Звичка віддавати: ставлення українців до благодійності

Поступово в Україні все більше поширюється культура благодійності — звичка робити добро відкрито та регулярно. За даними дослідження «Благодійність очима українців у 2021» від Zagoriy Foundation, 67% українців долучаються до благодійності, що на 7% більше, ніж у 2019 році. 

Тож які звички, думки та інколи стереотипи притаманні українцям, коли йдеться про добрі вчинки? 

Допомагають грошима

Більшість українців вважає що найкраща допомога — матеріальна. Найчастіше громадяни долучаються до благодійності фінансово, трохи рідше — речами, їжею, медикаментами. Згідно з дослідженням, молодь надає перевагу допомозі грошима, а старше покоління воліє допомагати речами. 

Молодь частіше долучається до благодійності 

Молодь також частіше робить добрі справи. Згідно з результатами дослідження, чим молодший респондент, тим частіше він був благодійником у 2021 році. Частина благодійників серед опитаних у віці 18-29 років становила 76%. Натомість серед опитаних віком 60 років та старше благодійників тільки 57%. Можливо, це пояснюється матеріальним становищем людей у цих вікових групах.  Адже дослідження показало, що чим вищим є рівень освіти та дохід респондента, тим активніше він долучається до благодійності. Так, найбільше благодійників серед людей з вищою освітою — 74% проти 53% серед людей із середньою освітою. Серед працюючих благодійників 74%, тоді як серед непрацюючих — 59%. 

Роблять добрі вчинки анонімно

Досі більшість благодійників вважають, що справжня благодійність повинна бути анонімною. Таку думку висловив кожен третій опитуваний та переважно обґрунтовував свою позицію біблійними принципами. Однак існує і повністю протилежна думка — частина респондентів вважає, що розмови про власні добрі справи сприяють збільшенню кількості допомоги від благодійників та мотивують усіх інших наслідувати позитивний приклад. 

Частіше жертвують, якщо це зручно

За останні роки робити добрі справи стало зручніше. Наприклад, з’явилась можливість автоматично перераховувати кешбек з картки на благодійність. Таке різноманіття форматів пожертви та їх зручність сприяли зростанню числа благодійників, особливо серед молоді. 

Стали частіше допомагати після Covid-19

Пандемія стала тригером розвитку благодійності та волонтерства в Україні. Значна частина українців долучилися до благодійності у цей період. Вони надавали матеріальну допомогу знайомим, які потребували інтенсивного лікування від наслідків вірусу. Також Covid-19 посприяв тому, що фокус благодійної допомоги змістився: люди почали менше жертвувати на армію (на неї жертвували 30% у 2021 порівняно з 43% у 2019), життя та здоров’я (скорочення з 54% до 37%), але більше на медицину (зростання з 46% до 51%).

Допомагають та шукають допомоги у соціальних мережах

Респонденти звикли дізнаватись про благодійні заходи та збори від родичів/знайомих (близько 40% вказали це джерело інформації) та у соціальних мережах (21%). Тому в разі виникнення потреби у благодійній допомозі в першу чергу вони звертатимуться до рідних та знайомих або напишуть пост у соціальних мережах Facebook та Instagram. У порівнянні з 2019 роком, роль соцмереж помітно зросла. Це не дивно, оскільки в останні роки все більше людей відзначають соцмережі як головне джерело інформації.

Займаються благодійністю частіше та на регулярній основі

Впродовж останніх 12 місяців на благодійність жертвував кожен другий українець. Цей відсоток виріс у порівнянні з 2019 роком. Одночасно більш ніж половина тих, хто мав досвід благодійних вчинків упродовж останнього року, займаються благодійністю  не рідше, ніж раз на три місяці. Те, як часто мешканці України здійснюють благодійні вчинки, не залежить від регіону їхнього проживання та статі.

Надають перевагу адресній допомозі

Українці найчастіше передають благодійну допомогу в руки тим, хто цього потребує, без участі благодійних фондів (довіра до благодійних фондів залишається на середньому рівні). Водночас, порівняно з 2019 роком, на 8% зросла популярність переказів допомоги на банківську картку.

Найчастіше допомагають дітям, важкохворим та військовим

Найчастіше отримують благодійну допомогу в Україні діти, сироти та вихованці дитячих будинків, важкохворі люди та військові. У порівнянні з 2019 роком з 24% до 29% виросла частка людей, які допомагають дітям. Водночас знизилася частка людей, які допомагають сиротам чи дитбудинкам (з 47% до 42%), військовим (з 30% до 23%) та переселенцям (з 39% до 13%).

Не звикли допомагати культурі та науці 

Культура та наука — непопулярні напрямки допомоги в українців. Респонденти дослідження зазначають, що мало чули про допомогу науковцям, митцям, діячам культури, молоді. Частина з них вважає, що ці групи не потребують благодійної допомоги, адже вони здатні самостійно забезпечити своє функціонування.

Керуються емоціями

Зазвичай українці жертвують на благодійність через співчуття до тих, хто потрапив у скрутне становище (64%). На другому місці – усвідомлення того, що завтра люди самі можуть опинитися в біді (51%), хоча фактично це також прояв співчуття. На третьому місці – задоволення від благодійності та прагнення змінити світ на краще (сумарно 29% людей відзначили цей мотив).

Готові жертвувати більше, якщо процедура буде повністю прозорою

Люди хочуть краще розуміти принципи роботи благодійних фондів та переваг співпраці з ними. Респонденти вважають за потрібне бачити: прозорість витрат, докази ефективного розподілу коштів, більше інформації про бенефіціарів та результати благодійних кампаній. 92% українців не виключають можливості участі у благодійності та головним чинником активізації благодійності в Україні вважають саме формування атмосфери довіри між благодійниками, благодійними фондами та бенефіціарами. 

Отже, можемо зробити висновок, що сьогодні формується мода на благодійність

Сучасні українці стали частіше робити добрі вчинки наслідуючи лідерів думок та своє оточення. Суспільство вважає благодійність модною. Крім того, молодь вважає модним не просто жертвувати на благодійність, а й говорити про неї, популяризувати добрі справи та поширювати культуру благодійності.