Щоб оцінити, який шлях ми пройшли та як змінилися, потрібно інколи озиратися назад і дивитися, якими ми були та що думали ще кілька років тому. Опитування Інституту соціології НАНУ, що проводяться з 1990х років, дають таку можливість.
Наприклад, до початку війни у 2014 році більше половини українців прихильно ставилися до ідеї приєднання до союзу росії та Білорусі (рис. 1), а близько 20% підтримували цю ідею ще у 2021 році. Також близько половини прихильно ставитися до ідеї входження України до ЄС (імовірно, деякі відповідали «так» на обидва запитання, в дусі знаменитої «багатовекторності»).
Натомість частка прихильників вступу до НАТО до початку повномасштабної війни ніколи не перевищувала 50% (рис. 3). На цьому ж рисунку добре помітне зростання частки противників НАТО після 2004 року. Можна припустити, що це відбувалося під впливом російської пропаганди, що активізувалася після Помаранчевої революції. Більше того, ще на початку 2022 року 48% українців вважали, що «росія та Україна мають бути незалежними, але дружними державами, з відкритими кордонами, без віз та митниць». Звісно, це набагато менше, ніж 70% у 2013 році, проте все одно багато. Тому грузинський сценарій в Україні був цілком реальним.
Сьогодні більшість українців проголосували б на референдумі за вступ до ЄС та НАТО (рис. 4). Сподіваємося, вони не лише збережуть ці наміри, але й робитимуть практичні кроки з наближення вступу.
Джерело: опитування Центру Разумкова
Фото: depositphotos.com/ua
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний