Алфавіт реформатора 2016: Яка важлива подія року ховається за кожною літерою
Люди, події, явища, розчарування, очікування і досягнення, які написали історію 2016-го.
2016. Про що цей рік? Чи були в цьому році справжні економічні прориви? Чи трапилось щось насправді важливе, що має чи буде мати велике значення для розвитку країни? Ми пошукали відповіді у більше ніж 220 аналітичних статях, опублікованих на сайті VoxUkraine протягом року. Назбирали майже на цілий алфавіт: найголовніші події 2016 року, які найяскравіше показують зміни, які відбулись (чи навпаки, не відбулись) в Україні.
З початку 2016 року атестат професора та доцента в Україні можна було отримати за новими правилами. Зокрема, для цього потрібно знати англійську мову. Здавалося б, що в сучасному глобалізованому світі це є природнім, проте, для майбутніх професорів та доцентів така вимога стала нездоланною. В Міністерстві освіти та науки (МОН), університетах та наукових установах була ініційована масштабна кампанія щодо зміни цих правил.
Безвіз - нездійснене очікування українців щодо скасування візового режиму з країнами Європейського Союзу. Один тільки Президент Петро Порошенко обіцяв безвіз протягом 2016-го принаймні п'ять разів. Україна точно може пишатися виконанням усіх умов надання безвізу, проте Європа досі не прийняла фінального рішення, відклавши його у найкращому випадку на початок 2017-го.
"Державна машина збирає дуже багато інформації. Всі ці дані є власністю не Уряду, не Верховної Ради, а народу України. Настав час їх відкрити на користь сучасному інтернетизованому українському суспільству", - зазначив Денис Гурський, радник Прем'єр-міністра України з питань відкритих даних.
У квітні 2015 року запустили єдиний державний веб-портал відкритих даних data.gov.ua; у вересні 2015 року запустили портал e-data.gov.ua з інформацією про використання бюджетних коштів; у квітні 2016 року запустили opendata.rada.gov.ua. Ініціатива відкритих даних поширюється і далі, "спускаючись" на регіональний і місцевий рівні.
Два найважливіших зрушення у реформуванні газової сфери 2016 року - встановлення єдиної ціни газу для всіх категорій споживачів та затвердження плану реструктуризації НАК Нафтогаз.
У квітні 2016 року тарифи на газ для населення та теплокомуненерго було доведено до рівня імпортного паритету. В результаті, відбулося чергове підвищення тарифів на газ та опалення для населення, а підприємства групи Нафтогаз стали найбільшими платниками податків в Україні.
План реструктуризації НАК Нафтогаз – частина міжнародних зобов'язань України. Будуть створені незалежні оператори з транспортування та зберігання газу - "Магістральні газопроводи України" та "Підземні газосховища України". Коли це відбудеться, поки залишається невизначеним, бо триває розгляд арбітражних справ між Нафтогазом та Газпром в Стокгольмі.
У своїй програмі "Жити по-новому!" та Інавгураційній промові Президент пообіцяв, що "громади на місцях отримають більше прав і грошей на реалізацію повноважень" та "реформа щодо децентралізації розпочнеться вже цього (2014 – прим ред.) року змінами до Конституції".
Після змін до Бюджетного та Податкового кодексів наприкінці 2014-го дотаційність місцевих бюджетів у 2015 році скоротилася на 22% порівняно з 2014 роком. В першій половині 2016 місцеві бюджети зросли в 1,5 рази (на 21 млрд грн), що значно вище поточної інфляції. Розширено повноваження органів місцевого самоврядування у сфері містобудівної діяльності та надання адміністративних послуг.
Разом із тим, зміни до Конституції в частині децентралізації не були схвалені. Через це регіональна влада досі залежить від Президента, який призначає голів ОДА за поданням Кабміна. Крім того, нещодавно ВР відхилила законопроект про вдосконалення процесу призначення перших місцевих виборів у новостворених об'єднаних територіальних громадах. Це гальмує реформу, бо без виборів такі громади не можуть закінчити процес об'єднання.
Запровадження е-декларування тривало понад два два роки. Закон про запобігання корупції був прийнятий ще 14 жовтня 2014 року. Згідно з законом, обрані та призначені урядовці (в широкому сенсі) повинні подавати декларації в електронній формі, а за надання недостовірних відомостей нести кримінальну відповідальність З моменту прийняття закон намагалися відкласти, скасувати, урізати, "підправити" понад 10 разів. Однак, громадськості вдалося відстояти первісну редакцію закону.
Перші декларації в електронній формі з'явились у серпні 2016-го, а до дедлайну 31.10.2016 більше 100 тисяч публічних службовців подали свої декларації. Оприлюднені декларації стали шоком для українців та викликали резонанс у міжнародних партнерів. Зокрема, в МВФ заявили, що конкретні справи потрібно довести до суду.
На початку 2016 року в рамках податкової реформи Україна майже вдвічі скоротила ставку єдиного соціального внеску (ЄСВ) - до 22%. Україна не самотня в цьому рішенні, адже багато країн втілювали схожу податкову реформу раніше. Ідея полягає в зниженні витрат на робочу силу, щоб фірми ставали більш конкурентоспроможними, збільшували експорт, інвестиції і реальну заробітну плату. Додатковим стимулом слугувала потреба знизити рівень тіньової економіки в країні. Чи спрацювала ця ідея в Україні?
Наприкінці квітня відбулося чергове підвищення цін на газ для непромислових споживачів. З 1 травня діє єдина ціна для населення та промисловості — 6 879 гривень за тис куб. м. Для підприємств теплокомуненерго (ТКЕ) ціна зросла в 2,28 разу (з 3004 грн за тис куб м). Отже, змінилися і тарифи на послуги комунальників — підігрів гарячої води та опалення.
На початку 2015 року затверджено графік підвищення цін на електроенергію у п'ять етапів. Ми вже пройшли 4 з них, залишився один - з 1 березня 2017 року. За цей період ціни зростуть в 3-4 рази.
У сфері обслуговування житла (квартплата) ціни змінилися незначно. За останній рік вони зросли, за даними Держстату, лише на 10-25%.
26 жовтня Кабмін вирішив удвічі підвищити мінімальну зарплату – з раніше планованих на початок 2017 року 1600 грн до 3200 грн на місяць. Аналіз подібних експериментів в інших країнах дозволяє припустити, що, хоча підвищення мінімальної заробітної плати може зменшити рівні зайнятості та чистого доходу, у країнах з високим рівнем неофіційної зайнятості ці несприятливі наслідки, найімовірніше, будуть незначними. Тому мінімальний розмір заробітної плати може бути корисним інструментом у боротьбі з заниженням доходів. Втім, цей висновок не означає, що підвищення мінімальної заробітної плати є довгостроковим вирішенням проблем бідності та нерівності або надійним способом вирішити ситуацію з державними фінансами. Уряд повинен усвідомлювати можливі негативні наслідки. Напевно, більш ефективною стратегією буде рівномірне і справедливе впровадження законів.
У 2016 році Верховна Рада ухвалила у першому читанні два законопроекти "про індустріальні парки" (№2554а-д, №2555а-д). Проекти передбачають низку податкових та митних пільг для підприємств, що будуть працювати в індустріальних парках.
Те, що пропонується в Україні, насправді є не "класичним" індустріальним парком, а багато в чому поверненням до того, що вже було – вільних економічних зон та територій пріоритетного розвитку. Їхнє створення у минулому завдало країні більше шкоди, аніж користі.
З іншого боку, поява законопроектів, що пропонують податкові та митні пільги під виглядом запровадження "індустріальних парків",може свідчити про дієвість деяких реформ. Провладні еліти втратили звичайні джерела ренти через більш прозорі публічні закупівлі, кращий менеджмент держпідприємств тощо. Це спонукає їх на пошук нових (або повернення старих) джерел ренти.
іМоРе – індекс моніторингу реформ свідчить, що за останні 2 роки, за антикорупційним напрямком досягнуто найбільший [законодавчий] прогрес реформ. Проте, реальні результати залежать не тільки від прийняття законів, а і від їх імплементації. За даними дослідження VoxUkraine та PACT, 55% представників влади та 34% громадських організацій вказують на проблеми з імплементацією антикорупційного законодавства. Зокрема, багатьох корупціонерів досі не притягнуто до відповідальності.
Закон "Про очищення влади" було прийнято у вересні 2014 року. Закон стосується держслужбовців, які обіймали певні, переважно керівні посади в державних органах влади, судах та силових органах у період правління Віктора Януковича або працювали в партійному секторі за часів Радянського союзу (повний перелік посад, які підлягають люстрації, дивіться у Статті 3 Закону). На 5 грудня 2016 року перелік люстрованих держслужбовців налічував 937 людей. Ще певна кількість держслужбовців звільнилась за власним бажанням.
Але "антикорупційної" люстрації не відбулося, і навряд чи її можливо провести, бо причетність до корупції і покарання має визначати суд. Схожий висновок зробила Венеціанська комісія, яка загалом позитивно оцінила закон, але застерегла про ризики порушення прав людини при проведенні люстрації за відсутності відповідного висновку суду: "відомості про осіб, які підлягають люстрації, повинні бути опубліковані тільки після остаточного рішення суду", зазначено у звіті Комісії (стаття 101).
6 жовтня Верховна Рада подовжила мораторій на продаж сільськогосподарської землі. Заборона розпоряджатися землею - не лише економічно шкідливе рішення, в результаті якого економіка країни недоотримала десятки мільярдів доларів, але й обурливий випадок порушення державою прав власності громадян. Сім мільйонів українських громадян уже 16 років не можуть розпоряджатися своєю власною землею.
18 січня 2001 року парламент України вперше проголосував за впровадження тимчасового мораторію на продаж населенням своїх земельних паїв. Цей крок планувався як тимчасовий захід, який захистить український ринок від накопичення землі в руках вузького кола лендлордів. Однак, "тимчасовість" триває вже майже 16 років, мораторій заважає розвитку агросектору, створенню цивілізованого земельного ринку, пов'язаного з ним кредитування і довгострокових інвестицій у розвиток галузі.
18 грудня 2016 року Національний банк відніс Приватбанк до категорії неплатоспроможних та звернувся до Уряду з пропозицією передати його у державну власність. Міністерство фінансів має намір докапіталізувати ПриватБанк на суму від 116,8 млрд грн до 148 млрд грн., що призведе до підвищення державного боргу на суму близько 5% ВВП. З іншого боку, держава не могла дозволити банку збанкрутувати - клієнтами Приватбанку є понад 20 мільйонів українців.
Одна з головних проблем банку - кредити пов'язаним особам. За інформацією голови НБУ, біля 97% корпоративного кредитного портфеля банку (близько 150 млрд грн) – це кредити компаніям, пов'язаним із акціонерами та топ-менеджментом банку. Акціонери нібито зобов'язалися реструктурувати ці кредити з урахуванням вимог НБУ до 01 липня 2017 року.
3 квітня ряд ЗМІ по всьому світу опублікували аналіз документів, які отримали назву "Panama Papers". У них міститься інформація про понад 11 млн офшорних рахунків. Виявилося, що одразу кілька десятків колишніх та чинних лідерів держав користувалися послугами офшорних компаній, щоб керувати власними активами. Є серед них й ім'я Петра Порошенка.
Розслідування, що ґрунтуються на "Panama Papers" — пакеті документів з панамської юридичної фірми Mossack Foneca — свідчать, що президент України намагався використати офшорну компанію для реструктуризації свого бізнесу перед його продажем. Не виключено, що при продажі Roshen компанія дійсно могла б використовуватися для оптимізації оподаткування. Інші звинувачення Порошенка виглядають необґрунтовано, що однак не знімає з президента України політичної відповідальності.
Prozzoro – волонтерський проект, який став прикладом успішної реформи в Україні. Електрона система закупок замінила корупційні державні тендери, в яких хабарі складали 15-40% від вартості закупівлі.
Проект був запущений у травні 2014 року групою активістів, та вже у серпні 2016 року використання Prozzoro стало обов'язковим для усіх державних закупівель. У травні 2016 року система виграла престижну міжнародну премію в сфері закупівель World Procurement Award.
Prozzoro - це система електронних закупівель з відкритим кодом. ЇЇ основний принцип – "всі бачать все". Тепер всі закупівлі за державні кошти на суму вищу за 200 тис грн для товарів та 1.5 млн грн для послуг проводяться тільки он-лайн в системі Прозорро. Кожен охочий може дізнатися хто, що і як закуповує за кошти платників податків.
Нова формула розрахунку оптової ціни на електроенергію стала однією з найгостріших тем в українському медіа просторі. Відповідна постанова НКРЕКП була прийнята ще в березні 2016, але суперечки на цю тему досі не стихають. Камінь спотикання – у вугіллі, яке використовується українськими тепло-електростанціями, а точніше у його ціні, яку прив'язали до вартості вугілля на голандському хабі АРА (Амстердам-Роттердам-Антверпен) плюс транспортування (так звана формула "Роттердам+").
Проект VoxCheck перевірив інтерв'ю голови НКРЕКП Дмитра Вовка і дійшов висновку, що основна проблема з формулою "Роттердам+" – не стільки її існування, скільки майже повна відсутність даних для грунтовного аналізу.
Перші практичні кроки судової реформи були зроблені лише влітку 2016 року, коли Парламент вніс зміни до Конституції в частині правосуддя. Вони дозволять зміцнити незалежність судової системи, забезпечити її неупередженість та ефективність, зменшити корупційні ризики. Ці зміни впроваджено у новому законі "Про судоустрій та статус суддів". Він спрощує структуру судоустрою, запроваджує нові принципи відбору суддів, посилює їх відповідальність і контроль з боку громадськості.
Зараз триває конкурс на посади суддів Верховного Суду. Святослав Вакарчук закликав молодих адвокатів та вчених подаватися на конкурс, якщо вони мають знання і бажання змін - бо "непорядні довго не думатимуть – точно подадуться".
Cудова система та недотримання прав власності - одна з найважливіших перепон для інвестицій та економічного зростанняв Україні.
21 грудня Рада НБУ прийняла Основні засади грошово-кредитної політики на 2017 рік. Цей документ важливий тому, що він визначає головну ціль НБУ в монетарній політиці. Цьому документу передувала досить жвава публічна дискусія між, спрощено, двома ідеологічними групами експертів. Одні підтримували інфляційне таргетування (тобто те, що головною ціллю для НБУ має бути низька інфляція), інші говорили про необхідність стимулювання економічного зростання (досить конкретних пропозицій, як саме це робити, не було, але інколи лунали фрази "грошово-промислова політика" чи "продуктивна емісія").
12 квітня було обрано на посаду генерального директора ВАТ "Укрзалізниця" поляка Войцеха Балчуна. Щомісячна зарплата нового голови складає 461.1 тис. грн. Балчун визначив головним завданням генерування великої маржі і доходу, що дозволить інвестувати в модернізацію рухомого складу та інфраструктури.
Через 8 днів, 20 квітня, Кабінет міністрів призначив менеджера американського офісу KPMG Ігоря Смілянского главою правління "Укрпошти". Новий глава "Укрпошти" буде заробляти мінімум 333 тис. грн. на місяць. Міністр інфраструктури Володимир Омелян визначив новому керівнику завдання, які полягають в корпоратизації підприємства, підвищенні його ефективності і збільшенні розміру заробітної плати співробітників.
Обидва керівники були відібрані на конкурсній основі.
У 2016 до України докотився потужний світовий тренд - Фактчек (fact-check). - Це перевірка фактичних тверджень публічних осіб на предмет їх достовірності. Фактчек стосується як перевірки фактів журналістом до публікації текстів (ad hoc fact-check), так і фактів, уже опублікованих: у виступах політиків, у новинах, у соцмережах і т.д.
Саме в 2016 році VoxUkraine запустив проект VoxCheck, який за цей час перевірив більше 300 цитат шести десятків українських політиків. Серед інших досягнень проекту - запуск фактчек-роліків разом з Громадським та проведення конференції "Сила слова. Відповідальність медіа та виклики-2017".
Найпопулярніший в Україні і найдоступніший (для українських парламентарів) спосіб офіційного лобізму – депутатські запити і звернення. Народні обранці дуже продуктивні. З січня 2015 по березень 2016 тільки МЕРТ отримало більше 550 запитів. Їхня обробка і листування з депутатами забирає чимало сил і часу у співробітників міністерств. Наприклад, один із нардепів запросив копії всіх документів про призначення керівників об'єктів господарювання. Вийшов 700-сторінковий звіт.
Міністерство фінансів також може похизуватися оригінальними запитами: експедиція в Антарктику, поліпшення соціальної та комунальної інфраструктури у своїх виборчих округах, ремонт доріг – це далеко не повний перелік того, на що депутати просили додаткові кошти. За період поки цим відомством керувала Наталя Яресько (грудень 2014- квітень 2016), депутати 95 разів направляли їй запити, з яких майже 2/3 містили прохання виділити додаткові кошти.
Головний банкір України - Валерія Гонатрєва, розповіла на фінансовому форумі в Одесі, що з початку 2014 року з ринку було виведено 81 банк, зокрема 16 у 2016 році. У своїй колонці журналу The Banker, голова НБУ відзначила: "Наша команда була змушена розпочати виконання своїх обов'язків із невдячного процесу очищення банківського сектору. Багато установ не виконували функцію класичних фінансових посередників; деякі були помічені у проведенні нелегальних операцій або слугували засобами фінансування бізнесу акціонерів. Наша позиція була твердою - ті банки, що не підійшли належним чином до вирішення проблем, які непокоїли НБУ, мають бути виведені з ринку."
Міністерство освіти і науки у 2016 році презентувало програму реформування шкіл України "Нова українська школа". Зокрема, нова програма передбачає перехід на 12-річну систему середньої освіти з 3-річною профільною школою. За словами міністра освіти Лілії Гриневич, ця програма побудована на компетенціях, які потрібні учням у ХХІ ст.: "Ми маємо перейти від школи знань до школи компетентностей. Це означає, що ми маємо виокремити необхідне ядро знань та навчити дітей реально з цими знаннями працювати".
Нова школа має поєднати в собі наступні основні елементи: новий зміст навчання, партнерство учня і вчителя, орієнтацію на учня, нову структуру, автономію школи, виховання на цінностях, справедливе фінансування і рівний доступ, нове освітнє середовище та мотивацію вчителя.
Нові компетенції школи: спілкування державною та іноземними мовами, математична та інформаційно-цифрова грамотність, компетентність в природничих науках та технологіях, соціальні і громадянські компетентності, підприємливість, загальнокультурна грамотність, екологічна грамотність і здорове життя.
Одним з ключових напрямків реформ у сфері охорони здоров’я за останні два роки була закупівля ліків та вакцин для проведення профілактичних щеплень. У березні 2015 року Верховна Рада прийняла закон, яким уповноважила на наступні 4 роки 6 міжнародних організацій купувати ліки і вакцини. Таким чином, МОЗ було усунено від спекуляцій у сфері закупівлі вакцин і ліків. За даними СБУ, держава до цього закуповувала медичні препарати за завищеними на 20-40% цінами.
Втім, МОЗ довгий час відкладало оголошення тендеру на закупівлю ліків. В результаті, лише цього року були закуплені ліки за 2015 рік, а закупівля ліків за кошти бюджету 2016 розпочалася лише в другій половині року. Як наслідок, ліки за контрактами 2016 року надійшли в Україну лише наприкінці року.
Такий крок також допоміг МОЗ організувати профілактичні щеплення, зокрема щодо поліомієліту, спалах якого стався в серпні 2015 року на Закарпатті. На той час в Україні був один з найнижчих показників охоплення щепленням в світі.
Що поєднує Юлію Тимошенко та Олега Ляшко? Обидва політики майстерно маніпулюють, перебільшують і брешуть. За час існування проекту VoxCheck було перевірено 25 цитат Юлії Тимошенко з яких: 4 правдиві, 3 брехні, 8 маніпуляцій та 10 перебільшень; 8 цитат Олега Ляшко: 1 брехня, 2 маніпуляції, 5 перебільшень.
Юлія Тимошенко дуже полюбляє виступати на тему газу. Її виступи більше нагадують доповідь з теми, аніж обґрунтовані відповіді на питання. З виступів лідерки "Батьківщини" можна зробити висновок: політик дуже добре володіє фактами про газовий ринок, але переважно використовує їх найбільш вигідним для себе чином, підганяючи дані під необхідну картину світу та висвітлюючи, ймовірно, тільки третину правди. Насправді газова картина в Україні інша – якщо користуватись повним набором даних.
