеки країн-членів ЄС провести дослідження використання Газпромом агентів російської розвідки в Європі і зв’язків компанії з представниками організованої злочинності як в Росії, так і за її межами.
  • Зобов’язати EPSC разом з іншими відповідними експертними центрами та дослідницькими центрами Єврокомісії більш активно вести діалог про політичні та економічні засади Енергетичного союзу, що  зароджується і переопрацювання концепції енергетичної безпеки ЄС в світлі агресії Росії проти України в 2014 році. EPSC разом з іншими відповідними організаціями слід опублікувати доповідь з описом всіх юридичних і регуляторних розбіжностей щодо амбіцій Газпрому з будівництва та отримання доступу до трубопроводів в Європі в формі, зрозумілій широкому загалу та ЗМІ.
  • Зобов’язати Disinformation Review (регулярний огляд російської пропаганди, що публікується Європейською службою зовнішньої діяльності) спільно з Генеральною дирекцією з енергетики завести нову, окрему енергетичну рубрику з протидії російській енергетичній пропаганді, що створює хибне уявлення про політику ЄС і про поновлювані, сланцеві та інші традиційні і нетрадиційні джерела енергії.

Захист суверенітету України і поставок газу в цю країну не повинні бути предметом жодних переговорів між державними органами США і/або ЄС з Росією і Газпромом.

Керівництву США слід звернути особливу увагу на наступне:

  • Якщо Газпром продовжить спроби ізолювати Україну від реверсивних поставок газу з Європи, порушить контракти з постачання або транзиту з країнами ЄС для досягнення терміну припинення транзиту через Україну до 2019 року, або якщо Росія і Газпром розширять агресію проти України в іншій значній формі, Конгрес США повинен дати відповідь у вигляді розширення санкцій проти Газпрому, його російських філій і посередників в Європі. Для цього Конгрес повинен прийняти акт STAND [9]. Державний департамент і розвідувальні служби США повинні здійснювати пильний моніторинг всіх планів Газпрому по відрізання України від комерційно обгрунтованих поставок газу і ділитися цією інформацією з союзниками по ЄС.
  • Державний департамент, Агентство з міжнародного розвитку та Національний фонд підтримки демократії, а також представники США у Світовому банку, повинні розширити своє представництво в Україні та розробити більш широкий план реформування українського видобутку енергоносіїв для забезпечення самодостатності, диверсифікації та зниження залежності від поставок з Росії. Крім того, слід підготувати плани реагування на можливе скорочення обсягу транзиту російського газу через Україну після 2019 року, приділивши увагу заходам, які Україна і її сусіди, що є членами ЄС, можуть задіяти навіть за реалізації найгірших сценаріїв.

Керівництву ЄС і його країн-членів слід звернути увагу на наступне:

  • Відповідні органи ЄС повинні продовжити реалізацію угоди про вільну торгівлю з Україною Deep and Comprehensive Free Trade Area (DCFTA) і підтримувати стандарти прозорості і звітності на ринку енергоносіїв. У міру розробки принципів і регламентів Енергетичного союзу слід відповідно і негайно покращувати стандарти торговельної угоди з Україною.
  • Генеральній дирекції з питань конкуренції та енергетиці слід підготувати рекомендаційні принципи переговорів з Газпромом по «Північному потоку-2», в рамках яких Газпрому потрібно відкрито говорити про свою позицію щодо ультиматуму 2019 року для України, а також зобов’язатися виконати наявні зобов’язання з постачання і транзиту з окремими країнами-членами ЄС.

Публічна презентація доповіді відбудеться на майданчику Української Інституту Майбутнього 6 липня о 18 30. Реєстрація за посиланням

Оригінальний текст англійською доступний тут

Примітки:

[1] На думку Корчемкина, Румунія і Словаччина з високою ймовірністю зможуть заблокувати нові трубопроводи Газпрому зважаючи на негативний вплив на їх діючі газопроводи: Михайло Корчемкін, “Румунський Ключ: Країна Може Заблокувати Європу Від Турецького Потоку,” Forbes, January 16, 2017.

[2] Більш докладно про юридичні питання, пов’язані з «Північним потоком-2» див. діалог Ульріха Ліссека, голови прес-служби  Nord Stream 2 AG: Ulrich Lissek, “Regulation of Nord Stream 2: Rule of Law, Equal Treatment, and Due Process,” CEPS Commentary, November 15, 2016, и профессора Алана Райли: Alan Riley, “Nord Stream 2: A Legal and Policy Analysis,” CEPS Special Report, November 2016.

[3] Rochelle Toplensky, “Setback for Brussels challenge to Nord Stream 2,” Financial Times, March 16, 2017.

[4] За правилами ЄС для початку переговорів з Росією пропозицію мають підтримати дві третини з 28 країн-членів ЄС, які представляють дві третини населення блоку: “UPDATE 3-EU Seeks To Negotiate With Russia Over Nord Stream 2 Gas Pipeline,” Reuters, March 30, 2017.

[5] Alissa de Carbonnel and Vera Eckert, “EU Stalls Russian Gas Pipeline, But Probably Won’t Stop It,” Reuters, March 24, 2017.

[6] Andrius Sytas, “EU Leaders Sign Letter Objecting to Nord Stream-2 Gas Link,” Reuters, March 16, 2016.

[7] Borbála Takácsné Tóth, “Market Modelling of Nord Stream 2,” Regional Centre for Energy Policy Research, February 21, 2017.

[8] Georg Zachmann, “Nord Stream 2 – A Risk for the Internal Market and Security of Supply?” Bruegel, July 18, 2016.

[9] У 2016 році Палата представників США прийняла міжпартійний законопроект H.R. 5094 (Stability and Democracy (STAND) for Ukraine Act), який закріпив мінімальний рівень реакції США на анексію Росією Криму та окупацію нею території на сході України. Цей законопроект надає законодавчий статус деяким указам, підписаним Обамою, чим суттєво ускладнює їх можливе скасування президентом Трампом. STAND також підсилює діючі санкції, поширює Акт Магнітського на всі території, окуповані Росією, і зобов’язує Державний департамент протистояти російській пропаганді і кібератакам.

Головне фото: depositphotos.com / kodda

Автори

Застереження

Автор не является сотрудником, не консультирует, не владеет акциями и не получает финансирования ни от одной компании или организации, которая имела бы пользу от этой статьи, а также никак с ними не связан.