Антологія обману: що ми дізналися про брехню і маніпуляції політиків за рік спостереження за ними

“Туреччина найбезпечніша країна в світі”, “Безробіття в США досягає 42%”, “Обрізання викликає рак у чоловіків”. Це не першоквітневі жарти, а заяви великих політиків з Туреччини, США і Південної Африки. 2 квітня вперше в світі святкувався Міжнародний день фактчека. Згадані цитати перевірені фактчекерами і викладені на сайті, присвяченому святу. Звичайно, всі три цитати – неправда.

За рік роботи українського фактчек-проекту VoxCheck не раз доводилося стикатися з не менш дивними, а то і просто неправдивими твердженнями наших політиків. За твержденням колишнього глави СБУ Валентина Наливайченка, уряд зміг підняти мінімальні зарплати в 2017 році завдяки кредиту МВФ. Звичайно, це не відповідає дійсності. Останній, вересневий транш отримав тільки Нацбанк. До виплати зарплат бюджетникам він не має жодного стосунку.

Інший приклад: депутат ВР Олександра Кужель звинуватила в.о. міністра охорони здоров’я Уляну Супрун в тому, що та дозволила іноземним фармкомпаніям “проводити досліди на українцях” – підписала дозвіл на клінічні випробування ліків. Насправді клінічні дослідження проводяться в Україні дуже давно, і точно не Супрун розпочала цю практику. Та й чим клінічні дослідження погані, якщо дозволяють людству отримати нові ліки

Колишній віце-прем’єр Борис Колєсніков вважає, що Україна повинна почати будувати економіку за світовим зразком: 10% – агросектор, 20% – промисловість, 70% – сфера послуг. Але от невдача: українська економіка вже відповідає такій структурі.

Якщо простежити за риторикою основних представників українського істеблішменту, стає ясно, що брехня і маніпуляція – один з інструментів політичної дискусії в Україні. І політики користуються цими прийомами віртуозно.

Найчастіше в 2016 – початку 2017-го на олівець проекту VoxCheck потрапляли такі політики: президент Петро Порошенко, лідер ВО “Батьківщина” Юлія Тимошенко, прем’єр Володимир Гройсман, голова Радикальної партії Олег Ляшко. Ми не спеціально відстежували слова саме цих людей. VoxCheck перевіряє тих політиків, які створюють гучні інформаційні приводи і чиї слова активно цитуються в ЗМІ, або які активно висловлюються на злободенні теми. Всього за час роботи VoxCheck перевірив близько 400 цитат сімдесяти українських політиків.

Нижче ми аналізуємо висловлювання чотирьох основних політичних ньюс-мейкерів: до яких маніпуляцій вони вдаються? Попереджаємо: через невеликий обсяг даних на науковість ми не претендуємо, і текст нижче – суб’єктивний аналіз автора.

Петро Порошенко: напівправда і перебільшення

Коли мова заходить про оточення Порошенко або його бізнесі, він ухиляється від відповідей. На прес-конференції на початку 2016-го Порошенко неохоче коментував Віктора Шокіна, тодішнього генпрокурора. “Немає сенсу нескінченно міняти генпрокурорів, якими завжди незадоволений український народ”, – сказав президент у відповідь на запитання журналіста, коли ж Шокіна відсторонять від посади. Про депутата ВР і друга Ігоря Кононенко він висловився так: “Неважливо, хто причетний до корупції, Президент підтримає антикорупційні розслідування”. І якщо на початку 2016 Порошенко багато говорив про деолігархізацію (в основному правдиво), то на останньому виступі про це не було сказано жодного слова.

Втім, президент нечасто вдається до відвертої брехні. Три великих виступи президента, які за рік з лишком перевірив VoxCheck, мали, скоріше, наліт перебільшення і хвастощів, ніж відвертого перекручування фактів.

Найкраще голова держави орієнтується на економіці. Порошенко добре оперує даними про зростання ВВП, промисловості, розуміє ситуацію у банківському і нафтогазовому секторі, в курсі відносин України з МВФ. Зазвичай він говорить більше про позитивні, ніж негативні події – про зростання економіки, стабілізацію курсу, зниження інфляції. Ці економічні досягнення він приписує собі і команді реформаторів.

Порошенко часто згадує про децентралізацію – тільки тут його підводить чи то пам’ять, чи то спічрайтери. В червні 2016 на прес-конференції він повідомив про зростання місцевих бюджетів в два рази. В березні 2017 на Регіональній раді розвитку він повторив цю ж тезу. Насправді такого зростання місцевих бюджетів не було ні тоді, ні зараз.

