У бюджетах попередніх років доходи від приватизації закладалися на рівні 17 млрд грн. Приватизація не відбувалася, з року в рік план не виконувався.
Відповідно до проекту бюджету-2018, у наступному році Мінфін планує отримати від продажу держмайна значно більше доходів, ніж у попередні роки – 22,5 млрд грн. Чи є підстави для таких очікувань?
У цьому році ми отримали незначне зростання доходів від приватизації за рахунок продажу міноритарних пакетів обленерго.
Так, у серпні вдалося продати міноритарні пакети акцій (25%) “Західенерго”, “Київенерго”, “Донецькобленерго”, “Дніпроенерго” і “Дніпрообленерго”.
Усі їх купила компанія Ornex, яка входить в групу “СКМ” Ріната Ахметова. За пакети п’ятьох енергокомпаній Ornex заплатила трохи більше трьох мільярдів гривень. Ознакою старту великої приватизації це назвати складно – СКМ докупив пакети акцій у компаніях, які і так контролював. Особливої конкуренції під час цих тендерів не було.
Щодо облгазів – допоки не буде проведена інвентаризація державного майна на їх балансі, та його паспортизація (чітке визначення потужностей, об’ємів прокачки) – їх інвестиційна привабливість для нового власника буде незрозумілою.
Планувалось виставляти на продаж генеруючі потужності – Миколаївську, Одеську, Херсонську ТЕЦ. Однак на сьогодні є певний момент переоцінки цих активів – усі ці ТЕЦ знижують об’єми споживання. Ще одне питання – як відбудеться їх реконструкція та адаптація в умовах ринку електроенергії.
Що ще можна приватизувати?
Приватизація “Центренерго” – це політичний момент. Зараз компанія активно закуповує американське вугілля, заробляє на формулі “Роттердам+”. Зважаючи на всі ці обставини, “Центренерго” – це остання компанія, яка буде виставлена на приватизацію.
Можна спробувати продати контрольні пакети акцій “Черкасиобленерго”, Запоріжжяобленерго, але у випадку з останнім – потрібно вирішити його боргові проблеми.
В цілому, план доходів від приватизації у 22,5 млрд грн досить ризикований. Малоймовірно, що у наступному році його вдасться виконати.