Досвід медреформи на місцях. Миколаїв

Реформа вторинної ланки медицини розпочалася у квітні 2020 року – одночасно з пандемією СOVID-19. Як і багато інших, Миколаївська міська лікарня №1 трансформувалась у «ковідну» лікарню, уклавши відповідний договір з НСЗУ.

Цей заклад почав першим в Миколаєві приймати хворих на СOVID-19 – наразі він може одночасно вмістити 270 пацієнтів. Про цінність реформи, планове вакцинування медичного персоналу та друге народження лікарні говорили з Марією Грачовою, директоркою КНП «Миколаївська міська лікарня №1».

На початку пандемії лікарям важко було адаптуватись до нових умов: не вистачало масок, халатів, медикаментів. Та нова система фінансування дозволила лікарні залучити більше 47 млрд грн на лікування “ковідних” хворих. Тепер у комунальної лікарні є все – досвід, медичні препарати та засоби захисту. 

Відповідно до рекомендацій ВООЗ, заклад розробив план вакцинації персоналу. Зі слів Марії Грачової, за рік у лікарні на СOVID-19 перехворіли більш як 200 медичних працівників, цим самим виробивши стійкість до хвороби. Тому зараз вони потребують лише однієї дози вакцини, враховуючи наявність імуноглобулінів в їх крові. А ті ж, хто не хворів та знаходиться у групі ризику за віком чи станом здоров’я, – вакцинуються першими. 

Загалом лікарня задоволена реформою, адже завдяки новому принципу фінансування та кількості пролікованих пацієнтів тут змогли оновити обладнання та відремонтувати деякі відділення. Після першого етапу медреформи у закладі впевнилися, що другий і третій їм необхідні.

Саме СOVID-19 став стимулом «допоміг» закладу оновитися. У тандемі з реформою він стимулював ремонт лікарні та її технічного оснащення, розширення пакету послуг. Зокрема, заклад зміг придбати прилад, необхідний для лікування гострого інфаркту міокарда, – ангіограф. То ж у лікарні включили це до пакету медичних послуг, провели спеціалізоване навчання для лікарів та підписали договір з НСЗУ. Так з 1 квітня лікарня буде готова надавати кваліфіковану кардіологічну допомогу.

Директорка стверджує, що лікарня неначе вдруге народилася. Сьогодні в її арсеналі повні пакети на інсульт, інфаркт, стаціонарну та амбулаторну допомогу, а також роботу з ВІЛ. У планах на майбутнє – пакет на гемодіаліз. І це все в умовах річної пандемії. 

«Ми зробили для лікарні стільки, скільки не робили за останні 30 років. Але і цього ще мало», – узагальнює Марія Грачова.

Крім грошей НСЗУ, в лікарню також надходять гроші місцевого бюджету та від бізнесу. Досвід Миколаївської лікарні показує, що підтримка громади також може мати вагомий вплив на розвиток медицини. Так на виділені 20 млн грн від меценатів закупили ліки та засоби захисту, нові ліжка та частину обладнання. Також реформа дає змогу лікарням самостійно акумулювати кошти від обслуговування пацієнтів на закупівлю обладнання чи ремонтні роботи. 

Зараз весь медичний персонал, який працює з «ковідними» хворими, отримує 300% надбавки до зарплати. Втім, це тимчасово, а от повертатися до мінімальної заробітної плати готові не всі – особливо кваліфікована молодь з відмінним знанням іноземних мов. Також закладу дуже вкрай потрібен середній медичний персонал. За кордоном працювати медсестрою вигідніше, ніж в Україні. 

«Не лише хворим, але і лікарям потрібні гідні умови», – зазначає Марія Грачова.

Каже, через пандемію повага населення до лікарів повертається. У той же час реформа показала, що пацієнт високо цінує увагу до себе та своїх потреб, і прийде туди, де йому можуть надати відповідний сервіс. Так, створити сучасні лікарні складно, але у кооперації з місцевою владою – можливо. Треба зрозуміти, що в медицину потрібно вкладати кошти. Бо всі люди – як пацієнти так і лікарі – заслуговують на гарні умови. 

Детальніше про зміни в медичній системі, хиби та успіхи на місцях дивіться у інших відео VoxCheck. Серія документальних відео про медичну реформу з українських регіонів підготовлена за підтримки Internews (за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID)) та Міжнародного фонду Відродження в рамках проекту «Де реформа?».