Відкритий лист до політиків, бізнес-спільноти та громадян України

Ми запрошуємо небайдужих додавати свої підписи до цього листа

Автори:

Ми є економістами з визнаною експертизою у аналізі впливу різноманітних економічних політик на економічний розвиток. Спираючись на свій досвід, ми висловлюємо позицію щодо важливості структурних реформ, макроекономічної стабільності та фіскальної дисципліни в Україні.

Рік тому ми відзначали українську громадськість та державу за їх відданість побудові демократичної та процвітаючої нації. Помітним був і успіх у досягненні макроекономічної стабілізації та відновленні економічного зростання за надзвичайно несприятливих обставин  — структурних спотворень економіки та значних зовнішньополітичних, економічних та оборонних шоків.

Сьогодні ці досягнення та поступ у небезпеці. Очікується, що цьогорічна інфляція перевищить прогнози Національного Банку і може навіть сягнути минулорічних показників, є ознаки, що економічне зростання сповільнюється, програма МВФ де-факто призупинена і фінансова підтримка з боку інших міжнародних партнерів також може бути відкладена. Виконавча гілка влади має безліч незаповнених позицій; декілька міністрів та керівників важливих регуляторів функціонують у режимі “в.о.” вже тривалий час. Нещодавно створені антикорупційні органи, зокрема НАБУ, піддаються жорстоким нападам; прогрес в переслідуванні корумпованих чиновників повільний. Уряд та політики все більше вдаються до риторики популізму.

Це вирішальний момент для України. Якщо народ України та її лідери не знайдуть сили, щоб відстояти шлях структурних реформ і не стануть на чіткий шлях розвитку, то всі позитивні зміни в економіці та суспільстві, які були досягнуті такою високою ціною, будуть втрачені. Нездатність уряду та політиків зберігати обраний курс спонукатиме реакційні сили та міжнародних ворогів України подвоїти свої зусилля, щоб знищити Україну. Населення буде далі більше розчаровуватися нинішніми керманичами у всіх гілках влади, таким чином відкриваючи двері реакційним, проросійським силам. І тоді не буде переможців.

Це вирішальний момент для України. Якщо народ України та її лідери не знайдуть сили, щоб відстояти шлях структурних реформ і не стануть на чіткий шлях розвитку, то всі позитивні зміни в економіці та суспільстві, які були досягнуті такою високою ціною, будуть втрачені.

У відповідь на ці ризики уряд та політики відчайдушно шукають швидкі способи забезпечення економічного зростання та процвітання українців. Мінімальна зарплата та пенсії були збільшені з можливістю ще більшого зростання. Є кілька пропозицій щодо державної підтримки промисловості.

Ми підтримуємо уряд України у бажанні та зусиллях запуску української економіки. Разом із тим, ми не бачимо альтернативи структурним реформам, які усунули б деформацію ринку, вирівняли правила гри для всіх його учасників та зміцнили основи суспільства через реформи у сфері освіти, пенсійного забезпечення, охорони здоров’я, державного управління і судової системи.

Не існує жодного Святого Грааля, єдиного рішення чи політики, які б протягом ночі забезпечили процвітання української економіки та її громадян. Ілюзія, що податкові пільги або субсидії стратегічним галузям, вищі зарплати чи пенсії, бар’єри для іноземного бізнесу на користь українських виробників або, скажімо, контроль за цінами на продукти, сприятимуть кардинальному зміцненню економіки. Всі негайні прибутки йтимуть за вітром через підвищення інфляції, корупції та незаконного розподілу коштів, спотворення та придушення конкуренції та інвестицій.

Ілюзія, що податкові пільги або субсидії стратегічним галузям, вищі зарплати чи пенсії, бар’єри для іноземного бізнесу на користь українських виробників або, скажімо, контроль за цінами на продукти, сприятимуть кардинальному зміцненню економіки.

Розглянемо як приклад Проект закону №7206: «Купуй українське, плати українцям». Законопроект пропонує надавати переваги у державних закупівлях постачальникам, які можуть продемонструвати, що істотна частина їх виробництва пов’язана (локалізована) в Україні. Ідея законопроекту – підтримка українських виробників, яка базується на сподіванні, що це призведе до економічного зростання.

Існує декілька вже досліджених, класичних проблем у такому підході та конкретно цьому законопроекті.

1. Немає гарантії, що законопроект допоможе економічному зростанню. Немає гарантії того, що збільшені доходи українських виробників будуть інвестовані в українську економіку. Фактично, може трапитися зворотнє. Захист українського бізнесу може підірвати стимули для інвестування в нові технології, щоб залишатися конкурентоспроможними; рента встановлена на законодавчому рівні може бути перенаправлена з економіки до офшорних компаній, що посилить тиск на обмінний курс.

2. Інфляція та збитки для бюджету. Тягар підтримки буде покладено на державні підприємства, які відтепер більше сплачуватимуть за товари. Це зменшить суму податків, які вони сплачують державі, та збільшить роздрібні ціни на продукцію. Отже, навіть якщо законопроект не буде фінансуватися за рахунок бюджету, це вказує на приховане спотворення в економіці, яке буде профінансовано за рахунок нижчих доходів бюджету в майбутньому, та призведе до інфляції. Структура законопроекту не дозволяє обмежувати ні інфляцію (зростання роздрібних цін), ні втрати бюджету (через зниження податків). Це негативна практика. Будь-яка державна підтримка повинна здійснюватися прозоро через бюджетний процес, за умови дотримання політичного нагляду парламентом. Крім того, пряма підтримка через субсидії окремим підприємствам є менш спотворюючою та деструктивною, ніж механізм, запропонований у цьому законопроекті (хоч і все ще неприйнятною з урахуванням поточного інституційного розвитку України).

Тягар підтримки буде покладено на державні підприємства, які відтепер більше сплачуватимуть за товари. Це зменшить суму податків, які вони сплачують державі, та збільшить роздрібні ціни на продукцію.

3. Корупція. Законопроект нечіткий щодо кваліфікаційних вимог для отримання преференцій. Таким чином, реалізація сприятливого ставлення залишиться в руках чиновників державних підприємств та відповідних регулюючих органів. На ці рішення, напевно, впливатимуть особисті інтереси. Ці інтереси є тією причиною, яка так довго стримувала економічне зростання України. Допоки українська бюрократія не є захищеною від надмірного політичного та комерційного впливу, завжди залишається критичний ризик, що виділені ресурси будуть просто розподіленими через “правильні” компанії для приватного збагачення.

4. Порушення міжнародних договорів та загроза діловому клімату. З метою покращення інвестиційного та ділового клімату, уряд повинен продемонструвати послідовність і продовжувати курс реформ. Кожного разу, коли уряд коливається і готовий зробити крок назад до політики старого підходу, а саме до пільгових процедур та державної фінансової підтримки, ринки реагують негативно. Крім того, обмеження доступу до українських ринків є ізоляціоністською економічною політикою та порушує низку міжнародних договорів, включаючи принципи, закріплені у наших договорах з ЄС, заради яких українська громадськість стільким пожертвувала.

Обмеження доступу до українських ринків є ізоляціоністською економічною політикою та порушує низку міжнародних договорів, включаючи принципи, закріплені у наших договорах з ЄС, заради яких українська громадськість стільким пожертвувала.

Не існує альтернативи курсу реформ, що підтримує макроекономічну стабільність та бюджетний порядок, відновлює верховенство права та дозволяє ринкам працювати задля економічного розвитку. Ми підтримуємо українську владу на шляху до структурних реформ. Ми сподіваємося, що українська економіка змінить напрям руху і громадськість буде реалізовувати переваги непопулярної, але правильної економічної політики та реформ, які український уряд здійснював протягом останніх трьох років.

Підписанти станом на 4 грудня:

  • Тимофій Милованов, PhD, Kyiv School of Economics and University of Pittsburgh, VoxUkraine
  • Юрій Городніченко, PhD, University of California at Berkeley, Kyiv School of Economics, VoxUkraine
  • Наталя Шаповал, Vice President for Policy, Kyiv School of Economics
  • Ілона Сологуб, Director for Research, Kyiv School of Economics
  • Владислав Рашкован, Alternate Executive Director, International Monetary Fund
  • Володимир Омелян, Minister of Infrastructure of Ukraine
  • Максим Нефьодов, First Deputy Minister of Economy
  • Наталя Яресько, Ex Minister of Finance
  • Айварас Абромавичус, Ex Minister of Economy and Trade
  • Андрій Журжій, Member of Parliament of Ukraine
  • Олександр Опанасенко, Member of Parliament of Ukraine
  • Григорий Шверк, Member of Parliament of Ukraine
  • Олена Сотник, Member of Parliament of Ukraine
  • Сергій Лещенко, Member of Parliament of Ukraine (subject to qualifications on corruption and other critical issues, see comments below)
  • Остап Єднак, Member of Parliament of Ukraine
  • Мустафа Найєм, Member of Parliament of Ukraine
  • Лев Підлісецький, Member of Parliament of Ukraine
  • Світлана Панаіотіді, State Commissioner of the Antimonopoly Committee of Ukraine
  • Юлія Ковалів, National Investment Council
  • Юрій Вітренко, CCO Naftogaz
  • Павло Шеремета, Ex Minister of Economy of Ukraine
  • Павло Кухта, Deputy Head of SAGSUR
  • Андрій Длігач, The New Country Civil Platform
  • Владислава Рутицька, Vice President SigmaBleyzer Investment Group, Member of the National Council of the Reforms
  • Юрій Гусєв, Advisor to the Minister of infrastructure of Ukraine, deputy Minister of Defense of Ukraine (2015-2016)
  • Роман Шпек, Independent Association of Banks of Ukraine
  • Валерій Пекар, Нова країна
  • Тарас Качка, МФ “Відродження”
  • Роман Бондар
  • Девід Браун
  • Євген Бистрицький, МФ “Відродження”
  • Ілля Михайлов
  • Олекса Степанюк, Kyiv School of Economics
  • Артур Ковальчук, Kyiv School of Economics
  • Ксенія Алеканкіна, Kyiv School of Economics
  • Олександр Талавера, PhD, University of Swansea and VoxUkraine
  • Віталій Шапран
  • Тарас Козак, Президент Інвестиційної Групи “УНІВЕР”
  • Олена Нізалова, PhD, University of Kent and VoxUkraine
  • Денис Нізалов, PhD, University of Kent and VoxUkraine
  • Олександр Жолудь, НБУ
  • Борис Давиденко, CEO of VoxUkraine
  • Юлія Мінчева, VoxUkraine
  • Алекс Лисиця
  • Володимир Дубровський, Senior Economist at CASE Ukraine and the Chief Expert at the Group on Tax and Budget Reform of the Реанімаційний Пакет Реформ – РПР
  • Ганна Онищенко
  • Неллі Стельмах
  • Андрій Татаринов
  • Наталя Мостепанюк, Kyiv School of Economics
  • Mикита Казимиров
  • Руслан Корж
  • Олександр Акименко
  • Роман Басалига, VoxUkraine
  • Максим Пинтя
  • Ігор Шевелицький
  • Дмитро Яровий, Kyiv School of Economics
  • Володимир Кадигроб, Zeitgeist Design
  • Катерина Венжик, hromadske
  • Юрій Чернявський
  • Вероніка Мовчан, IER and VoxUkraine
  • Анна Фурман, Kyiv School of Economics
  • Влад Гончаров
  • Ярослав Кудлацький, Kyiv School of Economics
  • Ірина Вернигора
  • Олег Платоновський
  • Оксана Монастирська
  • В’ячеслав Зражевський
  • Наталія Заїка, Kyiv School of Economics
  • Марія Барабаш
  • Владислав Власюк
  • Олександр Петров
  • Андрій Талама
  • Дмитро Колодяжний
  • Ольга Криворучко
  • Панько Рудий
  • Лауре Баб’як
  • Андрій Перлов
  • Костянтин Загорулько, Kyiv School of Economics
  • Дмитро Кулібаба
  • Ігор Яскаль
  • Дмитро Іль’їн, University of Pittsburgh
  • Олеся Верченко, Vice President for Economics Education, Kyiv School of Economics
  • Віктор Таран
  • Марія Махновець
  • Олександр Приходько
  • Іван Примаченко, Prometheus
  • Тетяна Шевцова
  • Ганна Вахітова, PhD, Kyiv School of Economics
  • Володимир Вахітов, PhD, Kyiv School of Economics
  • Микола Руженков, University of Mannheim
  • Роман Сульжик
  • Андрій Бородій
  • Олена Мініч, Advisor to First Vice Prime Minister
  • Алла Савченко, Президент BDO Ukraine, Голова Наглядової Ради Федерації бухгалтерів та аудиторів України
  • Ольга Ніколаєва, Kyiv School of Economics
  • Віктор Козюк
  • Антон Сененко
  • Дмитро Горюнов
  • Наталія Доманська
  • Максим Васечко
  • Ірина Кельнер
  • Олександо Коломієць
  • Євгеній Фурса
  • Дарина Марчак
  • Анастасія Бойчук
  • Олександр Сухомлин 
  • Євген Сальмін
  • Віталія Яремко
  • Марина Руденко
  • Андрій Ставніцер
  • Олена Коробкова
  • Галина Степанюк
  • Андрій Бойцун,  PhD, Strategic Advisory Group for Supporting Ukrainian Reforms (SAGSUR), Vice-President of Ukrainian Corporate Governance Academy (UCGA)
  • Олег Загнітко
  • Михайло Соколов
  • Олександр Длухопольський
  • Антоніна Стародуб
  • Людмила Шипович
  • Сергій Головко
  • Яна Бойцова
  • Олена Білан
  • Альона Береза, head of the NGO “Women’s anti-corruption movement”
  • Ірина Левинська
  • Тарас Керечан
  • Дмитро Яблоновський, Центр економічної стратегії
  • Роман Мотичак
  • Максим Сухар
  • Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики
  • Олена Беседіна
  • Ярослав Юрчишин
  • Гліб Вишлінський
  • Alex Dayrabekov
  • Надія Рижак
  • Анна Білик
  • Антон Ященко
  • Олександр Романко
  • Ірина Піонтківська
  • Роман Ващук
  • Віталій Проценко
  • Богдан Терещенко
  • Роман Шпек

Головне зображення: depositphotos.com / etiamos

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний