Бюджетний барометр – липень 2025

Що вийшло?

• У липні 2025 до загального фонду державного бюджету надійшло 200,5 млрд грн, що на 34,7% більше ніж було заплановано[1] , – передусім завдяки отриманому гранту від Світового банку на суму 37 млрд грн (884,4 млн дол. США) (відповідно до інформації, наданої Мінфіном на запит, хоча в оперативних даних про грант не згадувалось) та перевиконанню плану за надходженнями податків на суму 10,2 млрд грн
• Вчергове було перевиконано план (на 13,8%) за надходженнями ПДФО та військового збору, що, ймовірно, пов’язано із швидшими від очікуваних темпами зростання середньої заробітної плати в Україні, а також консервативною оцінкою фіскального ефекту від запровадження податкових змін наприкінці минулого року в частині справляння військового збору. 
• В липні на фінансування дефіциту бюджету залучено 70,4 млрд грн від розміщення ОВДП, що на 43,1% або 21,2 млрд грн більше від запланованого. Ймовірною причиною зростання обсягів залучених коштів через продаж ОВДП у липні стали більші, ніж очікувалося, потреби у фінансуванні видатків державного бюджету, передусім на оборону, та затримки міжнародної допомоги. Це зумовило необхідність активніше залучати ресурси з усіх доступних джерел, включно з внутрішніми запозиченнями. Змінами до держбюджету на 2025 рік, передбачено збільшення обсягів внутрішніх запозичень на 184,9 млрд грн – до 764,1 млрд грн до кінця поточного року.

Що не вийшло?

• На більш ніж два місяці затримується надходження коштів від ЄС за Ukraine Facility, які очікувався у травні в розмірі 4,5 млрд євро. Водночас 2 серпня уряд оновив План України для Ukraine Facility, що може збільшити ймовірність отримання всіх передбачених програмою на 2025 рік 12,5 млрд євро.

Що далі?

• 31 липня Верховна Рада ухвалила зміни до Державного бюджету України на 2025 рік, які передбачають суттєве коригування ключових бюджетних показників. Доходи збільшено на 147,5 млрд грн (+6,3%) до 2,48 трлн грн, граничний обсяг дефіциту бюджету підвищили на 250 млрд грн – до 1,9 трлн грн. Відповідно видатки виросли на 400,5 млрд грн (+10,2%) – до 4,33 трлн грн. 
• До бюджету надійде додаткове грантове фінансування від Світового банку в обсязі 50 млн дол. США в межах проєкту ARISE. Кошти будуть спрямовані через Цільовий фонд URTF. Проєкт ARISE з 2023 року підтримує тисячі малих фермерських господарств в умовах війни.

Ключові ризики

• У разі затримки або скорочення обсягів очікуваного зовнішнього фінансування покривати дефіцит державного бюджету потрібно буде за рахунок внутрішніх ресурсів. Це вимагатиме посилення фіскального тиску через додаткову мобілізацію доходів, перегляд пріоритетності видатків або активізацію запозичень на внутрішньому ринку. З огляду на вже суттєво підвищений план видатків унаслідок останніх змін до бюджету можливості для таких компенсаторних заходів обмежені, що посилює ризики фіскальної нестійкості у другій половині року (низький ризик).

Загальне виконання державного бюджету

У липні 2025 до загального фонду державного бюджету надійшло 200,5 млрд грн (+34,7% до плану). Видатки становили 300 млрд грн, що на 7,1% менше від плану. Обсяг залучених коштів, спрямованих на фінансування дефіциту бюджету, становив 141,8 млрд грн або 115,1% від запланованих на липень 123,2 млрд грн – завдяки перевиконанню плану за внутрішніми запозиченнями на 43,1%.

