Важливі законопроєкти. Випуск 41: Державний контроль за місцевою владою, посилення бойового імунітету та скасування оплати комуналки за зруйноване житло

За цей період у парламенті зареєстрували 23 законопроєкти: 3 від уряду і 20 від народних депутатів. Серед них створення реєстру рішень місцевої влади й посилення контролю за їхньою законністю, уточнення, за яких умов військових не можна притягати до відповідальності, скасування комунальних платежів за зруйноване житло, спрощення звітності при сплаті ЄСВ для деяких ФОПів. Про ці та інші законодавчі ініціативи читайте в огляді. 

Створення реєстру рішень місцевої влади й контроль за їхньою законністю

Законопроєкт 13150 розроблено в контексті євроінтеграційних зобов’язань України, зокрема на виконання Плану Ukraine Facility 2024–2027, який передбачає «встановлення пропорційної системи адміністративного нагляду за законністю актів органів місцевого самоврядування з боку держави відповідно до стандартів Ради Європи». Йдеться про те, щоб держвні адміністрації отримали право перевіряти рішення місцевої влади (тобто сільських, міських, обласних рад). Але ця перевірка не має порушувати незалежність місцевого самоврядування. Тобто держадміністрації не зможуть втручатися в усі рішення місцевої влади, але контролюватимуть їх, коли потрібно захистити законність, права громадян або публічні інтереси. 

Відповідно до Європейської хартії міцевого самоврядування і Рекомендацій CM/Rec(2019)3 Комітету міністрів Ради Європи щодо нагляду за діяльністю місцевих органів влади, держнагляд за рішеннями місцевого самоврядування має бути чітко визначений у законі, здійснюватися лише для перевірки законності рішень, бути пропорційним і не порушувати автономію місцевої влади. Повноваження контролюючих органів не мають дублюватися, а місцева влада повинна мати можливість оскаржити в суді надмірне чи необґрунтоване втручання держави.

Законопроєкт 13150, який вступить в дію за рік після закінчення воєнного стану, охоплює частину питань, які потрібно врегулювати. Він встановлює нові правила контролю за тим, наскільки законно діють місцеві ради. Акти обласних рад перевірятиме Кабінет Міністрів або визначений ним орган, а акти міських, сільських, селищних та районних рад – обласні державні адміністрації. Закон про місцеве самоврядування визначає, що акти місцевої влади, що не відповідають Конституції чи законам України, мають визнаватися незаконними через суд. Проте немає чіткої процедури визнання їх незаконними. 

До 2015 року зупиняти рішення місцевої влади та звертатися до суду з питань їхньої законності могла прокуратура. Сьогодні люди або підприємства можуть подати до суду, якщо рішення місцевої влади порушує їхні права, але інституцій, які постійно перевіряли б законність рішень ОМС та їхню відповідність Конституції, немає.

Відповідно до законопроєкту, такі органи мають з’явитися. Якщо рішення ОМС суперечить законам України або прийняте з порушеннями, контролюючий орган надсилає до місцевої влади вимогу виправити рішення. Якщо та не вносить виправлення протягом 20 днів, цей орган може звернутися до суду для визнання рішення незаконним. 

Щоб спростити роботу контрольних органів, законопроєкт 13150 передбачає створення спеціального державного реєстру, в якому зберігатимуться всі рішення, ухвалені місцевими радами та посадовцями, наприклад, сільськими чи міськими головами. Реєстр матиме дві частини: відкриту та з обмеженим доступом (в останній будуть секретні чи службові документи). Кожне нове рішення органу місцевої влади потрібно буде внести до реєстру протягом трьох робочих днів після його ухвалення. Реєстр автоматично надаватиме кожному рішенню код, фіксуватиме дії користувачів, забезпечуватиме пошук документів, їхнє зберігання та захист. Сьогодні органи місцевого самоврядування зобов’язані оприлюднювати власні нормативно-правові акти на своїх офіційних веб-сайтах у разі наявності, а також у власних офіційних друкованих виданнях або в медіа на підставі договорів про висвітлення діяльності. 

Законопроєкт розширює повноваження голів місцевих державних адміністрацій. Вони зможуть координувати роботу територіальних органів міністерств та інших державних структур, вимагати скасування незаконних наказів керівників цих органів, а також звертатися до уряду, якщо керівництво міністерства протягом місяця не відреагувало на їхні пропозиції.

Втім, у законопроєкті не визначені розподіл повноважень між різними органами, які наглядатимуть за ОМС, та немає чітких правил уникнення дублювання функцій в системі контролю. Потрібно чітко прописати, хто за що відповідає, і передбачити механізми, які дозволяють захистити місцеву владу (наприклад, оскарження рішень контрольних органів у суді). 

Уточнення бойового імунітету та відповідальності військових у період війни

Законопроєкт 13146 уточнює ситуації, коли дії військових у період війни не підлягають кримінальному переслідуванню. У законодавстві вже передбачено бойовий імунітет — звільнення військових, поліцейських, добровольців та інших осіб, залучених до оборони, від відповідальності за дії, спрямовані на захист країни, якщо при цьому не було катувань, заборонених методів ведення війни чи інших грубих порушень міжнародного гуманітарного права. Проєкт пропонує деталізувати ці положення у Кримінальному кодексі і вважати допустимими не лише дії, які спричинили шкоду агресору, але й ті, що могли призвести до втрат серед українських військових, пошкодження техніки або майна, або завдати шкоди інтересам держави чи окремої особи.

Проєкт уточнює умови відповідальності за недбалість військових. Пропонується карати за неї лише тоді, коли у військовослужбовця була «реальна можливість діяти належним чином», але він цього не зробив. Передбачене покарання не змінюється — штраф або до трьох років позбавлення волі.

Якщо житло зруйноване — за комуналку платити не доведеться

Законопроєкт 13155 пропонує не нараховувати плату за комунальні послуги, якщо житло людини було пошкоджене або зруйноване внаслідок бойових дій, щоб уникнути ситуацій, коли люди з розбитими будинками отримують платіжки, як це зараз відбувається, наприклад, у Херсоні. Це стосується як окремих квартир у багатоповерхівках, так й іншої нерухомості, наприклад, гаражів чи приміщень на прибудинковій території. Якщо будинок або його частина стали непридатними для проживання, або перебування в них становить загрозу життю, комуналку тимчасово не нараховуватимуть.

Рішення про зупинення нарахування та оплати за комуналку ухвалюватимуть органи місцевої влади або військові адміністрації після огляду пошкодженого майна. Вони мають повідомити про результати огляду постачальників послуг, управителів будинків та податкову. Таке повідомлення міститиме дату знищення або руйнування, коли майно стало непридатним до використання, а також дату, з якої воно вважається відновленим. Відповідно до цих даних нарахування комуналки припинятиметься або відновлюватиметься. Якщо об’єкт можна відновити, то плата за комуналку не стягуватиметься протягом періоду ремонту.

Під час воєнного стану та ще рік після його завершення припиниться нарахування податку на нерухомість для зруйнованого майна до ухвалення відповідних рішень уряду (на державному рівні), місцевих адміністрацій (на регіональному рівні) і органів місцевого самоврядування (на місцевому рівні) про встановлення (відновлення) податку на нерухоме майно чи відсутність податку, якщо майно зруйноване. 

Проєкт також пропонує надати право загальним зборам кооперативів або ОСББ ухвалювати рішення про повне або часткове звільнення мешканців, чиє житло було зруйноване, від обов’язкових внесків (управління будинком, охорона, резервний фонд, ремонт та інші платежі). 

Спрощення податкової звітності для деяких ФОПів і малого бізнесу

Законопроєкт 13108-1 пропонує змінити правила подання податкової звітності. Зараз підприємства і ФОП), які наймають працівників за трудовим договором, подають звіти про сплату єдиного соціального внеску (ЄСВ) щомісяця. Проєкт пропонує дозволити подавати звіти щокварталу підприємцям, у яких менше 10 працівників, жоден із яких не отримує соціальних виплат (допомоги) від держави. Усі інші — ті, хто має більше 10 працівників або має працівників, які отримують пенсії або інші виплати, або сам обрав щомісячну звітність — подають звіти щомісяця. Якщо підприємець переходить на квартальну звітність не з початку року, до кінця року він має подавати звіти щомісяця.

Крім того, законопроєкт звільняє від подання звітності ФОПів і членів фермерських господарств, якщо вони щомісяця сплачуватимуть ЄСВ не менше мінімального внеску (1760 грн). У такому разі інформація про ці платежі буде автоматично вноситися до державного реєстру застрахованих осіб. Якщо сума внеску буде більшою, ніж максимальний внесок (26400 грн), «зайві» кошти автоматично зарахують на наступний місяць. Детальний порядок обліку та перевірки такої автоматичної звітності встановить Кабінет Міністрів.

Зміна правил поділу спільного майна подружжя

Законопроєкт 13158 пропонує змінити правила поділу майна між чоловіком і дружиною. Зараз подружжя має право поділити спільне майно за згодою або через суд навіть якщо вони ще не розлучилися. Якщо йдеться про нерухомість (наприклад, будинок або квартиру), договір про поділ треба завірити в нотаріуса. Проєкт додає, що якщо один із подружжя продав або використав майно без згоди іншого, і це не було зроблено в інтересах родини, то це майно все одно враховуватимуть при поділі (в такому разі той, хто продав майно, повинен буде виплатити іншому половину суми). Якщо неможливо дізнатися справжню вартість цього майна, суд буде орієнтуватися на ринкову вартість схожого майна на момент розгляду справи.

Заборона участі громадян росії у бізнесі, володінні землею та надрами

Законопроєкт 13151 пропонує заборонити громадянам російської федерації та компаніям, які їм належать або де вони мають частку, бути засновниками, учасниками або бенефіціарами українських господарських товариств. Зараз діяльність компаній, які належать російським громадянам чи юрособам, заборонена постановою КМУ.

Проєкт 13152 передбачає, що громадяни та юридичні особи рф не зможуть мати у власності землю, користуватися водними ресурсами та надрами в Україні. Сьогодні, відповідно до Земельного кодексу, що іноземці й особи без громадянства можуть ставати власниками несільськогосподарських ділянок, на яких розташована їхня нерухомість, через купівлю, дарування, обмін чи спадщину, а успадковані ними сільгоспземлі вони мають продати протягом року. Згідно з Водним кодексом, користуватися водними ресурсами іноземцям та їхнім компаніям можна. Проте закон про надра вже забороняє росіянам та їхнім компаніям користуватися надрами. 

Законопроєкт 13153 вносить зміни до закону про примусове вилучення російського майна в Україні. Він розширює визначення «резидента рф», яке використовується для примусового вилучення активів. Зараз до резидентів рф належать юридичні особи, а в разі ухвалення законопроєкту резидентами будуть і громадяни російської федерації. Це означає, що примусове вилучення майна можна буде застосовувати не лише до компаній, пов’язаних із рф, а й до фізичних осіб — громадян росії. Крім того, можна буде вилучати не лише майно, яке безпосередньо належить громадянам чи юрособам рф, але й те, яким вони володіють опосередкованою (через третіх осіб).