Індекс реформ 153: Договори керованого доступу та іпотека під 7%

«Укладання договорів керованого доступу є звичайною практикою в ЄС та США, широко застосовується в країнах Східної та Центральної Європи. Варто зазначити, що в ЄС не вироблено усталених підходів до застосування цього інструменту: відсутнє будь-яке уніфіковане законодавство на рівні ЄС, а держави по-різному підходять до використання цих договорів на національному рівні, виходячи з потреб системи охорони здоров’я.

Умови договору керованого доступу в переважній більшості країн є конфіденційними, а ціни на ліки, встановлені внаслідок домовленостей між фармкомпанією та урядом, завжди є конфіденційними. Конфіденційність пояснюється впровадженими в більшості зарубіжних країн принципами зовнішнього референтного ціноутворення на ліки, які входять в програми відшкодування/закуповуються за бюджетні кошти. Якщо правило конфіденційності не виконується, компанії не будуть зацікавлені в укладенні договорів з огляду на значні потенційні комерційні втрати.

Зовнішнє референтне ціноутворення полягає в тому, що певні держави на основі порівняння цін із іншими (референтними) країнами встановлюють граничні рівні відшкодування вартості  ліків, які покриваються за рахунок бюджетних коштів. Якщо відповідний компетентний орган з питань ціноутворення виявить, що ціна на той самий лікарський засіб в референтній країні є нижчою порівняно з ціною, за якою ліки пропонуються в його країні, він потенційно може встановити граничний рівень цін на певний лікарський засіб виходячи із цін в референтних країнах. Це може знизити ціни на лікарські засоби виробника в цілих регіонах та призвести до значних комерційних втрат для фармкомпаній.

Проте умови конфіденційності можуть нести  і певні корупційні ризики. Щоб зменшити їх, постановою передбачена публікація звіту про укладений договір із назвою препарату та назвою постачальника на сайті МОЗ. У разі, якщо будуть ухвалені зміни до ЗУ «Про публічні закупівлі»,  аналогічний звіт буде публікуватися в системі Прозорро.

На даний момент МОЗ України спільно з проєктом SAFEMED/USAID розпочало аналіз на предмет закупівлі препаратів для укладення першого договору керованого доступу у 2021 році».

«Договори керованого доступу або Managed Entry Agreements (MEA) – новий інструмент у сфері медичних закупівель в Україні. Проте в світі цей механізм не новий. Він уже тривалий час використовується у багатьох країнах світу, зокрема у США, Великій Британії, Франції, Польщі, Італії тощо. Договори керованого доступу (ДКД) використовувались здебільшого для закупівлі ліків для онкологічних захворювань – 57% [ред. – % закупівель за ДКД від усіх закупівель для онкологічних захворювань], хвороб очей – 33,9%, хвороб шкіри – 28,8%. 

Договори дозволяють закупівельній організації (для прикладу, ДП «Медзакупівлі України») за дорученням МОЗ вступати в прямі перемовини з виробниками оригінальних інноваційних лікарських засобів для їх закупівель. Щойно новітні ліки з’являтимуться на світовому ринку, Україна матиме можливість вести переговори щодо їх закупівлі напряму з виробником.

Такий інструмент важливий для пацієнтів, бо розширює їх доступ до інноваційного лікування. Державі він дає можливість раціонального використання бюджетних коштів, покращення раннього доступу пацієнтів до ліків, підвищення якості лікування. Для виробників/заявників це вигідно, бо вони отримують гарантії та замовлення з боку держави щодо постачання товарів у визначених обсягах.

Законом України від 17 березня 2020 р. № 531-ІХ було запроваджено механізм договорів керованого доступу. Проте наразі триває вдосконалення законодавчої бази. Зокрема, напрацьовано зміни до Закону України “Про публічні закупівлі” через те, що механізм укладення ДКД регулюється окремими підзаконними нормативно-правовими актами та може передбачати обмеження публікації деяких умов таких договорів».

«Наявність власного житла є дуже важливою для багатьох людей, тому варто вітати усі спроби полегшити можливості його отримання. Навіть до ухвалення цього документу, згідно з опитуванням НБУ, попит на іпотечні кредити зріс, хоч середня ставка є майже вдвічі вищою за 7%.

Питання викликає вибір установи, яка буде займатись компенсацію процентної ставки за іпотечними кредитами – Фонд розвитку підприємництва. В Україні вже є Державна іпотечна установа. Вона була створена у 2004 році Світовим банком за участю USAID за аналогом американської компанії FNMA (Fannie Mae), яка займалася компенсацією іпотечних кредитів. Її проблемою було те, що не завжди в бюджеті прописувались відповідні кошти на компенсацію, що змушувало тих, хто скористався її послугами, сплачувати повну вартість кредиту. Саме питанню розроблення механізму, що гарантував би компенсації на весь період кредиту, треба було б приділити особливу увагу. Замість цього питання передається іншій, непрофільній, установі — майже як фінансування будівництва та ремонту доріг з “ковідного” фонду».