Доходи державного бюджету

• Доходи загального фонду державного бюджету в липні становили 200,5 млрд грн, що на 34,7% або 51,7 млрд грн більше запланованого. Такого показника вдалося досягти переважно завдяки отриманому гранту від Світового банку в розмірі 37 млрд грн (884,4 млн дол. США) та перевиконанню плану за надходженнями податків, що адмініструються податковою та митною службами, – на 12,6% або 10 млрд грн та 0,3% або 0,2 млрд грн відповідно.
• Доходи загального фонду державного бюджету від податку на прибуток підприємств у липні становили 4,8 млрд грн (+54,7% до плану). Найімовірніше, перевиконання плану пов’язане зі сприятливішою, ніж очікувалося, ситуацією в економіці протягом першого півріччя 2025 року – переважно через стабільне постачання електроенергії та стійкий внутрішній попит. Також перевиконання плану може бути зумовлене особливістю сплати цього податку – хоча граничний термін сплати податку на прибуток за другий квартал припадає на 19 серпня, частина платників могли перерахувати податок вже у липні. 
• Надходження від ПДФО та військового збору до загального фонду держбюджету становили 32,4 млрд грн (+13,8% до плану). Протягом 1 півріччя 2025 року спостерігалося стабільне перевиконання плану надходжень цих платежів, яке у липні, як і в попередні місяці 2025 року, можна обґрунтувати кращими від очікуваних показниками середнього рівня оплати праці громадян. Згідно з даними work.ua, зарплата стабільно зростає: з січня по липень 2025 року вона виросла на 11,1% (з 22500 до 25000 грн, що вже вище, ніж прогнозувалося при розробці бюджету на 2025 рік – 24389 грн). Це спричинило зростання податкової бази для сплати ПДФО та військового збору. Окрім цього, як зазначає НБУ, на тлі зростання попиту на кваліфіковану робочу силу в Україні знижується рівень безробіття. Інший імовірний чинник кращих, ніж очікувалося, показників надходження податку на доходи фізичних осіб та військового збору в 2025 році – недооцінка урядом фіскального ефекту від підвищення ставок військового збору та його поширення на ФОПів наприкінці минулого року. Зокрема лише військового збору у 1 півріччі вдалося мобілізувати 75 млрд грн, що на 54,8 млрд більше, ніж за аналогічний період 2024 року (20,2 млрд грн). А розмір мобілізованих до загального фонду держбюджету ПДФО та військового збору протягом 7 місяців 2025 року на 24,1 млрд грн більший, ніж це передбачено планом. 
• Надходження від акцизу до загального фонду бюджету становили 26,8 млрд грн, що лише на 0,9% або 0,2 млрд грн вище від плану. Фактичні надходження акцизного податку в липні майже повністю відповідали плановим показникам.
• Чисті надходження внутрішнього ПДВ у липні становили 27 млрд грн (перевиконання плану на 5,1% або 1,3 млрд грн). Незважаючи на те, що у червні, вперше від початку року, відбулося зниження річної інфляції до 14,3% із 15,9% у травні, місячне зростання інфляції залишалося досить відчутним – +0,8%, що, імовірно, вплинуло на перевиконання плану надходжень з ПДВ у липні й забезпечило на 5,3 млрд грн більші валові надходження податку, ніж у червні (валові надходження ПДВ у липні були 42,3 млрд грн, у червні – 37 млрд грн). Платникам відшкодували 15,3 млрд грн, що дорівнює сумі відшкодування у червні 2025 року та на 1,8 млрд грн більше, ніж у липні 2024 року. Крім того, залишки заявлених, але не відшкодованих, сум ПДВ на кінець кожного місяця протягом 2025 року перебувають в межах 30 млрд грн і не зростають, що свідчить про стабільне відшкодування податку. Надходження імпортного ПДВ становили 49,1 млрд грн що лише на 1,7% менше від запланованого, але на 5,6 млрд грн більше, ніж у червні. Причиною такого зростання, ймовірно, є збільшення імпорту у червні на 0,5 млрд дол. США порівняно з травнем. 
• Сплачені суми ввізного й вивізного мита в липні становили 4,9 млрд грн (96,4% від запланованого), що можна обґрунтувати дещо завищеними очікуваннями при плануванні надходжень від цих платежів. 
• Від рентної плати за користування надрами до загального фонду держбюджету надійшло 3,3 млрд грн (82,3% плану). Причиною менших за очікувані надходження у липні, як і в попередні місяці, й імовірно до кінця активної фази, війни залишатиметься важка безпекова ситуація по всій країні, зокрема в регіонах, де зосереджені основні видобувні потужності України.
• У липні до загального фонду державного бюджету надійшов грант у розмірі 37 млрд грн (884,4 млн дол. США) від Світового банку в рамках проекту «Інвестиції в соціальний захист задля підвищення охоплення, стійкості та ефективності (INSPIRE)» 

Видатки державного бюджету

• Касові видатки загального фонду державного бюджету в липні становили 300 млрд грн, що на 7.1% менше від плану (323 млрд грн). Вчергове були внесені зміни до розпису, які збільшили планові показники липня на 34,4 млрд грн (за червневим розписом перевиконання плану становило б 4%). При цьому фактичні липневі показники є найнижчими починаючи з лютого. 
• Фінансування сектору оборони та безпеки залишається найбільшим, а його основні розпорядники — Міноборони та МВС — мали за планом профінансувати 144 та 36 млрд грн відповідно. У цивільній сфері найбільше фінансування мало отримати Міністерство соціальної політики — 34,3 млрд грн, в першу чергу на виплати пенсій та доплати до них (20,7 млрд грн). МОЗ планово мало отримати 17,2 млрд грн, із яких 14,6 млрд грн на програму державних медичних гарантій. На обслуговування державного боргу в липні було передбачено фінансування на рівні 30 млрд грн. 

