Стійкість малого і середнього бізнесу України у війні: виклики, політика і майбутнє

З початком повномасштабного вторгнення вони опинилися в найскладніших умовах: руйнування інфраструктури, релокація, втрати працівників, падіння попиту. Попри це, бізнес виявив дивовижну стійкість. Як змінювався стан МСП у 2022–2025 роках? Які головні виклики і як на них реагує держава та міжнародні партнери? І чи можуть ці підприємства стати рушієм відновлення після війни?

Масштаби проблеми: падіння і відновлення

За даними EBRD та UNDP, у перші місяці вторгнення (березень–квітень 2022 року) працювало лише близько 57% МСП. Решта були змушені закритися або призупинити діяльність. 

Втім, уже в 2023 році ситуація почала вирівнюватися: 84% підприємств відновили роботу хоча б частково. У 2024–2025 роках цей показник стабілізувався на рівні 85% — бізнес адаптувався до умов війни, хоча рівень виробництва та рентабельність часто залишалися нижчими за довоєнні.

Головні виклики для бізнесу

За результатами низки опитувань, проведених серед малого та середнього бізнесу в 2023–2025 роках, головними викликами для МСП залишаються кадрові, безпекові та енергетичні ризики, а саме:

• Нестабільність попиту і «ринкова невизначеність» (падіння платоспроможного попиту);
• Брак працівників / мобілізація / відплив кадрів;
• Енергетична нестабільність та перебої з постачанням електроенергії, газу тощо;
• Обмежений доступ до фінансування та обігового капіталу;
• Пошкодження інфраструктури та логістичні ризики (ракети, блокади, руйнування ланцюгів постачання);
• Регуляторна невизначеність та адміністративні бар’єри;
• Психологічне навантаження / зниження продуктивності працівників.

Законодавча та урядова політика

Базовим для підтримки МСП є закон 4618-17 «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва», ухвалений 2012 року. Цей документ визначає головні принципи підтримки: спрощене регулювання, доступ до фінансування, участь у державних програмах підтримки бізнесу.

У 2024 році уряд ухвалив Стратегію розвитку МСП до 2027 року, яка охоплює відновлення після війни, цифровізацію та інтеграцію в європейський ринок. Операційний план виконання цієї стратегії передбачає:

• кредитування та гранти для малого бізнесу:

Уряд планує суттєво розширити доступ МСП до фінансових ресурсів. Йдеться про розвиток програми «5-7-9%», яка довела свою ефективність у кризові роки: станом на середину 2025 року українські підприємці отримали понад 52,8 млрд грн пільгових кредитів (17,6 тис. угод), із яких понад 13 млрд грн спрямовано на інвестиційні проєкти, а близько 12 млрд грн — на підтримку бізнесу в регіонах, що постраждали від бойових дій. На жаль, Фонд розвитку підприємництва не публікує розбивку учасників програми за розміром (у 2022-2023 роках пільгові кредити могли отримати підприємства будь-якого розміру). Крім того, близько 10 тис. підприємців отримали гранти за програмою «єРобота» для відкриття чи масштабування бізнесу (це приблизно кожен п’ятий із тих, хто подав заявку).

• програми для релокації підприємств із зони бойових дій:

За даними Міністерства економіки, станом на 2023 рік понад 800 підприємств було переміщено з небезпечних регіонів до більш безпечних областей, зокрема на захід і в центр країни. Держава й надалі фінансує релокаційні витрати за допомогою грантів, а також надає логістичну підтримку. У планах — створення індустріальних парків для переміщених виробництв, аби зменшити витрати на відновлення інфраструктури.

• навчання та підвищення кваліфікації підприємців:

Освіта для підприємців стала одним із найдинамічніших напрямів стратегії. За планом уряду, до 2027 року понад 1,7 млн осіб (власників бізнесу, менеджерів і працівників МСП) мають пройти курси з підприємницької освіти, цифрових навичок та управління експортом. Освітні програми проводяться у партнерстві з OECD, GIZ, USAID та Європейським банком реконструкції і розвитку, які фінансують бізнес-школи та менторські програми для МСП. У межах «Дія.Бізнес» уже запущено понад 100 навчальних курсів, що охоплюють фінансову грамотність, маркетинг, електронну комерцію та експортну діяльність.

• цифрову трансформацію (електронні послуги, доступ до онлайн-ринків):

Однією з цілей стратегії є зниження вартості дотримання регуляторних і податкових вимог для МСП щонайменше на 25% до 2027 року завдяки електронним послугам, автоматизації звітності та розширенню функціоналу «Дія.Бізнес». Платформа вже охоплює понад 1,5 млн користувачів і пропонує понад 30 онлайн-послуг, включно з реєстрацією ФОП, поданням податкової звітності та консультаціями. За оцінками OECD (2024), цифровізація є одним із ключових факторів підвищення стійкості українських МСП у період війни, зокрема завдяки переходу частини підприємств у формат e-commerce та дистанційної роботи.

Зокрема українські МСП активно впроваджують:

• електронну комерцію (маркетплейси, онлайн-експорт). У 2024 році українці витратили 239 млрд грн на онлайн-товари та послуги, що на 25% більше порівняно з 2023 роком. Частка електронної комерції в загальному обсязі роздрібних продажів становила 10%. Кількість інтернет-покупців досягла 11 млн осіб, які здійснюють в середньому 17 покупок на рік. 
• електронні держпослуги («Дія», реєстрація бізнесу онлайн, грантові заявки). Активно росте використання цифрових державних сервісів. Міністерство цифрової трансформації повідомляє, що в межах проєкту «Дія.Бізнес» станом на вересень 2025 року надано 40 тисяч безоплатних консультацій для підприємців за 16 напрямами. На порталі є розділ із фінансовими програмами для бізнесу, який містить понад 450 програм і послуг для бізнесу. В 1 кварталі 2024 року через застосунок або портал «Дія» було зареєстровано 57 665 нових ФОПів (це більше, ніж у 2023 і 2022 роках). Поширюється використання хмарних технологій: сьогодні їх використовують близько 28% українських компаній, а ще 32% застосовують аналітику даних і елементи штучного інтелекту для оптимізації бізнес-процесів.
• віддалену роботу та аутсорсинг. У 2025 році ринок аутсорсингу в Україні оцінюється в $1,2 млрд. Україна займає 10,37% світового ринку аутсорсингу програмного забезпечення та є лідером у Східній Європі.
• цифровізація розрахунків. 58% ММСП приймають електронні платежі й понад три чверті підприємців відзначають, що це збільшило їхній дохід або кількість клієнтів.

Це дозволяє зменшувати залежність від фізичної інфраструктури, зберігати робочі місця та виходити на зовнішні ринки навіть в умовах війни.

Міжнародна підтримка

МСП стали одним із ключових отримувачів міжнародної допомоги. Лише у липні 2025 року ЄС оголосив про нове фінансування в розмірі €600 млн для підтримки енергетики, транспорту та бізнес-стійкості (із них €230 млн будуть витрачені на підтримку МСП через програми кредитування, що адмініструються банками). Програми реалізуються через Європейський інвестиційний фонд (EIF) та ЄБРР.

Крім того:

• За 2022–2023 роки ЄБРР інвестував понад €3 млрд в українську економіку, зосередившись на кредитуванні бізнесу, в тому числі МСП.
• USAID підтримувало проєкти релокації підприємств та програму «єРобота», яка надає гранти для відкриття бізнесу. За даними Міністерства економіки України, станом на початок 2025 року понад 22 тисячі підприємців отримали гранти на старт або розвиток бізнесу на загальну суму 10,3 млрд грн. Крім того, програма USAID “Конкурентоспроможна економіка України” у 2024 році втричі збільшила обсяг грантової підтримки для переробних підприємств — до 11 млн доларів США, що дозволило надати 75 грантів українським виробникам. А в рамках програми USAID Economic Resilience Activity (ERA) понад 1 100 українців отримали гранти для розвитку власної справи через платформу «єРобота» (приблизно кожен десятий із тих, хто подав заявку на участь).
• UNDP реалізує програму Support to the Economic Recovery of Ukraine, спрямовану на підтримку мікро-, малих та середніх підприємств, особливо тих, що постраждали від війни, а також підприємств, очолюваних жінками, молоддю та внутрішньо переміщеними особами. Загальний бюджет програми на 2024–2027 роки становить 140 млн доларів США. В межах програми передбачено підтримати щонайменше 100 000 підприємців. Основними інструментами підтримки є гранти й мікрокредити для бізнесу, навчання підприємців, підтримка бізнес-інфраструктури та сприяння доступу до ринків. 

Ця допомога не лише частково покриває поточні втрати, а й створює умови для довгострокового розвитку.

Перспективи: можливі чинники відновлення

Попри війну, український бізнес залишається життєздатним. Опитування EBRD 2025 року показують, що більшість МСП працюють у «режимі збереження» (тобто зосереджені на виживанні, а не на розвитку), але планують розширення одразу після стабілізації ситуації. Вони бачать перспективи у:

• відновленні внутрішнього попиту;
• інтеграції до ринків ЄС (угода ACAA, доступ до європейських програм підтримки);
• розвитку «зелених» технологій і відновлюваної енергетики;
• залученні діаспори та іноземних інвесторів. Такі інвестори можуть принести не лише кошти на розвиток підприємств, а й сучасні управлінські практики, технології, а також ділові зв’язки, що допоможуть вийти на ринки інших країн.
  

Висновок

Малі та середні підприємства України витримали надзвичайний удар повномасштабної війни. Вони втратили частину працівників, боролися з відключеннями світла, руйнуванням складів і заводів. Але водночас відновили роботу, адаптували бізнес-моделі та стали символом стійкості української економіки.

Законодавчі зміни, стратегія МСП до 2027 року, міжнародні програми ЄС, ЄБРР, UNDP та OECD формують умови для відновлення. Українські МСП можуть стати рушійною силою інтеграції до ЄС, якщо впроваджуватимуть європейські стандарти виробництва, управління та звітності й активно виходитимуть на ринок Євросоюзу. Через участь у європейських ланцюгах постачань і програмах підтримки, таких як EU4Business, COSME чи Horizon Europe, українські підприємці вже зараз інтегруються в систему європейських партнерств, залучаючи фінансування та технології.