Інститут соціології НАНУ з 1992 року в рамках свого опитування «Соціальний моніторинг» запитує українців про те, чи згодні вони допустити представників інших націй (1) як членів родини, (2) близьких друзів, (3) сусідів, (4) колег по роботі, (5) мешканців України, (6) відвідувачів України, туристів чи (7) взагалі не допускали б до України. За відповідями розраховується «віддаленість» українців від певної нації, де 1 – накоротша відстань, а 7 – максимальна дистанція. Наразі опубліковані дані до 2020 року включно.
На першому рисунку показана дистанція українців від вибраних націй – середнє значення за вказані часові проміжки. Ми бачимо, що у 1990х дистанція практично до всіх націй була найнижчою, у 2002-2012 вона виросла, а після 2014 трохи скоротилася – окрім росіян. У 2020 році росіяни (разом з німцями) були вже на третьому місці за віддаленістю від українців, після білорусів та поляків.
Рисунок 1. Соціальна дистанція до обраних націй, середнє за вказаний період
На другому рисунку показана зміна ставлення до націй, яких понад 5% українців (у середньому) хотіли би бачити членами своєї родини.
З цього графіка видно, що українці не дуже хотіли би бачити членами своїх родин осіб іншої національності (сподіваємося, що зараз ситуація змінилася). Однак, як видно на наступному графіку, українці не проти бачити людей багатьох національностей як своїх друзів, сусідів чи колег (на графіку показані лише ті народи, сумарна частка яких вища за 20%, українців ми не включали до цього графіка).
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
