7 травня в ефірі «Право на владу» на 1+1 чотири людини вирішили, що знають все про медичну реформу. Основна ідея, яку просували і представники міністерства охорони здоров’я, і запрошені лікарі, і ведуча – медична реформа призведе до закриття лікарень та скорочення лікарів.
Ми розібрались: чи правда це, що саме передбачала медреформа і хто в результаті казав правду.
Закриття лікарень і звільнення лікарів – це про медреформу?
Про загрозу закриття лікарень ще у лютому почали говорити представники політичної сили «Опозиційна платформа – За життя». Наприклад, так медреформу коментувала Наталія Королевська, одна з учасниць нашого рейтингу маніпуляторів та брехунів:
«Мы знаем, что вступает следующий этап медицинской реформы с 1 марта, и нужно срочно сейчас принять меры, чтобы сотни и тысячи больниц нашей страны и госпиталей не были закрыты».03/02/02 (01:45-01:58)
Про знищення державної медицини через медреформу говорив і Борис Тодуров, кардіохірург, якого ми вже чимало разів ловили на брехні і маніпуляції про медичну реформу.
Неправда
«Никакой реформы нет. Изначально это была большая авантюра. Даже не авантюра – целенамеренное действие на уничтожение государственной медицины».
Борис Тодуров про медреформу, 07/05/2020 (45:18-45:45)
Ці ж тези повторював і міністр охорони здоров’я Максим Степанов.
Маніпуляція
«Тобто ми говоримо про те (у відповідь на допис Уляни Супрун – ред.), що закриття лікарень – це правильно. Це така сутність того, що вона говорить. Звільнення медичних працівників – це правильно. Ненадання медичної допомоги, як слідство – це правильно. Поширення хвороби на туберкульоз на 20-30% по наших розрахунках – це правильно. Тоді у нас різні цінності. І я щасливий, що у нас різні цінності».
Максим Степанов про медреформу, 07/05/20 (17:05-17:34)
Маніпуляція
«Це назвали реформу, ефективність і того, що нам просто не потрібні зайві лікарні».
Максим Степанов про медреформу, 07/05/2020 (43:44-43:49)
Насправді, сутність медичної реформи не у закритті лікарень, звільненні медичних працівників та ненаданні медичної допомоги. Степанов намагається сказати, що в результаті медреформи:
- люди не зможуть отримати допомогу через скорочення лікарів та закриття лікарень;
- захворюваність на туберкульоз зросте на 20-30%.
Друге твердження ми перевірити не можемо, оскільки не маємо інформації про методику цього прогнозу. Зазначимо лише, що одним з цільових показників реформи другої ланки, і зокрема реформ тубдиспансерів, є зменшення кількості хворих.
Перше твердження – маніпуляція, оскільки саме існування лікарні не означає надання медичної допомоги – тим більше якісної допомоги. Оскільки в деяких лікарнях немає відповідного обладнання чи кваліфікованих спеціалістів. Медична реформа передбачає, що більше коштів отримують ті лікарні, які відповідають певним показникам якості. Деякі з цих показників залежать від кількості пацієнтів, яких обслуговує лікарня та конкретний лікар. Наприклад, навряд чи ви захочете звертатися до хірурга, який робить лише 10 операцій на рік. Відповідно, ті лікарні, до яких пацієнти не звертаються, отримують менше фінансування. Таким чином реалізується принцип «гроші йдуть за пацієнтом» та зростає ефективність витрачання коштів.
У трактуванні медичної реформи була права депутатка від партії «Голос» Ольга Стефанишина:
Правда
«От уявіть: є лікарня на 100 ліжок. Один лікар у лікарні на 100 ліжок робить 10 операцій на місяць, інший лікар робить 100. Обидва лікарі отримують однакову маленьку зарплату. Це справедливо? Ні. Я думаю, що кожен розуміє, що це несправедливо. Суть медичної реформи – убрать оцю “уравніловку” Радянського Союзу для лікарів. Щоб той лікар, який робить 100 операцій не залежав від кількості ліжок, щоб його зарплата залежала від тої кількості пацієнтів, яким він надає послуги».
Ольга Стефанишина, 07/05/2020 (18:49-19:32)
Попередня система охорони здоров’я передбачала фінансування лікарень за кількістю ліжко-місць та площею інфраструктури. Нова система передбачає, що тепер лікарні отримуватимуть фінансування за кількістю пацієнтів, яким вони надали послуги.
Стара система охорони здоров’я не створювала для лікарів та лікарень стимулів для підвищення ефективності та якості лікування. Було просто неважливо, скільки пацієнтів вони лікують – фінансування буде однаковим. Тепер якість роботи лікарень є визначальною – що більше пацієнтів оберуть цю лікарню для лікування і отримають якісні медичні послуги, то більше фінансування отримає лікарня.
Скільки ж лікарень закриють і звільнять медиків?
Під час ефіру лунали різні цифри про кількість лікарень, які можуть закритися. Наприклад, Борис Тодуров казав про 1000 лікарень.
Неправда
«300 больниц – это по вашим подсчетам. <…> По нашим подсчетам почти 1000 больниц закроется через пару месяцев – они просто обанкротятся. И я вам скажу. Целью реформы было именно это – обанкротить государственную медицину. В угоду международным организациям, которые сегодня хотят зайти на рынок Украины. В этом была цель и задача Ульяны Супрун и её всей команды, которая сегодня так цинично словоблудит по поводу всей реформы».
Борис Тодуров про фінансування лікарень, 07/05/2020 (47:58-48:32)
Натомість Максим Степанов вказував менші цифри, але й вони були не точними.
Маніпуляція
«Що ми побачили з другим етапом реформи під час того, коли ми почали проводити аналіз і так званий аудит, у тому числі дивлячись на цифри, які були у Національної служби здоров’я України, спілкуючись з нашими лікарями по всій країні незалежно від того, в якому регіоні вони знаходяться. Ми побачили, що нас чекає закриття 332 лікарень. Чому закриття? Тому що вони отримують менше, ніж 50% коштів, ніж вони отримали у минулому році. Нас чекає звільнення від 50 до 70 тисяч в гіршому випадку наших медичних працівників».
Максим Степанов про забезпечення лікарень, 07/05/20 (14:06-14:52)
Неправда
«Ви обманюєте (до Ольги Стефанишиної – ред.), що 60% лікарень отримали підвищення. <…> 984 лікарні з 1747 мають менше фінсування, ніж було в минулому році. І в це зменшення фінансування в тому числі попали лікарні, які надають безліч – тобто це не тільки туберкульозна чи психіатрична лікарня».
Максим Степанов про фінансування лікарень, 07/05/2020 (01:06:42-01:07:10)
Згідно з даними НСЗУ, 954 заклади отримають навіть більше, ніж минулого року. Ще 176 закладів отримають до 10% менше, але цей дефіцит мала б покрити місцева влада, щоб дофінансовувати витрати лікарень на комунальні послуги.
Недофінансування може бути у 617 лікарень, з яких у 332 лікарень – на 50% менше коштів. Але це не означатиме, що вони закриваються. Фінансування малопотужних лікарень перерозподілили понад 900 млн грн, які пішли в регіони як субвенція.
Ймовірно, розбіжність між даними НСЗУ та цифрами Степанова у тому, що НСЗУ порівнює минулорічну субвенції на кожну лікарню з нинішнім контрактом.
Якщо міністр Степанов порівнював контракт НСЗУ з субвенціями, місцевими програмами та іншими міжбюджетними трансфертами, які лікарні могли отримувати посеред року для дофінансування, то у нього вийшли б інші, але некоректні цифри.
До того ж, фінансування від НСЗУ – не єдине джерело доходу медичних закладів. Власники лікарень – місцеві ради – зобов’язані, як і раніше, інвестувати у їх розвиток. Або ж можуть перепрофілювати їх – наприклад, у хоспіси чи соціальні заклади. У місцевих бюджетах на 2020 рік передбачено близько 20 млрд гривень для фінансування закладів охорони здоров’я на їхній території.
На додачу лікарні мають право встановлювати перелік і вартість платних послуг, які не входять до програми медичних гарантій. Вести господарську діяльність закладам дозволяє статус комунальних некомерційних підприємств. Теоретично, ті 332 лікарні, які отримують знижене фінансування від НСЗУ, можуть знайти інші джерела коштів.
Однак, навіть якщо місцева влада все ж вирішить їх закрити, це не означає, що всі 50-70 тисяч медичних працівників залишаться без роботи. Адже у багатьох закладах відчувається брак кадрів. Отже, частина лікарів та медсестер зможуть знайти роботу в інших медичних закладах.
Уряд разом з місцевою владою мають розробити програми підтримки лікарів, які залишаться без роботи – наприклад, допомогти з переїздом чи підвищенням кваліфікації. Але підтримка неефективних закладів лише заради збереження робочих місць – це «покарання» для ефективних закладів, які не отримають додаткових коштів, а також для пацієнтів, які не отримають якісної медичної допомоги.
А що буде з психіатричними лікарнями?
Про закриття психіатричних лікарень також ще у лютому говорили представники ОПЗЖ. Наприклад, Вадим Рабінович, лідер нашого рейтингу маніпуляторів та брехунів, який бреше чи маніпулює у 96% висловлювань:
«Вот сейчас распоряжение Кабмина: с 1 апреля закрывают в стране все психбольницы и все туберкулезные диспансеры». 04/02/2020 (01:10:16-01:10:20)
Під час ефіру Максим Степанов не казав, що всі психіатричні лікарні закривають. Натомість, казав, що таких може бути 70-80%.
Маніпуляція
«В нас будуть закриті, мабуть, 70-80% психіатричних лікарень, спеціалізованих психіатричних лікарень, у яких на сьогодні перебуває близько 22 тис. психічно…, хворих на хронічні психічні захворювання. Це люди, які втратили свої соціальні зв’язки вже, да, тобто вони не можуть, за ними треба доглядати. Я погоджуюсь з тим, що там медична складова дуже маленька. Але все ж таки держава повинна, це її соціальний обов’язок, створити тоді соціальні служби і передати. Цього всього не було передбачено».
Максим Степанов про психіатричні лікарні, 07/05/20 (15:24-16:08)
Спеціалізовані психіатричні заклади є комунальними підприємствами. Тож рішення про їх закриття чи незакриття може ухвалювати тільки місцева влада. Зокрема, місцева влада може перепрофілювати лікарню на заклад соціальної підтримки. Соціальні служби працюють уже понад 20 років, і фінансуються саме місцевими бюджетами. Отже, держава не повинна їх створювати. Хоча, звісно, ніхто не забороняє надати їм субвенцію з держбюджету.
У психіатричних лікарнях зараз дійсно знаходиться близько 20 тисяч осіб – останні дані доступні за 2018 рік, але вони відповідають словам міністра.
Проте в українському експертному середовищі останніми роками точиться дискусія – чи дійсно всі ці люди мають перебувати у психіатричних закладах. Як пояснює керівник ДУ «Центр психічного здоров’я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України» Сергій Шум, у переважній більшості випадків людям з психіатричними розладами можна надавати допомогу амбулаторно, а стаціонарна допомога не має бути тривалою і може надаватися (і вже надається) у спеціалізованих відділеннях багатопрофільних лікарень. Заклади, де утримуються суспільно небезпечні пацієнти, фінансуватимуться за рахунок медичної субвенції. Решта закладів разом з місцевими органами влади мають переглянути свої управлінські підходи та підходи до лікування.
Довідково. Головна лікарка Закарпатської обласної психіатричної лікарні у с. Вільшани Ірина Липчей-Семенишин неодноразово заявляла, що часто психіатричні установи використовують як гуртожиток для людей, що не мають соціального захисту, але не потребують відповідної медичної допомоги. Або ж хворих відмовлялися забирати з лікарні їхні сім’ї. Бувало, що людей із соціальними проблемами до лікарні просто «підкидають», розповідала лікарка. Такі люди – це сфера відповідальності Мінсоцполітики та соціальних служб, а не МОЗ.
Медична реформа тільки про гроші?
Інша критика медичної реформи, яка пролунала від Бориса Тодурова та Ольги Голубовської була у тому, що у медреформі немає нічого про пацієнта – тільки про фінансування. Втім, це не так.
Неправда
«Какие деньги идут за пациентом? 10% идут за пациентом? А 90% с завтрашнего дня пациенту нужно будет платить и вы называете это реформой?»
Борис Тодуров про медреформу, 07/05/2020 (47:46-47:56)
Принцип «гроші йдуть за пацієнтом» зараз на 100% працює у первинній ланці медицини. У вторинній та третинній ланках держава відповідно до Програми державних гарантій повністю фінансує усі послуги, які входять до гарантованого пакета.
Неправда
«Если вы послушаете реформаторов предыдущих – ни слова о пациенте вообще не звучит. Речь идет только о деньгах».
Ольга Голубовська про медреформу, 07/05/2020 (01:10:06-01:10:17)
Один із принципів медичної реформи – «гроші ходять за пацієнтом». Тобто в центрі уваги не медичний заклад, а саме пацієнт та його рішення.
Пацієнт може обирати, з яким лікарем підписати декларацію. Чим кращі послуги надаватиме лікар, тим більше пацієнтів звертатимуться до нього по допомогу. А отже, лише при якісному лікуванні пацієнтів лікарня чи лікар отримає гроші.
НСЗУ виставляє занижені тарифи та неможливі вимоги до лікарень?
Про занижені тарифи часто говорить саме Борис Тодуров. Цього разу на ефірі він повторив ті ж маніпулятивні тези, які ми вже неодноразово спростовували.
Маніпуляція
«Более того, те тарифы, по которым сегодня нам платят, для примера, чтобы вы понимали. Вот нам за операцию на сердце – на открытом сердце с искусственным кровообращением – НСЗУ готово платить 22600 грн. Это в 10 раз меньше, чем себестоимость этой операции».
Борис Тодуров про тарифи на медичні послуги, 07/05/2020 (46:45-47:01)
По-перше, в постанові Кабміну (сторінка 6) прямим текстом зазначено, що в тариф НЕ включено вартість лікарських засобів, медичних виробів та витратних матеріалів. Вони закуповуються за окремими бюджетними програмами.
По-друге, представники інституту Амосова вважають, що вартість такої операції близько 100-120 тисяч гривень (а не 226, як стверджує Тодуров) – це вартість ВКЛЮЧНО з вартістю лікарських засобів, медичних виробів та витратних матеріалів, які забезпечує держава, а не лікарня чи пацієнт.
Неправда
«Но при этом НСЗУ выставило такие тарифы и такие условия заключения договоров, что половина больниц не заключила эти контракты».
Борис Тодуров про договори з НСЗУ, 07/05/2020 (46:35-46:44)
Щоб отримати фінансування від НСЗУ, заклад має бути автономізований (перетворений на Комунальне некомерційне підприємство), мати чинну ліцензію, бути підключеним до системи e-Health та підписати договір з Національною службою здоров’я. Договори НСЗУ укладає з усіма закладами, які відповідають вимогам, затвердженими Постановою КМУ, і це не такі вимоги, як називає Тодуров.
Станом на 1 квітня 90% лікарень (1524) уклали договори з НСЗУ. На 8 травня їх було вже 1684, тобто понад 99%.
