Як Україна виконує програму Ukraine Facility: €50 мільярдів від ЄС та інституційний тест на євроінтеграцію

Європейський союз надає невійськову допомогу обсягом 50 мільярдів євро до 2028 року через програму Ukraine Facility. Вона спрямована на відновлення від наслідків війни в усіх сферах економіки та допомогу в проведенні реформ, що сприятимуть європейській інтеграції України. Наскільки Україна виконує свої зобов’язання в рамках програми та як це відбивається на нашій фінансовій підтримці? 

Архітектура фінансової підтримки

Програма Ukraine Facility розрахована на 2024-2027 роки та заснована на принципі гроші в обмін на реформи, тобто виплати допомоги можуть припинитися в разі невиконання «Плану Україна 2024-2027». Допомога складається з безповоротних грантів і гарантій (17 мільярдів євро) та позик (33 мільярди євро), які Україна буде виплачувати з 2034 до 2059-2061 років. Запозичення безвідсоткові для України, оскільки проценти за ними компенсує ЄС. Тож умови кредитування дають час для відновлення і підготовки до повернення боргу.

Допомога поділена на три «кошики». Перший (38,27 мільярда євро) – це пряма бюджетна допомога, прив’язана до виконання плану реформ. Надані кошти будуть спрямовані на соціальні виплати, зарплати «бюджетникам», підтримання освіти й медицини, відбудову інфраструктури тощо. Другий кошик (9,3 мільярда євро) – це інвестиції в МСБ та великі компанії, а також надання гарантій для міжнародних банків, які надаватимуть кредити українським компаніям. Третій (2,43 мільярда євро) – це технічна допомога, яка включає витрати на консалтинг та експертів із розробки передбачених планом реформ.

Скільки коштів отримала Україна?

Минулого року держбюджет отримав допомоги на понад 16 мільярдів євро. У 2025 році за «планом України» бюджет має отримати ще 12,5 мільярда євро, проте останній, серпневий, транш був на 1,4 мільярда євро меншим від запланованого, оскільки Україна виконала лише 13 реформ із 16: не завершила добір суддів до Вищого антикорупційного суду, реформу АРМА та реформу територіальної організації виконавчої влади, зокрема розмежування повноважень органів територіального самоврядування та виконавчої влади на місцях. На кінець липня цього року необхідно виконати ще 6 індикаторів, завдяки чому Україна може отримати 2,11 мільярда євро.

Швидке ухвалення закону про обмеження незалежності НАБУ і САП поставило під загрозу не лише Ukraine Facility, а й євроінтеграцію України в цілому. 

«Для вступу України до ЄС необхідно мати потужний потенціал для боротьби з корупцією та забезпечення інституційної стійкості. ЄС продовжуватиме стежити за ситуацією та підтримуватиме Україну в дотриманні верховенства права», — відреагував на нього речник Єврокомісії. Втім, після ухвалення закону, що частково повернув скасовані норми, уряд іще має можливість отримати всі заплановані кошти, якщо протягом року ухвалить вищевказані реформи. На 2026 рік у рамках Ukraine Facility планується 7,2 мільярда євро, а на 2027 – 2,52 мільярда євро.

Додатково до вищезазначених платежів Україна може розраховувати в рамках Ukraine Facility на прямі інвестиції в обсязі 1,5 млрд євро за 4 роки (це менше 1% минулорічного ВВП). Проте крім безпосередніх інвестицій програма передбачає надання банкам гарантій за кредитами на 7,8 мільярда євро, що частково нівелюють безпекові ризики й дозволяє Україні отримувати кредити за нижчими ставками. Очікується, що такі гарантії дозволять залучити до 40 млрд євро інвестицій.

Реформи, які Україна зобов’язалася впроваджувати в рамках плану Ukraine Facility, сприятимуть залученню приватного капіталу. Так, 80% іноземних інвесторів-членів Global Business for Ukraine та Європейської Бізнес Асоціації зацікавлені інвестувати в Україну, а половина з них уже це роблять. На їхню думку, найбільшими перешкодами після безпеки (на яку вказали 68%), є корупція та політична нестабільність (їх назвали по 47% респондентів). Отже, зрозумілі та рівні «правила гри» залишаються найважливішою передумовою залучення капіталу. Для їх встановлення необхідні, по-перше, судова реформа для забезпечення виконання законів, по-друге, дієва боротьба з корупцією. Тому розглянемо детальніше реформи з Ukraine Facility, які дозволять досягти прогресу в цих сферах.

Боротьба з корупцією

В рамках цього напрямку потрібно імплементувати три основні реформи: поліпшення правового поля для боротьби з корупцією, посилення спроможності антикорупційної інфраструктури (зокрема розширення повноважень антикорупційних інституцій та реформа АРМА) та протидія відмиванню коштів (таблиця 1).

Чому закон про АРМА ухвалили із затримкою?

У червні 2023 народні депутати подали законопроєкт №10069 про реформу АРМА, але він отримав негативні відгуки через надання АРМА надмірних повноважень та дублювання агенцією функцій Фонду держмайна (зокрема, за проєктом закону, АРМА отримало би повноваження займатися активами, які стягнуто в дохід держави за рішенням суду на підставі закону України «Про санкції», що є функцією Фонду держмайна). 

2 січня 2025 року уряд подав до ВРУ законопроєкт №12374 про реформу АРМА. Згодом з’явилися альтернативні проєкти від народних депутатів №12374-1, а також окремий №12389 (щодо майнового титулу АРМА). Експерти розкритикували проєкти за їхню невідповідність реформам в Плані України.

Так, Transparency International у своїй оцінці законопроєкту № 12374 відзначила позитивні зміни в процедурі конкурсного добору голови Агентства, однак вказала на відсутність змін у прозорості управління активами. 

Інститут законодавчих ідей зауважив, що альтернативний законопроєкт № 12374-1 виконує вимоги Ukraine Facility лише частково та не визначає основних механізмів управління активами 

У Національній асоціації адвокатів України звернули увагу на те, що законопроект № 12389 фактично перекладає більшість обов’язків із управителя активів (АРМА чи призначених ним осіб) на власника арештованого майна. На думку адвокатів, таке зміщення тягаря з управителя на власника є неспівмірним обтяженням для останнього. 

Зрештою 18 червня 2025 року Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроєкт №12374-д, парламентська робота над яким тривала 4 місяці. Народні депутати, представники антикорупційних органів, громадських організацій та експерти брали активну участь у публічному обговоренні законопроєкту та створили документ зі спільними зауваженнями та пропозиціями до нього. 

Чому не збільшено штат та апарат ВАКС?

Конкурс на вакантні посади у ВАКС стартував у листопаді 2023 року, але зупинився через закінчення повноважень Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ). Новий склад ГРМЕ обрали лише у квітні 2024 року. Відповідно у ГРМЕ залишилося мало часу на змістовну роботу. По-друге, після кількох етапів добору (іспит, перевірка досьє, співбесіди з ГРМЕ та ВККС) лише 2 кандидати з 7 були визнані такими, що відповідають критеріям доброчесності та професійності (19.03.2025 їх призначили на посади). На той час у ВАКС залишалося 25 вакантних посад (приблизно 40% складу), зокрема 10 місць в Апеляційній палаті. Вища Рада Правосуддя погодила збільшення чисельності апарату ВАКС із 326 до 414 осіб, тобто на 27% замість 40% передбачених планом. 

3 червня 2025 року ВККС оголосила конкурс на 23 вакантні посади суддів у ВАКС (13 посад суддів першої інстанції; 10 посад суддів Апеляційної палати). 16 вересня комісія розпочала допуск кандидатів до конкурсу. 

Судова система

Головними напрямами реформ у цій сфері є підвищення підзвітності, доброчесності та професіоналізму судової системи (зокрема через освіту та добір суддів), цифровізація системи правосуддя та поліпшення виконання судових рішень відповідно до європейських норм (таблиця 2).

Чому Ukraine Facility вигідна ЄС?

Вище ми розглянули, яку підтримку в проведенні реформ (підготовка технічних радників), фінансах та залученні приватних інвестицій Україна отримає завдяки програмі. Європа щоразу підкреслює, що підтримка України є питанням безпеки та захисту континенту, її цінностей та демократії у світі. Тому Ukraine Facility — це набагато більше, ніж прояв солідарності. Це довгострокова інвестиція в стабільність, економічний розвиток та геополітичний вплив Європи. 

По-перше, інвестиція в безпеку дешевша, ніж війна. Фінансування України сьогодні дозволяє уникнути значно більших витрат у майбутньому. Адже якщо Україна зазнає поразки у війні проти Росії, то Європа може бути наступною, що призведе до значно більших економічних потрясінь, зокрема й кризи біженців. Сьогодні Україна фактично захищає НАТО від війни з Росією, яка вимагала би від Європи значно більших військових, людських та фінансових ресурсів.

По-друге, європейська присутність в Україні сьогодні принесе значні економічні вигоди в майбутньому. Так, відбудова України стане найбільшим інфраструктурним проєктом у Європі з часів Другої світової війни. Завдяки європейським гарантіям за Ukraine Facility європейські банки зможуть доєднатися до відобудови без страху втрати свої інвестиції в майбутньому. Крім того, Україна володіє критично важливими ресурсами (літієм, титаном, ураном та ін.), і їхня спільна розробка дозволить ЄС зменшити залежність від Китаю, що також посилить НАТО. Співпраця зі США у цьому напрямку дозволить прискорити розбудову сектору та поглибити економічне партнерство України з альянсом. 

По-третє, підтримка української економіки сприятиме поверненню біженців, імовірно, переважно людей старшого віку. Хоча частина робочої сили асимілюється в країнах ЄС і не повернеться (втім, багато в чому це залежатиме від політики ЄС щодо українців, зокрема дозволів на роботу), але економічне відновлення дозволить уникнути поглиблення демографічної кризи в Україні. Ми будемо значно більш зацікавленні у привабленні іммігрантів, ніж інші країни, що відчувають певну напругу у зв’язку з великою кількістю іноземних біженців, та зможемо стати «магнітом» для працівників з інших країн, які розвиваються.

Нарешті, Європа зацікавлена в отриманні українських технологій. Український оборонно-промисловий сектор є джерелом інновацій у сфері безпілотних систем, кіберзахисту та військових технологій. Коли європейські країни отримують доступ до рішень, протестованих у реальних бойових умовах, це зміцнює обороноздатність усього континенту. Інтеграція української оборонної промисловості до європейської оборонної технологічної та промислової бази (European defence technological and industrial base, EDTIB) буде взаємовигідною для захисту континенту та розвитку його технологічної спроможності. Отже, Ukraine Facility — це не благодійність, а інструмент, що дозволить вирішити внутрішньоекономічні проблеми, щоб створити передумови для спільного розвитку галузі.