Дефіцит і борг

• У липні дефіцит загального фонду державного бюджету планувався в розмірі 180,3 млрд грн. Фактичну суму дефіциту загального фонду державного бюджету Міністерство фінансів у оперативній інформації не оприлюднило. За нашими приблизними оцінками (припускаємо, що у липні були надані та повернуті всі передбачені планом суми кредитів із загального фонду державного бюджету, а це 0,4 млрд грн повернутих та 0,8 млрд грн наданих кредитів), у липні державний бюджет за загальним фондом виконано з дефіцитом 99,9 млрд грн (55,4% від плану). Такого показника вдалося досягти, з одного боку, завдяки додатковим доходам: отриманій від Світового банку грантовій допомозі в розмірі 37 млрд грн (884,4 млн дол. США) і перевиконанню плану податкових надходжень на суму 10,2 млрд грн, зокрема податковою план виконано із показником 112,6% або (+10 млрд грн), митними органами план виконано із показником 100,3% що додатково забезпечило надходження 0,2 млрд податкових платежів. З іншого боку, дефіцит був нижчим через нижчі видатки (у липні фактичні видатки були на 7% або 23 млрд грн меншими, ніж планувалося).
• Загалом за 7 місяців 2025 року до державного бюджету надійшло 942,9 млрд грн (22,6 млрд дол. США в еквіваленті) зовнішньої допомоги у вигляді позик та грантів – 695 млрд грн (16,7 млрд дол. США) – позики і 247,9 млрд грн (5,9 млрд дол. США – гранти).
• У липні до державного бюджету надійшло загалом 71,3 млрд грн (1,8 млрд дол. США) зовнішньої допомоги. Допомога надходила від: 

1. ЄС в рамках механізму ERA в обсязі 48,8 млрд грн (1 млрд євро), 
2. МВФ – 21,5 млрд грн (500 млн дол. США) в рамках чотирирічної програми Механізму розширеного фінансування (EFF), 
3. Світового Банку в рамках проектів МБРР «Модернізація системи соціальної підтримки населення України» – 960 млн грн (23 млн дол. США) та «Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей» (HOPE) – 8 млн грн (210 тис. дол. США).

• У липні на фінансування дефіциту державного бюджету було залучено 70,4 млрд грн від розміщення ОВДП[3] , з яких 24,3% або 17,1 млрд грн залучено від розміщення ОВДП емітованих в іноземній валюті. Кошти від продажу бенчмарк-ОВДП, які банки можуть включати в покриття обовʼязкових резервів, у липні не залучалися. У липні дохідність гривневих ОВДП становила 16,2%, що на 0,2% менше, ніж у червні (16,4%), і так само, як у травні та квітні. 
• Протягом липня сума ОВДП в обігу, якими володіють банки, зросла на 29,5 млрд грн, і на кінець місяця становила 876,7, а це 46,9% від усіх облігацій (1,9 трлн грн). Банки залишаються найбільшими власниками ОВДП в Україні. На другому місці – НБУ, якому належать 35,9% ОВДП в обігу на загальну суму 671 млрд грн, із яких 400 млрд грн – це військові облігації, куплені Нацбанком напряму в уряду в 2022 році. Протягом липня частка ОВДП у власності фізичних осіб виросла на 0,1 в.п. до 5,2% усіх ОВДП в обігу. Зросла і вартість ОВДП, якими володіють фізичні особи, – з 94,1 млрд грн на кінець червня до 97,7 млрд грн на кінець липня. Загалом, через ухвалені зміни до держбюджету на 2025 рік, які передбачають збільшення внутрішніх запозичень у 2025 році на 31,9% або 184,9 млрд грн, вже у липні спостерігалася активізація дій уряду із залучення додаткових коштів через продаж ОВДП. Варто очікувати, що надалі уряд активізує всі доступні інструменти для стимулювання попиту на облігації, зокрема шляхом підвищення дохідності або перегляду переліку бенчмарк-ОВДП, які банки можуть зараховувати для формування обов’язкових резервів.
• За січень-липень 2025 року залучених від розміщення ОВДП коштів на фінансування державного бюджету не вистачило для здійснення платежів з погашення ОВДП: надійшло 302,9 млрд грн, погашено 303,9 млрд грн (у липні надходження від розміщення ОВДП перевищили обсяг погашеного внутрішнього боргу на 23,9 млрд грн). Сумарно витрати на погашення і обслуговування внутрішнього державного боргу за перші сім місяців 2025 року на 137,2 млрд грн перевищили суму залучених коштів.
• Всього в липні на погашення та обслуговування боргу витрачено 66,7 млрд грн, із яких 88,2% (58,8 млрд грн) припадали на внутрішній борг. Загалом надійшло на 75,1 млрд грн більше коштів, ніж витрачено на погашення та обслуговування державного боргу. За перші сім місяців 2025 року сума залучених коштів на 429,1 млрд грн перевищила суму витрат на погашення та обслуговування державного боргу (залучено 998 млрд грн, витрачено 569 млрд грн). 

Місцеві бюджети

• За липень 2025 року до загального фонду місцевих бюджетів (без урахування міжбюджетних трансфертів) надійшло майже 45,8 млрд грн (+18,7% до попереднього року). Основними джерелами коштів були: 

1. 26,2 млрд грн від ПДФО (+17,9% до липня попереднього року), 
2. 7,7 млрд грн від єдиного податку (+9,1%), 
3. 3 ,8 млрд грн від акцизного податку (+60,5%).

• Міжбюджетні трансферти становили 10,7 млрд грн (100% плану), зокрема базова дотація – 2,1 млрд грн, додаткові дотації перераховано в сумі 0,7 млрд грн, освітня субвенція – 4,1 млрд грн.

Соціальні фонди

• У липні 2025 року надходження від сплати ЄСВ досягли 54,8 млрд грн, що перевищує показник за липень 2024 року на 9,3 млрд грн (+20,4%). Таке зростання пояснюється такими факторами:

1. з 1 січня 2025 року ЄСВ стали сплачувати всі категорії ФОП[4] ;
2. максимальна база нарахування ЄСВ збільшена з 15 до 20 МЗП (до 160 тис. грн);
3. середня зарплата, з якої сплачується ЄСВ, виросла на 20,6%, передусім через дефіцит кадрів.

• У липні 2025 року доходи Пенсійного фонду України становили 83,4 млрд грн — на 15,8 млрд грн (+23,3%) більше, ніж за аналогічний період минулого року (рис. 8, 10). На це вплинуло те, що з 1 липня ПФУ додатково почав виплачувати 39 видів державних допомог і соціальних стипендій, які раніше надавали органи соціального захисту населення. Серед переданих виплат — допомога на проживання ВПО, виплати постраждалим від аварії на ЧАЕС, особам з інвалідністю й дітям з інвалідністю, малозабезпеченим сім’ям, сім’ям з дітьми, допомога особам пенсійного віку без права на пенсію, соціальні стипендії, а також допомога військовослужбовцям, звільненим з військової строкової служби. Загалом на соціальні виплати й стипендії у липні ПФУ отримав 7,8 млрд грн, і це становить 9,3% доходів фонду. Власні надходження ПФУ (частка ЄСВ та інші надходження) на пенсії і виплати з соціального страхування збільшилися на 9,1 млрд грн (+19,3%) і становили 56,1 млрд грн. Натомість обсяг трансферту з державного бюджету на пенсійні виплати скоротився на 1,0 млрд грн (-5,1%) до 18,5 млрд грн[5] . Крім того, з держбюджету було спрямовано 1,1 млрд грн на житлово-комунальні субсидії та пільги.
• Видатки Пенсійного фонду в липні 2025 року виросли на 13,5 млрд грн (+20,1%) порівняно з липнем 2024 року та досягли 80,4 млрд грн (рис. 9, 10). Пенсійні виплати становили 67,4 млрд грн, що на 5,4 млрд грн (+8,7%) більше завдяки цьогорічній індексації пенсій. Видатки на соціальне страхування виросли до 3,1 млрд грн (+9,3%), а фінансування субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг зменшилося на 166 млн грн (-13,5%) до 1,1 млрд грн (рис. 9). Видатки на соціальні виплати становили 7,7 млрд грн.