13 сесія: поява антиреформ та рекордний спад ефективності

Ключові висновки:

1. Під час 13 сесії, яка тривала з 4 лютого до 2 вересня 2025 року, депутати підтримали 49 законів, які, на думку експертів Індексу реформ, помітно і довгостроково впливають на Україну. Два з них виявились антиреформами: це закон, який позбавив незалежності НАБУ та САП (-4,5 бала), та закон, який ускладнює повернення у власність держави незаконно набутого майна (-1 бал). 
2. Різко скоротилася частка депутатів-реформаторів: до групи реформаторів потрапили лише 53 депутати з 399 учасників нашого рейтингу (13% від парламентарів), тоді як минулої сесії їх було 125. Це найнижчий показник частки депутатів-реформаторів за період роботи ІХ скликання.
3. 17 депутатів після 13 сесії мають нульову та відʼємну ефективність. Здебільшого це депутати, які фігурують у корупційних розслідуваннях, перебувають у розшуку чи систематично прогулюють засідання. Кількість таких нардепів від сесії до сесії лише зростає. Так, минулої сесії 12 депутатів мали ККД 0%. 
4. Найбільша частка реформаторів як за дванадцяту сесію, так і за весь час роботи ВРУ ІХ скликання припадає на фракцію «Слуга народу». Найбільш реформаторські фракції після «Слуги народу» — «Голос» і «Довіра». 
5. Найгірша підтримка реформ — у «Батьківщини»(31% ККД за 13 сесію). 68% її депутатів є антиреформаторами (мають ККД нижче 40%). Всі інші парламентські сили переважно є поміркованими реформаторами. 

Методологія

Коефіцієнт корисної дії (ККД) депутатів — це інструмент, який дозволяє оцінити роботу депутатів у Верховній Раді за їхніми голосуваннями за реформаторські та антиреформаторські законопроєкти. 

Перелік реформаторських та антиреформаторських законів із їхніми оцінками формується на підставі бази даних проєкту Індекс реформ.

Усього за 13 сесію, яка тривала з лютого по вересень 2025 року, депутати ухвалили 49 важливих законів (рис.1), але серед них — дві антиреформи, які не просто погіршили показники роботи, а й значно погіршили імідж влади як всередині країни, так і на міжнародній арені.

У липні 2025 року Верховна Рада в турборежимі ухвалила закон, який обмежує незалежність антикорупційних органів — НАБУ та САП. Це рішення стало однією із найбільших антиреформ за всю історію Індексу й отримало оцінку –4,5 бала. Після хвилі громадських протестів Президент був змушений зареєструвати новий законопроєкт, що повернув незалежність антикорупційним інституціям. Його експерти Індексу оцінили в +2 бали. Ще одна антиреформа — закон про захист прав добросовісного набувача (-1 бал), який ускладнює повернення майна, отриманого зокрема через корупційні схеми чи рейдерство. 

Попри ці негативні сигнали, 13 сесія не була суцільним провалом, оскільки парламент ухвалив і низку позитивних змін (рис. 2). 13 законів експерти Індексу оцінили у +2 бали та вище — це рівень, який відділяє суттєві реформи від незначних покращень. 

Серед них важливі євроінтеграційні закони про реформування АРМА (+2 бали), що має покращити управління арештованими активами, про професійну освіту (+2 бали), який наближає українську систему до європейських стандартів, закон про факторинг (+2,5 бали), а також реформа системи оплати праці держслужбовців (+2 бали).

Основні тренди голосувань

Під час 13 сесії Верховної Ради реформаторська активність депутатів дещо знизилася. Середній ККД депутатів дев’ятого скликання за всі сесії — 64% (після 12 сесії цей показник становив 65%), однак якщо спробувати намалювати портрет Ради тільки з діючих депутатів, виключивши оцінки тих, хто вибув, кумулятивний ККД зросте до 68%. Це означає, що мандат втратили переважно ті, хто тягнув результати вниз. 

Ключовим ударом по рейтингу стало голосування за закон, який обмежує незалежність НАБУ та САП. Цю антиреформу підтримали 263 депутати. Проти згортання незалежності антикорупційних органів виступила більшість депутатів «Європейської солідарності», «Голосу», а також кілька представників монобільшості, проте цього виявилося замало, аби змінити загальну картину. Через підтримку цього закону більшість стобальників 12 сесії не змогли втримати свої позиції. 

Це відбилося на результатах кумулятивного рейтингу. Після 13 сесії найвищий кумулятивний ККД у Наталії Лактіонової — 97%. Під час 13 сесії вона суттєво знизила свою реформаторську активність. Її ККД за сесію — 90%, з яким вона посіла 8 місце за результатами сесії. Попри це непогана картина голосувань під час попередніх сесій дозволяє їй залишається лідеркою кумулятивного рейтингу. 

Друге місце в кумулятивному рейтингу поділили представники «Слуги народу» — Сергій Кострійчук, Микола Стефанчук, Сергій Козир, Владлен Неклюдов, Сергій Штепа та Олександр Васюк — із показником 96%. Третє місце із ККД у 95% між собою розділили 12 нардепів — 11 представників монобільшості та позафракційна Мар’яна Безугла. 

Повний рейтинг можна проглянути за посиланням. 

Ключові тенденції 13 сесії

За підсумками тринадцятої сесії депутати розподілили між собою 86 місць у рейтингу реформаторів. Середній показник підтримки реформ цього разу становить 62%. Це найнижчий середній показник ефективності депутатів за ІХ скликання (рис.3).

Якщо дивитися лише на 13 сесію, то лідерами стали Ірина Борзова, Сергій Іонушас та Олександр Стернійчук (усі зі «Слуги народу») з ефективністю 98%. Такий результат пов’язаний із тим, що вони не прологосували за антиреформу про згортання незалежності НАБУ та САП: Ірина Борзова та Сергій Іонушас були відсутні в Раді, а Олександр Стернійчук не брав участь у голосуванні. У кумулятивному рейтингу ці депутати посідають 6, 7 та 12 місця відповідно. Для Олександра Стернійчука та Сергія Іонушаса це найкращий показник за всю історію голосування. 

На другому місці опинився Роман Грищук («Слуга народу») із результатом 96%, а третю позицію посіла Вікторія Подгорна («Слуга народу») — її ККД становить 95%.

Негативним сигналом під час тринадцятої сесії стало різке зростання кількості народних депутатів із нульовою та відʼємною підтримкою реформ. Таких виявилося 17 — це найбільший показник за останні три сесії (для порівняння: минулої сесії нульову ефективність показали 12 депутатів, а позаминулої — 9). Серед депутатів з нульовим ККД є представники всіх фракцій, окрім «Голосу» та «Європейської солідарності». 

Причина цього тренду — збільшення кількості депутатів, які стають фігурантами антикорупційних проваджень і фактично «випадають» із роботи парламенту. До цього списку за тринадцяту сесію додалися Євгеній Шевченко (депутата звинувачують у держзраді та шахрайстві), Віктор Бондар (підозрюють у зловживаннях на закупівлях Укрзалізниці) та Ірина Кормишкіна, яку в лютому Верховна Рада позбавила повноважень (депутатка була причетна до справ про незаконне збагачення і недостовірне декларування). Крім них, нульову ефективність має і Олександр Куницький — він ще у грудні 2024 року незаконно виїхав із країни, що поставило крапку на його парламентській активності. А ККД Вадима Столара взагалі є від’ємним (-3%). Депутат є стабільним прогульником, однак це не завадило йому підтримати законопроєкт про згортання незалежності НАБУ та САП. 

Ще одна проблемна група — депутати з ефективністю менше 10%. Четверо з них — Анастасія Ляшенко, Сергій Тарута, Дмитро Ісаєнко та Сергій Льовочкін — уже давно формують кістяк антиреформаторів та демонструють стабільно низькі показники. Ще один низький результат (9%) належить Анні Колісник, яка у червні 2025 склала мандат депутата. До цього депутатка традиційно потрапляла до числа поміркованих реформаторів — її середній ККД за попередні сесії становить 69%. 

Реформаторів менше: як змінюється підтримка реформ

Зазвичай за рівнем підтримки реформ ми ділимо депутатів на три групи: реформатори (ефективність від 100% до 89% включно), помірковані реформатори (від 88,99 до 40% включно), антиреформатори (до 40%).

Реформаторів під час 13 сесії всього 53 або 13% від загальної кількості депутатів, що майже вдвічі менше, ніж минулої сесії (тоді до групи реформаторів потрапило 125 нардепів) (рис. 5). Це найменша частка реформаторів за всю історію роботи Верховної Ради ІХ скликання. 

Зниження ККД депутатів було очікуваним, оскільки більшість нардепів підтримали антиреформаторський закон, спрямований проти незалежності НАБУ та САП. Однак падіння ефективності депутатів також спричинене тим, що вони стали рідше голосувати за реформаторські ініціативи. 

Частка поміркованих реформаторів — 66%. А от антиреформаторів — 21% від загальної кількості депутатів, що дуже близько до результатів 12 сесії (тоді антиреформаторів було 22%). 

Традиційно серед реформаторів здебільшого теперішні й колишні представники «Слуги народу», такі як Олександр Корнієнко, який через посаду є позафракційним. Під час 13 сесії до реформаторів також доєднався представник «Голосу» Роман Костенко. Серед антиреформаторів найбільше представників від «Батьківщини» — 17 депутатів (традиційно представники цієї політичної сили не потрапляють до числа реформаторів). 

За результатами роботи 13 сесії більшість депутатів практично всіх партій, окрім «Батьківщини», є поміркованими реформаторами. Якщо попередньої сесії майже половина представники монобільшості (123 із із 232) мали ККД 89% і вище, то цього разу таких всього 22% від загальної кількості (рис. 6). 71% депутатів фракції є поміркованими реформаторами, а середній ККД по фракції за останню сесію близький до 75%. Антиреформаторів із числа монобільшості — 15. 

Найгірша ситуація з підтримкою реформ — у «Батьківщини». У 68% депутатів цієї фракції ККД нижче 40%, а середній показник ККД по фракції становить лише 31%. Це найнижчий результат серед великих парламентських сил.

Втім, стабільно непогані показники в «Батьківщині» останні дві сесії демонструють Валентин Наливайченко (ККД 66%), Михайло Цимбалюк (59%) та Іван Кириленко (56%). Головною ж антиреформаторкою фракції залишається Анжеліка Лабунська — вона не відвідує парламентські засідання з початку повномасштабного вторгнення, але при цьому досі зберігає депутатський мандат. Вона має нульовий ККД п’яту сесію поспіль. 

Депутати всіх інших політичних сил переважно є поміркованими реформаторами (рис. 5). У фракції «Довіра» таких депутатів 79% від загальної кількості, серед проросійської «Платформи за життя та мир» — 52%, серед депутатів «Відновлення» — 65%. В «Європейській солідарності» та «Голосі» поміркованих реформаторів, у порівнянні з останньою сесію, побільшало. Зараз у «Європейській солідарності» таких депутатів 67% (минулої сесії було 55%), а в «Голосі» — 74% (минулої сесії таких депутатів було 50%). Депутати цих фракцій стали відповідальніше ставитися до відвідування засідань та голосувань.

Після «Слуг народу» (ККД 75%) за період роботи 13 сесії найбільшу підтримку реформ продемонстрували фракція «Голос» (рис. 6). Середній ККД фракції за цю сесію 54%. На третьому місці — «Довіра». Її середній ККД становить 52%. Ці дані повторюють загальні тенденції за весь період роботи ІХ скликання, оскільки найкращі показники ККД демонструють саме представники цих політичних сил. 

Як голосують за реформи чоловіки та жінки?

З 85 жінок-нардепок, які входять до нашого рейтингу, до групи реформаторів потрапило 8, тобто 9% від загальної кількості. Частка реформаторів серед чоловіків — 14%. Найкращими реформаторками 13 сесії стали Ірина Борзова, Вікторія Подгорна та Ганна Бондар — усі вони представниці «Слуги народу». А топ-три нардепи-реформатори — Сергій Іонушас, Валерій Стернійчук та Роман Грищук. 

Переважна більшість жінок є поміркованими реформаторами. Таких 73% від загальної кількості. Поміркованих реформаторів серед нардепів — 64%. Антиреформаторів серед чоловіків 22%, а серед жінок — 18%. Примітно, що антиреформаторок після 12 сесії було втричі менше. До прикладу, раніше помірну підтримку реформ демонстрували Анна Колісник та Ірина Кормишкіна. Ці нардепки склали свої повноваження під час 13 сесії, але до цього пропустили багато голосувань, тому їхні значення ККД є низькими.

Які реформи депутати підтримують найбільше?

Всі реформи, які потрапляють до Індексу реформ, розподілені на шість основних напрямків: 1) державне управління; 2) публічні фінанси; 3) монетарна політика; 4) бізнес середовище; 5) енергетична незалежність; 6) людський капітал. Таким чином ми можемо більш детально подивитися, на які напрямки державної політики законотворці перш за все звертають увагу під час голосування. 

Традиційно депутати найкраще підтримують реформи за напрямком «Людський капітал», а також «Державне управління». В середньому депутати підтримують близько 70% законів з цих напрямків. 

Висновки

Тринадцята сесія Верховної Ради знову продемонструвала непостійність парламенту в питанні підтримки реформ. Формально депутати продовжують ухвалювати важливі для країни закони, але щораз частіше з’являються рішення, які не посилюють інститути, а підривають їх. З одного боку, ми бачимо найменшу за весь час частку послідовних реформаторів та стійку групу антиреформаторів, а також рекордну кількість депутатів із нульовою ефективністю. З іншого — парламент усе ще ухвалює важливі євроінтеграційні закони, а частина фракцій демонструє відносно стабільну підтримку змін. Головна інтрига на майбутнє полягає в тому, чи зможе Верховна Рада повернути собі політичну волю не допускати антиреформ. Бо війна рано чи пізно закінчиться, а якість інституцій, які переживуть цю війну, значною мірою визначатиметься голосуванням теперішнього скликання парламенту.