Неправда
«Что произошло на самом деле. Был принят закон о так называемой автономизации медицинских учреждения, который вывел из под защиты конституции все лечебные учреждения, которые 49-ой статьей, которым гарантировалось 2 статьи защищенные бюджета – это зарплата и коммунальные услуги. И на сегодня в этих клиниках, которые работали до последнего времени, это было 80-90% всего их бюджета. Как только они стали казенными предприятиями в прошлом году все поголовно, в результате этой автономизации, государство уже ничего им не должно. Наши вот эти вот реформаторы говорят: вы теперь сами должны заработать и на зарплаты, и на коммунальные услуги. Заработать – вы будете работать через НСЗУ».
Борис Тодуров про медреформу, 07/05/2020 (45:45-46:34)
По-перше, у 49 статті Конституції не йде мова про те, що медичним закладам гарантується виплата зарплати та комунальних послуг з бюджету. Немає цього і тлумаченні статті Конституційним судом від 2002 року.
По-друге, автономізація не скасовує державне фінансування лікарень. Але вона відкриває для лікарень можливості отримувати кошти не лише з бюджету, а й з інших джерел (наприклад, платні послуги).
З 2020 року медзаклади вторинної і третинної ланки переходитимуть на нову модель фінансування. Лікарні почнуть отримувати фінансування в залежності від обсягу наданих послуг згідно з договором, який вони укладатимуть з НСЗУ. Вартість послуг буде визначатися відповідно до тарифу надання медичних послуг. Це – більш ефективний механізм розподілу державних коштів, ніж фінансування «ліжко-місць» та порожніх приміщень.
Максим Степанов також вважає, що тарифи НСЗУ на медичні послуги занижені. Втім, під час критики тарифів НСЗУ варто не забувати, що у них не враховані витрати на ліки та інші матеріали.
Маніпуляція
«От у мене просте запитання: як так сталося, що ці тарифи розраховували не фахівці галузі, не лікарі, а розраховували якісь спеціалісти? Як так сталося, що при розрахунку цих тарифів, наприклад, той же інфаркт або інсульт розрахований в два рази менше, ніж він реально коштує?»
Максим Степанов про тарифи на медичні послуги, 07/05/20 (17:45-18:09)
Тариф на медичні послуги за пролікований випадок інфаркту – 16 тис. грн (глава 5), інсульту – 19,332 тис. грн (глава 4). В тариф НЕ включено вартість лікарських засобів, медичних виробів та витратних матеріалів, про що йдеться в постанові Кабміну (сторінка 6). Ці лікарські засоби закуповуються за окремими державними програмами.
Ми не знайомі з розрахунками, на які посилається пан міністр, коли стверджує, що тариф НСЗУ удвічі менший за реальну вартість інфаркту чи інсульту. Але тарифи НСЗУ розраховувалися із залученням фахівців ВООЗ та Світового банку з урахуванням світової практики. Про економічну вигідність тарифів НСЗУ свідчить факт підписання приватними закладами договорів з НСЗУ за цими напрямками.
То що ж буде з медреформою?
До кінця ефіру так чітко і не стало зрозуміло – що ж з медичною реформою відбуватиметься далі? Адже нинішній міністр Максим Степанов у питаннях продовження реформи суперечив сам собі.
До прикладу, на початку та наприкінці ефіру він наголошував, що закривати медичні заклади не можна в жодному разі, але між цим сказав, що медичні заклади в нинішній кількості не потрібні. Або ж загальна ідея про зупинку медреформи перетиналася з тезами про її «переосмислення». Кілька таких цитат наводимо нижче.
«Ну, по-перше, ми не призупиняємо реформу. Ми… Це не може бути ні в якому разі. Основні речі, які будуть відбуватися: будь-яке фінансування буде виключно через національну службу здоров’я. І це навіть не обговорюється, ніякого повернення до медичної субвенції вже не буде, бо це гарний шлях і він повинен бути. Фінансування первинної ланки залишається так само, як воно було в минулому році. Фінансування буде йти через договори, тобто по тарифам».
Максим Степанов про медреформу, 07/05/2020 (01:46:08-01:46:40)
«Ми кажемо про існування певних медичних закладів, да звичайно в тому обсязі, в якому вони існували, в такой кількості, наприклад, відділень, вони, мабуть, не потрібні. Але з врахуванням того, тих коригувань, які вніс коронавірус».
Максим Степанов про медреформу, 07/05/2020 (01:49:13-01:49:30)
«Саме для того ми і збираємося внести перше, певне переосмислення медичну реформу, щоб ми не допускали закриття медичних закладів, в нас був період, щоб ми їх модернізували, щоб ми зробили, не закривали бездумно, не звільняли всіх, а наші пацієнти, маленькі пацієнти не залишалися без надання медичної допомоги».
Максим Степанов про санаторне лікування в медреформі, 07/05/2020 (02:38:24-02:38:46)
БОНУС: Маніпуляції від ведучої
Ведуча «Право на владу» Наталія Мосейчук постійно закликала гостей студії не сваритись і все ж конструктивно обговорювати проблеми медичної реформи.
Та замість того, щоб дати можливість всім сторонам пояснити, що робити з реформуванням медицини, Мосейчук навмисне переводила обговорення лише у вигідне для однієї сторони русло. Або ж навмисне звинувачувала захисників медреформи. Ось лише декілька прикладів.
Мосейчук: «(У відповідь на коментар Стефанишиної про 8 млн статків Тодурова) Я не буду зараз залазить в кишеню то Тодурова і питать, ану відчитайся за кожну там погодинну свою працю. Якщо не дай Боже з вашими родичами щось станеться, ви у кого захочете оперуватися?»
Хтось з гостей: «У Супрун!»
Мосейчук: «У Тодурова».
Тодуров: «У Супрун пусть оперируется».
Мосейчук: «Борис Михайлович, ви ж чудово розумієте, що у вас золоті руки».
Діалог, 07/05/20 (53:38-53:58)
Мосейчук: «Ви законодавці, ви зробіть. Чого Степанов це має робити? Степанов сказав, я знайду гроші <…> Ви з нього спитаєте, коли він їх не знайде. <…> Ви думаєте, що він (Степанов – ред.) камікадзе? Він пообіцяв, що він підвищить зарплати медикам. Ви думаєте, що він їх…»
Стефанишина: «Я поки цього не бачу».
Мосейчук: «Слухайте, людина місяць на посаді. Супрун була в.о. міністра скільки років?»
Стефанишина: «А чого місяць на посаді? Давайте розберемося».
Мосейчук: «Ні, давайте не розбиратися, не на цьому ефірі».
Діалог, 07/05/20 (2:01:49-2:02:26)
«Інеса Шевченко з Дніпра, чому вона голодувала? Тому що якщо в цій країні голодують лікарі, а вона не єдина, зараз ще один лікар голодує – і це єдина форма протесту вже в лікарів. Це ж не нормально. А ви зараз будете мірятись, скільки Степанов на посаді…»
Наталія Мосейчук, 07/05/20 (2:02:40-2:02:26)
«Попередники-реформатори прийшли і чомусь їм була не цікава ця галузь, туберкульозники, їм не були цікаві, ВІЛ їм не було цікаво їм, розумієте, онко».
Наталія Мосейчук, 07/05/20 (2:04:05-2:02:26)
«Пані Олю (до Стефанишиної – ред.) давайте ми будемо дивитись у свої очі так само. Я вас дуже прошу, не ображайте, не брешіть, не кажіть цього. Ми вже всі забрехалися, ми вже всі закрутилися і заплуталися».
Наталія Мосейчук, 07/05/20 (2:04:58-2:05:10)
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний