Бюджетний барометр – вересень 2025
14 Жовтня 2025
FacebookTwitterTelegram
69

Що відбулося з бюджетом у вересні? Чи виконаний план доходів за основними податками? Чи достатньо було міжнародної підтримки? Які ризики будуть актуальними в наступні місяці? Відповіді на ці та інші бюджетні питання читайте у Бюджетному барометрі за вересень 2025 року.

Що вийшло?

  • У вересні план[1] за доходами загального фонду держбюджету було перевиконано на 19,6% завдяки отриманому від Світового Банку гранту в розмірі 53,9 млрд грн ($1,3 млрд). Без урахування грантових коштів виконання дохідної частини становило 96,7% плану. 
  • Попри зростання потреб у видатках, які перевищували обсяги, затверджені літніми змінами до бюджету, Уряд забезпечив виконання запланованих показників у вересні. Касові видатки загального фонду державного бюджету профінансовано на рівні 320 млрд грн, що на 2,6% перевищує планові орієнтири.

Що не вийшло?

  • У вересні вперше від початку року не виконано планові показники за надходженнями з ПДФО та військового збору – надійшло 30 млрд грн, що на 3,9% (або 1,2 млрд грн) менше від запланованого. Передусім це пов’язано з підвищенням планових показників – у серпні сумарний план надходжень ПДФО та військового збору на вересень підвищили з 26,2 млрд грн до 31,7 млрд грн. 

Що далі?

  • У вересні уряд вчасно подав до Верховної Ради проєкт Державного бюджету на 2026 рік, сформований із припущенням про продовження повномасштабної війни протягом усього наступного року. Основну частину видатків (59%) передбачено на сектор оборони та безпеки. Для стабільного фінансування невійськових витрат Україна розраховує на підтримку міжнародних партнерів.
  • На початку жовтня Уряд затвердив законопроєкт про зміни до закону про Державний бюджет на 2025 рік, який передбачає збільшення військових видатків на 324,7 млрд грн. Основна частина – 310,5 млрд грн – спрямовується до загального фонду, з яких 301,2 млрд грн отримає Міністерство оборони. Додаткові ресурси забезпечуються за рахунок 6 млрд євро від ЄС у рамках механізму ERA. До цього, крім цільової військової допомоги від Великобританії, їх можна було використати лише на цивільні цілі, що може бути свідченням поступової зміни підходів до використання коштів міжнародних донорів.

Ключові ризики

  • У вересні активізувалися обстріли енергетичної інфраструктури, що посилило ризики для стабільності енергопостачання. У разі подальших пошкоджень та перебоїв із виробництвом електроенергії зростатиме потреба у витратах на імпорт енергоносіїв, зокрема закупівлю газу для потреб «Нафтогазу». Водночас можливі відключення електроенергії можуть призвести до зниження ділової активності бізнесу, що загрожує уповільненням зростання податкових надходжень, які наразі перевищують планові показники (високий ризик).

Загальне виконання державного бюджету

У вересні 2025 до загального фонду державного бюджету надійшло 208,4 млрд грн (на 19,6% або 34,1 млрд грн більше, ніж заплановано). Видатки становили 320 млрд грн, що на 2,6% більше від плану. Обсяг залученого фінансування, що йде на погашення дефіциту державного бюджету, становив 85,1 млрд грн (33,1% плану).

Рисунок 1. Виконання загального фонду державного бюджету у вересні 2025 року, млрд грн

Джерело: Міністерство фінансів України

Доходи державного бюджету

  • Доходи загального фонду державного бюджету у вересні становили 208,4 млрд грн (+19,6% або 34,1 млрд грн до плану). Таке перевиконання пояснюється отриманим від Світового Банку грантом в розмірі 53,9 млрд грн (1,3 млрд дол. США). Проте, план доходів без урахування грантів у вересні виконано лише на 96,7%.
  • Доходи загального фонду державного бюджету від податку на прибуток підприємств у вересні становили 8,1 млрд грн (+26,3% або 1,7 млрд грн до плану). Ймовірно, перевиконання пов’язане з кращою, ніж очікувалося, сплатою платниками авансових платежів. Оскільки вересень не є звітним періодом і не передбачає сплати податку на прибуток підприємств, обсяг надходжень за цей місяць значно менший, ніж у серпні, коли підприємства сплатили 51,1 млрд грн цього податку. Водночас крайнім місяцем звітування і сплати податку на прибуток за третій квартал є листопад.
  • Надходження від ПДФО та військового збору до загального фонду держбюджету становили 30 млрд грн (96,1% плану). У вересні вперше від початку року надходження ПДФО та військового збору виявилися нижчими за планові показники. Основною причиною невиконання плану у вересні є зміна щомісячного розпису внаслідок ухвалення змін до Закону про держбюджет-2025: очікувані надходження ПДФО та військового збору на вересень збільшили на 5,5 млрд грн – з 26,2 млрд грн до 31,7 млрд грн, а загалом до кінця 2025 року план надходжень за цими податками підвищили на 46 млрд грн. Втім, за підсумками трьох кварталів надходження перевищили план на 10,1% або на 23,9 млрд грн. Це стало можливим завдяки вищому, ніж передбачалося при плануванні бюджету, рівню середньої зарплати – у серпні середня заробітна плата становила 25 911 грн при очікуваних на 2025 рік 24 389 грн, а також додатковому неврахованому фіскальному ефекту від підвищення ставки військового збору та його поширення на ФОПів наприкінці минулого року.
  • Надходження від акцизу до загального фонду бюджету становили 24,2 млрд грн, що лише на 1,5% або 0,4 млрд грн менше, ніж було заплановано.

Рисунок 2. Надходження за основними податками до загального фонду державного бюджету у вересні 2025 року, млрд грн

Джерело: Міністерство фінансів України

  • Чисті надходження внутрішнього ПДВ у вересні становили 25,1 млрд грн (відповідно до плану). Попри подальше зниження інфляції – до 13,2% у серпні порівняно з 14,1% у липні та 15,9% у травні в річному вимірі, у вересні до загального фонду бюджету надійшло на 1,7 млрд грн більше податку, ніж у серпні. Це може свідчити про поступове відновлення внутрішнього попиту. У вересні платникам ПДВ відшкодували 15 млрд грн, що на 0,4 млрд грн більше, ніж у серпні, й на 1,2 млрд грн більше, ніж у вересні 2024 року. Залишки заявлених, але не відшкодованих сум ПДВ на кінець кожного місяця протягом 2025 року перебувають у межах 30 млрд грн і не зростають, що свідчить про стабільне відшкодування податку. Надходження імпортного ПДВ становило 49,9 млрд грн, що на 11,4% менше від запланованого. Імовірно, причиною недовиконання плану за імпортним ПДВ, як і в попередні періоди, є менші від очікуваних обсяги оподаткованого імпорту протягом 2025 року – 76% від загальних обсягів імпортованих товарів, тоді як у 2024 році за цей самий період такий показник становив 84%. У грошовому еквіваленті оподатковуваний імпорт за серпень 2025 року був на 536 млн дол. США або 22,2 млрд грн меншим, ніж у серпні 2024 року (весь імпорт України у серпні становив 6,7 млрд дол. США).
  • Сплачені суми ввізного й вивізного мита у вересні становили 5,3 млрд грн (на 3,9% або приблизно 200 млн грн менше від запланованого), що можна обґрунтувати дещо завищеними очікуваннями при плануванні надходжень від цих платежів. 
  • Від рентної плати за користування надрами до загального фонду держбюджету надійшло 4,1 млрд грн, що на 2,3% нижче від плану. Причиною недовиконання плану надходжень ренти у вересні, як і в попередні місяці, й імовірно до кінця активної фази війни, залишається важка безпекова ситуація в усій країні, зокрема в регіонах, де зосереджені основні видобувні потужності України.
  • У вересні до загального фонду державного бюджету надійшов грант у розмірі 53,9 млрд грн (1,3 млрд дол. США) від Світового банку в рамках реалізації проекту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні» (PEACE in Ukraine). 

Рисунок 3. Бюджетне відшкодування ПДВ, млрд грн

Джерело: Міністерство фінансів України

Видатки державного бюджету

  • Касові видатки загального фонду державного бюджету в серпні становили 320 млрд грн, що на 2,6% більше від плану. Вчергове були внесені зміни до розпису: цього разу планові показники вересня знизили на 7,4 млрд грн (за серпневим розписом перевиконання плану становило б 0,3%). Головна причина – зменшення витрат на обслуговування держборгу з 47,5 до 12,4 млрд грн завдяки механізму автоматичного обміну ОВДП, що перебувають в обігу, на нові. Це дозволить державі відтермінувати виплати та знизити навантаження на бюджет у частині погашення й обслуговування внутрішнього боргу. Водночас у результаті змін до державного бюджету фінансування Міністерства оборони було збільшено зі 119,5 до 145,5 млрд грн, що дозволить частково покрити критичні потреби, накопичені через попереднє недофінансування.
  • Фінансування сектору оборони та безпеки залишається найбільшим, а його основні розпорядники – Міноборони та МВС – мали за планом профінансувати 145,5 та 51,1 млрд грн відповідно. У цивільній сфері найбільше фінансування мало отримати Мінсоцполітики – 33,8 млрд грн, в першу чергу на виплату пенсій та доплат до них (20,6 млрд грн). МОЗ мало планово отримати 18 млрд грн, із яких 14,5 млрд грн на програму державних медичних гарантій. 

Рисунок 4. Фактичний розподіл видатків загального фонду держбюджету, млрд грн

Джерело: Міністерство фінансів України

Дефіцит і борг

  • У вересні дефіцит загального фонду державного бюджету планувався в розмірі 136,9 млрд грн. Фактичну суму дефіциту загального фонду державного бюджету Міністерство фінансів у оперативній інформації не оприлюднило. За нашими приблизними оцінками (припускаючи, що протягом місяця до загального фонду було повернуто всі заплановані кошти за раніше наданими кредитами (0,5 млрд грн), а нові кредити не надавалися), у вересні державний бюджет за загальним фондом виконано з дефіцитом 111,9 млрд грн, що становить 81,7% від запланованого. Також, імовірно, меншим від планового дефіцит був через те, що у вересні вдалося акумулювати на 39,3 млрд грн більше грантів, ніж очікувалося – надійшло 53,9 млрд грн, що дозволило перевиконати план за доходами на 19,6%.
  • Загалом за перші 3 квартали 2025 року до державного бюджету надійшло 1246,9 млрд грн (30 млрд дол. США в еквіваленті) зовнішньої допомоги у вигляді позик та грантів – 938,1 млрд грн (22,6 млрд дол. США) – позики і 308,8 млрд грн (7,4 млрд дол. США) – гранти.

Рисунок 5. Фінансування загального фонду бюджету, млрд грн

Джерело: Міністерство фінансів України

  • У вересні до державного бюджету надійшло 48,3 млрд грн (1 млрд євро) зовнішньої допомоги від Європейського Союзу в рамках механізму ERA. Ця допомога буде спрямована на своєчасне забезпечення соціальних виплат, відновлення критично важливої інфраструктури та підтримання економічної стабільності в Україні.
  • Україна отримала 170 млн євро від Банку розвитку Ради Європи для реалізації двох соціальних проєктів. Із цієї суми 70 млн євро буде спрямовано до спеціального фонду держбюджету на проєкт «HOME: Компенсація за знищене житло», а 100 млн євро — до загального фонду на підтримку внутрішньо переміщених осіб. Загальний бюджет проєкту «HOME» становить 200 млн євро і передбачає надання сертифікатів та компенсацій на придбання житла постраждалим громадянам.
  • У вересні на фінансування дефіциту державного бюджету було залучено 36,8 млрд грн від розміщення ОВДП[2], з яких 32,9% або 12,1 млрд грн – ОВДП емітовані в іноземній валюті. Кошти від продажу бенчмарк-ОВДП, які банки можуть включати в обовʼязкові резерви, у серпні не залучалися. У вересні дохідність гривневих ОВДП становила 16,65%. Це на 0,9% вище, ніж у серпні й загалом найвищий місячний показник дохідності від початку року. Підвищення дохідності пов’язане з потребою залучити більші суми для виконання планового показника за внутрішніми запозиченнями, який на 2025 рік становить 764,1 млрд грн, що на 19,7% більше, ніж вдалося акумулювати у 2024 році (638,4 млрд грн).
  • Протягом вересня сума ОВДП в обігу, якими володіють банки, виросла на 3,4 млрд грн і на кінець місяця становила 893 млрд грн (47,5% від усіх облігацій). Банки залишаються найбільшими власниками ОВДП в Україні. На другому місці – НБУ, якому належать 35,7% ОВДП в обігу на загальну суму 671 млрд грн, із яких 400 млрд грн – це військові облігації, куплені Нацбанком напряму в уряду в 2022 році. Протягом вересня частка ОВДП у власності фізичних осіб виросла майже на 0,1 в.п. до 5,5% усіх ОВДП в обігу (на кінець серпня – 5,4%). Виросла й сумарна вартість ОВДП, якими володіють фізичні особи, – зі 101,5 млрд грн на кінець серпня до 102,5 млрд грн на кінець вересня.
  • За три квартали 2025 року чисті запозичення від розміщення ОВДП становили 17,4 млрд грн: надійшло 382,3 млрд грн, погашено 364,9 млрд грн (у вересні витрати на погашення внутрішнього боргу на 0,5 млрд грн перевищили надходження від розміщення ОВДП). Сумарно витрати на погашення й обслуговування внутрішнього державного боргу за три квартали 2025 року на 151,2 млрд грн перевищили суму залучених коштів.
  • Всього у вересні на погашення та обслуговування боргу витрачено 59,9 млрд грн, із яких 81,3% (48,7 млрд грн) припали на внутрішній борг. Загалом надійшло на 25,2 млрд грн більше коштів, ніж витрачено на погашення та обслуговування державного боргу. За перші три квартали 2025 року сума залучених коштів на 623,4 млрд грн перевищила суму витрат на погашення та обслуговування державного боргу (залучено 1320,5 млрд грн, витрачено 697,2 млрд грн). 

Рисунок 6. Обсяг запозичень, погашення та обслуговування державного боргу України, млрд грн

Джерело: Міністерство фінансів України

Місцеві бюджети

  • За вересень 2025 року до загального фонду місцевих бюджетів (без урахування міжбюджетних трансфертів) надійшло майже 35,5 млрд грн, що відповідає сумі за вересень попереднього року. Основними джерелами коштів були
  1. 25,7 млрд грн від ПДФО (+5,4% до попереднього року), 
  2. 3 млрд грн від єдиного податку (+5,8%), 
  3. 3,4 млрд грн від акцизного податку (+27,1%).
  • Міжбюджетні трансферти становили 16,3 млрд грн (100% плану), зокрема базова дотація 2,1 млрд грн, додаткова дотація для постраждалих від війни ОМС перерахована в сумі 1 млрд грн, освітня субвенція – 8,5 млрд грн.

Рисунок 7. Основні джерела доходів місцевих бюджетів, млрд грн

Джерело: Міністерство фінансів України

Соціальні фонди

  • У вересні 2025 року надходження від сплати ЄСВ досягли 55,7 млрд грн – на 9 млрд грн (+19,3%) більше, ніж у вересні 2024 року. Збільшення обсягів надходжень зумовлене кількома чинниками:
  1. з 1 січня 2025 року сплату ЄСВ запроваджено для всіх категорій ФОП[3];
  2. максимальна база нарахування ЄСВ підвищена з 15 до 20 мінімальних зарплат (до 160 тис. грн) для цивільного населення та з 1 серпня 2025 року встановлена на рівні 15 МЗП для військових і поліцейських;
  3. середня заробітна плата, з якої сплачується ЄСВ, виросла на 20% – передусім внаслідок дефіциту робочої сили.
  • У вересні 2025 року доходи Пенсійного фонду України, включно з трансфертами з держбюджету на фінансування пенсійних виплат, субсидій та інших соціальних допомог, досягли 86,5 млрд грн, що на 17 млрд грн (+24,5%) більше, ніж у вересні 2024 року (рис. 8, 10). Загальний обсяг трансферту з державного бюджету до ПФУ на всі виплати, що він адмініструє, становив 30,2 млрд грн (+41,7%). На значне зростання бюджету ПФУ вплинуло те, що з другого півріччя 2025 року ПФУ виплачує понад 40 видів соціальної допомоги, які раніше адміністрували органи соцзахисту.

Основну частину доходів ПФУ становили надходження, спрямовані на пенсії. Із них трансферт з державного бюджету становив 21,2 млрд грн (-6,2%)[4], а власні надходження – 53,7 млрд грн (+18,9%). На фінансування виплат соціальної допомоги ПФУ отримав з держбюджету 7,8 млрд грн, а на житлово-комунальні субсидії і пільги – 1,1 млрд грн (-15,4%). На виплати за соціальним страхуванням за рахунок власних надходжень (ЄСВ та інших джерел) ПФУ отримав 3,6 млрд грн (+18,2%).

