Адміністративна Реформа у Викликах Сьогодення

Електронне врядування є одним із визначальних факторів та каталізаторів адміністративної реформи. Однак для створення електронного уряду потрібні певні передумови, основними з яких є інтеграція інформаційних ресурсів державних органів усіх рівнів, створення умов для електронного документообігу та цифрового підпису і збільшення різноманітності адміністративних послуг із використанням електронних засобів та Інтернету.

У роботі визначено мету, основні цілі, завдання, функції та базові принципи впровадження й розвитку електронного урядування в Україні. Проведено аналіз української практики застосування технологій електронного врядування. Розкрито перспективи реалізації елементів електронного врядування в Україні як сучасного механізму демократизації нашого суспільства.

Великою проблемою України є неефективна система державного управління, яка потребує негайної модернізації та реформування.

У зв’язку з революційними подіями в Україні (революція на Майдані 2013 року, анексія Криму, проведення АТО), які стали «поштовхом» до пошуку нових шляхів реформування державної влади, стає зрозуміло – діяти потрібно сьогодні, щоб не втратити країну завтра.

Щоб побороти депресивну ситуацію в країні, потрібно здійснити ряд реформ, головною з яких є адміністративна, адже насамперед вона забезпечує виконання завдань і функцій держави як фінансової установи, соціальної, військової тощо та визначає якість реалізації інших реформ.

Електронне врядування є одним із визначальних факторів та каталізаторів адміністративної реформи, бо головним пріоритетом його діяльності буде полегшення доступу до послуг та контролю над чиновниками. Принципи електронного врядування сприяють трансформаційним перетворенням у діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, налагодженню їхньої співпраці з користувачами та власними співробітниками. Електронне врядування є одним з інструментів розвитку громадянського суспільства, впровадження якого сприятиме створенню умов для відкритого й прозорого державного управління [1].

Головною складовою електронного врядування є організація державного управління, яке за рахунок широкого застосування новітніх інформаційно-комунікаційних технологій забезпечує якісно новий рівень відкритої взаємодії держави та суспільства, надання повного комплексу державних послуг для всіх категорій громадян та суб’єктів господарювання [3].

Електронне врядування – це розвиток електронної демократії задля досягнення європейських стандартів якості електронних адміністративних послуг, відкритості та прозорості влади для громадян, представників бізнесу та громадських організацій.

Зазначимо, що на сьогодні в Україні ство­рено деякі організаційні передумови для за­провадження дієвої системи електронного врядування. Зокрема, вже традиційними стали онлайн-наради вищо­го керівництва держави з підлеглими підроз­ділами чи посадовими особами, що представ­ляють державну владу в регіонах. Крім того, сучасні інформаційні технології дають змогу державним органам прямо спілкуватися з представниками ЗМІ, громадськості, інститутами громадянського суспільства [5].

Технічною платформою для здійснення електронного врядування є забезпечення усіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування інформаційно-комунікаційними технологіями та їх підключення до локальної та глобальної електронної мережі. Вико­ристання можливостей глобальної мережі при розвитку електронного врядування в Україні передбачає вирішення комплексу важливих організаційних питань: створення швидкісних мереж передавання й обробки цифрової інформації та надання державних послуг, упровадження в діяльність органів виконавчої влади засобів забезпечення віддаленого доступу громадян і організацій до інформації про діяльність державних органів, створення єдиної системи контролю результативності діяльності органів виконавчої влади, підвищення комп’ютерної грамотності населення.

Однією з головних перешкод на шляху впровадження надання населенню адміністративних послуг в електронній формі в Україні є низький рівень розвитку електронного документообігу в органах влади через брак єдиних загальнодержавних стандартів функціонування систем електронного документообігу, недосконалість вітчизняного законодавства про електронний документообіг та електронний цифровий підпис, недостатній рівень захисту інформації. Розвиток електронних адміністративних послуг в Україні також стримує невисокий рівень комп’ютеризації домогосподарств, нерівномірний та недостатній рівень проникнення Інтернету в Україні, недостатній рівень комп’ютерної грамотності, а також обізнаності населення щодо можливостей та переваг отримання адміністративних послуг в електронній формі.

