Фейки щодо системи охорони здоров’я: у харківських лікарнях масово мобілізують молодший медперсонал. Випуск №107

Дезінформація: У харківських лікарнях масово мобілізують молодший медперсонал

У мережі поширюють інформацію нібито у харківських лікарнях та поліклініках з початку березня масово мобілізують молодший медперсонал через нестачу лікарів на передовій та у прифронтових військових госпіталях. Автори допису зазначають, що понад 50 медиків відправили до Чугуєва для подальшого розподілу по лінії фронту. Стверджується, що невдовзі у лікарнях для цивільних не вистачатиме медперсоналу, адже частина з них вже встигла виїхати, а інших направили в госпіталі для військових.

Як насправді?

За зворотним пошуком по фото ми встановили, що світлину медикині пропагандисти взяли з уривка сюжету ТСН за 2016 рік. В інтерв’ю Катерина Куцик — на той момент начмед 122-го окремого аеромобільного батальйону — ділилась досвідом роботи медсестрою на передовій у часи АТО. Вона пояснила, що добровільно пішла на службу, оскільки розуміла, що принесе більше користі на передовій, ніж у лікарні.  

У 2022 році уже керівниця громадської організації «Захист — об’єднання волонтерів» та ветеранка Катерина Куцик в інтерв’ю щодо документального фільму на її честь повідомила, що не шкодує про те, що пішла медиком на фронт. «Буду відверта — я не була в захваті від цієї ідеї (про документальний фільм — ред.). Тому що я не вважаю себе якимось прикладом, це мій особистий вибір. Це мій вибір, моє життя, я абсолютно ні про що не шкодую. І якби мене запитали, чи я б знову зробила цей вибір, я, абсолютно не задумуючись, скажу, що зробила б», — розповідала Катерина Луцик.  

У відкритих джерелах немає жодної інформації щодо масової мобілізації медиків у Харкові, а також підтверджень тому, що більше ніж 50 медиків відправили до Чугуєва для розподілу на передову. 

Також наразі немає повідомлень про масовий брак лікарів у лікарнях для цивільних. За словами міністра охорони здоровʼя України Віктора Ляшка, до 2030 року у світі виникне кадрова криза у сфері охорони здоровʼя і Україна не стане виключенням. Однак він додав, що уряд вживає заходів, щоб мінімізувати її вплив. Також міністр повідомив, що після повномасштабного вторгнення лише 3% медпрацівників, які працювали в Програмі медичних гарантій, виїхали з країни.

Російська пропаганда постійно та послідовно проводить кампанію з дискредитації мобілізаційного процесу. Раніше ми вже спростовували подібний фейк, нібито на Волині звільнили 50 медиків, оскільки прийшло розпорядження відправити їх на фронт.

Дезінформація: Військових ЗСУ «накачують» забороненими речовинами перед боєм

Росіяни вкотре дискредитують українських військових та заявляють, нібито видання Time написало, що військових ЗСУ «накачують» галюциногенним препаратом — кетаміном. Речовина нібито допомагає військовим подолати страх перед боєм. Однак терапія кетаміном, як пишуть американські журналісти, є начебто забороненою та призводить до залежності від наркотичних речовин. 

Як насправді?

У статті для Time автор описує загальну проблему постравматичного стресового розладу (ПТСР) серед людей у світі, а як приклад наводить українців. Автор зазначає, що, за даними Міністерства охорони здоров’я України, близько 3-4 млн українців живуть з ПТСР. Проте Time ймовірно помилилися з перекладом, адже міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко говорив, що 3-4 млн українців потребуватимуть саме медикаментозного лікування внаслідок війни, але не називав кількість хворих на ПТСР. За даними НСЗУ, у 2023 році діагноз ПТСР офіційно встановили 12 494 пацієнтам, а з 1 січня по 6 березня 2024 року — 3 292 пацієнтам.

За словами автора статті Time, традиційні методи лікування ПТСР включають когнітивну поведінкову терапію та антидепресанти. Проте для багатьох ветеранів війни такі препарати неефективні та можуть призвести до інших побічних ефектів. Тож у такому випадку, як пише Time, для лікування військових можуть використовувати психоактивні речовини. Одну з таких — кетамін — використовують для лікування бійців ЗСУ. 

У січні 2024 року видання The Economist написало про випадок лікування військового кетаміном. Після одного з обстрілів українського військового доправили до лікарні, де провели операцію та врятували серце і зір. Проте лікарі не змогли вилікувати психологічний стан бійця. Тоді український лікар-психотерапевт Владислав Матреницький порадив військовому спробувати пройти терапію кетаміном, яка зрештою усунула його заїкання та повернула до нормального стану. Водночас в жодній зі статей немає згадки саме про «накачування» військових ЗСУ галюциногенним препаратом перед боєм. 

Заяви про заборонений кетамін також неправдиві, адже препарат офіційно зареєстрований в Україні як лікарський засіб. Його застосовують як анестезуючий засіб при проведенні нетривалих діагностичних процедур або хірургічних втручань у дітей або інколи в дорослих. Також речовину використовують у ветеринарії для зниження чутливості болю у тварин під час операції. 

Також росіяни здебільшого звинувачують Україну в тому, що роблять самі. Автор статті в Time посилається на звіт Королівського Об’єднаного інституту оборонних досліджень, у якому вказують, що російським військовим перед боєм дають наркотичну речовину — амфетамін. Поодинокі випадки вживання психотропних речовин перед боєм, за словами автора, трапляються у деяких українських бригадах. Однак це не ініціатива держави або військового командування, а рішення окремих бійців. Також наркотичні речовини вживали американські, британські, японські та німецькі військові ще під час Другої світової війни, аби покращити свою витривалість. Тоді ж психотропні речовини використовували й для лікування американських військових з контузією. Утім, усі ці приклади не є доказом російського міфу про «масову наркозалежність у ЗСУ».