Як навчаються українські НУО: 7 ключових фактів з дослідження

Щоб відповісти на ці запитання, Philanthropy in Ukraine разом із дослідницькою агенцією Соціоінформ провели масштабне дослідження освітніх ініціатив для неурядових організацій. 

Результати виявилися неоднозначними. З одного боку, сектор демонструє високу мотивацію до навчання та позитивно оцінює більшість програм. З іншого — існують суттєві бар’єри, які заважають організаціям ефективно застосовувати отримані знання на практиці.

У цьому матеріалі ми представляємо 7 ключових висновків дослідження, які допоможуть зрозуміти поточний стан освітнього ландшафту для НУО в Україні та визначити напрямки його вдосконалення.

Факт 1: Освітній бум із питаннями до якості

Ринок освітніх послуг для НУО переживає справжній бум. За шість місяців (лютий-липень 2025 року) відбулося не менше 150 навчальних заходів на різноманітні теми. Більшість із них (82%) були безкоштовними для учасників, а 85% стосувалися організаційного розвитку.

Найактивнішими провайдерами виявилися Curly Management Bureau, Compass Group, Київська школа державного управління, ІСАР-Єднання, Інститут лідерства УКУ та Philanthropy in Ukraine. Географічно заходи розподілилися між онлайн-форматом (48%) та офлайн-подіями (39%), які здебільшого проводилися в Києві та західних областях України (решта 13% — змішаний формат).

Однак за цими оптимістичними цифрами ховається важлива проблема: якість навчань оцінюється неоднозначно. 56% учасників ставлять позитивні оцінки («добре» та «відмінно»), але 35% оцінюють якість як задовільну або незадовільну (решта 9% не змогли відповісти). Це означає, що на ринку працюють як досвідчені провайдери з високими стандартами, так і ті, хто не має достатньої експертизи.

Найвище неурядові організації оцінюють курси від бізнес-шкіл — 80% оцінили їх позитивно, 14% — задовільно. Головний бар’єр для їх проходження — ціна, тому часто представники НУО беруть участь у цих програмах за підтримки донорів. Донорські програми позитивно оцінюють 74% учасників, задовільно чи незадовільно – 20%. Головна проблема тут — іноді невідповідність запитам організації.

Факт 2: Знання є, але чи вистачає ресурсів на впровадження?

Практично всі учасники навчань (99%) намагаються використовувати отримані знання на практиці. Однак лише половина робить це повною мірою, інша половина застосовує знання лише частково або епізодично.

Головна причина — не відсутність бажання чи мотивації, а брак ресурсів. 62% організацій не вистачає коштів на впровадження інструментів, які вони вивчили під час навчань. 58% відзначають дефіцит фінансування для створення додаткових ставок або залучення нових фахівців. 56% також відзначають нестачу часу та людських ресурсів.

Інші бар’єри включають опір змінам у команді (23%), складність переведення теорії в практику (22%) та невідповідність здобутих навичок реальним потребам організації (21%).

Факт 3: Комплексний підхід перемагає

60% організацій погоджуються з твердженням, що «самого навчання недостатньо для розбудови спроможності». Коли ми запитали, що найбільше посилює інституційну спроможність НУО, на першому місці опинилися гранти на інституційний розвиток (73%), а навчання посіло друге місце.

Однак найпотужніший ефект спостерігається саме від комбінації різних видів підтримки: гранти + системне навчання + мережування. Організації, які отримали таку комплексну підтримку, відзначають найбільш суттєві зміни у своїй роботі.

Провайдери навчання це розуміють. Після 2022 року вони почали активніше доповнювати освітні програми іншими формами підтримки:

• Мінігранти на організаційний розвиток
• Покриття витрат на аудити та ІТ-рішення
• Психологічна підтримка для команд
• Надання шаблонів політик і процедур
• Організація можливостей для нетворкінгу

Факт 4: Системність замість хаосу — нова норма

Повномасштабна війна змусила провайдерів переглянути підходи до розвитку спроможності НУО. Основна зміна — перехід від разових заходів до системної роботи.

До 2022 року поширеною практикою були одиничні тренінги у відповідь на запити організацій або вимоги донорів. Зараз провайдери впроваджують комплексні стратегії, які містять:

• Дослідження потреб перед формуванням програм
• Цикли навчань із поверненням до тем і перевіркою засвоєння
• Оцінку спроможності організацій
• Менторську підтримку після тренінгів
• Гранти на інституційний розвиток

Змінилися й вимоги до змісту навчання. За три роки війни НУО пройшли десятки базових тренінгів, тому типові програми втратили актуальність. Тепер організації очікують максимальної кастомізації — роботи з конкретними кейсами, врахування локального контексту й рівня розвитку організації.

Факт 5: Фандрейзинг лідирує, але деяких тем не вистачає

Найзатребуванішою темою для навчань залишається фандрейзинг — 19 заходів за шість місяців були присвячені саме цій темі. Це не дивно: припинення фінансування USAID у січні 2025 року та зменшення підтримки європейських донорів загострили конкуренцію за кошти.

Топ-5 тем за запитами організацій:

1. Фандрейзинг
2. Операційний менеджмент
3. Використання ШІ
4. Організаційний розвиток
5. Партнерства

Однак дослідження виявило суттєві прогалини в пропозиції. Організації відзначають дефіцит навчань із таких тем:

• Моніторинг і оцінювання 
• Юридичні аспекти діяльності
• Фінансовий менеджмент
• Операційний менеджмент
• Використання програмного забезпечення 

Окрема проблема — брак поглиблених курсів для досвідчених організацій. Більшість навчань розраховані на початківців або фахівців із помірним досвідом, тоді як керівники НУО та топ менеджмент мають обмежений вибір релевантних програм (рис. 1).

Факт 6: Формат має значення, й він не завжди доступний

Організації та провайдери солідарні в одному: офлайн-навчання ефективніші за онлайн. Вони дозволяють краще сфокусуватися, сприяють мережуванню та забезпечують живий зворотний зв’язок.

Однак реальність інша: 48% заходів проводяться онлайн, 39% — офлайн, а 13% у змішаному форматі. Тому не дивно, що більше половини організацій відчувають брак офлайн-можливостей.

Щодо тривалості: 52% організацій віддають перевагу коротко- та середньостроковим програмам (1-3 дні або до 2 тижнів). Довгострокові курси (понад місяць) цікавлять переважно тих, хто шукає глибокого занурення в тему та готовий інвестувати у навчання значний час.

Факт 7: Освітні програми працюють — за певних умов

Попри всі виклики, участь у навчальних програмах дійсно підвищує організаційну спроможність. 52% організацій відчули суттєві зміни в роботі, ще 42% — помірні зміни. Лише 4% не помітили жодного ефекту.

Конкретні результати, які відзначають організації:

• Розроблення й впровадження політик і процедур
• Формалізація ролей і процесів, швидший онбординг
• Покращення внутрішньої комунікації
• Чіткіше визначення пріоритетів діяльності
• Підвищення мотивації
• Поява комунікаційних і фандрейзингових стратегій
• Перехід на електронний документообіг
• Зростання обсягів залученого фінансування
• Загальне відчуття впевненості в команді

Додатковий фактор ефективності навчання — участь кількох членів команди, а не однієї особи. Коли навчання проходять 2-3 співробітники, їм легше впроваджувати зміни та переконувати решту команди.

Висновки

Дослідження показало, що український неприбутковий сектор активно інвестує в розвиток спроможності через навчання. За три роки повномасштабної війни ринок освітніх послуг значно виріс, провайдери стали більш системними у підходах, а організації — свідомішими у виборі програм.

Водночас існують виклики, які обмежують ефективність навчань. Найбільша проблема — не відсутність знань, а брак ресурсів для їх впровадження. Навчання працює найкраще у зв’язці з фінансовою підтримкою, менторством і можливостями для нетворкінгу.