Безробіття серед молоді: дрібниця чи вирок?

Півстоліття тому звичною була ситуація, коли людина після закінчення навчання працювала на одному заводі/фірмі/держустанові все життя. Сучасному ж світу притаманне швидке руйнування робочих місць у цілих галузях чи професіях та невизначеність щодо знань та навичок, які будуть необхідні в майбутньому.

Залишитись без роботи може кожен. Проте молодь, яка зазвичай не має достатнього досвіду роботи та заощаджень, які є певною “подушкою безпеки”, щоб пережити період негараздів, є однією з вразливих груп населення, що може зазнати більшого впливу безробіття.

Рівень безробіття серед молоді віком 15-29 років в Україні у 2015 році складав 15.5% порівняно з 9,1% серед усього населення (рис. 1). Остання світова економічна криза додала ще більшої актуальності питанню молодіжного безробіття, адже у деяких європейських країнах, таких як Іспанія та Греція, рівень безробіття серед молоді сягав 55-60% (рис. 2).

Втрата роботи, або неможливість отримати постійну роботу із повною зайнятістю, створюють низку проблем у короткостроковому періоді – стрес, зниження рівня доходу, втрата звичного суспільного статусу, і, як наслідок, зниження рівня психічного та фізичного здоров’я та добробуту. Так, Діаграма 3 показує, що серед безробітних частка нещасливих людей у 1,5 рази (в Україні) або вдвічі (у ЄС) вища, ніж серед людей, які мають роботу.

Чи існують умови, за яких негативний вплив безробіття на людину посилюється, або навпаки – нівелюється? Чи є такі наслідки довготривалими, або вони швидко минають – з плином часу або з розв’язанням проблем із зайнятістю?

Від відповідей на ці питання залежить необхідність розробки та дизайн державної політики чи програм, які  допомогли б не тільки запобігати безробіттю чи створювати умови для найшвидшого виходу зі стану безробіття, але й максимально нівелювати наслідки для подальшого життя людини, яка втратила роботу.

Міжнародний проект EXCEPT, над яким працює консорціум із 10 дослідницьких інститутів з 9 країн Європи, включно з Київським економічним інститутом (при KШЕ) вивчає ситуацію молоді на ринку праці та ризики соціальної ізоляції. Особливістю проекту є поєднання кількісних та якісних методів дослідження, що, дозволяє виявити закономірності в загальному масштабі, а також зрозуміти причини вразливості молоді на ринку праці та проаналізувати ефективність наявних політик та індивідуальних стратегій подолання труднощів на ринку праці.

Серед досліджуваних питань – вплив відсутності роботи на здоров’я та добробут, незалежність від батьків та ризики бідності.

Наслідкам безробіття в економічній та соціологічній літературі присвячено чимало досліджень. Втім, дуже мало відомо про ситуації, коли людина втрачає роботу саме в молодому віці або стає безробітною одразу після навчання, так і не набувши першого трудового досвіду. Перехід від навчання до роботи є важливим етапом дорослішання людини з точки зору вікової психології, та для багатьох є кроком до фінансової незалежності (Winefield еt al. 1993). Саме тому безробіття в цей період може мати більші негативні наслідки. Молодь, що зіткнулась із безробіттям, має більший ризик безробіття і в подальшому житті (Gregg P. 2001). Крім того, без досвіду роботи та набутих упродовж кар’єри знайомств молодим людям важче знайти роботу. У молоді також зазвичай менше ресурсів, щоб упоратися з наслідками безробіття.

Дослідники проекту EXCEPT вивчають вплив безробіття в рамках повного життєвого шляху для того, щоб відокремити короткострокові та довгострокові наслідки. Ідея досліджень витікає з концепції латентних функцій зайнятості (Jahoda 1981): окрім прямого доходу, робота дає статус, самоідентифікацію, регулярну діяльність, участь у колективних цілях. Тому безробіття не тільки зменшує дохід, а ще й негативно впливає на здоров’я, задоволеність життям тощо. Та чи є безробіття рядовим моментом життя, який легко і швидко подолати, чи все ж воно залишає відбиток надовго чи навіть на все життя?

Безробіття – шкідливе для здоров’я

Результати дослідження показують, що для більшості країн ЄС та України рівні здоров’я та добробуту є нижчими серед безробітної молоді порівняно з їх однолітками, які мають роботу. Найбільшим є негайний вплив: безробіття зменшує рівень щастя та задоволеності життям, а також негативно впливає на здоров’я. Тривалий ріст безробіття та повільне макроекономічне зростання (чи спад) посилюють негативний вплив індивідуального досвіду безробіття на здоров’я, тоді як короткострокові економічні негаразди суттєвого значення не мають. Освіта є важливим чинником у пом’якшенні наслідків безробіття. У країнах, де система освіти є менш стратифікованою, з більшою часткою людей із вищою освітою та вищими можливостями “другого шансу” у доступі до вищої освіти негативний вплив безробіття на добробут є меншим.

Дослідження довготривалого впливу безробіття на основі європейських даних засвідчують, що негативний вплив безробіття, пережитого в молодому віці, на здоров’я та добробут зберігається навіть 20-35 років потому. До того ж, як короткотерміновий, так і довготривалий ефекти є вищими для чоловіків. Модель чоловіка-годувальника сім’ї все ще залишається актуальною як при дослідженнях осіб 50+, так і для молодших когорт. При цьому безробіття чоловіка має негативний вплив, еквівалентний втраті 2,5 років життя, не лише на здоров’я самого безробітного, але й на здоров’я його дружини. Зворотний ефект відсутній – тобто безробіття дружини не впливає на здоров’я чоловіка.

Негативний вплив безробіття на рівень щастя залежить від місця роботи на шкалі цінностей людини. Негативний ефект посилюється на 60%, якщо робота посідає важливе місце серед життєвих пріоритетів. Негативний вплив безробіття на рівень щастя у такому випадку близький за  розміром до впливу тяжкої хвороби когось із членів родини.

Каналів негативного впливу безробіття може бути багато. Одним із них є зміна поведінки, яка впливає на здоров’я. Дослідження, проведене на даних українського панельного опитування (Ukrainian Longitudinal Monitoring Survey за 2003, 2004 та 2007 роки), фокусувалось на втраті роботи через економічні негаразди та масштабну реструктуризацію економіки у 1990-х роках.[1] При цьому ефект був виміряний через 10-15 років після власне події втрати роботи. Отримані результати вказують на те, що, в разі втрати роботи в будь-якому віці у чоловіків змінюється динаміка здоров’я – в середньому віці їхнє здоров’я гірше, ніж у тих, хто не втрачав роботу, а також вони суттєво частіше стають курцями, що має прямий зв’язок із серцево-судинними захворюваннями, які є найбільш розповсюдженою причиною смертності в Україні. До того ж, якщо втрата роботи відбулася в молодому віці (14-35 років), це призводить до більшого вживання алкоголю з віком серед чоловіків, а жінки стають менш фізично активними.

Молодь з проблемами працевлаштування

В рамках проекту EXCEPT, у 2016 році було проведено 40 глибинних інтерв’ю з молодими людьми, які мають труднощі з працевлаштуванням (дані ще не опубліковані). Результати опитування також свідчать про негативний вплив нестабільності на ринку праці на здоров’я молодих людей. Матеріальна незахищеність спонукає молодь працювати на роботах із поганими умовами праці, що негативно впливає на фізичне здоров’я (втома, травми, загострення хронічних хвороб). Окрім того, відсутність (гідної) роботи, невизначеність із працевлаштуванням (неформальна, часткова чи сезонна зайнятість), матеріальна незахищеність, «підробітки» на низькокваліфікованих роботах створюють психологічні передумови для зловживання алкоголем. Зрештою, бідність, що також пов’язана з безробіттям, створює перешкоди для покращення здоров’я навіть для тих, хто не схильний до шкідливих звичок. Безробіття, нестабільне становище на ринку праці, невпевненість у майбутньому та низька заробітна плата також є причиною відтермінування народження дітей для деяких молодих сімей.

Опитана молодь була більш схильна звинувачувати «державу», «економіку» та інших осіб у власних негараздах з пошуком роботи. Їм притаманний високий рівень розчарування та зневіри. Багато хто з них не знає, чим хоче займатися і ким працювати в своєму житті, а тим хто знає, не вистачає мужності, зусиль і рішучості, щоб зробити перший крок на шляху до своєї мети.

Тож чи є безробіття вироком для молодої людини?

Результати досліджень доводять, що безробіття молоді не є дрібницею та має реальні короткострокові та довгострокові негативні наслідки. Відповідно, це питання вимагає пильної уваги з боку органів влади, які відповідають за формування та реалізацію молодіжної політики, в тому числі політики зайнятості. Ефективна державна політика зайнятості – одна з важливих стратегій подолання негативних наслідків безробіття та нестабільної зайнятості серед молодих людей в Україні.

Результати дослідження були представлені та обговорені командою проекту EXCEPT у вищих навчальних закладах Миколаєва, Черкас та Києва. Присутні на обговоренні студенти зазначили, що хотіли б від держави:

• надання консультацій та психологічної підтримки, в тому числі поширення “історій успіху”,
• модернізації державних центрів зайнятості,
• надання більшої кількості інформації щодо вакансій (наприклад, об’єднати бази даних місцевих центрів зайнятості у всеукраїнську базу вакансій),
• підвищення фінансової та правової грамотності,
• збільшення можливостей для стажування та поєднання навчання та роботи (зокрема, запровадження гнучкого графіку навчання).

Опитана під час дослідження молодь пропонувала оптимізувати роботу центрів зайнятості, зокрема через співпрацю з приватним бізнесом, а не лише державними підприємствами, та започаткувати систему працевлаштування молоді на фіксований термін після випуску з ВНЗ для набуття досвіду роботи.  

Втім, студенти зазначили, що результат великою мірою залежить від власних зусиль людини. Окрім державної політики, важливим фактором для подолання негативних наслідків нестабільності та незахищеності молоді на ринку праці є особиста ініціатива та підтримка оточення. Серед інструментів подолання безробіття та його наслідків молоді люди називають мобільність, підприємницьку ініціативу, волонтерство, особистісний розвиток, наголошують на тому, що важливо не впадати у відчай та шукати підтримку, зокрема у друзів. Від сім’ї молоді люди хотіли б виховання самостійності та підтримки їхнього особистого вибору.

Перехід від навчання до роботи є важливим етапом становлення людини. Безробіття молоді в цей період є зовсім не дрібницею, має довгострокові наслідки для здоров’я та добробуту, може залишати глибокі шрами на все життя. Підтримка безробітної молоді з боку родини, громади та держави є важливою, щоб запобігти розчаруванням та марнуванню потенціалу молодих людей, які опинились у скрутному становищі.

Примітки: