Beta

БЕЗДОКАЗОВО: «Антивакцинатори» більш розумні за «вакцинаторів»

Photo: Лєна Шуліка, VoxUkraine
17 Липня 2020
FacebookTwitterTelegram
271

Перевірка фейків у рамках партнерства з Фейсбук

У Facebook поширюється публікація, яка начебто порівнює та аналізує інтелект та освіченість «вакцинаторів» та «антивакцинаторів». Автори наголошують, що «антивакцинатори» більш розумні і інтелектуально більш розвинені, ніж «вакцинатори». І це начебто доводить багато досліджень. 

Втім, навіть дослідження, що виявляють нижчу підтримку вакцинації серед більш освічених людей не обов’язково означає, що це тому, що вони розумніші чи раціональніше оцінюють переваги і ризики вакцинації. Підхід до вакцинації – це не просто питання кількості освіти. Як на поведінку менш освічених, так і на поведінку більш освічених людей можуть впливати безліч факторів, таких як соціалізація, норми, доходи та багато інших. Дослідження, які враховують більше факторів, показують нижчий вплив освіти, а ті, що менше – можуть переоцінювати вплив освіти чи інтелекту. Тому подібні висновки потрібно трактувати обережно і з врахуванням деталей чи можливих неточностей, про які вказують автори у повних текстах досліджень.

Зверніть увагу! Кожне зі згаданих далі досліджень стосується конкретної вибірки населення у конкретний час. Для узагальнення висновків кожного дослідження на більші або інші групи населення необхідно розуміння контексту дослідження, а також характеристик населення, на яке поширюватиметься узагальнення. 

Теза 1. «Противники прививок имеют более высокий коэффициент IQ».

Автори посту посилаються на дослідження, яке лінгвістично проаналізувало коментарі під одним з постів Марка Цукерберга. 

Результати підсумовують, що коментарі «вакцинаторів» були більш тривожними. У свою чергу коментарі «антивакцинаторів» були більш логічно структурованими та мали тенденцію акцентувати теми, пов’язані зі здоров’ям та біологією, а також говорити про дослідження та науку.

Утім, в результатах не роблять висновків, що «антивакцинатори» мають вищий IQ. Тим паче, із вхідних даних дослідження це неможливо зробити, оскільки у ньому вивчалася роль емоцій і те, як відносна важливість питання вакцинації для людини впливає на сприйняття нею потенційної користі чи ризику від вакцин. Тож твердження про IQ безпідставне.

Теза 2. «Родители с высшим образованием в 3 раза чаще отказываются от прививок. Медицинские работники в 4 раза чаще отказываются от прививок»

Дослідження, на яке посилається автор посту, існує, але має інші висновки.

Зі 131 учасника опитування, які мали вищу освіту, проти вакцинації були 18 учасників. Це, грубо кажучи, кожен сьомий. А з 52 медичних працівників 10 учасників опитування виступали проти вакцинації – це кожен п’ятий.

Автори дослідження припускають, що результати можуть бути упередженими, оскільки в опитуванні пропорція людей з вищою освітою та медпрацівників, які є батьками, не відображає реальної структури населення Нідерландів. В опитуванні цих категорій більше.

У висновках автори зазначають, що причиною, яка впливає на негативне ставлення до вакцинації є низький рівень знань про вакцинацію. Тому рекомендується спрямовувати інформаційні програми щодо вакцинації саме на групи людей з вищою освітою та медпрацівників.

Автор посту, читаючи дослідження, неправильно інтерпретує статистичне поняття відношення шансів (odds ratio). По-перше, відношення шансів вказує на силу асоціації (у даному випадку між тим, що людина має вищу освіту або є медпрацівником, та її негативним ставленням до вакцинації), а не на частоту відмови від вакцинації. 

По-друге, автор посту узагальнює відношення шансів на всіх учасників категорії людей з вищою освітою та медичних працівників, хоча в дослідженні відношення шансів 3,3 та 4,2 стосується лише цих категорій у групі тих, хто виступає проти вакцинації. Наостанок, відношення шансів, які вирвані з моделі – а у автора посту вони вирвані з моделі, – нічого не говорять.

Теза 3. «Американские родители, не прививающие своих детей, ценят научное знание, знают, где искать и как анализировать информацию, и в то же время не доверяют официальной медицине»

Дослідження, на яке посилається автор посту, показало, що переважні теми, на які в інтерв’ю говорять люди, які не вакцинують своїх дітей, – це бажання збирати інформацію про вакцини та проблема довіри до медичної спільноти.

Утім, дослідження не говорить про те, що батьки, які вакцинують своїх дітей, не цінують наукові знання та не знають, де шукати і як аналізувати інформацію. Тому використання цього дослідження як свідчення неосвіченості «вакцинаторів» маніпулятивне, бо у ньому взагалі не йдеться про «вакцинаторів».

Теза 4. «Матери с академическим образованием в 2 раза чаще отказываются от прививок»

Теза 5. «В Великобритании матери, отказывающиеся от прививок, обычно старше по возрасту и более образованны, чем матери, прививающие своих детей»

Теза 6. «Более образованные канадские родители чаще отказываются от того, чтобы их дочерям делали прививку “от рака шейки матки” (от вируса папилломы человека, HPV)»

Ізраїльське дослідження, на яке посилається автор посту у тезі 4, показало, що батьки, які мають вищу освіту, в 2,13 рази частіше відмовляються від вакцинації порівняно з батьками, які мають середню шкільну освіту.

Дослідження, на яке посилається автор посту у тезі 5, показує, що на початку 2000-х у Великобританії 3,3% немовлят були частково вакциновані, а 1,1% були невакциновані.

У не вакцинованих дітей була більша ймовірність мати старших (≥ 40 років) та більш освічених матерів.

Дослідження, на яке посилається автор посту у тезі 6, справді показує, що вищий рівень освіти батьків асоціюється з нижчою ймовірністю того, що їхня дочка отримує вакцину від вірусу папіломи людини. У той же час, у дослідженні також ідеться про те, що батьки, які відмовляються від усіх трьох запропонованих вакцин (31,7% від усіх батьків) мають на це переважно ідеологічні, а не медичні чи доказово обґрунтовані причини. Також, вища освіта у контексті відмови від вакцинації може асоціюватися з вищим запитом батьків на автономію у прийнятті життєвих рішень (що є тенденцією розвинених країнах за словами авторів), а не з більш раціональним підходом до вивчення користі та ризиків від вакцин.

Утім, знову ж таки, ці дослідження не говорять про IQ і те, що хтось розумніший. Незважаючи на те, що навчання впливає на підвищення рівня інтелекту, отримати вищу освіту – особистий вибір. Те, що люди не мають вищої освіти, не означає, що вони б не могли її отримати або що люди не розвивають інтелект за рамками формальної освіти. 

До того ж немає доказів тому, що люди одного рівня освіти мають однаковий рівень інтелекту. Так, отримавши вищий рівень освіти, хтось може лише «зрівнятися» або «дотягнутися» до розумної людини, яка не змогла або не захотіла отримувати аналогічний вищий рівень освіти.

Теза 7. «Чем выше уровень образования у родителей, тем чаще они отказывались от вакцины HPV своим детям – систематический обзор 28 исследований»

Дослідження, на яке посилається автор посту, пише «Поточні дослідження дають неоднозначні висновки щодо ролі соціально-економічного статусу у прийнятті батьками та дорослими вакцин проти ВПЛ (вірусу папіломи людини). […] У п’яти дослідженнях батьки з нижчим рівнем освіти повідомили про більш високу прийнятність вакцини для своїх дітей, але два дослідження виявили, що освіта не пов’язана з прийнятністю вакцини для дитини або для себе».

Так, про освіту батьків у цьому системному огляді писали лише 7 із 28 досліджень. Більше того, результати стосовно рівня освіти не однакові і освіта може впливати на відношення до вакцинації не через більш раціональний підхід, а через інший досвід соціалізації освічених людей, вплив інших соціальних норм, бажання автономії від державних програм тощо. Тому необхідно з обережністю інтерпретувати вплив рівня освіти на вакцинацію проти ВПЛ

Теза 8. «В штате Калифорния в частных школах было в 2 раза больше «отказников» от прививок, чем в государственных. Процент отказников был выше среди белых, более богатых и более образованных. Аналогичная ситуация имеет место и в других штатах США»

Відповідно до дослідження, на яке посилається автор посту, навчання в приватній школі, справді, є фактором, який впливає на відмову від вакцинації, і справді у приватних школах відмовлялися від вакцинації у два рази частіше (5.43%), ніж у публічних школах (2.88%). Належність до європеоїдної раси, більш високий дохід є факторами, які впливають на відмову від вакцинації. Вищий рівень освіти також впливає, але мінімально. Оскільки більше впливають фактори доходу і раси, ніж фактор освіти, потрібно з обережністю будувати припущення про причинно-наслідкові зв’язки. Як і в попередніх тезах, підходи до вакцинації людей з вищими доходами та певною расовою приналежністю можуть залежати від інших причин, ніж їхня вища раціональність тощо. Дане дослідження не дозволяє робити висновки про такі причинно-наслідкові зв’язки.

Серед обмежень цього дослідження – те, що дослідження говорить лише про фактори, які впливають на відмови від вакцинації на рівні громади, але не на індивідуальному рівні. Із цього – дослідження не підходить для аргументації тези, що «антивакцинатори» розумніші, бо дослідження про індивідуальний рівень не говорить.

Дослідження також не показує, що в інших штатах – аналогічна ситуація. Одиничні дослідження в інших штатах, які використовують в огляді літератури, також не достатня підстава для узагальнення.

Теза 9. «В штате Колорадо более образованные матери и матери с более высоким доходом чаще отказываются прививать своего новорожденного ребёнка от гепатита В»

Це дослідження справді говорить, що вищий рівень освіти та доходу асоціюється з тим, що діти не отримують дозу вакцину від гепатиту B невдовзі після народження. Утім, автори дослідження уточнюють, що вони не змогли врахувати причину відмови від вакцинації: будь то особисте рішення батьків, практика медичного закладу або відсутність коштів.

Оскільки дослідження не враховує причину відмови від вакцинації, його не можна використовувати для основної тези, що «антивакцинатори» більш освічені.

Теза 10. «Жители западноевропейских стран с высоким уровнем образования и медицины больше граждан других стран сомневаются в безопасности вакцин».

Країни, населення яких у середньому витрачає більшу кількість років на навчання та мають високий рівень доступу до медпослуг, асоціюють з меншими показниками позитивного ставлення до вакцинації. Утім, якщо розглядати дані всередині країн без порівняння, то люди з освітою мають більш позитивне ставлення до важливості вакцин.

Автор посту вириває з контексту висновки, які підтверджують його думку. Така логічна помилка називається підтверджувальне упередження (confirmation bias).

Теза 11. «Американское исследование: чем ниже уровень образования матери и чем она беднее, тем выше шанс, что ее дети привиты. В целом своих детей больше прививают афро- и латиноамериканцы, и чем они беднее, тем легче соглашаются на прививки».

Дослідження справді виявило, що діти, у яких з менш освічені матері, та діти з бідніших латиноамериканських та афроамериканських сімей, пройшли рекомендовану серію вакцинації.

Автори дослідження наголошують, що причини таких результатів потребують подальшого вивчення. Вони припускають, що факторами, які впливають на рішення вакцинувати серед зазначених груп, є позитивне ставлення латиноамериканців щодо потреб дітей молодшого віку, а також цільові програми інформування щодо імунізації матерів з малозабезпечених меншин. 

Оскільки дослідження не розкриває причини асоціації бідності та вищого рівня вакцинації, аргументи цієї тези є маніпулятивними.

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний

Що читати далі