Ціна, рейдерство, кадастр, угоди, гендер: що ще можна знайти у базі даних про земельні відносини

«Моніторинг» містить інформацію, за якою раніше активно полювали ЗМІ – невитребувані паї, відумерла спадщина, реєстрація та використання державних земель. З якою швидкістю встановлюються адмінмежі населених пунктів? Скільки ділянок передано в оренду через аукціони, а скільки – без? Скільки земель зареєстровано у Кадастрі і яка швидкість його наповнення? Як жваво торгують сільгоспземлями? Та багато іншого.

Нещодавно World Wide Web Foundation уже вп’яте опублікувала свій щорічний рейтинг відкритості даних – Open Data Barometer. Міжнародні експерти відзначають значний прогрес України у сфері відкритості даних – плюс 25 балів за минулий рік. Разом з тим, одними з найменш відкритих залишаються дані про земельні відносини. Хороша новина – у 2018 році Україна має всі шанси покращити свої показники: презентовано і викладено у публічний доступ Моніторинг земельних відносин за 2016-2017 роки – найбільш повну базу даних про земельні відносини в Україні.

Упродовж останніх п’яти років відкриті дані стали мейнстрімом у «цивілізованому світі», а заходи урядів з поширення публічного доступу до інформації набули статусу обов’язкових у багатьох країнах. Така відкритість дозволяє, передовсім, покращити інвестиційний клімат, підвищити якість адміністративних послуг та боротися з корупцією. Сьогодні існує два найбільш відомих світових щорічних рейтингів – Open Data Barometer та Global Open Data Index.

Україна бере участь у «Барометрі» з 2014 року. Упродовж останнього року Україна доволі активно відкривала бази даних у різних сферах, і, за оцінкою Open Data Barometer 2017, вийшла на другу позицію серед країн із найбільшим прогресом у цій сфері за 2016-2017 рік.

Так, 20 вересня 2018 року World Wide Web Foundation уже вп’яте опублікувала свій щорічний рейтинг відкритості даних – Open Data Barometer. Україна бере участь у «Барометрі» з 2014 року. Упродовж останнього року Україна доволі активно відкривала бази даних у різних сферах, і, за оцінкою Open Data Barometer 2017, вийшла на другу позицію серед країн із найбільшим прогресом у цій сфері за 2016-2017 рік.

Подібну оцінку досягнень України поділяють й інші міжнародні експерти. Так, згідно з рейтингом Global Open Data Index, який складає міжнародна неурядова організація Open Knowledge International, цього року Україна посіла 31 місце (серед 94 країн), покращивши свій результат на 23 позиції порівняно з 2016 роком. Найбільш схвальні оцінки Україна отримала за відкритість даних про державний бюджет та закупівлі, національне законодавство, дані статистики, зокрема, з міжнародної торгівлі, єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, тощо.

А от одними з найменш відкритих – за обома рейтингами – залишалися дані про земельні відносини. В країні була практично відсутня база даних для обґрунтування управлінських та політичних рішень у цій сфері. Більше того, відсутність цих даних створила ґрунт для політичних спекуляцій та міфів.

Проте за результатами 2018 року Україна має всі шанси покращити свої показники – завдяки оприлюдненню найбільш повної єдиної бази даних щодо стану земельних відносин в Україні – «Моніторингу земельних відносин», яка надає інформацію про 65 показників, які базуються на даних від 6 органів державної влади, до того ж не лише на національному рівні, але й на рівні міст та районів України. Цей крок також має покращити якість політичного діалогу та політичних рішень у сфері земельних відносин.

Моніторинг: від експерименту до інструменту

Початок змін у ситуації із «земельними» даними в Україні відбувся ще у 2016 році, коли вперше презентували новий інструмент – «Моніторнг земельних відносин». Перша хвиля охоплювала період 2014-2015 років і відбувалася як експеримент в рамках Проекту технічної допомоги Світового банку «Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах в Україні». Після презентації у Києві, експерт Світового банку Клаус Дайнінгер порівняв «Моніторинг» із «Doing Business для земельних відносин»; а наступні презентації у Вашингтоні та Римі засвідчили, що такого масштабу бази даних (яка надавала б повну інформацію не лише на національному рівні, але й на рівні районів та міст) – у світі немає.  

Технічна складність експерименту полягала в тому, щоб звести дані від кількох міністерств та відомств до однієї бази. Тобто зробити дані не лише відкритими, але й сполучними між собою.  

Іншим важливим аспектом виведення «закритих» земельних даних у публічний доступ стало прийняття у серпні 2017 року урядової постанови, яка визнала Моніторинг земельних відносин обов’язковим інструментом інформаційної взаємодії між органами державної влади. Як результат, за останні два роки Моніторинг став важливим джерелом даних щодо земельних відносин в Україні – його дані було використано для великої кількості наукових статей (1, 2, 3, 4), аналітичних блогів (1, 2, 3, 4) та інфографічних матеріалів (1, 2, 3).

У жовтні 2018 у Києві відбулася презентація «Моніторингу» за період 2016-2017 та відкрито загальний доступ до нових даних.

Зараз «Моніторинг земельних відносин в Україні» – це єдина та структурована база даних з усіх тем у земельних питаннях, щодо яких в Україні сьогодні існує статистика.

Зараз «Моніторинг земельних відносин в Україні» – це єдина та структурована база даних з усіх тем у земельних питаннях, щодо яких в Україні сьогодні існує статистика. Він складається з тематичних блоків щодо: кількості зареєстрованих у Державному земельному кадастрі (ДЗК) земель та прав на них у Реєстрі прав, ринкових транзакцій із земельними ділянками, сплачених податків, випадків вилучення та приватизації землі, судових спорів, ін., – загалом 65 показників від 6 органів державної влади. Інформацію надано для рівня областей, районів та міст. Повне меню цієї бази можна знайти за посиланням.

Перший огляд даних «Моніторингу» зібрано у «Статистичний щорічник: 2016-2017».

Для більш всебічного аналізу стану земельних відносин українськими науковцями, Світовий банк та ЄС оголосили Національний конкурс досліджень «Земля, прозорість та ухвалення рішень» (докладніше про конкурс за посиланням).

На які запитання відповідає «Моніторинг»?

Завдяки «Моніторингу», доступною стає інформація, за якою раніше активно полювали ЗМІ – невитребувані паї, відумерла спадщина, реєстрація та використання державних земель. Не дивно, що буквально в наступні 2-3 дні в мережі з’явилися інфографіки-карти України з інформацією за областями. За цими даними створили навіть інфографічний довідник «Стан українських земель».

Завдяки «Моніторингу», доступною стає інформація, за якою раніше активно полювали ЗМІ – невитребувані паї, відумерла спадщина, реєстрація та використання державних земель.

Ми наведемо ще декілька прикладів цікавих фактів про землю в Україні.

З якою швидкістю встановлюються адмінмежі населених пунктів? Якщо у 2016 році лише 50 населених пунктів мали офіційно визначені та внесені у ДЗК межі, то станом на червень 2018 року таких стало 803. І хоча це лише 2,8% з-поміж 28 670 населених пунктів в Україні, динаміка все ж позитивна. Водночас 21 043 населених пунктів (або 73,4% від загальної кількості) вже мають визначені межі, але інформацію про них не подано до ДЗК.

Скільки ділянок передано в оренду через аукціони, а скільки – без? Від 3 квітня 2016 року землі державної та комунальної форми власності можуть бути продані або орендовані тільки через земельні торги (аукціони). Моніторинг дає можливість відстежувати динаміку цього процесу, та водночас порівнювати з площами, переданими в оренду без аукціонів. Так, через аукціони з початку 2015 року до вересня 2017 року передано прав оренди на земельні ділянки с/г призначення площею 104 тис га, тоді як загалом в оренді перебуває понад 1,4 млн. га державних с/г земель. Цікаво, що середня орендна плата «аукціонних» держземель – 2793 грн\га, а переданих без аукціонів – 1064 грн./га.

Скільки земель зареєстровано у Кадастрі і яка швидкість його наповнення? Моніторинг дозволяє кожному бажаючому відстежувати процес наповнення Держгеокадастру та Держреєстру даними про земельні ділянки в Україні. Так, загальна площа зареєстрованих у Кадастрі земель становить 38,9 млн. га, – тобто майже 2/3 від площі усіх земель в Україні. Однак ступінь відображення приватних і державних земель відрізняється в рази. Так, станом на грудень 2017, у Державному земельному кадастрі (ДЗК) було зареєстровано 86% усіх приватних земель (27 млн га з-поміж загальної їх кількості 31 млн га), та лише 22,3% усіх державних земель – 6,4 млн га з-поміж близько 29 млн. га.

Можна оцінити також і швидкість наповнення Державного земельного кадастру. Так, за 2 роки, з січня 2015 по січень 2017, зареєстровано 2,5 млн земельних ділянок (їх кількість зросла на 16%, і тепер їх в Кадастрі загалом зареєстровано 18,3 млн), а площ – 3,8 млн га, тобто площа зареєстрованих земель зросла на 10,8%.

Можна оцінити також і швидкість наповнення Державного земельного кадастру. Так, за 2 роки, з січня 2015 по січень 2017, зареєстровано 2,5 млн земельних ділянок (їх кількість зросла на 16%, і тепер їх в Кадастрі загалом зареєстровано 18,3 млн), а площ – 3,8 млн га, тобто площа зареєстрованих земель зросла на 10,8%.

Як жваво торгують сільгоспземлями? Для багатьох може стати відкриттям те, що в Україні вже і купують-продають с/г ділянки, і передають їх в іпотеку, причому легально. Бо вже зараз у вільному обігу перебувають 2,5 млн га сільгосп земель із 32 млн га земель приватної власності – це землі ОСГ та деякі інші категорії, які не підпадають під дію мораторію. Аналізуючи інші типи транзакцій, можна скласти уяву про вже існуючу на сьогодні в Україні моделі ринку землі.   

Куди рухається «Моніторинг»?

Напрямок розвитку визначається тим, що збирати і як збирати.

У другій хвилі Моніторингу розширено інформацію за частиною показників, а деякі досліджено вперше. Так, уперше:

• оцінено стан гендерної рівності у земельних відносинах на рівні областей та районів (у тому числі було розроблено індекс гендерного розподілу земель)
• досліджено процес передачі державних с/г земель за межами населених пунктів у комунальну власність ОТГ. (лідерами за територією, покритою ОТГ, є Запорізька, Житомирська та Хмельницька області – 60%, 56%, 54%, аутсайдерами – Закарпаття, Київщина та Луганщина);.
• надано дані щодо випадків примусового відчуження земельних ділянок для суспільних потреб (у 2017 році таких випадків було зареєстровано 7).

Надалі планується введення нових показників, які будуть необхідні для функціонування ринку землі, – наприклад, інформація про ціни транзакцій. Також буде продовжено роботу із Державною Фіскальною Службою щодо надання детальної інформації про надходження до бюджету від земельного податку та використання державних та комунальних земель. Є всі шанси, що наступна хвиля, результати якої буде оприлюднено менше ніж за рік, вийде вже з цією інформацією.

Наступний крок – усі ці дані повинні збиратися не «вручну», як зараз, а автоматизовано, а для їх розміщення буде створено спеціальний портал з набором сервісів для первинного аналізу. Розробити відповідне програмне забезпечення та запровадити його використання заплановано вже в 2019.

За інвестиціями

Світовий банк, який фінансує створення такої бази даних, наголошує, що в разі скасування мораторію агросектор може дати відчутне зростання економіки України — щорічно на $0,7-1,5 млрд, що еквівалентно щорічному додатковому зростанню ВВП на 0,6-1,6%. А обсяги інвестицій потенційно оцінюють у 12 млрд дол. Інвестиції йдуть туди, де безпечно; безпечно там, де прозоро. Отже для досягнення максимального економічного ефекту потрібно не просто скасувати мораторій, але надати максимум інформації про все що стосується сільськогосподарських земель та земельних відносин. Тож кроки для створення прозорого клімату в досить туманній поки що земельній сфері – обов’язкова умова для інвестицій та розвитку сільського господарства.