За період з 20 жовтня по 2 листопада експерти Індексу зафіксували 11 реформ. Головна подія випуску — обов’язок перевіряти всі проєкти нових будівель на врахування вимог безбар’єрності.
Ця подія потрапила до двох напрямків — «Бізнес середовище» та «Людський капітал» — і сумарно отримала +2,5 бали (з діапазону від -5 до +5). Також у фокусі огляду дві реформи у сфері зайнятості. Перша цифровізує процес працевлаштування, друга впроваджує проактивну комунікацію з безробітним — держава пропонуватиме їм допомогу із працевлаштування ще до звернення до Центра зайнятості. Ці дві події експерти оцінили в +1,5 бали.
Загальне значення Індексу в 276 випуску — 1 бал. Значення Індексу у попередньому випуску було +0,4 бали.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
Всі будівельні об’єкти перевірятимуть на безбар’єрність на етапі планування,+2,5 бали
Відтепер в Україні ще на етапі планування будівель, мають бути враховані вимоги безбар’єрності.
Під час завантаження документів у Єдину державну електронну систему у сфері будівництва (ЄДЕССБ) проєктувальники мають заповнити чек‑лист доступності об’єктів, щоб підтвердити, що проєкт враховує вимоги безбар’єрного доступу для осіб із інвалідністю до основних зон будівлі. Наприклад, чи є ліфти, пандуси, чи відповідають вони встановленим стандартам і чи може особа самостійно скористатися ними, аби потрапити в будівлю. Окрім цього враховують наявність паркувальних місць для осіб із інвалідністю, достатню ширину проходів і дверей, наявність тактильних маркувань, систем оповіщень про небезпеку, які подають інформацію у різний спосіб (через зорові, звукові, тактильні елементи) тощо.
Доступність для маломобільних категорій стає обов’язковою умовою для затвердження будівельних проєктів.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Коментар експерток
Олена Пітірімова, архітекторка
«Постанова Кабміну № 1376 вносить зміни до Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ).
Вони запроваджують чек-лист про забезпечення доступності об’єкта будівництва для маломобільних груп населення. Чек-лист містить структурований перелік вимог до проєктної документації щодо доступності (входи та шляхи руху, пандуси і сходи, паркувальні місця, ліфти та підйомники, системи інформації).
Цей чек-лист включають до обов’язкового складу електронних документів, що формуються в ЄДЕССБ. Його потрібно заповнювати та подавати разом із проєктною документацією на будівництво об’єкта, яку замовник або уповноважені учасники процесу завантажують до системи, а також він має входити до звіту за результатами експертизи проєктної документації, який формується та реєструється експертною організацією в ЄДЕССБ.
Постанова не змінює вимог щодо доступності об’єктів будівництва, встановлених державними будівельними нормами, і не розширює обов’язки архітекторів та проєктувальників. Проєктна документація має відповідати чинним нормам, а рішення з доступності і раніше відображалися в кресленнях та пояснювальних записках. Водночас змінюється спосіб фіксації виконання цих вимог у цифровій системі: вимоги доступності формуються в окремий структурований блок даних, який підлягає заповненню та реєстрації в ЄДЕССБ. Це підвищує прозорість у системі, але додає додаткову адміністративну дію.
Разом з тим, поява уніфікованого чек-листа може бути корисною не лише з точки зору прозорості, а й для замовників та балансоутримувачів об’єктів, які не завжди детально орієнтуються в нормах доступності. Наявність структурованого переліку вимог у складі проєктної документації може слугувати додатковим інструментом самоперевірки, зокрема під час реконструкції або переоснащення невеликих об’єктів, де питання доступності часто залишаються поза увагою через обмежений контроль».
Оксана Кузяків, виконавча директорка ІЕД:
«Постанова запроваджує в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва обов’язковий чек-лист, який стосується забезпечення доступності об’єктів будівництва для маломобільних груп населення. Документ формалізує вимоги державних будівельних норм з інклюзивності та інтегрує їх у цифрову процедуру проєктування і погодження, що зменшує можливості довільного трактування вимог.
Для держави це означає посилення інституційного контролю та кращу узгодженість регуляторної практики з міжнародними зобов’язаннями у сфері прав осіб з інвалідністю. Водночас ефективність нововведення залежатиме від реального контролю за достовірністю заповнення чек-листів і наявності механізмів відповідальності за недотримання вимог.
Для бізнесу постанова створює більш чіткі правила та знижує регуляторну невизначеність, але може призвести до зростання витрат на проєктування й будівництво, особливо для малих об’єктів або реконструкцій.
Для громадян, зокрема маломобільних груп, рішення має потенційно позитивний соціальний ефект, оскільки спрямоване на забезпечення комплексної та безпечної доступності будівель, однак без належного нагляду існує ризик формального виконання вимог».
Цифровізація послуг у сфері зайнятості через систему Обрій, + 1,5 бали
В Україні з’явиться нова інформаційна система «Обрій», яка покликана перевести у цифровий формат взаємодію безробітних із центрами зайнятості. Користувачі зможуть створити електронний кабінет, у якому можна подавати документи, отримувати статус безробітного, взаємодіяти з консультантами служби зайнятості — обмінюватись повідомленнями, передавати документи, отримувати індивідуальні рекомендації про вакансії, програми перекваліфікації тощо. Електронні кабінети передбачені і для роботодавців, що дозволяє їм подавати інформацію про вакансії, брати участь у державних програмах стимулювання працевлаштування (до прикладу, програмах із компенсації за працевлаштування ВПО, осіб із інвалідністю, грантових програмах тощо).
Важливою новацією стало те, що професійну кваліфікацію можна призначати та підтверджувати онлайн. Це особливо важливо в умовах швидких змін на ринку праці, коли людям часто потрібно швидко здобувати нові навички або змінювати професію.
Коментар експерта
Станіслав Юхименко, науковий співробітник ІЕД:
«Постанова КМУ №1403 запускає дворічний експеримент із запровадження цифрової системи у сфері зайнятості «Обрій». Головна ідея сервісу — максимально цифровізувати всі процеси для безробітних, щоб скоротити кількість паперової роботи, спростити реєстрацію безробітних, підвищити ефективність працевлаштування та забезпечити державу аналітичними даними. Доступ до функцій передбачено через Дію.
Через «Обрій» можна стати на облік особі, що шукає роботу, отримати або поновити статус безробітного, оформити виплати, отримати пропозиції роботи, скористатися профнавчанням і процедурами присвоєння/підтвердження кваліфікації, брати участь у програмах сприяння зайнятості. Система підтягуватиме інформацію із різних реєстрів автоматично, тож шукачу роботи не доведеться додатково готувати довідки про те, що вже є в державних реєстрах.
Водночас, варто виділити декілька ризиків сервісу. Перший ризик — безпека персональних даних. Сервіс акумулюватиме інформацію з реєстрів з великою кількістю персональних даних українців, а отже робота «Обрію» має узгоджуватися із українським законодавством про захист персональних даних, а також із європейськими нормами GDPR, які Україна буде зобов’язана прийняти у процесі вступу до ЄС.
Другий ризик — цифрова нерівність. В Україні є частка людей, які не користуються смартфонами або не хочуть встановлювати Дію. Для таких людей варто передбачити можливість доступу до послуги офлайн, можливо через ЦНАП.
Якщо «Обрій» запрацює, як очікується, це може суттєво скоротити час між втратою роботи й новим працевлаштуванням для шукачів роботи».
Проактивна підтримка незайнятих осіб, + 1,5 бали
З 2026 року уряд розпочинає експериментальний проєкт із проактивної підтримки незайнятих осіб. Це змінить підхід до політики зайнятості: замість реактивної підтримки (коли послуги із працевлаштування, соціальні виплати, перекваліфікацію чи навчання надавали лише після того, коли люди самі звертались за допомогою після втрати роботи), тепер держава буде діяти проактивно підтримувати безробітних ще до звернення до служби зайнятості.
За новим порядком, Пенсійний фонд та інші державні реєстри автоматично передаватимуть до Служби зайнятості інформацію про незайнятих осіб — тих, хто протягом 60 днів після звільнення не працевлаштувався або не сплачує єдиний внесок. Далі служба телефоном, через електронну пошту або Дію контактуватиме із такими особами та пропонуватиме їм підтримку у працевлаштуванні чи перекваліфікації.
Проєкт не поширюється на осіб з інвалідністю І–ІІ груп, отримувачів допомоги при народженні дитини та виплат на догляд, а також на молодь до 23 років, яка навчається за денною або дуальною формою.
Коментар експерта
Олександр Жолудь, головний експерт Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Національного банку України:
«Стимулювання і допомога у пошуку нової роботи є позитивним нововведенням. Економічні дослідження свідчать, що чим довше людина є безробітною, тим важче їй знайти і закріпитись на новій роботі. Тому проактивна робота Державної служби зайнятості має допомогти людям, особливо тим, хто втратив роботу вперше або зіткнувся з неможливістю виконувати стару роботу (передусім це стосується постраждалих від воєнної агресії росії, які отримали травми, що обмежують можливості людини).
В Україні зараз склалась дивна на перший погляд ситуація: значний рівень безробіття (біля 10% від робочої сили за оцінкою Міжнародної організації праці) та хронічний дефіцит працівників, на який скаржиться бізнес. Основна проблема — невідповідність наявних і затребуваних навичок. Тому позитивом є можливість навчання і перекваліфікації».
Графік 3. Події, що визначали значення індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямками, тому вона може перевищувати +5, або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
| Державне управління | 0,0 |
| Державні фінанси | +1,0 |
| Уряд дозволив Фонду інновацій закуповувати оборонні технології без процедур закупівель | +1,0 |
| Монетарна політика | +0,8 |
| Закон про Національну установу розвитку — банк банків | +0,75 |
| Бізнес середовище | 0,0 |
| Уряд запровадив обов’язкові вимоги до організаторів азартних ігор для запобіганню лудоманії | +1,0 |
| Кожен будівельний проект в Україні перевірятиметься на безбар’єрність в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ) | +1,0 |
| Уряд запроваджує Реєстр сайтів продавців підакцизних товарів | +1,0 |
| Енергетика | +1,0 |
| Людський капітал | +3,0 |
| Експериментальний проєкт із впровадження цифрової екосистеми “Обрій”, яка цифровізує послуги у сфері зайнятості | +1,5 |
| Кожен будівельний проект в Україні перевірятиметься на безбар’єрність в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ) | +1,5 |
| Запуск експериментального проекту — Реєстру Музейного фонду України | +1,0 |
| Запуск проекту довготривалого медичного догляду для ветеранів і ветеранок | +1,0 |
| Порядок ведення Єдиного реєстру кваліфікацій — Класифікатора професій | +1,0 |
| Експериментальний проект проактивної підтримки незайнятих осіб | +1,5 |
| Бойові медики отримали спрощений доступ до роботи в цивільній медицині та навчання на медичних спеціальностях | +1,0 |
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України зі впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямками: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Фото: depositphotos.com/ua
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