  • Видатки Пенсійного фонду у вересні 2025 року виросли на 13,1 млрд грн (+19,3%) порівняно з аналогічним періодом 2024 року та становили 80,8 млрд грн (рис. 9, 10). Із цієї суми пенсійні виплати становили 67,2 млрд грн, що на 4,5 млрд грн (+7,2%) більше, ніж у вересні 2024 року, що зумовлено проведенням індексації пенсій у поточному році. Видатки на соціальне страхування підвищилися до 3,1 млрд грн (+9,2%), тоді як фінансування субсидій і пільг на оплату житлово-комунальних послуг скоротилося на 241 млн грн (-18,3%) до 1,1 млрд грн (рис. 9). Обсяг соціальних виплат становив 7,8 млрд грн.

Рисунок 8. Динаміка та структура доходів Пенсійного фонду України, млрд грн

Джерело: Пенсійний фонд України, розрахунки Центру

Рисунок 9. Динаміка та структура видатків Пенсійного фонду України, млрд грн

Джерело: Пенсійний фонд України, розрахунки Центру

Рисунок 10. Доходи та видатки Пенсійного фонду, сукупних надходжень від ЄСВ, млрд грн

Джерело: Пенсійний фонд України, Міністерство фінансів України 

Таблиця 1. План та факт виконання державного бюджету (за загальним фондом) у січні-вересні 2025 року*, млрд грн

Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Всього
план факт план факт план факт план факт план факт план факт план факт план факт план факт план факт
Доходи, в т.ч. 117,7 128,2 141,0 132,6 305,4 320,8 250,8 274,7 205,3 204,8 227,0 241,2 148,8 163,5 252,3 242,9 174,3 208,4 1 822,5 1 917,2
ПДФО 20,6 24,1 23,1 26,3 24,4 27,2 25,0 29,7 27,3 30,4 27,2 30,1 28,5 32,4 29,7 30,7 31,2 30,0 237,0 260,9
Податок на прибуток 2,0 2,3 9,5 11,2 81,2 86,0 3,1 5,6 43,1 45,4 4,6 5,2 3,1 4,8 50,5 51,1 6,4 8,1 203,6 219,7
Рентна плата за користування надрами 2,3 2,0 3,7 2,7 5,6 3,4 4,0 3,2 5,6 4,4 3,9 3,0 4,0 3,3 5,8 5,4 4,2 4,1 39,0 31,5
Акцизний податок 14,0 15,9 17,3 21,5 21,7 22,6 23,2 24,2 23,9 24,2 24,0 24,4 26,6 26,8 27,6 26,8 24,6 24,2 202,8 210,5
«Внутрішній» ПДВ (сальдо) 33,5 37,5 19,1 21,6 21,1 26,1 25,9 27,6 23,2 21,7 22,6 21,7 25,7 27,0 27,1 23,4 25,1 25,1 223,2 231,6
«Імпортний» ПДВ 36,3 36,6 38,0 37,4 42,8 44,9 44,4 40,6 46,0 42,3 47,8 43,5 49,9 49,1 53,9 46,0 56,3 49,9 415,4 390,3
Ввізне і вивізне мито 4,1 4,2 4,4 4,0 5,2 4,4 4,4 4,1 4,6 4,3 4,7 4,4 5,1 4,9 5,4 4,6 5,5 5,3 43,4 40,2
Видатки 284,3 214,1 392,0 324,1 304,3 317,7 356,8 329,9 397,9 352,8 365,1 337,4 292,4 295,8 275,0 333,6 311,8 320,0 2 979,4 2 825,5
Дефіцит (-) / профіцит (+)** -166,8 -85,4 -250,6 -190,3 0,27 3,5 -104,7 -53,7 -190,2 -145,7 -136,8 -95,8 -143,1 -131,8 -21,4 -89,5 -136,9 -111,9*** -1 150,4 -900,5
Джерела фінансування дефіциту
Чисті запозичення 73,1 121,4 205,2 -23,9 4,1 107,5 70,9 173,9 192,6 62,0 64,0 93,0 70,6 93,7 57,1 203,8 210,8 38,2 948,2 869,5
Запозичення 110,8 157,8 268,4 26,5 73,3 180,6 128,7 239,2 250,3 89,7 108,7 162,5 123,2 141,7 100,3 237,4 257,3 85,1 1 421,1 1 320,5
Погашення -37,7 -36,4 -63,2 -50,4 -69,2 -73,1 -57,9 -65,3 -57,7 -27,7 -44,8 -69,6 -52,7 -48,1 -43,3 -33,6 -46,5 -46,9 -472,9 -450,9

