Державні гарантії для бізнесу в умовах коронакризи. Як це роблять у Європі?

З метою підтримки бізнесу в умовах коронакризи у квітні змінами до Закону про державний бюджет на 2020 рік було знято обмеження на надання гарантій державним та приватним компаніям під здійснення інвестиційних проектів. Президент уже заявив, що це дозволить активізувати будівництво доріг по всій країні. 

Україна – далеко не єдина країна, уряд якої використовує державні гарантії як один з інструментів підтримки бізнесу під час кризи. 20 березня Європейська комісія запровадила Тимчасовий порядок державної підтримки бізнесу, яким встановлені основні умови надання допомоги компаніям країнами-членами ЄС.  Згідно з травневим Економічним прогнозом падіння економіки ЄС очікується на 7,4%, найгірші ж показники в Італії, Іспанії та Греції – понад 9%.

Базуючись на Тимчасовому порядку, країни ЄС надзвичайно швидко зорієнтувалися та впровадили національні механізми підтримки бізнесу вже до середини квітня. Одним з інструментів, що активно використовується в ЄС, є державні гарантії кредитів для бізнесу. 

Тож, здавалося б, Україна – цілком «у тренді» з міжнародними тенденціями. 

Здавалося б – але ні. Ключова відмінність між використанням цього інструменту в Україні та ЄС – запобіжники. Держави ЄС підтримують лише тих, хто до кризи провадив ефективну економічну діяльність, та беруть на себе лише (невелику) частину кредитних ризиків. В Україні ж парламент та уряд фактично відмовились від будь-яких запобіжників, які б забезпечили виплату гарантованих державою кредитів у майбутньому власне позичальниками, а не урядом, за рахунок коштів платників податків. 

Меню інструментів підтримки

Згідно з Тимчасовим порядком, бізнесу ЄС запропоновано кілька інструментів підтримки:

1. Прямі гранти, податкові пільги. Обсяг допомоги не може перевищувати 800 тис. євро для компаній усіх секторів економіки за винятком аграрного та риболовного – для таких компаній максимальна сума не перевищує 120 тис. євро.
2. Зниження кредитних ставок – інструмент підтримки, за умовами якого мінімальна ставка має дорівнювати 1-річній ставці IBOR (або еквівалентній визначеній Єврокомісією) плюс премія за ризик
3. Страхування короткострокових експортних кредитів, що використовується за умови, що страхові компанії доведуть свою неспроможність такого страхування.
4. Державні гарантії на надані кредити (напряму чи через кредитні установи або інших фінансових посередників) – така форма підтримки становить 43% усіх коштів, виділених на підтримку бізнесу

За даними аналітичного агентства Bruegel, країни ЄС погодили значні обсяги фінансування – від 3,6 до 51,9% ВВП 2019 р.

Детальний аналіз умов надання державних гарантій у Тимчасовому Порядку, а також особливостей їх імплементації в різних країнах, дозволяє сформувати сім ключових характеристик політики країн ЄС щодо надання державних гарантій.

Компанії, які можуть отримати держгарантії

Гарантії можуть отримати всі компанії незалежно від їхнього розміру та видів діяльності, окрім фінансових. Але окремі країни (Італія та Франція) вирішили, що надаватимуть держгарантії лише для МСБ. Країни з великою часткою аграрного сектору запровадили спеціальні схеми гарантій для сільгоспкомпаній (Хорватія, Італія). А Данія, наприклад, запровадила спеціальну схему підтримки туристичної галузі.

Вимоги до фінансового стану компанії-отримувача

Компанія, що претендує на отримання держгарантії, має довести, що станом на 1 січня 2020 р. була фінансово стійкою. Тобто що без коронавірусу змогла б успішно виконувати свої фінансові зобов’язання без допомоги держави. Наприклад, компанія має довести, що її непокритий збиток не перевищував половину акціонерного капіталу компанії, а для великих компаній – що співвідношення позикового до власного капіталу не перевищувало 7,5, а коефіцієнт покриття відсоткових виплат до EBITDA був меншим за 1.

Максимальна сума кредиту, на яку розповсюджується гарантія

Існує різниця між граничними обсягами довгострокових та короткострокових кредитів. Максимальна сума довгострокового кредиту, на яку розповсюджується гарантія, не може бути вищою за двократний річний фонд оплати праці у 2019 р. або 25% обороту компанії у 2019 р. (хоча у випадках доведеної необхідності обсяг кредиту може бути збільшений). Для короткострокових позик (терміном до 31 грудня 2020 р.) обсяг фінансування може бути навіть вищим, але за умови, що компанія доведе таку необхідність. 

Бельгія для портфельних гарантій обмежила максимальну суму кредиту 50 млн євро. А Данія визначила, що гарантії можуть отримати МСБ, які очікують зменшення прибутку на понад 30% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Якщо обсяг збитків виявиться меншим, державна гарантія скоротиться на відповідну суму.

Обсяг покриття гарантією

Базові умови такі:

• 90% кредиту, якщо збитки розподіляються пропорційно між державою та кредитною установою. 
• 35%, якщо збитки спочатку відшкодовуються державою, т. зв. first-loss guarantee[1]. (щоправда, здебільшого first-loss guarantee не застосовується, за винятком Німеччини).

Деякі країни знизили ліміти надання гарантій обернено до розміру компанії. Так, Франція надає гарантію 90% для кредитів МСБ, 80% – для великих компаній з оборотом менше 5 млрд євро і 70% – для компаній, у який оборот більше цієї суми.

Ціль кредиту

Основна мета надання фінансування – це підтримка ліквідності компаній. Проте кредити надаються не тільки на поповнення робочого капіталу, але й на інвестиційні проекти. Хоча, наприклад, Австрія за однією з програм надає гарантії лише на фінансування обігового капіталу. При цьому там гарантії можуть надаватися як на нові кредити, так і на вже існуючі, але за умови, що вони будуть реструктуризовані за новими вимогами.

Строк надання гарантії

Максимальний строк гарантії – 6 років. Але важливо те, що максимальний термін кредиту, який може видаватися під такі гарантії, Порядком невизначений. Бельгія вказує, що не існує максимального строку надання кредиту, проте сама гарантія розповсюджується лише на 6 років. Данія збільшила максимальний термін кредиту, на який надається гарантія, до 7 років. Гарантії можуть надаватися не пізніше 31 грудня 2020 року.

Плата за гарантії

Плата за державні гарантії залежить від розміру компанії та строків кредиту. Основні параметри наведені у таблиці 1.

Ad Hoc гарантії

У виключних випадках країни надавали спеціальні державні гарантії окремим ключовим компаніям. Такі, ad hoc гарантії формально не підпадають під загальні правила. У період з березня по травень було видано як мінімум 5 таких гарантій Урядами Франції, Швеції, Німеччини та Данії авіакомпаніям та автомобілебудівним компаніям. Приклади нижче.

Подвійна Державна гарантія Скандинавським авіалініям

Уряди Данії та Швеції надали Скандинавським авіалініям держгарантії за кредитом обсягом до 137 млн євро кожна. Компанія зможе скористатися можливістю шведської гарантії лише за умови, що не зможе отримати позику за вже існуючою загальною програмою гарантування кредитів у Швеції.

Державна гарантія Air France

4 травня Франція погодила надання допомоги компанії Air France обсягом 7 мільярдів євро, зокрема через інструмент державної гарантії на позику для підтримки ліквідності компанії. Обсяг кредиту, під який надається гарантія, не може перевищувати 4 млрд євро, гарантія покриває 90% позики.

Державна гарантія чартерній компанії Condor

Німеччина гарантувала кредит чартерної компанії Condor обсягом 550 млн євро. В угоді прописаний спеціальний «запобіжник» проти надмірної позики. За підсумками 2020 року компанія проаналізує обсяг втрат від коронавірусної кризи, і якщо наданий обсяг кредиту перевищує такі втрати, буде застосований механізм повернення коштів

Державна гарантія компанії Renault

29 квітня Франція отримала погодження на надання державної гарантії компанії Рено обсягом 5 мільярдів євро. Позика не перевищує 25% виручки компанії за 2019 рік, обсяг гарантії – 90% позики, строк – 6 років. 

Висновки для України:

Узагальнений аналіз європейської практики надання держгарантій та окремих Ad Hoc гарантій дозволяє сказати, що країни ЄС дотримуються кількох чітких принципів при наданні держгарантій:

1.  Уряд допомагає компаніям, які за інших (нормальних) умов роботи були б фінансово стійкими і не потребували б державного втручання.
2.  Компанії мають нести відповідальність за виконання зобов’язань за позиками, під які надаються гарантії (хоча розподіл такої відповідальності між самою компанією та державою може значно варіюватись) 
3.  Обсяг кредиту, під який надається гарантія, є обмеженим таким чином, щоб компанія могла самостійно погасити даний кредит. 
4.  Компанії платять за користування державною гарантією.

До початку коронакризи Україна дотримувалась аналогічних підходів до надання держгарантій. Але з початком кризи вирішила відмовитись від них. Такий «щедрий» підхід (коли держава гарантує кредит повністю, не вимагає доведення фінансової спроможності компанії і не вимагає плати за надання кредиту) не має аналогів у країнах ЄС. І найголовніше – може призвести до значних негативних наслідків для публічних фінансів. 

Тому важливо витримати баланс між підтримкою бізнесу та контролем за якістю позичальників під державні гарантії. Особливо – в період кризи.