Юлія Тимошенко: тотальна маніпуляція

Критика конкурентів – одне з головних озброєнь Юлії Тимошенко. Наприкінці 2015-го під час бюджетних слухань Тимошенко напирала на економічний спад, високу інфляцію і девальвацію. Кожна тезу політик підкріплювала статистикою. “За два роки ВВП впав в 1,9 рази на душу населення”, – говорила вона. Статистика правильна, тільки ось для ілюстрації економічних проблем Тимошенко взяла не найбільш репрезентативний показник, оскільки він багато в чому залежить від курсу валюти і не відображає рівня цін в країні. Економісти оперують показником ВВП за паритетом купівельної спроможності, тобто з урахуванням рівня цін. Цей показник за два роки скоротився на 17,6%. Не так вражає, правда?

У травні і червні 2016-го політик посилено критикувала владу за підвищення тарифів на газ. Мовляв, населення України споживають 17,2 млрд кубометрів газу, а видобувається в країні 20 млрд кубометрів. Навіщо ж підвищувати тарифи на газ? – запитувала Тимошенко. Знову: статистика правильна. Тільки потреби населення задовольняє лише одна компанія – державна Укргазвидобування, у якої обсяг видобутку в той момент був близько 14 млрд кубометрів. Решта – приватні і можуть робити з видобутим газом що схочуть.

Ці цитати – хрестоматійні приклади маніпуляції, коли слухачам надається правильна інформація з перекрученими висновками. Схожим чином Тимошенко говорить про мінімальні зарплати, конфіскацію житла, умови співробітництва з МВФ, податкову міліцію  тощо.

Володимир Гройсман: правда і маніпуляція

У виступах прем’єра Володимира Гройсмана можна знайти і правду, і маніпуляції, і обман. Як і президент, він перебільшує досягнення або навіть приписує їх своїй команді. “Ми концентрувалися на вирішенні нагальних питань. <..> Нам вдалося розблокувати поставку ліків для онкохворих”, – сказав Гройсман незабаром після того, як став прем’єр-міністром. Насправді цим питанням займався ще попередній склад уряду, і закупівлі онкологічних та інших ліків були розблоковані раніше. Незадовго до цього він сказав, що катастрофічно падає зайнятість. Це не відповідає дійсності. Гройсман також маніпулював на темі блокади ОРДЛО (див. відео), однак не злукавив  в темі спецконфіскації грошей, що належать оточенню Віктора Януковича.

Олег Ляшко: маніпуляції і зміна риторики

Лідер Радикальної партії рідше використовує статистику в своїх виступах, ніж згадані вище політики, напираючи здебільшого на емоції. Наприклад, він часто говорить про зубожіння народу – мовляв, влада перетворює людей на жебраків. Як правило, такі твердження складно перевірити, ґрунтуючись на фактах. Проте навіть такі емоційні фрази іноді можна піддати фактчеку – і виявляється, що Ляшко сильно маніпулює. Зокрема, твердження Олега Ляшко, що “українці по півроку м’яса і масла не їдять” – зовсім помилкове (перевірку читайте тут). 

Ляшко також нерідко критикує Україну за співпрацю з МВФ. Але його риторика щодо фонду поступово змінюється. У лютому 2016 Ляшко заявив, що кредити МВФ повинні бути інструментом економічного зростання – що апріорі неможливо: фонд дає кредити для тимчасового вирівнювання економічних дисбалансів, але точно не для розвитку економіки. У грудні 2016 Ляшко сказав, що кредити МВФ не допоможуть розвиватися економіці так, як цьому може допомогти внутрішній ринок. А ось в січні 2017 його стаття на Цензор.нет про МВФ критикувала вже не стільки сам фонд, скільки дії уряду. “Сам факт появи такого тексту слід всіляко вітати”, – написала редколегія VoxUkraine у великій  рецензії на статтю політика. 

Як не брехати та залишатися політиком

Політика навряд чи коли-небудь буде чистою від маніпуляцій і популізму. Однак Порошенко, Гройсман, Ляшко, Тимошенко і багато інших політиків могли б уникнути перевірки фактчекеров або навіть отримати підтвердження своїх слів, отримавши тим самим схвалення медіа та електорату. Як говорити, щоб тебе не викрили в маніпуляції або брехні?

1. Максимально уточнюйте, що ви хочете сказати: про який період йдеться, за які напрямки діяльності тощо.
2. Не вживайте категоричні фрази на кшталт “порожні полиці”, “абсолютно не виконано”, “людям нічого їсти” тощо.
3. Якщо називаєте числа – будьте в них упевнені.
4. Не змішуйте факти, не пов’язані між собою. Наприклад, в нашій перевірці конфлікту між кардіологом Борисом Тодуровим і Міністерством охорони здоров’я, перший звинувачував одну з міжнародних компаній Crown Agents в зриві поставок ліків для людей з хворобами серця. Насправді компанія цими поставками не займалася

Радимо дослухатись до цих порад. Ще пару років роботи – і у VoxCheck накопичиться достатньо перевірок, щоб зробити конкретні висновки про риторику тих чи інших політиків і скласти рейтинг найбільш неправдивих представників політичного істеблішменту. Дедлайн публікації такого рейтингу неприємний для наших політиків: як раз перед парламентськими і президентськими виборами 2019-го.