За результатами соціологічного дослідження, яке провів Інститут соціології НАНУ, нині лише половина українців (54,6%) мають удома комп’ютер [7]. До мережі Інтернет удома має доступ так само лише половина (51%) населення України. При цьому більшість із тих, хто не користується Інтернетом, не відчувають у цьому потреби [8].

Отож стає зрозуміло, що для надання адміністративних послуг на основі сучасних технологій слід вирішити низку завдань:

• використати для надання послуг ши­рокий спектр медіазасобів, включа­ючи кол-центри й онлайнові систе­ми;
• сегментувати ринок за потребами різних груп населення;
• забезпечити зворотний зв’язок щодо змісту і якості наданих послуг;
• передбачити групування послуг від­повідно до їх орієнтування на різні випадки життя;
• організувати різнобічний аналіз ін­формації з різних моделей викорис­тання послуг;
• залучити користувачів до перепро­ектування та модернізації послуг.

Коаліція неурядових організацій – «Подільська агенція регіонального розвитку», «Асоціація міст України», «Громадська мережа «Опора» та інші – в межах проекту про розвиток електронного врядування у 100 найбільших містах України 2014 року провела моніторинг і з’ясувала, що рейтинг за рівнем упровадження інструментів електронного врядування очолюють такі міста:

– на першому місці Вінниця та Рівне;
– на другому місці – Львів;
– на третьому – Суми;
– на четвертому – Кам’янець-Подільський;
– на п’ятому – Бориспіль.

(Оцінку було зроблено на підставі дослідження якості роботи офіційних веб-сайтів органів місцевого самоврядування міст України, впровадження систем електронного документообігу, якості організації діяльності центрів надання адміністративних послуг.) Було сформовано систему показників, які поділяються на п’ять категорій: доступ до інформації, зворотний зв’язок із громадськістю, адміністративні послуги, доступ до публічної інформації, зручність користування веб-сайтом. Таким чином, офіційні веб-сайти міст, що увійшли до вибірки, було проаналізовано за 125 показниками, максимально можливий бал при цьому становив 249.

У дослідженні якості роботи офіційних веб-сайтів органів місцевого самоврядування міст України було з’ясовано, що за критерієм зручності та зворотного зв’язку з громадськістю:

на більшості сайтів наявні:

• можливості подати запит на публічну інформацію через електронну пошту;
• статистика щодо звернень громадян;
• форма подання електронних звернень.

на більшості сайтів немає:

• можливості оцінити веб-сайт;
• онлайн-платформи для зв’язку зі службою міста;
• можливості простежити опрацювання електронного звернення.

Під час дослідження виявилося, що сайт міської ради Харкова визнано найзручнішим для користувачів.

Для подолання проблем та вирішення завдань із реалізації принципів електронного врядування в Україні потрібно:

• сформувати сукупність нормативно-правових документів з розвитку інформаційного суспільства та впровадження електронного врядування;
• здійснювати належний організаційно-технічний, науково-методичний, інформаційно-аналітичний супровід електронного врядування;
• стимулювати попит на послуги електронного врядування, повніше задовольняючи потреби громадян в ефективнішому та швидшому доступі до послуг державної влади;
• підвищувати активність громадян та бізнесу у формуванні та реалізації політико-адміністративних рішень;
• зменшувати рівень цифрової нерівності між різними соціальними групами та регіонами в країні, між Україною та європейськими країнами;
• створити систему підготовки кадрів для органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері електронного урядування [1].

Висновок

Для створення електронного уряду потрібні певні передумови, основними з яких є:

• розбудова інформаційного суспільства;
• впровадження інтеграції інформаційних ресурсів державних органів усіх рівнів;
• створення умов для систем електронного документообігу та цифрового підпису;
• підвищення рівня забезпечення відкритості інформації та збільшення різноманітності адміністративних послуг із використанням електронних засобів та Інтернету.

Побудова електронної демократії сприятиме становленню соціальної держави з впливовими інституціями, особливо з тих питань, де велике значення мають методи та форми взаємодії органів державного управління з населенням.

Примітки