Коментар Олега Гетьмана до статті “Як вплине податок на виведений капітал на стан бюджету”

В середині січня на VoxUkraine було опубліковано аналітичну статтю провідного наукового співробітника ІЕД Олександри Бетлій та Роберта Кіхнера та Девіда Захи з Німецької консультативної групи  щодо податку на виведений капітал. Слід зазначити, що дослідження на базі якого була написана стаття, містить аналіз міжнародного досвіду та ґрунтовні розрахунки бюджету, зокрема, на відміну від решти аналітиків, які рахували вплив ліквідації податку на прибуток та переходу до податку на виведений капітал (ПнВК), Німецька консультативна група взяла до уваги не тільки втрату надходжень від податку на прибуток підприємств, але й від оподаткування репатріації капіталу, а також сплати ПДФО фізичними особами з отриманих дивідендів.

Разом з тим у статті авторами зроблено ряд припущень, які виглядають не обгрунтованими:

1. Автори зазначають, що чинна система оподаткування прибутку не має значних вад. Це припущення обгрунтовується тим, що система поточного податку на прибуток є досить стандартною у міжнародному порівнянні. Але ж здебільшого у порівнянні наводяться країни з непорівняно вищим рівнем інституційного розвитку, де діють зовсім інші принципи відносин органів влади та бізнесу

У той же час українська система оподаткування прибутку підприємств має ряд суттєвих недоліків.

У той же час українська система оподаткування прибутку підприємств має ряд суттєвих недоліків, про які було грунтовно написано у дослідженні Європейського інформаційно-дослідницького центру, зокрема:

• необхідність ведення окремого обліку основних фондів, податкової амортизації та сам факт відмінного від бухгалтерського, розрахунку амортизації з метою оподаткування;
• доступність агресивних схем податкового планування, що використовуються великими компаніями з метою уникнення оподаткування (при переміщенні активів, неоподаткування окремих видів доходів тощо).
• проблеми з накопиченням фіктивних збитків (що особливо актуально для України у зв’язку з курсовими різницями, що відкриває можливість для зловживань з базою оподаткування);
• складні правила тонкої капіталізації процентів за запозиченнями;
• контроль за цінами при операціях між резидентами-платниками податку;

2. У тексті дослідження Німецької консультативної группи містяться численні попередження про можливі непередбачувані наслідки у вигляді «поширеного законодавчо дозволеного ухилення від оподаткування». Ці твердження не базуються на жодному обґрунтуванні, окрім загального «так часто трапляється при зміні бази». Але, в даному випадку, ризик подібних наслідків є мінімальним, оскільки:

• усі запобіжники проти виведення прибутків (дивідендів) з-під оподаткування, які містяться у діючому законодавстві, не тільки збережено, але й підсилено – особливо у частині великомасштабних каналів уникнення оподаткування
• радикальне спрощення адміністрування для більшості платників відкриває можливість співробітникам ДФС зосередитися на ретельному контролі найбільш ризикованих та великих платників, що сприятиме зменшенню зловживань
• стимул уникати оподаткування зменшується, позаяк більша частина прибутку звільняється від безпосереднього оподаткування
• податковий тиск на виплачені у законний спосіб дивіденди зменшується на 8%, або в півтора рази, а ставка наближається до вартості «обналу»
• процедура підготовки законопроекту включала безпрецедентно ретельне та відкрите експертне обговорення, для перекриття всіх виявлених можливих «дірок» до проекту вносились відповідні норми.

Тому ці попередження також виглядають не обгрунтованими.

Окрему увагу автори дослідження приділили розрахунку впливу на бюджет при впровадженні податку на виведений капітал. Згідно розрахунків, короткостроковий дефіцит бюджету очікується в сумі від 37 до 47 млрд грн у перший рік впровадження нового податку згідно різних сценаріїв.

Але цей розрахунок має сутєвий недолік – експерти враховують тільки безпосередній ефект, що не є методологічно правильним. Коректний розрахунок потребує використання повноцінної економічної моделі, основаної на таблиці витрати-випуск – так званої DCGE або, принаймні, DSGE. Цю модель не було застосовано для розрахунків ефекту реформи корпоративного податку. Більше того, не було враховано навіть безпосередніх ефектів на надходження від інших податків, як це зробили у розрахунках МЕРТ, Інститут соціально економічної трансформації та Інституту Майбутнього, не кажучи вже про вплив на зростання.

Згідно розрахунків згаданих вище аналітичних центрів – короткостроковий дефіцит бюджету очікується в сумі від 23 до 25 млрд гривень у перший рік впровадження нового податку. Цей розрахунок включає лише ті ефекти, які можливо було розрахувати, і не включає дуже ймовірні позитивні ефекти з детінізації, які передбачити не можливо.

Також слід зазначити, що останніми роками Парламентом та Урядом було проведено ряд заходів, які призвели до детінізації економіки та збільшили частку податкових надходжень до загального бюджету у відношенні до ВВП з 23,5% у 2013 році до 27,3% у 2016 році, а у 2017 році ця частка склала максимальний рівень за всі роки незалежності, а саме – 31.8% від ВВП. На думку експертів, держава має суттєво зменшити свої витрати, а ресурс від детінізації має бути спрямований на покриття можливих втрат від зменшення шкідливих прямих податків, зокрема і ліквідації податку на прибуток.

Комплексне реформування не можливе без спрощення адміністрування податків, автоматизації процесів, антиофшорних заходів, зменшення надто високого податкового навантаження та інших важливих кроків.

Звичайно, для повноцінної податкової реформи в Україні потрібно вирішити і ряд інших завдань, зокрема провести радикальну інституційну реформу Державної фіскальної служби, але комплексне реформування не можливе без спрощення адміністрування податків, автоматизації процесів, антиофшорних заходів, зменшення надто високого податкового навантаження та інших важливих кроків.

Ліквідація дискреційного податку на прибуток та перехід до оподаткування виведеного капіталу спрощує адміністрування та радикально зменшує дискрецію, водночас перекриваючи основні наявні канали великомасштабної податкової оптимізації. Серед іншого, впровадження цієї моделі створить стратегічну перевагу податкової юрисдикції України перед іншими країнами, що необхідно для перемоги в конкурентній боротьбі за капітал і підприємців на міжнародній арені.

Головне фото: depositphotos.com / [email protected]