Важливі законопроєкти. Випуск 33: кримінальна відповідальність за сталкінг та перешкоджання роботі адвокатів

За цей період було зареєстровано 43 законопроєкти: чотири від Президента, три урядові і 36 — від народних депутатів. Серед іншого президент ініціював приєднання до міжнародної конвенції про захист культурних цінностей, що дуже важливо під час війни. Також в середині грудня з’явилися ініціативи про скасування дозволів на працевлаштування для іноземців, кримінальну відповідальність за сталкінг (переслідування людини), захист внутрішньо переміщених осіб та інші.

Нові правила захисту культурної спадщини 

Законопроєкт 0297 пропонує ратифікувати Конвенцію, яка встановлює міжнародні правила співпраці у боротьбі зі злочинами проти культурної спадщини. Україна планує використовувати положення конвенції як правову основу для екстрадиції злочинців, пов’язаних із правопорушеннями, зазначеними в Конвенції. Міжнародне співробітництво в цих справах під час досудового розгляду забезпечуватиме Офіс Генеральветераного прокурора, а під час судового — Міністерство юстиції. На запити про правову допомогу відповідатиме Національне антикорупційне бюро України. 

Разом із ратифікацією Конвенції депутати мають схвалити два законопроєкти, необхідні для імплементації її положень.

Законопроєкт 12309 розширює перелік об’єктів, які є культурними цінностями. До них додаються антикварні предмети віком понад 100 років, художні асамбляжі, рідкісні документи, марки акцизного збору, а також предмети етнографічної, археологічної та історичної цінності.

Однією з ключових змін є посилення контролю за ввезенням і вивезенням культурних цінностей. Документ забороняє ввезення предметів, у розшуку, отриманих унаслідок незаконних археологічних розкопок, а також культурних цінностей, вивезених з порушенням законів інших держав (їх необхідно повернути у державу походження). А якщо вивезені з України культурні цінності не повернуті понад 90 днів із моменту закінчення узгодженого терміну, вони вважаються незаконно вивезеними.

Торгівля культурними цінностями також зазнає змін. Законопроєкт запроваджує обов’язковий облік усіх операцій із ними: документування їхнього походження, інформацію про попередніх власників та фінансові операції, а також безоплатний доступ державних органів до реєстрів, у яких фіксується торгівля культурними цінностями. 

Законопроєкт 12310 пропонує посилити відповідальність за шкоду об’єктам культурної спадщини та архівним документам. Псування, незаконне знищення архівних документів та об’єктів культурної спадщини стане кримінальним злочином, а не адміністративним, як зараз.

Проєкт передбачає нові штрафи і строки позбавлення волі. Наприклад, приховування документів Національного архівного фонду каратиметься штрафом від 17 до 51 тисячі гривень (зараз штраф становить 850 – 1700 грн). За умисне пошкодження, знищення або руйнування об’єктів культурної спадщини передбачено штраф від 34 до 85 тисяч гривень або обмеження волі до трьох років, а в окремих випадках — до п’яти чи восьми років. Якщо злочин здійснюється службовою особою з використанням свого становища, покарання сягатиме п’яти-десяти років позбавлення волі (зараз 3-8 років).

За руйнування та пошкодження об’єктів культурної спадщини, які є частиною Музейного фонду України, Національного архівного фонду або Державного реєстру національного культурного надбання, передбачено обмеження волі до 5 років, а якщо такі дії вчинені щодо об’єкта всесвітньої спадщини – до 8 років.

Запровадження відповідальності за сталкінг

Законопроєкт 12297 впроваджує новий вид кримінального злочину – сталкінг, тобто такі умисні повторювані (двічі або більше разів) дії як незаконне стеження за особою, нав’язування спілкування або інше незаконне втручання в особисте чи сімейне життя, зокрема за допомогою електронних комунікацій. Такі дії, якщо вони викликають у потерпілої особи страх за власну безпеку чи безпеку її близьких, передбачають покарання штрафом 34-68 тис. грн або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, виправними роботами або пробаційним наглядом на строк до двох років або обмеженням волі на строк до двох років. Якщо сталкінг вчиняється групою осіб, особою, раніше судимою за подібне правопорушення, або щодо неповнолітніх чи у зв’язку з виконанням службових обов’язків потерпілою особою, покарання посилюється. У таких випадках це буде пробаційний нагляд тривалістю 3-5 років або обмеження чи позбавлення волі на 2-4 роки.

Законопроєкт також запроваджує відповідальність за схиляння або примушення особи до каліцтва її статевих органів — позбавлення волі на 1-3 років, за такі дії відносно неповнолітньої особи — позбавлення волі на 2-4 роки, а якщо такі дії вчиняють близькі родичі або опікуни — позбавлення волі на 3-5 років.

Посилення відповідальності за перешкоджання адвокатській діяльності

Законопроєкт 12320 передбачає запровадження відповідальності за дії, які перешкоджають адвокатській діяльності. Наприклад, за публічне ототожнення адвоката з його клієнтом через медіа чи інші канали накладатимуть штрафи до 5100 грн (ця норма може негативно вплинути на свободу слова. Наприклад, про Татарова часто згадують як про адвоката Портнова, на якого нещодавно США наклали санкції за корупцію. У разі ухвалення цього законопроєкту медіа можна буде заборонити згадувати про це). 

Незаконне створення перешкод у виконанні професійних обов’язків адвоката, зокрема перешкоджання прибуття до суду, прокуратури, органів розслідування, підприємств для представництва клієнта, блокування зустрічей з клієнтом, відмова в реєстрації документів або інші дії, що умисно ускладнюють надання правничої допомоги, каратиметься штрафами до 11900 грн або іншими санкціями, такими як виправні роботи, нагляд чи обмеження волі. 

За втручання в конфіденційне спілкування між адвокатом і клієнтом, наприклад, прослуховування чи вилучення документів, передбачені штрафи до 17000 грн або покарання у вигляді виправних робіт до 2 років, нагляду чи обмеження волі до 3 років. Аналогічні заходи передбачені за будь-який тиск на адвоката, який заважає йому виконувати свої обов’язки. 

Якщо порушення здійснює службова особа, використовуючи своє становище, покарання стає суворішим і може включати штрафи до 25 500 грн та позбавлення права обіймати певні посади.

Сьогодні згідно з Кримінальним кодексом перешкоджання діяльності захисника чи порушення професійної таємниці карається штрафом (1700-3400 грн, а для службових осіб – 5100-8500), виправними роботами до 2 років, пробаційним наглядом або обмеженням волі до 3 років, залежно від тяжкості злочину й посади винного.

Відстрочка від мобілізації для адвокатів

Законопроєкт 12348 пропонує розширити перелік осіб, які не підлягають призову під час мобілізації, на адвокатів, які мають безперервний стаж адвокатської діяльності понад 10 років, не мають заборгованості зі сплати внесків на адвокатське самоврядування, а також не отримували покарання у вигляді обмеження права на адвокатську діяльність. Відповідність цим вимогам має бути підтверджена довідкою Ради адвокатів України.

Створення Кіберсил Збройних Сил України

Законопроєкт 12349 пропонує створення нового органу військового управління — Кіберсил Збройних Сил України. Особливістю цього органу буде можливість залучення цивільних фахівців у статусі кіберрезервістів. Резервістів набиратимуть з громадян України, а також іноземців або осіб без громадянства, які мають необхідні знання, професійну підготовку та навички у сфері кібербезпеки. На відміну від традиційних військовослужбовців чи резервістів, їхній статус не потребуватиме військових звань і може мати тимчасовий або періодичний характер. Їх залучатимуть до виконання завдань у межах кібероперацій, вони проходитимуть періодичне навчання і злагодження, щоб формувати стабільний кадровий резерв.

Люди, які проходять службу у складі військового оперативного резерву Кіберсил, отримають статус військовослужбовців. При цьому кіберрезервісти можуть працювати як у військових частинах, так і в будь-якій точці світу, яка дозволяє віддалене виконання службових завдань, на підставі наказу командира відповідної військової частини.

Кіберсили діятимуть під безпосереднім керівництвом Головнокомандувача Збройних Сил України, а їхню політичну діяльність координуватиме Верховний Головнокомандувач — Президент України.

Військовослужбовці та службовці Кіберсил отримуватимуть посадові оклади з підвищеним коефіцієнтом 1,8 порівняно з базовими окладами аналогічних посад у ЗСУ (мінімальний оклад військовослужбовця становить близько 20 тис грн, відповідно мінімальні оклади в Кіберсилах будуть 36 тис. грн). Крім того, вводиться система одноразових винагород за успішно виконані кібероперації. Розмір таких винагород залежатиме від значущості операцій. Наприклад, стратегічно важливі кібероперації, що запобігають збройній агресії, оцінюватимуться в суму рівну 400 прожитковим мінімумам (понад 1,2 мільйона гривень). Операції оперативного рівня можуть приносити винагороду у 100 прожиткових мінімумів (понад 300 тисяч гривень), а менш масштабні завдання — у 25 прожиткових мінімумів. Законопроєкт також визначає, що всі положення, які стосуються підвищених окладів і додаткових винагород, набудуть чинності з 1 січня 2026 року.

Порядок проходження служби та умови перебування у військовому резерві Кіберсил визначатимуть окремі положення, які повинен буде розробити командим Кіберсил і затвердити Президент України.

Нові права та гарантії для внутрішньо переміщених осіб

Законопроєкт 12301 пропонує оновлену редакцію Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Документ прописує види підтримки для ВПО на різних етапах їх переміщення: під час евакуації, адаптації, інтеграції, повернення до покинутого місця проживання та реінтеграція після повернення. Серед нововведень — оцінка потреб переселенців для визначення обсягу допомоги, зокрема фінансової допомоги на проживання, а також соціальних та пенсійних виплат незалежно від дати переміщення. Розмір, порядок і тривалість виплат встановлюватиме уряд. Законопроєкт додає лізинг до існуючих методів забезпечення ВПО житлом (виплати на оренду, надання тимчасових приміщень).

Загалом законопроєкт є технічним – він прописує в одному законі те, що зараз передбачено в низці різних законів та підзаконних актів. 

Особливості страхування для ветеранів

Законопроєкт 12295 пропонує спеціальні умови страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (автоцивілка) для учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни та постраждалих учасників Революції Гідності. Згідно з документом, з 1 січня 2026 року ці категорії громадян будуть звільнені від сплати страхової премії за договорами страхування всередині України. А до 1 січня 2026 року за бажанням вони взагалі можуть не укладати такі договори. У разі ДТП з їх вини (за виключенням випадків порушення ПДД, наприклад, водіння у нетверезому стані чи без прав) у цей період, збитки відшкодовуватиме спеціальний страховий фонд. Страховики, які працюватимуть за такими договорами, зможуть отримувати компенсацію від фонду.

Законопроєкт 12295-1 пропонує повністю звільнити учасників бойових дій від обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності для їхніх авто з невеликим об’ємом двигуна (до 2500 куб. см) або помірною потужністю електродвигуна (до 100 кВт), проте лише тоді, коли такі транспортні засоби належать йому і використовуються особисто і без комерційної мети. Якщо такі водії стануть винуватцями ДТП, відшкодування збитків здійснюватиме Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ).

Законопроєкт 12295-2 пропонує надати учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та постраждали учасникам Революції Гідності право на компенсацію витрат на оплату страхових премій за договорами автоцивілки. Витрати на оплату премій не будуть покриватися за рахунок страховиків чи Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), а фінансуватимуться з інших джерел. Порядок, умови та розмір такої компенсації визначатиме Кабінет Міністрів.

Проєкт також передбачає перехідний період до 30 червня 2025 року, в цей час укладення договорів автоцивілки для зазначених категорій осіб буде необов’язковим. Компенсація шкоди, завданої отримувачами пільги під час ДТП в цей період буде відбуватися за рахунок коштів резервного фонду МТСБУ. МТСБУ матиме право на зворотну вимогу (регрес) до винуватця ДТП у разі керування авто у стані сп’яніння, відсутності права на керування, самовільного залишення місця ДТП або відмови від проходження наркологічного огляду.

Нові пільги для учасників бойових дій на час воєнного стану

Законопроєкт 12314 пропонує на період дії воєнного стану не нараховувати не лише військовослужбовцям, а й загалом учасникам бойових дій штрафні санкції, пеню та проценти за невиконання фінансових зобов’язань перед будь-якими організаціями, банками та фізичними особами. Ці пільги не поширюватимуться на кредити, пов’язані з придбанням житла та/або автомобілів. 

Ветерани та їхні родини отримають право на землю навіть під час воєнного стану

На час дії воєнного стану Земельний кодекс забороняє безоплатну передачу земель державної та комунальної власності у приватну власність та надання дозволів на розроблення документації із землеустрою для такої передачі. Однак ці обмеження не стосуються передачі земельних ділянок власникам будівель на цих ділянках та громадянам, яким землі були передані до набрання чинності Кодексом (1 січня 2002 року). Законопроєкт 12313 передбачає, що ця заборона не буде поширюватися на учасників бойових дій, ветеранів, а також родини загиблих військових. Натомість, для сімей загиблих ветеранів війни передбачене першочергове отримання земель для будівництва житла, садівництва чи городництва.

Зміни в розподілі коштів «військового» ПДФО

Законопроєкт 12318 пропонує зміни в розподілі коштів від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), який був сплачений за військових та поліцейських. З жовтня 2023 року ці кошти зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України. 45% з них спрямовуються на закупівлю спеціальної техніки через Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації (ДССЗЗІ), 45% — Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості для реформування оборонно-промислового комплексу, а 10% — на матеріально-технічне забезпечення військових частин.

Законопроєкт пропонує зменшити фінансування ДССЗЗІ на 46,9 млрд грн (з 55,1 до 8,2 млрд грн) та направити ці кошти до військових частин. Окрім цього, законопроєкт пропонує спрямувати кошти, отримані від військового збору та військових облігацій, Міністерству оборони для закупівлі та модернізації озброєння і техніки.

Новий закон про факторинг

Сьогодні факторинг регулюється Цивільним кодексом і законом «Про фінансові послуги та фінансові компанії». Тому депутати зареєстрували законопроєкт «Про факторинг» (№ 12306), що регулюватиме саме цю фінансову послугу (інший законопроєкт 12307 виключає регулювання факторингу з Цивільного кодексу України у зв’язку з ухваленням закону «Про факторинг»). Згідно із законопроєктом 12306, факторинг більше не стосуватиметься споживчих кредитів та прострочених зобов’язань, тобто колекторські компанії не матимуть можливості надавати послуги факторингу, хоча й зможуть видавати кредити. Таким чином українське законодавство буде наближене до міжнародного та до економічної сутності факторингу. Фінансовим компаніям, які займаються факторингом, дається рік, щоб привести свою діяльність у відповідність до нового закону.

Законопроєкт передбачає, що Національний банк повинен буде створити та вести реєстр відступлень права грошової вимоги за договорами факторингу, а також надавати доступ до нього із забезпеченням безпеки даних та банківської таємниці. Договори факторингу можуть укладатися через національну цифрову платформу, яка забезпечує конкурентність і прозорість процедур, включаючи електронні аукціони. Для державних закупівель договори факторингу обов’язково укладатимуться за результатами конкурентних процедур.

Законопроєкт містить суттєві умови договору про факторинг, правила ведення реєстру, права й обов’язки клієнта, боржника та фактора. Він конкретизує, яким чином фактор має повідомити боржника про відступлення клієнтом права отримання коштів, запроваджує можливість зворотного відступлення (коли клієнт може сам стягнути гроші з боржника замість фактора) і загалом детальніше, ніж зараз, прописує ситуації, що можуть виникнути між клієнтом, боржником і фактором, та способи вирішення цих ситуацій. Якщо боржник є неплатоспроможним, то фактор має право отримати належні йому за договором кошти раніше, ніж інші кредитори.

Зміни у сфері молодіжної політики та підтримки молоді в Україні

Законопроєкт 12298 розширює джерела фінансування молодіжних ініціатив, дозволяючи Українському молодіжному фондові (УМФ) надавати гранти не лише за рахунок коштів державних чи місцевих бюджетів, а й за рахунок пожертв фізичних і юридичних осіб, у тому числі іноземних. При цьому Фонд пропонується перевести з підпорядкування Кабміну до Мінмолодьспорту. Законопроєкт пропонує скасувати обмеження перебування однієї особи на посаді директора фонду трьома строками поспіль, що може знизити підзвітність фонду й перетворити його на закриту структуру «для своїх». 

Крім того, законопроєкт пропонує запровадити так звані «молодіжні гарантії» — систему заходів, спрямованих на підтримку молоді, яка з тих чи інших причин не залучена до ринку праці, освіти чи професійної підготовки. У рамках цих гарантій держава через Мінекономіки і Держслужбу зайнятості має сприяти тому, щоб кожна молода людина отримала пропозицію з працевлаштування, подальшого навчання або стажування, а також інтеграції молоді в економіку, розвитку професійних навичок.

Зокрема, передбачається створення інформаційно-комунікаційних систем та баз даних, що забезпечать доступ молоді до актуальних можливостей, програм і послуг, які пропонуються державними органами, органами місцевого самоврядування та іншими суб’єктами молодіжної роботи, включаючи міжнародні та національні організації.

Документ передбачає зміни в структурі молодіжних рад, дозволяючи їх створення не тільки при органах місцевої влади, як зараз, але й при міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади, державних та комунальних підприємствах, а також забезпечення їхньої міжвідомчої взаємодії. Молодіжні ради сприяють залученню молоді до формування молодіжної політики. Вони розробляють пропозиції, оцінюють ефективність рішень, беруть участь у підготовці проєктів нормативно-правових актів з молодіжної політики, контролюють фінансування заходів. Сьогодні рекомендації молодіжних рад обов’язкові для розгляду органами, при яких вони створені, але проєкт прибирає цю вимогу. Отже, якщо законопроєкт ухвалять, буде створено багато нових молодіжних рад, але вони будуть чисто декоративними.

Зміни стосуються і Національної ради з питань молоді, яка має бути перейменована на Раду з питань молоді при Кабінеті Міністрів України. Сьогодні ця молодіжна рада включає представників Ради з молодіжних питань при Президентові України, народних депутатів та міністра молоді й спорту. Законопроєкт пропонує додати до неї представників новостворених молодіжних рад при міністерствах і водночас вилучити з її складу представників дитячих та молодіжних громадських об’єднань і органів студентського самоврядування. Очолювати раду, на думку авторів законопроєкту, має не Прем’єр-міністр України, як зараз, а голова, обраний із числа членів ради шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів. Отже, якщо парламент ухвалить цей законопроєкт, молодь буде позбавлено будь-якого реального впливу на державну політику. Натомість існуватиме багато молодіжних рад, які ні на що не впливатимуть.

Колективні договори під час воєнного стану: зміни до механізму зупинення дії положень

Сьогодні в умовах воєнного стану роботодавець має право зупиняти дію окремих положень колективного договору на власний розсуд. Це створює ризики порушення зобов’язань, узятих на себе роботодавцем, без урахування інтересів працівників. Законопроєкт 12291 уточнює цей порядок, запроваджуючи обов’язкове проведення консультацій із представниками працівників як сторони колективного договору, в порядку, визначеному самим договором. Законопроєкт 12291-1 пропонує більш жорстке регулювання, згідно з яким зупинення дії положень колективного договору можливе лише за взаємною згодою сторін. Додатково проєкт передбачає, що протягом трьох місяців після набрання чинності законом сторони (профспілка і роботодавець) мають провести переговори щодо поновлення зупинених положень.

Національна система кваліфікацій

Проєкт 12305 визначає правові, організаційні та процедурні основи функціонування Національної системи кваліфікацій (НСК). Він розроблений на виконання закону про освіту, згідно з яким (ст. 37) має бути окремий закон про національну систему кваліфікацій. Зараз ця сфера регулюється законом «Про освіту» та Кодексом законів про працю. 

Національна система кваліфікацій включає цілу низку учасників: органи виконавчої влади, роботодавців, освітні заклади, організації з оцінки кваліфікацій та Національне агентство кваліфікацій (НАК). Кабінет Міністрів затверджує стратегію розвитку НСК, Міністерство освіти і науки відповідає за розробку кваліфікаційних рамок, Міністерство економіки аналізує ринок праці, а інші профільні міністерства забезпечують галузеву адаптацію кваліфікацій.

НСК містить декілька компонентів. Національна рамка кваліфікацій (НРК) описує рівні кваліфікацій і визначає рівні складності знань, умінь та компетенцій. Професійні стандарти деталізують вимоги до професій за компетенціями, їх розробляють роботодавці спільно з профільними органами. Кваліфікаційні центри здійснюють оцінку та підтвердження кваліфікацій через незалежне тестування та практичні завдання. Особа, яка пройшла оцінювання у кваліфікаційному центрі, отримує кваліфікаційне свідоцтво, що підтверджує наявність у неї професійних компетенцій.

Ключовим елементом системи є Національне агентство кваліфікацій, яке розробляє стандарти, акредитує кваліфікаційні центри та встановлює процедури оцінювання. Рада Національного агентства кваліфікацій забезпечує прозорість і підзвітність роботи НАК, затверджує стратегічні плани, розглядає скарги та вирішує спірні питання, забезпечуючи ефективну взаємодію між учасниками системи.

Скасування дозволів для працевлаштування іноземців

Законопроєкт 12326 пропонує скасувати обов’язкове отримання роботодавцями дозволу на працевлаштування іноземців, який наразі видає Державна служба зайнятості. Таким чином, іноземці та особи без громадянства, які законно перебувають в Україні, отримають право на працевлаштування на умовах, що діють для громадян України. 

Для працевлаштування громадян рф, Республіки Білорусь або представників інших країн, які становлять загрозу державному суверенітету й національним інтересам України, буде потрібне погодження від Служби безпеки України.

Податкові стимули для підтримки неприбуткових організацій під час війни

Законопроєкт 12328 пропонує збільшити з 4% до 8% граничну суму, на яку платники податку на прибуток підприємств можуть зменшити базу оподаткування, коли передають кошти, товари, роботи чи послуги як благодійну допомогу неприбутковим організаціям. Законопроєкт 12328-1 пропонує таку саму зміну, а також включити до списку отримувачів благодійної допомоги недержавні пенсійні фонди. Обидва законопроєкти працюватимуть протягом дії воєнного стану.

Обмеження зарплати чиновників та працівників держпідприємств під час воєнного стану 100 тисячами гривень

Законопроєкт 12316 пропонує на період дії воєнного стану встановити максимальну суму заробітної плати для працівників та посадовців бюджетних установ на рівні 100 тисяч гривень на місяць. Це обмеження стосуватиметься народних депутатів, членів уряду, працівників Офісу Президента, суддів, прокурорів, керівництва Національного банку, посадовців і службовців Бюро економічної безпеки, Рахункової палати, а також працівників державних компаній. На військовослужбовців та співробітників цивільного захисту обмеження не поширюється.

Встановлення факту смерті на окупованій чи небезпечній території

Законопроєкт 12312 пропонує закріпити на законодавчому рівні процедуру встановлення факту смерті українців на територіях бойових дій або в окупації. Підтвердженням смерті можуть бути письмові документи, речові докази (фото- та відеозаписи), експертні висновки, копії лікарського свідоцтва чи довідки про смерть, показання свідків, довідки з військових установ, заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, а також інші матеріали залежно від обставин справи. Ці докази зараз застосовуються у рішеннях та роз’ясненнях Верховного Суду, але законопроєкт пропонує визначити їх у законі.