ЄС розширив митні квоти на окремі товари для України.
Перегляд квот відбувся передусім за ініціативи європейської сторони як захід, спрямований на часткову компенсацію негативних наслідків від військових дій на Сході та економічних втрат, пов’язаних з цим.
Хоча, Україна також ставила питання про збільшення рівня та обсягів квот. Треба сказати, що перегляд відбувся по обмеженій групі товарів, по яким Україна вичерпала або вичерпує свої квоти. Крім того, цей перегляд відбувся в значно менших обсягах, ніж пропонувалося Єврокомісією у вересні 2016 році: так, квота на кукурудзу попередньо обговорювалася на рівні 650 тис. т, в результаті – отримали квоту у розмірі 62,5 тис. т, на ячмінь було 350 тис. т, по факту Україна отримала 32,5 тис. т, квоти на мед встановлені на рівні – 2,5 тис. т, томатів оброблених – 3 тис. т, пшениці – 65 тис. т.
Останнім часом, європейська сторона все частіше наголошує на тому, що Україні варто свої зусилля зосереджувати на переході на стандарти ЄС, а не боротися за квоти. Відкидаючи ілюзії та враховуючи прагматичні інтереси європейських виробників, Україна все ж має право на плановий перегляд умов режиму вільної торгівлі, який проходить після трьох років її дії.
Незважаючи, що економічна частина Угоди про Асоціацію запрацювала в січні 2016 року, таку роботу ми маємо розпочинати вже зараз.
Якщо говорити про конкретні групи товарів, по яким ми повинні активізувати свою роботу, я б виділив куряче м’ясо, часник, баранину, сечовина тощо. В будь-якому разі, треба враховувати експортну динаміку України, проводити постійні консультації з українськими виробниками, шукати нові потенційні ніші для експорту. Дуже важливо також активізувати дипломатичну активність по роботі з тими європейськими країнами, які традиційно дуже не охоче йдуть на перегляд квот для нас.
