Гучне розслідування НАБУ, яке звинуватило Міноборони і компанію “Трейд Коммодіті” в нанесенні збитків державі майже на 150 млн грн у результаті підвищення цін вже після укладання основного контракту, знову привернуло увагу суспільства до проблеми додаткових угод. Додугоди не є самі по собі злочином чи 100% злом. Наприклад, вони можуть бути зручним інструментом для корегування угоди при зміні ринкових умов. Але вони можуть використовуватись як інструмент для нечесної конкуренції й маніпулювання у c системі Prozorro. Центр вдосконалення закупівель при Київській школі економіки розробив зручний інструмент для первісного аналізу підозрілих додугод
У травні Державний заклад «Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Хаджибей» Міністерства охорони здоров’я України за результатами аукціону уклав угоду на придбання молока по 10 грн за літр. Станом на серпень замовник та постачальник 29 разів підвищували ціну. Тепер молоко коштує 20,29 грн за літр. За період з березня по серпень цей же замовник змінив контрактну ціну на м’ясо з 30 грн за кг на 120 грн за кг, підписавши близько двох десятків додаткових угод. У нього такі майже всі закупівлі.
Гучне розслідування НАБУ, яке звинуватило Міноборони і компанію “Трейд Коммодіті” в нанесенні збитків державі в результаті підвищення цін вже після укладання основного контракту, знову привернуло увагу суспільства до проблеми додаткових угод. Всього, згідно даних Центру вдосконалення закупівель при Київській школі економіки, з початку 2017 року зазнали змін контракти на загальну суму біля 50 млрд грн (приблизно 12-13% всіх закупівель). Більш детально ми про це писали влітку.
Чому так відбувається?
Можливість підвищувати ціни (як, до речі, і знижувати) передбачена законодавством і існувала до Prozorro. Але тоді це було важко відслідкувати, а зараз, завдяки відкритим даним системи – досить легко.
Підозрювати кожного закупівельника, який підписав одну додаткову угоду або підписав їх найбільшу кількість – неправильно. Наприклад, один з лідерів за кількістю додаткових угод – Київпастранс, який з початку року підписав близько сорока додаткових угод до закупівлі пального на 200 млн грн. Але це – чи не перший випадок “формульного ціноутворення” (поки що в дуже спрощеному вигляді – лише враховує курсові різниці), який передбачає, що ціна кожен тиждень то зростає, то падає.
Тому, ми ідентифікували кілька поширених індикаторів, які вказують на підозрілі тендери: велика економія та/або конкуренція на тендері; велика кількість додаткових угод; укладання першої додаткової угоди впродовж тижня після підписання основного контракту; частота і регулярність підписання угод замовником та постачальником тощо.
Для остаточного рішення, у кожному випадку треба читати договори і аналізувати кінцеву ціну за одиницю товару.
Щоб зробити пошук таких кейсів не такою марудною справою, з урахуванням того, що кожен день підписуються сотні додаткових угод, цього літа ми розробили інтерактивний сервіс, який нещодавно докорінно оновили. Найбільш цікаві випадки “робот” з цього сервісу знаходить самостійно.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний