Біла книга реформ — це найбільш системний опис законодавчих процесів та ініціатив, що рухають Україну вперед.

Деякі реформи почалися ще у 1990-х і спочатку були невдалими, як-от приватизація державного майна. Час інших настав значно пізніше — наприклад, закон про відкриття ринку землі був ухвалений у 2020 році. Деякі реформи розпочинаються лише зараз. Білі книги спираються на Індекс реформ (базу даних значущих законодавчих змін з 2015 року).

Книги систематизують досвід реформ і дозволяють зрозуміти, чому деякі реформи успішні, а інші загальмували чи зупинилися, та яким чином ті чи інші законодавчі зміни вплинули на життя українців.

Реформа — це дія чи процес зміни інституції або практики з метою їх удосконалення (Оксфордський словник).

За підрахунками команди «Індексу реформ», з початку 2015 року влада ухвалила понад 1650 реформаторських нормативних актів та близько 40 антиреформ. І хоча негативних рішень значно менше, ніж позитивних, однак не всі реформи можна вважати вдалими. Інколи реформи доводиться «перезапускати» по кілька разів.

У цій Білій книзі ми фокусуємось на реформах за 10 років новітньої історії України й більш детально розглядаємо реформи, втілені з моменту виходу попереднього випуску Білої книги, тобто після 2019 року. Оскільки деякі сфери не охоплені у попередніх Білих книгах (як-от реформа Збройних Сил України), ми описуємо їх з 1991 року. «Біла книга реформ-2025» містить системний і водночас стислий опис ключових змін у 16 сферах, зокрема урядуванні, міжнародній торгівлі, охороні здоров’я, публічних фінансах.

Завантажити PDF-версію

Україна поєднує риси — як позитивні, так і негативні — розвинених країн та країн, що розвиваються. Наприклад, низька народжуваність, старіння населення та скорочення робочої сили є демографічними особливостями розвинених країн. Водночас залученість до ринку праці жінок та людей старшого віку, рівень застосування нових технологій та енергоефективності в Україні ближчий до країн із ринками, що формуються. Економічне зростання у 2-3% властиве радше для розвинених країн, хоча дохід на душу населення в Україні наразі на рівні країн, що розвиваються. Україна, як і розвинені країни, має значні соціальні зобов’язання.

Водночас їй складно зібрати податки для фінансування цих зобов’язань: ухиляння від сплати податків та відплив капіталу у нас — на рівні країн третього світу. Як країна справляється з викликами та чого вдалося досягти з 2014 року завдяки пожвавленню реформ — у «Білій книзі реформ-2019», що написана спільно «Вокс Україна» та Київською школою економіки.

 

Завантажити PDF-версію

Протягом 2014-2018 років реформи постійно на порядку денному. І хоча обізнані іноземці вражені прогресом України, українці переважно незадоволені швидкістю реформ. Таке невдоволення може привести до перемоги на виборах реваншистських сил і втрати досягнень, адже жодна зміна не є незворотною. Реформи потребують захисту, зокрема з боку громадян. Але, щоб запобігти «відкату» реформ, громадяни мають розуміти їхню суть і очікувані результати.

«Біла книга реформ-2018» інформує українців про суттєві успіхи реформ: в першу чергу це банківський сектор, енергетика, децентралізація, державні закупівлі. Проте перед нашою державою постали й нові виклики, такі як дефіцит робочої сили в Україні й обмеження міжнародної торгівлі на користь протекціонізму. Книга підготовлена Київською школою економіки. Ми публікуємо цю книгу на сторінці Воксу, оскільки багато її співавторів є членами редколегії «Вокс Україна» та експертами проєкту «Індекс реформ».

Завантажити PDF-версію

За три роки після Революції Гідності Україна реформувалася чи переважно говорила про реформи? Ця книга пропонує матеріал для роздумів, а не готову відповідь. 

На нашу думку, Україна потребує інституційних реформ. Інституції важливі, оскільки вони формують соціальну та економічну взаємодію. Здорові інституції створюють правильні стимули на мікрорівні й таким чином підвищують загальну економічну ефективність. Не варто очікувати сталого економічного зростання, якщо вимагання вигідніше за виробництво, а брехня бере гору над правдою. Інклюзивні інституції заохочують ведення бізнесу в чесний спосіб і мінімізують очікуваний прибуток від корупції та шахрайства. Нинішні українські інституції не дуже добре виконують ці завдання, що не дивно — адже неможливо за кілька років реформувати те, що зміцнювалось упродовж десятиліть, якщо не століть.

Однак, ми все ж бачимо важливі зміни — в центральному банку, державних закупівлях, енергетиці, у місцевому самоврядуванні. Ці реформи стабілізували економіку і суттєво поліпшили управління державними фінансами. Що вдалося, а що не дуже — читайте у «Білій книзі реформ-2017» авторства Київської школи економіки. Ми публікуємо цю книгу на сторінці Воксу, оскільки багато її співавторів є членами редколегії «Вокс Україна» та експертами проєкту «Індекс реформ».

Завантажити PDF-версію