Навіть через понад півтора року повномасштабного вторгнення та 9 років війни з росією на Заході можна почути думки, ідентичні до російських наративів. Однак як таке можливо, невже американці масово встановлюють VPN аби переглянути новини у Sputnik або Russia Today? Насправді російське телебачення не єдиний спосіб поширення недостовірної інформації. Російський порядок денний на Заході активно просувають блогери та журналісти. VoxCheck спільно з Центром протидії дезінформації при РНБО дослідили, хто ці люди та які наративи вони розповсюджують найчастіше.
Денні Хайфонг — американський журналіст, співредактор видань Black Agenda Report та Friends of Socialist China, а також член-засновник міжнародної кампанії No Cold War. Також він пише статті для китайського видання CGTN. Він є співавтором книг «Змова з метою повалення Венесуели» та «Американська винятковість і американська невинність: народна історія фейкових новин»
Хайфонг активно веде сторінку в Twitter, має власний YouTube-канал, де створює колаборації з різними західними експертами, спільно з якими поширює наративи співзвучні з російськими. Зокрема він часто записує відео з не менш відомим американським оглядачем Скотом Ріттером. Ці ролики мають величезне охоплення. Окрім оригінальних відео, які користуються популярністю, є ще перекладені на російську мову записи, які за місяць набирають понад 250 тис. переглядів. До того ж його вислови активно тиражує російська телекомпанія Russia Today.
У своїх заявах Хайфонг просуває наративи про те, що «Захід / США веде агресивну політику щодо росії», «США веде проксі війну проти росії до останнього українця», «військова допомога Україні ескалує війну», а «росія — держава миротворець, яка прагне миру та стабільності».
17 серпня 2023 року Денні Хайфонга запросили з доповіддю на сесію Ради Безпеки ООН. Про що він відзвітував у твіттері: «Виступ у Раді Безпеки ООН про небезпеку, яку західне озброєння України становить для миру в усьому світі. Побажайте мені удачі».
Скриншот повідомлення Денні Хайфонга у твіттері
Свою промову американський журналіст розпочав з поширеної тези, спрямованої на посилення дискусії щодо доцільності підтримки України серед населення США: «Я тут як громадянин США, який є свідком, коли десятки мільярдів доларів з американських податків йдуть на утримування та озброєння проксі-війни проти росії, поки люди в США, звичайні люди, страждають від зростання рівня бідності, бездомності, суїциду та економічної невпевненості».
Хайфонг поширює оманливу, гіперболізовану думку про те, що майже всі гроші американських платників податків потрапляють до України, в той час як американці, нібито залишаються обділеними власним урядом. Подібна теза сказана, щоб спонукати американських громадян виступити проти надання допомоги Україні. Насправді, допомога українцям з боку США складає лише менше 6% з оборонного бюджету країни та не впливає на погіршення чи покращення соціальних умов населення США.
Потім Хайфонг розповідає про візит державного секретаря США Ентоні Блінкена і міністра оборони Ллойда Остіна до України у квітні 2022 року. Їхні слова про те, що «США повністю зацікавлені у перемозі в нинішній боротьбі в Україні» він інтерпретує так: «Вони мали на увазі, що США повністю віддані використанню власного військового арсеналу та арсеналу своїх партнерів по НАТО у проксі-війні проти росії до останнього українця».
Американський журналіст також виступає проти надання Україні зброї, вказуючи, ніби саме продаж озброєння не дозволяє розпочати мирні перемовини: «Продовження поставок західних озброєнь в Україну є не лише порушенням Статуту ООН, але й викриває геополітичні реалії, які лежать в основі цього конфлікту. Дійсно, було б набагато простіше стверджувати, що лише прибутки від продажу західних озброєнь вбивають клин у справу миру».
Отож, на думку Хайфонга, справжньою метою «проксі-війни» є геополітична боротьба США за лідерство та збагачення західних компаній з продажу зброї. Журналіст вказує, що їхній дохід виріс нібито завдяки спровокованій США війні росії проти України
Далі у своїй промові на сесії Ради Безпеки ООН Хайфонг намагається звинуватити Захід в недотриманні Статуту організації, а також закликати її членів до активних дій в приборканні «порушників»: «Мир і стабільність неможливі доти, доки Захід продовжуватиме зовнішню політику одностороннього інтервенціонізму в Україні для досягнення більшої мети — більшої геополітичної мети однополярності. Ця політика повністю суперечить принципам Статуту ООН: продовження постачання зброї в Україну є порушенням статті 2, розділу 3 цього Статуту, яка вимагає від держав-членів вирішувати конфлікти мирним шляхом, а ця зброя лише затягує конфлікт з руйнівними наслідками для США та їхніх західних партнерів. Ті, хто з ними співпрацює, повинні навчитися діяти в рамках міжнародного права, як і всі інші держави-члени, інакше світ зіткнеться з постійною загрозою нестабільності та війни, попри зусилля Ради Безпеки ООН та інших органів Організації об’єднаних націй».
При цьому він замовчує очевидний факт: передача зброї є відповіддю на неспровоковану військову агресію росії. Ця зброя необхідна для захисту суверенітету України.
23 серпня в інтерв’ю для YouTube-каналу Moats британського лівого політичного активіста Джоржа Галловея Денні Хайфонг продовжив обговорення Ради Безпеки ООН та її членів: «По суті, це є програшною битвою, в яку США та НАТО задіяні. І це є в інтересі справді кожного зупинитись. І це лише росія, а також Китай, є тими, хто закликають постійних членів Ради Безпеки до справжніх переговорів у врегулюванні цього конфлікту».
Скриншот розмови Денні Хайфонга та Джоржа Галловея
У такий спосіб, журналіст стверджує, що справжніми миротворцями, які шукають діалогу задля завершення війни росії проти України є насамперед росія, країна чиї війська ведуть бойові дії на території сусідньої суверенної країни, та Китай.
Також Хайфонг просуває наратив співзвучний з російським про ведення Заходом агресивної політики щодо росії: «Вони всі не можуть зупинитись, просуваючи тези про холодну війну проти росії, політизуючи конфлікт, політизуючи РБ ООН і все це заради того, щоб росія лише зупинила так зване вторгнення, але насправді для того щоб росія була знищена. Саме так вони говорять про цей конфлікт. І лише він насправді покаже на чиєму вони боці. Вони на боці постійної війни».
Журналіст стверджує, що варто лише росії зупинити війну проти України, як країни Заходу будуть вимагати її знищення. Цю тезу також часто повторюють російські посадовці та кремлівські журналісти. У такий спосіб вони зазвичай намагаються виправдати неспровоковану агресію росії, заявляючи, що російським військам немає куди відступати. Адже атакуючи цивільне населення України, РФ начебто бореться за свою цілісність.
Щоб просувати усі вищеперераховані наративи Хайфонг вдається до таких методів як спрощення. Зокрема коли закликає американців відмовлятись від поставок зброї Україні, мотивуючи це тим, що поки Україна має озброєння вона може протистояти росії. А отже, якщо не буде зброї — мир настане раніше.
Однак якщо розібратись детальніше, стає очевидним, що за відсутності в ЗСУ засобів для протистояння агресії, росія, по-перше, закріпиться на уже окупованих українських територіях. По-друге, продовжить захоплювати нові території, про що неодноразово говорили російські посадовці. До того ж сильна росія — загроза для Європи. Адже немає гарантій, що через певний час кремлівські амбіції стихнуть і росія не захоче далі вести загарбницькі війни в Європі.
Також Хайфонг часто вдається до підміни понять. За словами журналіста, росія бореться за своє існування, а не веде війну, щоб розширити свої території. Наступний прийом який використовує автор — замовчування. Так, він постійно представляє росію як країну, яка не прагне війни, протиставляючи їй «агресивно налаштоване НАТО». При цьому жодної згадки про те, що саме росія розпочала цю війну, вторгнувшись у сусідню суверенну державу, немає.
Журналіст також дискредитує, а іноді й демонізує збройні сили України, аби викликати негативне ставлення у читача. При цьому знову ж не розповідає про воєнні злочини, які скоювали російські військові в Україні. До того ж вкорінений російський наратив про фашистів ат нацистів в Україні також присутній в риториці Хайфонга.
Він подає неправдиву інформацію, як доведений факт, який не потребує перевірки. Так Революцію гідності він постійно називає державним переворотом. Читач, який не слідкував за подіями 2014 року в Україні, дійсно може сприйняти це як беззаперечну істину.
А щоб авдиторія повірила у правдивість цих повідомлень та перейнялась цими ідеями журналіст не втомлюється повторювати одні й ті ж наративи на різних платформах, використовуючи різні інфоприводи. Чи то підготовка до контрнаступу, чи візит Володимира Зеленського до США, чи саміт G20.
Детальніше про наративи, те які поширює Денні Хайфонг дивіться у відео:
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
