Мобілізація засуджених в Україні: хто, як і на яких умовах потрапляє до війська?

Ті, хто вже відбув покарання

До травня 2024 року ті, хто мав судимість за тяжкі (розбій, умисне тяжке тілесне ушкодження, вимагання, торгівля наркотиками у великих розмірах, за які передбачено позбавлення волі на 5-10 років) або особливо тяжкі злочини (умисне вбивство, державна зрада, терористичні акти, зґвалтування з позбавленням волі на 10 років і більше) за законом про військовий обов’язок і військову службу (стаття 37) не могли мобілізуватися навіть після погашення судимості. Імовірно, така заборона пояснювалася ризиками для дисципліни та безпеки у військових частинах.

Колишні ув’язнені за менш тяжкі злочини (наприклад, дрібні крадіжки, хуліганство чи незначні порушення, пов’язані з наркотиками) і раніше могли бути мобілізовані після погашення судимості.

З травня 2024 року ситуація змінилася завдяки Закону №3633-IX. Відтепер мобілізувати можна всіх колишніх засуджених, чия судимість погашена або знята, окрім осіб, засуджених за злочини проти національної безпеки — наприклад, державну зраду.

Засуджені, які відбувають покарання

Інша категорія — це засуджені, які на момент мобілізації перебувають у колоніях, окрім засуджених за особливо тяжкі злочини. Вони можуть бути мобілізовані через спеціальну процедуру умовно-дострокового звільнення (УДЗ), якщо до завершення терміну їхнього покарання залишається не більше трьох років. 

Засуджені можуть подати заяву до адміністрації колонії про звільнення для проходження служби за контрактом. Та перевіряє стан здоров’я добровольця. Водночас виїзна група ТЦК або представника військової частини, де буде проходити службу умовно-достроково звільнений, проводять його професійно‑психологічну перевірку. У разі позитивного рішення стосовно стану здоров’я та професійно-схиголоічної перевірки клопотання засудженого передається до суду. Якщо суд задовольняє клопотання, засудженого в супроводі Нацгвардії доставляють до ТЦК і протягом доби оформляють контракт на час особливого періоду. 

Якщо ж суд ухвалив рішення про УДЗ, але звільнений відмовляється підписувати контракт, тобто ухиляється від проходження військової служби, або здійснює новий злочин уже під час служби, новий термін покарання додається судом до того строку, який лишалося відбути засудженому.

Військові, звільнені з ув’язнення за такою процедурою, проходять службу виключно у спеціалізованих підрозділах військових частин (спеціалізованих військових частинах). Порядок їх функціонування визначається Міністерством оборони України. Це переважно спеціалізовані штурмові або інженерно‑штурмові підрозділи.

На полі бою колишні засуджені виконують ті самі завдання, що й решта штурмовиків. Таким військовослужбовцям щорічна відпустка не надається, однак можлива короткотермінова відпустка до 10 днів за сімейними обставинами (народження дитини чи хворі батьки). У разі необхідності лікування через хворобу чи поранення їм надається медична відпустка за рекомендацією військово-медичної комісії із стандартним фінансовим та матеріальним забезпеченням. 

Військові, яких звільнили від відбування покарання для служби в армії, можуть звільнитися з військової служби лише у трьох випадках: за станом здоров’я (на підставі висновку військово-лікарської комісії), у разі набрання чинності нового вироку суду, після завершення особливого періоду чи оголошення демобілізації. На відміну від інших військовослужбовців, інші причини для звільнення з армії, як-от полон, народження третьої дитини чи сімейні обставини, для них не передбачені. Згідно з Кримінальним кодексом, умовно-дострокове звільнення для проходження військової служби звільняє особу лише від основного покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі. При цьому інше, додаткове покарання, якщо воно було призначене (наприклад, позбавлення права обіймати певні посади або обов’язок відшкодувати шкоду, або заборона водити автомобіль на певний строк), продовжує діяти. Після закінчення служби за контрактом вважається, що людина відбула покарання. Навіть, якщо особливий період закінчується раніше, ніж термін, який людини залишалося відбути у колонії, законодавство не передбачає її повернення до місця позбавлення волі. 

В той же час, у Кримінальному кодексі прямо не зазначено, що при умовно-достроковому звільнені для служби у війську виконання військового контракту означатиме повне скасуванням покарання. Також в ККУ прямо не зазначено, що судимість зникає автоматично, а особа визнається невинуватою або реабілітованою. У разі припинення військової служби, наприклад, через поранення та визнання непридатності до подальшої служби, законодавство не передбачає автоматичного звільнення від залишку покарання. Отже, ці норми законодавства потребують уточнення.

За даними Мін’юсту, на початок квітня 2025 року лави ЗСУ поповнили понад 8 тис. добровольців, які раніше відбували покарання.

Практика мобілізації засуджених застосовувалася і в інших країнах. Наприклад, під час Першої світової війни Велика Британія мобілізувала в’язнів, пропонуючи їм можливість пом’якшення покарання через службу на фронті. В часи Другої світової війни США теж залучали ув’язнених до військової служби, надаючи їм шанс достроково звільнитися. В умовах сучасної війни Росія, за даними Служби зовнішньої розвідки, завербувала близько 180 тис ув’язнених.

Підозрювані та обвинувачені

Ще одна група з особливими правилами — ті, хто на момент мобілізації перебувають під слідством (підозрювані) або очікують судового рішення під вартою (крім випадків, коли йдеться про злочини проти нацбезпеки, умисне вбивство кількох осіб, убивство з особливою жорстокістю, злочини з сексуальним насильством або особливо тяжкі корупційні злочини). Такі особи можуть уникнути покарання, мобілізувавшись у Збройні Сили України. 

Процедура така: підозрюваний або обвинувачений звертається до суду з документами, які підтверджують його призов (повістку або довідку з військової частини). Поки обвинувачений служить, суд ставить розгляд справи на паузу. За таких обставин людина мобілізується як звичайний доброволець і може служити як за призовом під час мобілізації, так і за контрактом у будь-яких військових частинах і військах. Якщо боєць пройде фронт і демобілізується, суд продовжить слухання і або закриє справу, або винесе вирок, тобто покарання лише відтерміновується. Оскільки у законодавстві не передбачено, чи зупиняються при цьому строки давності, то, можливо, справа буде закрита саме через закінчення таких строків. Після закінчення служби суд поновлює розгляд справи, і служба в армії може стати фактором для пом’якшення вироку. За 2022-2024 роки майже 11 тис. кримінальних справ в Україні зупинили через мобілізацію обвинувачених.  Зокрема, за такими умовами мобілізувалися 48 осіб, підозрюваних у корупції. 

Висновки

В умовах широкомасштабної війни Україна змушена залучати до служби все більше людей, включаючи осіб із судимістю чи в статусі обвинувачених. Це рішення дозволяє посилити особовий склад ЗСУ й водночас надати деяким громадянам шанс на суспільну реабілітацію. Однак процес реабілітації має бути прописаний у Кримінальному кодексі. Необхідно прямо передбачити в ньому, що в разі належного виконання умов контракту людина вважається такою, що відбула покарання. 

Одним із ризиків є те, що обвинувачені можуть використати мобілізацію як привід для затягування судового процесу чи уникнення відповідальності. Нині закон дозволяє суду зупинити провадження, якщо особа мобілізована. Але формулювання цієї норми занадто загальне. За даними медіа, одні судді трактують її буквально і зупиняють справи автоматично. Інші ж аналізують обставини: де саме служить обвинувачений, чи може він бути присутнім на засіданнях суду дистанційно тощо. Другий підхід вважається більш обґрунтованим, адже дозволяє уникнути зловживань.

Крім того, на законодавчому рівні має бути передбачено, що відбувається із строками давності притягнення до відповідальності (ст. 49 Кримінального кодексу) під час призупинення розгляду справ: чи вони зупиняються, чи служба у війську буде врахована. Якщо справу зупинено через мобілізацію, але не призупинено строк давності, це може призвести до безкарності.

Додатково варто контролювати, де саме проходять службу мобілізовані підозрювані. Існують побоювання, що деякі з них можуть бути направлені в тилові частини або на адміністративні посади, фактично уникаючи як фронту, так і відповідальності. Деякі розслідування підтверджують ці побоювання.