До 219 випуску Індексу реформ за період з 14 по 27 серпня потрапило сім реформ, однак жодна з них не перетнула оцінку у +2 бали, яка на нашу думку відділяє суттєві реформи від менш значимих. Загальна оцінка Індексу реформ склала +0,8 бала з діапазону можливих значень від -5 до +5 (у минулому випуску його значення становило +0,7 бала).
Закон про обмеження внесення змін до державного бюджету, +1 бал
У середині серпня Президент України Володимир Зеленський підписав закон 3278-IX, який вносить зміни до Бюджетного кодексу і передбачає, що депутати зможуть розглядати зміни до державного бюджету лише якщо вони погоджені Міністерством фінансів. Однак на час воєнного стану з цього правила є виключення — за депутатами залишається право переглядати видатки сектору безпеки і оборони.
Інша важлива норма закону — відновлення з 1 січня 2024 року середньострокового бюджетного планування. У рамках такого планування уряд подає Бюджетну декларацію — стратегічний документ середньострокового бюджетного планування, який визначає засади бюджетної політики та забезпечує передбачуваність фінансування на три роки, наступні до поточного.
Крім того, закон передбачає відновлення у 2023 році розробки Стратегії управління державним боргом. Відповідно до ухвалених змін у 2023-2028 роках граничний обсяг державних гарантій, які надаються рішенням Кабміну, не може перевищувати планові доходи загального фонду держбюджету на понад 3%. Однак цей обсяг не включатиме державні гарантії, які надаватимуть на підставі міжнародних договорів, — обмеження на такі гарантії визначатиме закон про держбюджет.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Коментарі експертів
Юлія Маркуц, Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки:
«Зміни сприятимуть впевненості в бюджетной стабільності і передбачуваності, зокрема міжнародних партнерів, через повернення середньострокового бюджетного планування і оновлення стратегії управління державним боргом. Також, вірогідно, мінімізують законодавчий «спам» щодо змін до державного бюджету через необхідність наявності позитивного висновку від Мінфіну. Водночас це посилює роль Мінфіну, яка і так значна».
Олександра Бетлій, Провідна наукова співробітниця / координаторка проєктів, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД):
«Надзвичайно важливою є готовність уряду відновити середньострокове бюджетне планування. Звісно, за сьогоднішніх умов воно є складним, однак воно сприятиме більшій передбачуваності політиці уряду в різних сферах та зрозумілості бюджетних пріоритетів на найближчу перспективу. Це важливо зокрема для координації політики урядом, співпраці з міжнародними донорами та планування бізнесом своєї діяльності.
З огляду на зростання державного боргу у 2022-2023 роках та важливості проведення реструктуризації боргу у 2024 році важливого значення набуває позиція про відновлення підготовки Стратегії управління державного боргу.
Важливою зміною також є виключення фінансування від МФО з грантичного обсягу державних гарантій, які уряд може надати протягом року. Так, протягом наступних років можна очікувати збільшення фінансування від МФО під гарантії уряду: як державним компаніям, так і місцевим громадам — це буде пов’язано з потребою фінансувти проєкти відновлення. Тому, фактично, це дещо знижує фіскальні обмеження для отримання відповідного фінансування».
Закон про зміни у відборі суддів Конституційного Суду України, +1 бал
Реформа Конституційного суду (КСУ) є однією з вимог для початку процесу переговорів про вступу України до ЄС. Закон, який з травня до серпня 2023 року пройшов шлях від реєстрації до підписання Президентом, був створений після зауважень Венеційської комісії до попереднього закону №2846-ІХ. Той мав на меті удосконалити порядок відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України, однак фактично запровадив недосконалу процедуру — Дорадча група експертів (орган, який обирає кандидатів на посади суддів КСУ; далі — ДГЕ) не мала вирішального голосу при відборі кандидатів. Це створювало ризики призначення на посади суддів КСУ лише лояльних до влади кандидатів.
Відповідно до оновленого закону Дорадча група експертів існуватиме впродовж перехідного періоду — шести років з дня набрання чинності цим законом. Дорадча група експертів складитиметься з шести експертів: по одному призначатимуть Президент, Верховна Рада та Рада суддів, Кабмін за пропозицією Венеційської комісії, а ще двох делегуватимуть міжнародні організації, які тривалий час надають Україні технічну допомогу у сфері конституційної реформи та верховенства права. Тривалість мандату експерта складає два роки, тобто за 6 років відбудеться кілька ротацій експертів.
Змінами також посилюють повноваження Дорадчої експертної групи — кандидати, які отримають від органу несхвальний відгук, будуть відсіяні з конкурсного відбору.
Якщо потреба у Дорадчій групі збережеться і після перехідного періоду у 6 років, то це буде визначено окремим нормативним актом
Коментар експерта
Оксана Огієнко, Transparency International Ukraine:
«Закон регулює порядок відбору суддів до КСУ та є вкрай важливим для виконання критеріїв Єврокомісії на шляху України до членства у ЄС. Його положення відповідають більшості рекомендацій Венеційської комісії на відміну від ухваленого у грудні 2022 року законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку удосконалення відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсних засадах».
Із суттєвих переваг цього закону в порівнянні з попереднім можна навести посилення ролі міжнародних експертів у Дорадчій групі експертів (ДГЕ). Це була ключова вимога Венеційської комісії щодо цього закону. У законі прописали таку норму: «якщо у зв’язку з однаковою кількістю голосів «за» і «проти» ДГЕ не може ухвалити рішення, проводиться повторне голосування. У разі однакової кількості голосів «за» і «проти» під час такого повторного голосування голоси трьох членів ДГЕ, з яких принаймні двоє запропоновані міжнародними організаціями чи Європейською комісією «За демократію через право», є вирішальними». Це однозначно важлива зміна.
З негативу можу відзначити, що в законі не врахована рекомендація Венеційської комісії щодо введення до складу ДГЕ сьомого міжнародного незалежного члена. Проте цю проблему має нівелювати вирішальна роль в ДГЕ міжнародних членів.
В цілому закон суттєво удосконалює систему відбору на посаду суддів КСУ. Уперше за всю історію КСУ впроваджується справді прозорий і незалежний конкурс, на відміну від абсолютно формального і кулуарного. який існував із 2016 року. Є надзвичайно важливим, що Верховна рада України формує рейтинговий список кандидатів із тих осіб, що за рішенням ДГЕ набрали шість голосів «за» (із шести). Це допоможе забезпечити високий рівень доброчесності суддівського корпусу КСУ.
Також важлива норма про те, що результати рейтингового голосування кожного члена Дорадчої групи є відкритими, фіксуються поіменно та публікуються на офіційному вебсайті КСУ. Це допоможе забезпечити максимальну прозорість конкурсу. Крім того, ДГЕ зобов’язана публікувати усі вмотивовані висновки щодо кожного члена ДГЕ не пізніше трьох днів із дня їхнього складення.
Вважаю, даний закон заслуговує на оцінку +4. Адже він значно змінює процедуру відбору на посаду судді КСУ, забезпечує максимальну прозорість конкурсу, мінімізує корупційні ризики та сприяє забезпеченню максимальної доброчесності корпусу суддів КСУ».
Державне управління | +1.0 |
Закон про відбір суддів КСУ | +1.0 |
Державні фінанси | +1.0 |
Закон про обмеження змін до держбюджету | +1.0 |
Монетарна політика | 0.0 |
Бізнес середовище | +1.0 |
Закон про легалізацію крафтових спиртних напоїв в Україні | +1.0 |
Україна офіційно прийняла Угоду про субсидії у галузі рибальства в рамках СОТ | +0.8 |
Енергетика | 0.0 |
Людський капітал | +2.0 |
Закон щодо запровадження електронні реєстри обліку та управління культурною спадщиною | +0.8 |
Роботодавцям компенсуватимуть облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю | +1.0 |
Донорську кров дозволили ввозити з-за кордону – у разі надзвичайних ситуацій | +1.0 |
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України зі впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямками: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес середовище, енергетика, людський капітал.
За підтримки
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний