Сергій Ніколайчук: «Зусилля варто зосереджувати на тому, щоб в Україні були ефективні ринки з високим рівнем конкуренції»

Сергій Ніколайчук: «Зусилля варто зосереджувати на тому, щоб в Україні були ефективні ринки з високим рівнем конкуренції»

Photo: depositphotos
23 Серпня 2021
FacebookTwitterTelegram
843

Чому сьогодні інфляція зростає в Україні та світі та чого очікувати у найближчі роки? Про це говорили Юлія Мінчева (Вокс Україна) та Андрій Федотов (Центр економічної стратегії) з керівником департаменту з аналізу макроекономіки ICU Сергієм Ніколайчуком у черговому випуску подкасту «Що з економікою». Знайомимо з найважливішими тезами розмови.

Що з інфляцією і до чого тут курс долара

Поточний стрибок інфляції до 9,5% у річному вимірі — це негативний сюрприз для багатьох експертів, аналітиків, політиків. Ми звикли до того, що НБУ ефективно управляє інфляційними процесами. Ми бачили, що у 2019 році інфляція знизилася до 5%, у 2020 році була 5%. Тому зараз зростання до 9,5% вибивається з цієї картини.

І, звичайно, це зумовлює певну реакцію з боку Національного банку. На відміну від багатьох інших центральних банків, НБУ досить різко, агресивно і вчасно зреагував на це. Нацбанк двічі підвищив свою процентну ставку з 6% до 7,5%. Саме через цей фактор в тому числі ми бачимо зміцнення курсу гривні щодо долара.

Що стимулює інфляцію

В останньому інфляційному звіті, який вийшов за результатами травневої інфляції, НБУ каже, що інфляція зараз зростає трохи швидше, ніж це закладалося у квітневий прогноз. І насамперед це пов’язано з двома товарами. Підвищилися ціни на соняшникову олію та природний газ. Точніше, вони більше відобразилися в статистиці Держстату, ніж це припускав НБУ.

Як інфляція впливає на життя громадян

Інфляція, яку обраховує й публікує Державна служба статистики, – є відображенням того, що відбувається з цінами. Зрозуміло, що це впливає на громадян нашої країни.

Якщо говорити про споживачів, то вищі ціни означають зниження реальних доходів населення. Тобто за вищої інфляції люди можуть купити менше товарів і послуг за свої номінальні доходи.

Якщо ми говоримо про підприємців і компанії, то вища інфляція означає з одного боку вищі ціни на їхню продукцію, а з іншого — збільшення собівартості виробництва. Чистий ефект буде залежати від того, як змінюються відносні ціни та які ціни ростуть швидше — вартість кінцевої продукції, яку виробляє підприємство, чи собівартість цієї продукції.

Прогнозування ситуації у США та Україні

Експерти та аналітики детально проаналізували дані по інфляції у США, і виявилось, що прискорення інфляції там пов’язане з декількома товарами, тобто це випадкові шоки. Глобальний інфляційний тиск залишається в США досить низьким. 

Така ситуація чимось нагадує ситуацію в Україні. Якщо розглядати інфляцію за компонентами, ми побачимо, що у нас є декілька продуктів, ціни на які підвищились дуже сильно. Я вже згадував про соняшникову олію, про ціни на газ, які були вищими, ніж очікував НБУ. Також дуже високими є ціни на цукор, зерно та деякі інші товари. Але якщо дивитись на загальну картину, то суттєвого інфляційного тиску в Україні немає.

Інфляція в Америці активно прискорюється за рахунок певних товарів, попит на які зріс під час пандемії та після неї. І що, в свою чергу, стимулювало дуже високий попит на певні сировинні товари (commodities) – мідь, залізну руду, продовольчі товари.

Я схильний погодитися з точкою зору ФРС (Федеральна резервна система – Ред.), яка вважає цей шок тимчасовим. У другій половині року завдяки гарному врожаю зернових ціни на зерно мають знизитись. Так само і в сфері обробки деревини чи металургії – ми очікуємо зростання виробництва та зниження цін. Загалом, покращення ситуації з логістикою та з робочою силою підвищить пропозицію продукції на ринку, що сприятиме зниженню цін.

Порівняння інфляційних політик у США та Україні

Центральному банку боротися з інфляцією набагато легше, ніж із дефляцією. Тому тимчасове зростання інфляції не надто лякає американське та загалом західне суспільство.

Натомість в Україні немає тривалого досвіду низької інфляції. А також є набагато вищий ризик того, що інфляційні очікування стануть тим механізмом, який сам по собі почне підживлювати інфляційні процеси.

Саме тому і відрізняється політика Національного банку України від політики ФРС. Нацбанк не може дозволити собі заспокоювати ринок та обмежитись лише вербальними інтервенціями. Нацбанк змушений діяти. Тому він вимушено підвищив процентну ставку з 6% до 7.5%. Скоріше за все, в найближчому майбутньому це продовжиться з урахуванням зростання інфляції.

Один із каналів зниження інфляції, який Нацбанк зараз задіює, – це зміцнення обмінного курсу. В Україні це має значний вплив як на саму інфляцію так і на інфляційні очікування.

Що допоможе стримувати інфляцію

На мою думку, уряд, і зокрема Мінекономіки, перш за все має зосередити зусилля на тому, щоб в Україні були ефективні ринки з високим рівнем конкуренції. Це врешті дозволятиме цінам виступати ефективним джерелом інформації про те, чи варто підвищувати виробництво тієї чи іншої продукції.

Державне регулювання цін – не дуже ефективний метод боротьби з інфляцією.

Про перспективи ринків

Я думаю, що ми напередодні декади дуже дешевих грошей. Тому що у світі дуже багато капіталу. Дефіциту коштів немає, оскільки центробанки розвинених країн надрукували їх дуже багато. Скоріше є попит на інвестиційні проєкти, в які можна вкласти ці кошти. 

Одна з причин надлишку грошей – те, що до їх друку підключилися також країни, що розвиваються. Друга причина – це глобальні демографічні тренди, насамперед у розвинених країнах. Ми бачимо все більше старіння населення. А старше населення – це люди, які володіють капіталом. Зазвичай старіння населення призводить до певного надлишку капіталу.

Авторка коспекту – Юлія Гуз.

Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний