Чи Працює Блокада Криму

Блокада є ефективною в тому сенсі, що вона дійсно викликала підвищення цін на харчові продукти в Криму: вони зросли приблизно на 10% більше, ніж в «материковій» Україні. Ймовірним є подальше підвищення цін в Криму. Однак вплив блокади видається не дуже значним, а отже, ймовірно, нездатним суттєво вплинути на політичну ситуацію на окупованому півострові. Татари оголосили, що планують відрізати постачання електроенергії з «материкової» України до Криму. Ця додаткова блокада може завдати окупантам більше шкоди, ніж блокада вантажівок.

Після анексії Росією Крим для значної частини жителів півострова поступово стає все менш зручним місцем для проживання. Санкції обмежують інвестиції, Visa та Mastercard не обробляють безготівкові транзакції, потрапити в Крим чи виїхати з нього стає справжньою пригодою. До того ж, кримські татари розпочали блокувати вантажівки, що прямували до півострова, таким чином зменшуючи пропозицію українських товарів, які зазвичай користувалися попитом у Криму та Росії. Головна мета блокади – змусити Росію якомога більше заплатити за окупацію Криму. Попри значний розголос, економічний ефект блокади не є очевидним. Тоді як дехто стверджує, що обмеження щотижневого імпорту 6000 тон харчових продуктів в Крим спричинило ріст цін якнайменше на 150%, інші вважають, що економічними наслідками блокади можна знехтувати. Чи можливо, опираючись на фактичні дані, визначити як вплинула ця блокада на рівень життя у Криму?

Щоб відповісти на це запитання, розглянемо динаміку роздрібних та гуртових цін в Криму в період з початку блокади. Економічна теорія стверджує, що обмеження торгівлі між пунктами А та Б створить розрив між рівнем цін в А та Б. Якщо пункт А імпортує з пункту Б та Б є більшим, ніж А, торгівельний бар’єр повинен підвищити рівень цін у пункті А в порівнянні з пунктом Б, і, таким чином, викликати зниження рівня життя. З іншого боку, якщо бар’єру немає, повинен діяти закон єдиної ціни: товар повинен продаватися за однаковою ціною у обох пунктах (із врахуванням відмінностей в оподаткуванні, законодавстві, можливих митних тарифах). Інакше виникають можливості для арбітражу та потенціал для отримання надприбутків. Таким чином, якщо ми хочемо виміряти зміни в добробуті та ефективність блокади, потрібно вивчити динаміку цін на ідентичні товари, що продаються як в Криму, так і в Україні. Якщо ціни у Криму стали вищими, ніж на «материковій» Україні — блокада ефективна.

На жаль, більша частина даних про ціни в географічному розрізі доступна тільки  з низькою частотою (дані щомісячні чи щорічні), а, отже, непридатна для аналізу щоденних чи щотижневих змін цін. Крім того, при складанні цінових індексів статистичні агенції в Україні та Криму можуть використовувати різні товари. Однак існують альтернативи до офіційних дані. Наприклад, гуртовий агромаркет в Сімферополі (http://privoz-crimea.com) надає дуже детальні щоденні дані про роздрібні та гуртові ціни на численні харчові продукти. Також ми можемо з великою ймовірністю вгадати, чи продукт завезений чи вирощений в Криму. Наприклад, список продуктів складається з приблизно 100 найменувань, включно із лимонами (не вирощуються в Криму та імпортуються з «материкової» України чи Росії), сливи (вирощуються в Криму), буряк (імпортуються з Росії або «материкової» України).

Ми зібрали дані про роздрібні та гуртові ціни, деноміновані в російських рублях(максимальні та мінімальні значення) з 25.08.2015 по 18.10.2015. Оскільки дані про ціни на вихідних не оновлюються, ми виключаємо з вибірки суботи та неділі. Щоб дотримуватися порівняно стабільного складу продуктів в обраний нами період, ми не розглядали продукти, що продавались менш ніж 20 днів (наприклад, молода картопля). Після відсіювання залишилось 98 продуктів, 88 з яких продавалися у всі з розглянутих 37 днів.

На жаль, ми не маємо схожих даних для якогось українського міста, і як наслідок, зможемо перевірити лише, чи ціни на харчові продукти зросли порівняно із передблокадним рівнем. Ми розглядаємо період, який включає вересень і жовтень. У вересні індекс споживчих цін в «материковій» Україні зріс лише на 1% на овочі та 6% на фрукти в порівнянні до серпня. Таким чином, ціни на обрані нами продукти в «материковій» Україні залишались порівняно стабільними. Більше того, на реакцію цін на блокаду навряд чи міг вплинути обмінний курс між рублем та гривнею, оскільки він перебував в межах 3,05-3,10 рублів за гривню в період від кінця серпня до першого тижня жовтня.

Таблиця 1  підтверджує, що ціни змінювалися в обох напрямках. Ціни на деякі продукти суттєво знизилися, тоді як на інші, навпаки, підстрибнули. Оскільки динаміка цін на кожен продукт часто зумовлена специфічними для продукту чинниками, а деякі продукти виступають замінниками, у наступних етапах нашого аналізу ми розглядаємо рівнозважені індекси цін, що відображають середню динаміку.

Графік 1 показує, як змінювалися з часом середні кумулятивні індекси цін. Кожен «індекс цін» нормалізовано, тобто його значення станом на кінець серпня прийнято за нуль. Спираючись на наші дані, ми визначили чотири типи цін: мінімальна роздрібна ціна, максимальні роздрібна ціна, мінімальна гуртова ціна, максимальна гуртова ціна. Хоча між динамікою цінових індексів є деякі відмінності, дані демонструють стійку тенденцію. Ціни підвищились в час, коли було оголошено блокаду (8 вересня 2015; перша вертикальна лінія в графіку), і потім знову, коли блокаду було введено в дію (20 вересня 2015; друга вертикальна лінія). Залежно від типу цін, їх рівень зріс на 10-18%. Хоча зміни цін більш значні, ніж в «материковій» Україні, зростання цін в Криму зовсім не шокує, та, мабуть, не настільки велике – принаймні поки що – як цього сподівалися татари.

Є ознаки того, що ціни в Криму надалі зростатимуть. По-перше, маржа прибутку (вимірювана як відсоткова різниця між роздрібними та гуртовими цінами) знизилась з максимальних значень на початку вересня. Це показує, що частину «цінового шоку» внаслідок блокади взяли на себе роздрібні торгівці. Така ситуація навряд чи буде стабільною в довгостроковій перспективі, а отже, в майбутньому слід очікувати зростання роздрібної маржі. Оскільки Крим практично не може впливати на гуртові ціни (це невеликий ринок, порівняно з «материковою» Україною чи Росією), зростання роздрібної маржі повинне призвести до зростання роздрібних цін.

По-друге, різниця між максимальними та мінімальними гуртовими цінами на ці продукти в Криму (виміряна як відсоткова різниця між максимальними та мінімальними цінами на продукти в певній категорії) зменшилася. Це можна пояснити тим, що в кожній групі товарів із ринку зникли продукти високої якості, що і усунуло преміальний сегмент цін. Тому варто очікувати подальший ріст рівня цін для споживачів, коли ці високоякісні товари будуть повертатися на кримський ринок.

Не знайшовши інформації про ціни для «материкової» Україні перед початком блокади, ми зібрали дані з гуртового ринку «Нежданий» в Херсонській області (http://www.nejdana.in.ua/) в післяблокадний період, з 26.09.2015 до 18.10.2015. Використовуючи ці дані, ми розрахуємо співвідношення між цінами («ефективний обмінний курс») (Ціна в рублях/Ціна в гривнях) для ідентичних товарних категорій в Херсоні та Сімферополі. Наприклад, якщо мінімальна гуртова ціна одного кілограму кавуна в Херсоні становить одну гривню, в той час, як мінімальна гуртова ціна кавуна в Сімферополі рівна 12 рублям, відношення цін дорівнює 12.  Це значно більше, ніж офіційний обмінний курс рубля до гривні (2,88), що вказує на величезні можливості отримання вигоди. Тобто можна за 1 грн купити кілограм кавунів в Херсоні і продати його в Сімферополі за 4,17 грн (12 рублів по курсу 2,88руб/грн), із прибутком більш, ніж три гривні. Графік 4 показує динаміку відношення цін (співвідношення між кримськими та українськими цінами) для мінімальних та максимальних цін. Хоча ми спостерігаємо схильність до зниження відношення цін (від 7 до приблизно 5,5), різниця між цінами залишається величезною. Ймовірно, це створює стимули для контрабанди товарів в Крим водними шляхами.

Таким чином, блокада є ефективною в тому сенсі, що вона дійсно викликала підвищення цін на харчові продукти в Криму: вони зросли приблизно на 10% більше, ніж в «материковій» Україні. Ймовірним є подальше підвищення цін в Криму. Однак вплив блокади видається не дуже значним, а отже, ймовірно, нездатним суттєво вплинути на політичну ситуацію на окупованому півострові. Татари оголосили, що планують відрізати постачання електроенергії з «материкової» України до Криму. Зважаючи, що попит на електроенергію нееластичний, а здатність Криму виробляти дешеву електроенергію обмежена, ця додаткова блокада може завдати окупантам більше шкоди, ніж блокада вантажівок.