Скільки українських біженців за кордоном планують повертатися в Україну?

Затяжний характер війни та невизначеність щодо майбутнього війни та України значно впливають на настрої українських громадян за кордоном. Опитування Центру економічної стратегії показують, що частка біженців, які планують повертатися, із часом знижується (рис. 1). Відповідно росте частка тих, хто не хоче повертатися.

⅔ біженців задоволені своїм життям у країні перебування, і лише третина не планують отримувати громадянство іншої країни (19% уже мають його або подали відповідні документи). Головним фактором повернення залишається безпека (більшість планують повернутися, коли закінчиться війна).

Інтеграція українських біженців до ринку праці країн перебування значно залежить від політики відповідних країн. Наприклад, більше 60% українських біженців у Данії, Польщі, Нідерландах, Чехії офіційно працевлаштовані. Натомість у Німеччині лише 20% українців працездатного віку мають роботу.

Значну частину біженців складають люди працездатного віку. За даними Центру економічної стратегії, серед дорослих відносну більшість (42%) становлять жінки у віці 35-49 років. Майже третина українських біженців (32,4%) — діти. Росте й число чоловіків, що покинули України з початку повномасштабного вторгнення. На цей момент, 22,4% дорослих чоловіків отримали тимчасовий захист на території ЄС. 

Як видно з рис. 2, поступово наміри повернутися знижуються, особливо серед молоді. Найбільше охочих колись повернутися до України — серед категорії 65+, проте й серед них уже з’явився невеликий відсоток людей, які не планують повертатися.

Імовірно, надалі частина тих, що не планують повертатися взагалі, ростиме. Але вони можуть залишатися залученими до українських справ (наприклад, діаспора може бути в авангарді іноземних інвесторів, які прийдуть до України). Тому уряду й приватним організаціям варто мати стратегії та/або плани роботи з українцями, які живуть за кордоном.