Головними реформами 259 випуску Індексу реформ стали дві події. Постанова, яка дозволяє державі передавати конструкторську документацію на зброю приватним компаніям. Подія потрапила до напрямку «Бізнес середовище» та отримала +2 бали від експертів. Також у +2 бали оцінили урядовий закон, який удосконалює порядок реєстрації та ціноутворення ліків та обмежує монопольний вплив на фармацевтичному ринку. Подія потрапила одразу у два напрямки — «Бізнес середовище» (+1 бал) та «Людський капітал» (+1 бал).
До 259 випуску Індексу за період з 24 лютого по 9 березня увійшло 5 реформ, а загальне значення Індексу зросло до 0,8 балів (у проміжку від -5 до +5). Значення попереднього випуску — 0,5 бали).
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
Конструкторську документацію на українську зброю дозволили передавати приватним підприємствам, +2 бали
Постанова Кабміну №279 скасовує державну монополію на інтелектуальну власність для серійної військової продукції. Відтепер, якщо державні підприємства оборонно-промислового комплексу не можуть забезпечити необхідні обсяги виробництва зброї, Міноборони може ініціювати передачу конструкторської документації іншим виробникам будь-якої форми власності.
Таким чином, приватні компанії, які мають необхідні ресурси, досвід та не мають боргів та зв’язків із країною-агресором, можуть долучатися до серійного виробництва оборонної продукції. Нові виробники самостійно фінансують запуск серійного виробництва та проходження випробувань.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Коментарі експертів
Громадська спілка «Ліга оборонних підприємств України»
«Передача конструкторської документації приватному сектору оборонно-промислового комплексу (ОПК) є важливим і перспективним кроком для зміцнення обороноздатності України.
На сьогодні виробничі потужності українського ОПК завантажені лише на 40–60%. Є суттєва нестача необхідного озброєння та військової техніки (ОВТ) для забезпечення фронту, особливо в умовах загострення зовнішньої ситуації та в контексті найближчого майбутнього. Водночас приватні виробники ОПК мають висококваліфіковані кадри, належні компетенції, налагоджені виробничі й логістичні процеси, демонструють високу адаптивність і гнучкість.
Проактивна реалізація постанови означає для держави:
- швидке масштабування виробництва критично необхідного ОВТ, запчастин та іншої номенклатури;
- різноманітність виконавців, для мінімізації ризиків зриву поставок та розвитку конкуренції в секторі, що позитивно вплине на якість продукції, її ціну та строки виконання замовлень;
- вихід на вищий організації ОПК та його синхронізацію зі схожими ініціативами Європейського оборонного фонду (EDF), що відкриє нові можливості для залучення ресурсів у сферу оборони.
Натомість приватний сектор матиме можливість отримувати державні замовлення та опановувати нові технології. Крім того, це сприятиме економічному розвитку, збільшенню надходжень до бюджету та створенню нових робочих місць. Історичний досвід свідчить, що розвиток ОПК прямо впливає на загальне зростання економіки країни.
Проте під час реалізації постанови можливі наступні ризики:
- спротив з боку державних підприємств ОПК;
- посилення контролю та моніторингу з боку правоохоронних органів;
- необхідність суворого дотримання вимог щодо збереження державної таємниці;
- потреба у власних інвестиціях у нові виробничі потужності.
Проте для мінімізації цих ризиків вже існують відповідні інструменти, зокрема Постанова КМУ №1288 від 5 листопада 2024 року «Деякі питання фінансової державної підтримки», а також ініціативи європейських партнерів щодо інвестування в Україну та створення спільних підприємств.
Тобто постанова відповідає сучасній тенденції демократичних країн до децентралізації виробництва ОВТ, залучення приватного сектору та посилення індустріального суверенітету. Вона є важливим кроком у гармонізації оборонної політики України з європейською практикою».
Оксана Кузяків, виконавча директорка ІЕД
«У відповідь на потребу масштабувати виробництво озброєння під час воєнного стану, Кабмін прийняв постанову №279, яка затверджує порядок передачі конструкторської документації іншим суб’єктам господарювання. Це дозволить залучати додаткові виробничі потужності, коли основні виробники вже завантажені на 75–100%. Постанова визначає:
- процедуру підбору підприємств Мінстратегпромом та обов’язкову перевірку держаним замовником їх спроможності;
- обов’язкову присутність представників держзамовника на підприємстві;
- укладення договору між утримувачем креслень і новим виробником;
- конкретний перелік положень, які мають включити до договору: охорона прав на об’єкти інтелектуальної власності, заборона передачі креслень третім особам, умови повернення документації, можливість залучення працівників утримувача креслень для впровадження виробництва.
Реалізація постанови передбачає взаємодію щонайменше трьох груп зацікавлених сторін, кожна з яких має власну логіку інтересів. Первинні розробники / виробники прагнуть захисту прав інтелектуальної власності, збереження ринкових позицій і недопущення зниження якості продукції через неконтрольоване виробництво. Тоді як нові виробники зацікавлені у розширенні доступу до державного оборонного замовлення, технологічному зростанні та участі у важливих державних проєктах. Держава переслідує мету максимального нарощування виробництва озброєння в стислі терміни для забезпечення обороноздатності.
Одним із ключових викликів в процесі реалізації постанови є недовіра утримувачів документації. Попри визначені вимоги до договору, виникає занепокоєння, що механізми контролю за дотриманням умов будуть недостатньо дієвими. Зокрема, це можуть бути побоювання щодо несанкціонованого копіювання чи модифікації креслень або ризик зростання конкуренції за рахунок використання переданих технологій. Також може бути складно забезпечити оперативний нагляд за виконанням договорів, за відсутності спеціалізованих процедур і відповідального органу. Ще один ризик полягає у труднощах з доведенням порушень. На практиці може бути важко перевірити наявність порушення договору, особливо у випадках технічних модифікацій або недотримання вимог з безпеки інтелектуальної власності. Це може знизити мотивацію утримувачів документації до співпраці
Загалом, постанова є важливим кроком до оперативного збільшення оборонних потужностей держави. Водночас її успішна реалізація потребує врахування відмінностей інтересів зацікавлених сторін та запровадження надійних інструментів контролю, захисту та стимулювання співпраці. Від цього напряму залежить ефективність і сталість нарощування виробництва озброєння в умовах війни».
Нові правила ціноутворень на ліки, +2 бали
В Україні створять Національний каталог цін, до якого вноситимуть задекларовані ціни від виробника чи імпортера на ліки. Вони не можуть бути вищими за середнє значення трьох найнижчих цін на відповідний препарат у референтних країнах, які визначило МОЗ (Польща, Словаччина, Чехія, Латвія, Угорщина, Молдова, Румунія, Болгарія). Аптекам заборонено продавати ліки за ціною вищою, ніж вказано в каталозі (з урахуванням націнок і ПДВ) та реалізовувати продукцію, яка не внесена до Національного каталогу. Він оновлюватиметься щомісяця, а ціни — раз на півроку. Додатково ціни можуть переглянути у разі зміни курсу гривні до долара США або євро більше ніж на 5%.
Електронні рецепти мають містити інформацію про препарат з найнижчою ціною за діючою речовиною з каталогу.
Аби сприяти більшій конкуренції на фармацевтичному ринку, закон встановив обмеження на продаж ліків реалізаторам ліків. Відтепер виробник препаратів не може продавати одному реалізатору (або пов’язаним із ним компаніям) більше 20% річного обсягу певного лікарського засобу. Рекламувати ліки або просувати їх у місцях продажу (тобто в аптеках) можуть лише ті компанії, які виробляють або імпортують ці ліки. Реклама ліків поза межами аптеки дозволена лише тим компаніям, які не мають зв’язку з аптеками (не володіють ними і не контролюють їх).
Коментарі експертів
Інна Масленчук, експертка в сфері забезпечення лікарськими засобами та фінансування охорони здоров’я, державна експертка МОЗ України у 2018-2021 роках
«Закон №4239-IX запроваджує низку системних змін у сфері державної реєстрації лікарських засобів, які можуть суттєво трансформувати фармацевтичний ринок України. Насамперед, йдеться про впровадження єдиного електронного реєстру лікарських засобів, що дозволить відслідковувати всю інформацію про препарат — від складу та виробника до реєстраційного статусу. Це рішення підвищує прозорість, полегшує контроль за якістю та зменшує простір для фальсифікацій. Також закон вводить можливість пришвидшеної реєстрації ліків, уже визнаних у країнах з високими регуляторними стандартами, що може скоротити час доступу інноваційних препаратів до українських пацієнтів.
Водночас нові вимоги створюють виклики для бізнесу — особливо для малих гравців, які можуть зіткнутися з труднощами в адаптації до нових процедур і технічних вимог. Без належної ІТ-інфраструктури та зрозумілих інструкцій є ризик затримок у реєстрації та постачанні ліків. Успіх цих змін значною мірою залежатиме від прозорості впровадження, діалогу з ринком і готовності держави надати підтримку на перехідному етапі».
Графік 3. Події, що визначали значення індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямками, тому вона може перевищувати +5, або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
| Державне управління | 0,0 |
| Державні фінанси | +1,0 |
| Пріоритизація капітальних видатків та запровадження єдиних критеріїв відбору проєктів для фінансування з державного бюджету |
+1,0 |
| Монетарна політика | 0,0 |
| Бізнес середовище | +2,0 |
| Усі державні та комунальні підприємства трансформують у господарські товариства | +1,5 |
| Конструкторську документацію на українську зброю дозволили передавати приватним підприємствам | +2,0 |
| Закон про спрощення реєстрації імпортних ліків та обмеження монополій | +1,0 |
| Енергетика | 0,0 |
| Людський капітал | +2,0 |
| Закон, який розширює можливості працевлаштування людей з інвалідністю | +1,0 |
| Закон про спрощення реєстрації імпортних ліків та обмеження монополій | +1,0 |
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України зі впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямками: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
