Регулювання бізнесу під час війни

Перше — це функціонування індустріальних парків. Індустріальні парки — це дієвий інструмент для залучення інвестицій у громади, навіть у час війни. Наше завдання — зробити так, щоб інвестор, який зараз наважиться прийти в Україну, не витрачав багато часу на трансакційні витрати, на підведення, на побудову, на пошук місця і таке інше, а мав заохочення у вигляді звільнення від податку на прибуток, а також, можливо, від місцевих податків.

Закон «Про індустріальні парки» вже прийнятий. Однак, певні його норми і досі є дискусійними, тож потребують змін. Ще на етапі розгляду закону в парламенті ми пропонували звільнити інвестора від обов’язку реінвестовувати прибуток в індустріальний парк. 

Друге — це локалізація. Закон, який вніс зміни до Закону України «Про публічні закупівлі» (щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості), я називаю «битий небитого везе», тому що виконати його майже неможливо і він так досі і не запрацював. Проте, якщо ви — бізнес і хочете брати участь у державних закупівлях або в закупівлях місцевого самоврядування, маєте враховувати ступінь локалізації. Ми якраз наголошували на тому, що це створює неконкурентні умови на ринку.

Третє — інвестиційній няні. 10 квітня 2023 року ВР України підтримала у першому читанні внесення змін до закону про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями та розширення його дії. Позиція моєї політичної сили полягала у тому, щоб інвестиційні няні поширювалися не на обраний за величиною або за походженням капіталу бізнес, а на весь бізнес. Наші поправки і наша критика була спрямована на це.

Ми подавали звернення від Комітету щодо стану виконання Закону й отримали інформацію, що станом на квітень 2023 року до Мінекономіки заявниками було подано п’ять заявок. Загальний розмір запланованих значних інвестицій становив понад 10 млрд грн.

Наступне — це реформа Антимонопольного комітету. Я дуже мрію, щоб підприємці «боялися» тільки цього органу, всі інші ж мають бути сервісними. Антимонопольний комітет у справжній конкуренції має бути сильним центральним органом виконавчої влади.

Маємо декілька законопроєктів на посилення повноважень АМКУ для розслідування порушень законодавства про захист економічної конкуренції та забезпечення балансу дотримання інтересів суб’єктів господарювання. Ми «провалили» зазіхання на безперешкодний доступ до підприємства, на вилучення серверів, документів. На це АМКУ не має права, адже не є правоохоронним органом. Але інші повноваження, ті, що стосуються регулювання ринку в розумінні підтримання конкуренції, вони вже мають.

Наступне — Дія.City, що є гарним інструментом для наших айтівців. Законопроєкт про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні поширюються не тільки на резидентів Дія.City, а й на всі ІТ-компанії. Змінами до Податкового кодексу України передбачені податки на працю: ПДФО — 5%, ЄСВ — 22% від мінімальної зарплати, військовий збір — 1,5%, корпоративний податок — 9% на «виведений капітал» або 18% на прибуток. За останніми даними, зареєстровано 556 резидентів і за 2022 рік сплачено понад 4 млрд грн різних податків до бюджету.

Також бізнесу варто тримати у фокусі уваги такі закони, ухвалені під час війни.

• Закон про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна (наразі лише житлова нерухомість) внаслідок бойових дій.
• Сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави: пришвидшення приватизаційних процесів під час воєнного стану; налагодження виробництв на нових майданчиках приватизованих приміщень.

Треба звернути увагу на те, що строки підготовки об’єктів до аукціонів та їх проведення суттєво скорочено, і дозвіл на приватизацію державних підприємств з багаторічними арештами на майно надається зі збереженням прав кредиторів. Тобто, якщо є арештоване майно і ви не маєте, куди переселити своє підприємство, ви можете йти на це підприємство, але права кредиторів мають бути захищені. Також мають зберігатися всі дозволи та ліцензії для нових власників.

• Зміни у земельному законодавстві: продовжуються на рік усі правовідносини щодо земельних ділянок під час воєнного стану. Якщо воєнний стан припиниться, правовідносини також припиняться.
• Зміни трудового законодавства передбачають, зокрема, що під час війни роботодавці можуть здійснювати повідомлення та вести документи з питань трудових відносин в електронній формі. Також роботодавцю дозволяється звільняти працівника у разі його відсутності на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль тощо.
• Закон про спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність. Головна його новація — можливість укладення вільного трудового договору.
• Ухвалюється і низка євроінтеграційних законопроєктів, оскільки при підготовці до вступу України до Європейського союзу ми повинні будемо виконувати директиви ЄС. Швидше за все, матимемо попрощатися зі спрощеною системою оподаткування. Наразі прийнято законопроєкти про посилення захисту прав інтелектуальної власності та про авторське право і суміжні права.
• Після перемоги нам належить ухвалити законопроєкти щодо гармонізації з Європейським законодавством та реалізувати Стратегію на період до 2030 року. Зокрема, бізнесу, коли він вкладає інвестиції, треба пам’ятати про вимогу ЄС щодо декарбонізації економіки. Адже ми не зможемо продавати наш товар до Євросоюзу, якщо він міститиме забагато вуглецю. Звичайно, на нас накладуть і інші екологічні обмеження, оскільки країни ЄС побачили, що ми можемо з ними конкурувати.
• До другого читання готується законопроєкт щодо модернізації «підприємницького» законодавства (№6013). Ключова ідея — перехід бізнесу до нових умов та форм управління власністю. Поступово (перехідний період – від п’яти до семи років) скасовується приватне підприємство як організаційно-правова форма ведення бізнесу та його повна заміна на ТОВ.  Думаю, що цей законопроєкт буде прийнятий і ним ми вирвемося з бюрократичних пут.
• Незабаром у другому читанні розглядатимемо законопроєкт №8250  щодо оптимізації структури Фонду держмайна. Керівником Фонду став Рустем Умєров. Його гасло: продати все, крім совісті. Тобто не повинно лишитися підприємств, які не посилюють функцію держави у власності держави. Законопроєкт щодо оптимізації структури ФДМУ передбачає реорганізацію регіональних відділень Фонду у регіональні відділення без статусу юридичних осіб. Також знімається обмеження на кількість заступників Голови ФДМУ.
• Розгляду у першому читанні очікує законопроєкт №8058 щодо дерегуляційної політики, де ми маємо найбільші проблеми. Я думаю, що законопроєкт про «дерегуляційну гільйотину» у такому стані, як він є, швидше за все, не матиме шансів на ухвалення. Єдине, що заслуговує на увагу, це те, що у законопроєкті прописаний принцип «1-in-2-out»: один регуляторний акт приймається, відповідно два повинно бути скасовано.
• Податкові зміни для підтримки українського бізнесу, що були внесені на початку повномасштабного вторгнення і, зокрема, передбачали двопроцентний податок, збільшення до 10 млрд обороту та інше, можуть бути скасовані вже у липні цього року. Таким чином ми повернемося до системи оподаткування, що діяла до 24 лютого 2022 року. Зараз на розгляді парламенту знаходиться відповідний урядовий законопроект.

До повномасштабної війни багато хто з нас думав, що у нас немає медицини. Виявилося ж, що є і подекуди краща, ніж у деяких країнах Європейського Союзу. Ми думали, що у нас немає армії, але, на щастя, наша армія довела і продовжує доводити свою ефективність. Так само колись ми думали, що в нас немає бізнесу — тим не менш, польські бізнесмени блокують наші вантажівки на кордоні. Це означає, що і бізнес у нас є. Отже, позбуваємося комплексу меншовартості та починаємо конкурувати на глобальних ринках. Зараз — саме час зайнятися експортом та випробувати себе на зовнішніх ринках.