Індекс реформ 55. Нацбанк підштовхнув індекс реформ до 1

«Нові, дебюрократизовані, підходи до ліцензування окремих операцій фізичних осіб дадуть українцям можливість розміщувати на закордонних рахунках іноземну валюту з джерелом походження за межами України без індивідуальних ліцензій НБУ. Наприклад, без ліцензій НБУ українці зможуть розміщувати на закордонних рахунках кошти, отримані ними за межами України як заробітна плата, стипендії, пенсії, аліменти, дивіденди тощо. Також фізичні особи зможуть без індивідуальних ліцензій НБУ здійснювати інвестиції за кордоном за рахунок коштів, що знаходяться за межами України. Наприклад, проводити інвестування із закордонних рахунків, реінвестувати кошти за межами України, проводити торгівлю фінансовими інструментами на іноземних біржах  та ін. Водночас, як ми неодноразово наголошували, це спрощення НБУ не звільняє фізичних осіб від зобов’язання декларувати доходи та сплачувати податки з них в Україні у відповідності до національного законодавства».

«Цим рішенням ми дозволили клієнтам банків не чекати підтвердження НБУ для купівлі іноземної валюти та перерахування коштів за межі України на користь нерезидентів. Уповноважені банки інформуватимуть регулятора про такі операції клієнтів уже після їх проведення. Таким чином, це дозволить спростити для бізнесу здійснення таких операцій і водночас зберегти ретельну перевірку операцій для запобігання непродуктивному відпливу капіталу. Адже якщо у Національного банку виникнуть сумніви у законності окремих валютних операцій, до банку може бути направлена вимога призупинити їх здійснення. Відновити проведення таких операцій банк зможе лише після отримання окремого повідомлення від НБУ».

«Обидва зрушення з лібералізації регулювання валютних операцій є вагомими і знаковими не лише за своїм впливом на спрощення міжнародних розрахунків. Обидва – справжні «маленькі революції» у свідомості, прощання із радянською репресивною спадщиною та  визнання нарешті місця України у глобалізованому світі.

По-перше, дозволено фізичним особам мати рахунки за кордоном і отримувати на них кошти без потреби просити в НБУ індивідуальну ліцензію.  До цього часу населенню ніколи – ані в радянській, ані в пост-радянській Україні – не дозволяли офіційно мати закордонних рахунків, якщо тільки людина не жила за кордоном або не отримала індивідуальну ліцензію (що було цілком безперспективно). Зараз таким рахунком можна скористатися, щоб отримати зарплату, кошти від продажу товарів чи послуг із походженням з-поза меж України, а потім спрямувати ці ресурси на будь-яку мету – накопичення, гра на біржі, споживання, заведення в Україну тощо.

По-друге, компанії-імпортери тепер не мають просити у НБУ щоразу дозволу на купівлю іноземної валюти для оплати товарів чи послуг. Банк, до якого звертається компанія, сам може вирішити, чи підпадає операція під критерії ризикованості, і або продати їй валюту, або відмовити, без зайвих витрат часу і  рухів з боку регулятора. Це по суті означає перехід до ризик-орієнтованого нагляду, заміну дозвільної системи на повідомлювальну (регулятор все одно буде бачити операції, він отримуватиме «Інформаційний файл», який міститиме всі дані), значно спрощує торговельні операції та покращує бізнес-клімат для компаній, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю. В перспективі спрощення обміну та переказу валют має поліпшити інвестиційний клімат, а складне валютне регулювання – перестати бути перепоною для припливу іноземних інвестицій. Важливо, чим обернеться така зміна на практиці, але очікування щодо результатів позитивні».