7 кроків до парламентаризму здорової країни

1. Законодавча спроможність та законотворчий процес у Верховній Раді

Законотворчий процес в Україні досить «заспамлене явище». З початку роботи Ради VIII скликання Апарат ВР зареєстрував 6217 законопроектів, з яких більшість (5215) ініціювали народні депутати. Україна абсолютний рекордсмен за кількістю законопроектів серед європейських країн. За даними нашого аналізу, показники народних обранців щодо ефективності та швидкості ухвалення законів залишаються найнижчими порівняно з урядом і президентом.

Така велика кількість законопроектів призводить до багатьох неузгодженостей між законодавчими актами та, за словами заступниці голови Комітету ВРУ з питань європейської інтеграції Марії Іонової, збільшує ризик їх невідповідності нормам ЄС.

2. Політичний нагляд за виконавчою гілкою влади

Одна з функцій парламенту — контролююча, яка, зокрема, стосується взаємодії Верховної Ради та Кабінету Міністрів. Народні депутати вдало використовують «годину запитань до уряду» як один з інструментів для публічного звернення до будь-кого з міністрів. Рада нинішнього скликання провела вже 59 таких «зустрічей». Згідно з нашим аналізом, депутати надали близько 670 запитів, більшість з яких стосувалися використання чи виділення коштів, а також нардепи цікавились діяльністю державних відомств або приватних компаній.

Враховуючи, що 5 квітня 2018 року Верховна Рада проголосувала в першому читанні за два законопроекти — №7550, що стосується запровадження методики розподілу посад за принципом «д’Ондт», та №6256, який зменшує кількість комітетів з 27 до 20, кількість основних рекомендацій щодо «політичного нагляду» скоротилася до двох основних.

3. Відкритість, прозорість та підзвітність громадянам

Ефективне виконання представницьких функцій депутата передбачає роботу з виборцями, а також підзвітність на постійній основні. Наразі для покращення взаємодії з громадянами існує можливість брати участь у публічному обговоренні законопроектів та ініційовано декілька проектів щодо підзвітності народних депутатів з боку громадських організацій. Для підвищення якості комунікації Верховної Ради з громадянами відповідно до різних цільових аудиторій було розроблено та у листопаді 2017 року підписано Головою Верховної Ради Комунікаційну стратегію Верховної Ради.

Іншим важливим елементом підзвітності парламенту є документообіг. Наразі законодавчі процеси у ВРУ здійснюються переважно в паперовій формі, тому важливо перевести їх в електронний вигляд.

4. Наближення українського законодавства до права ЄС

У рамках Угоди про асоціацію на кінець 2017 року Україна повинна була прийняти 165 законів з 350 директив.

«Наразі маємо 23 закони, прийняті в цілому, 25 прийняли в першому читанні, 24 відхилили чи відправили на доопрацювання й до 20 взагалі ще не розпочалася процедура», — розповіла в інтерв’ю народний депутат Марія Іонова.

5. Адміністративна спроможність

На фінансування роботи Верховної Ради цього року закладено 1,73 млрд грн. З них - 453 млн грн (або 23%) йде на оплату праці народних обранців в рамках законотворчої діяльності. Навіть якщо відкласти в сторону дискусію щодо розміру зарплат нардепів, в Україні відсутня детальна звітність видатків (у тому числі у форматі відкритих даних) та ефективна система контролю видатків парламентаріїв.

Звернути увагу на парламентських видатків варто і тому, що кошториси Ради на 2014-2017 роки взагалі не були затверджені парламентом, не відбулось аудиту, а видатки держбюджету зростали щороку.

6. Коаліція, опозиція та діалог у Верховній Раді

Наразі більшість у коаліції складають народні обранці з БПП та НФ. Не всіх їх можна віднести до коаліції, якщо взяти до уваги результати їхнього голосування. Те саме стосується й опозиції, де більшість становлять представники партії «Опозиційний блок».

Аналіз роботи парламенту після IV сесії визначив коаліцію в кількості 234 депутатів, а опозицію — 175. Ситуація за рік несуттєво, але змінилася. Після вивчення результатів голосування VI сесії коаліція налічувала 236 депутатів, а опозиція — 186.

Ще одним інструментом для налагодження взаємодії між депутатами є створення міжфракційних об’єднань. В українському парламенті їх 116, і кожне з них у середньому складається з 12 членів.

7. Дотримання етичних норм і стандартів поведінки у Верховній Раді

Народні депутати часто не дотримують морально-етичних принципів і професійних стандартів: «кнопкодавство» та бійки, мабуть, найяскравіші прояви. І хоча недостойна поведінка в парламенті є поширеним явищем не лише в Україні, створення якісної політичної культури має бути важливим елементом у побудові довіри між ВР та громадянами. Загальна тенденція з часів незалежності свідчить про те, що українці все більше й більше не довіряють народним депутатам.