* дані скориговано через уточнення показників Міністерством фінансів

** розмір дефіциту не дорівнює арифметичній різниці між доходами та видатками, оскільки на розмір дефіциту додатково впливає обсяг надання кредитів з державного бюджету, та їх повернення

***розрахунок Центру

Джерело: Міністерство фінансів України, розрахунки Центру

Таблиця 2. Основні показники фінансування державного бюджету, млрд грн

Показники Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень
Всього надійшло млрд грн, у тому числі: 157,8 26,5 180,6 239,2 89,7 162,5 141,7 237,4 85,1
у % до плану (за весь період) 142,4 9,9 246,5 185,8 35,8 149,5 115,0 236,6 33,1
Від розміщення ОВДП, млрд грн, у тому числі: 27,1 26,5 46,7 53,8 42,6 35,8 70,5 42,6 36,8
у гривнях, млрд грн 27,1 15,8 30,1 45,8 33,2 35,8 53,4 26,4 24,7
у іноземній валюті у перерахунку в млрд грн (млн дол. США+ млн євро) 10,7

($255)

16,6

($195 і €188,8)

8,0

($192)

9,4

(€200)

17,1

($211,8 і €168,9)

16,2

($386,2)

12,1

($203,6 і €80,6)

Із зовнішніх джерел, млрд грн 130,7 0,0 133,9 185,4 47,1 126,7 71,2 194,8 48,3
Платежі з погашення державного боргу, млрд грн 36,4 50,4 73,1 65,3 27,7 69,6 48,1 33,6 46,9
у % до плану за весь період 96,5 79,7 105,7 112,8 47,9 155,4 91,3 77,6 100,9
Платежі з обслуговування, млрд грн 14,5 32,7 11,3 34,0 44,1 43,2 18,6 34,8 13,0
у % до плану за весь період 54,0 77,4 70,3 83,8 54,2 119,1 -* -* 105,2

*видатки на обслуговування боргу не планувалися

Джерело: Міністерство фінансів України, розрахунки Центру

Таблиця 3. Зовнішні джерела залучення фінансових ресурсів* за січень-вересень 2025 року

Джерела Обсяг, млрд грн

(млн дол. США; млн євро; млн CAD)

Кошти від ЄС в рамках ERA ₴461,5

(€10000)

Позика ЄС в рамках Ukraine Facility ₴285

(€6140)

Кошти від Канади в рамках ERA ₴142,7

(CAD 4800)

Кошти від МВФ ₴38

($900)

Кошти від Світового Банку за проєктом «Створення стійкої інфраструктури у вразливих середовищах в Україні» (DRIVE) ₴8,0

($190,8)

Кошти від Світового Банку за проєктом у сфері охорони здоров’я THRIVE ₴2,1

($50)

Кошти від Світового Банку за проєктом «Модернізація системи соціальної підтримки населення України» ₴0,96

($23)

Кошти від Світового Банку за проєктом «Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей» (HOPE) ₴0,008

($0,21)

*за винятком грантів

Джерело: Міністерство фінансів України

[1] Усі планові показники у бюджетному барометрі враховано згідно з розписом Держбюджету-2025 станом на 1 жовтня 2025 року

[2] У вересні загалом було залучено 52,8 млрд грн від розміщення ОВДП, проте через особливості обліку державного боргу, визначені наказом Мінфіну №42 від 28.01.2004, сума коштів, спрямованих на фінансування державного бюджету, була меншою. Також значно менша сума пояснюється тим, що останній аукціон, на якому було залучено 14,5 млрд грн, відбувся 30.09.2025 року, тому кошти від нього не встигли надійти на рахунки бюджету й будуть обліковані вже у жовтні.

[3] Винятки: ФОП на спрощеній системі оподаткування, які одночасно працюють за наймом, якщо роботодавець уже сплачує за них ЄСВ; ФОП – особи з інвалідністю, які отримують соціальні виплати; ФОП – пенсіонери, ФОП на загальній системі без доходу.

[4] З 2025 року частина пенсійних виплат та довічного грошового утримання для осіб, які отримують пенсії за спеціальними законами (держслужбовці, науковці, судді, прокурори, постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи тощо), фінансується із солідарної системи, тоді як раніше ці витрати повністю покривав держбюджет.

Автори
  • Юлія Маркуц, Керівниця Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління при КШЕ
  • Тарас Маршалок, Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки
  • Інна Студеннікова, Аналітик Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління при Київській школі економіки
  • Дмитро Андрієнко, Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки
  • Тетяна Лутай, Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний