17 травня 2017 року. Петро Порошенко у Страсбурзі підписує угоду про безвізовий режим. Вже за 21 день, у червні, документ набуває чинності, й українці мандрують до шенгенської зони, не оформляючи зайві дозволи.
Два роки потому VoxCheck зібрав міфи про безвіз і дослідив, як насправді спрощений перетин кордону вплинув на мандрівки українців.
«Пускати в Європу будуть не всіх!»
Історії про те, що з безвізом подорожувати буде ще складніше, ніж без нього, часто підігрівали скептики підписання угоди. Мовляв, відмовлятимуть у в’їзді багатьом, та й документів із собою доведеться возити ще більше.
Нових обертів такі історії набрали торік, після нововведень Європейського союзу.
«Европа ввела новые правила безвиза. Теперь, если вы по биометрическому паспорту, и у вас нет визы. Если виза, у вас все в порядке, едьте себе, как раньше. Теперь если у вас безвиз, то никакого безвиза уже нет. Есть предварительно теперь, за 7 дней, надо заполнить электронную анкету, <…> отправить в Европейскую такую общую (базу), и они тебе говорят: “Да” или “Нет”. И еще заплати за это $7»
Вадим Рабінович, голова партії «Опозиційна платформа – За життя», 44:49-45:10; 45:16-45:22
Те, про що говорить Вадим Рабінович – це законопроект про впровадження європейської системи авторизації та інформації щодо подорожей (ETIAS) для країн, що не входять до Шенгенської зони. Ця система покликана підвищити рівень безпеки у країнах Шенгену. Концепцію ETIAS розробляли ще до запровадження безвізового режиму з Україною, і за планами система почне діяти у 2020-2021 роках. Очікується,що реєстрація займатиме до чотирьох діб, але зазвичай подібні системи (наприклад, ESTA для США) надають миттєвий дозвіл на в’їзд – звісно, якщо ви не належите до групи ризику. Плата за реєстрацію дійсно становитиме 7 євро, а дозвіл на в’їзд діятиме три роки.
Як же безвіз працює зараз?
Безвізовий режим дозволяє короткотермінове перебування у країнах Шенгенської зони – сумарно кількість днів у Шенгені не має перевищувати 90 днів протягом останніх 180 днів – без додаткового оформлення візи. Громадянам необхідно мати з собою поліс медичного страхування та, якщо ви зібралися подорожувати через кордон на авто, страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу. Крім того, Міністерство закордонних справ України просить українців мати з собою додаткові документи, які підтверджують мету поїздки, місце проживання, наявність достатніх коштів для перебування за кордоном (це орієнтовно 50-100 євро на день на людину) і намір повернутися до місця проживання. Такими документами можуть бути підтвердження бронювання готелю, запрошення друзів чи родичів, зворотні квитки тощо.
Насправді це той самий набір документів, що й до безвізу, просто тепер їх не треба носити до консульства і отримувати візу.
«Але ж відмов на в’їзд побільшало!» – скажете ви. І будете мати рацію. За даними європейського проекту Frontex відмов українцям у в’їздах стало більше. Торік до Європи не впустили 57 593 українців. Майже 23 тисячі відмов були через неможливість підтвердити мету своєї поїздки. 15,5 тисяч стосувалися грошей – українці не змогли підтвердити, що в ЄС їм буде за що перебувати. Ще 5 тисяч відмов – через перевищення терміну перебування в Шенгенській зоні. Одна особа могла отримати відмову з кількох причин.
Та насправді кількість українців, яких європейці не пропустили через кордон, помітно зросла лише в абсолютних числах. А от у відсотках від усіх мандрівників зростання мінімальне, і воно жодного разу не перевищувало навіть половини відсотка. Погляньте на кількість перетинів українцями кордону: вона зростає щороку. А, отже, збільшується вибірка, у якій можуть бути порушники.
«Ну і кому той безвіз треба? Українці бідні!»
Ще перед підписанням угоди про безвіз серед українців побутував міф: такий режим – це, звісно, добре, але їздити за кордон не буде кому через бідність українців. Такі тези жваво підігрівали політики на телеефірах. Ось, наприклад, таку ложку дьогтю у своє вітання з безвізом підкидала Юлія Тимошенко 2 роки тому на телеканалі ZiK:
«Навіть той вистражданий безвіз, який ми маємо, ним може скористатися максимум 10-15 % людей в Україні. І це показують соціологічні дослідження. А український народ доведений до такої межі бідності, що ми ввійшли в десятку найбідніших країн світу»
Юлія Тимошенко, лідер ВО «Батьківщина», 0.39 – 0.59
Юрій Бойко, на той момент депутат фракції «Опозиційного блоку» в парламенті, також не обійшов тезу про «бідність українців» стороною. Так, в інтерв’ю 112 каналу він заявляв:
«60% населення нашого перебувають за межею бідності, це дані ООН. Людям не те що їхати з туристичною путівкою, їм уже по країні нікуди їхати»
Юрій Бойко, народний депутат України 8 скликання, позафракційний, 15.30 – 15.38
То чи правда, що до Європи їздити нікому? Відповідно до річного звіту Frontex, після запровадження безвізового режиму протягом перших трьох місяців кількість українців, що перетнули кордон з країнами Шенгену, збільшилася на 15% порівняно з аналогічним періодом попереднього (2016) року.
Кількість користувачів безвізу в Україні щороку зростає. В 2017 році, коли безвіз діяв тільки півроку, за даними Державної прикордонної служби цим режимом скористалися 380 тисяч українців. 2018 року кордон з Європою без віз перетнули 1,9 мільйона українців. Загалом за 2 роки Європу по безвізу відвідали 3 млн українців, повідомили в ДПСУ. Можливо, проти всього населення України (42 млн) ця цифра дійсно невелика.
Та тут варто пам’ятати, що ДПС рахує безвізові поїздки тільки за «чистими» паспортами – тими, в яких немає інших дійсних відміток. Тобто, якщо ви зробили собі біометричний паспорт до безвізу і оформлювали мультивізу для поїздок, то найімовірніше вас не будуть вважати «безвізовим мандрівником» – аж поки не завершиться термін дії візи.
Всього ж українці їздять до Європи чимало. Так, торік до країн ЄС українці мандрували 17,5 мільйони разів, тож потенційних користувачів безвізу значно більше.
А як щодо грошей? В Нацбанку порахували, що торік українці витратили на закордонні подорожі $7,8 млрд, із яких понад $5,9 млрд саме до Євросоюзу. Тобто в середньому один український мандрівник до ЄС витрачав понад $300 на закордонну поїздку.
«Та повиїжджають всі з цим безвізом з країни!»
Отже українці таки перетинають європейський кордон. Та чи повертаються? Зростанням еміграції з країни через безвізовий режим лякав той самий Юрій Бойко:
«Тепер владі варто серйозно задуматися над створенням нових робочих місць. Адже є небезпека, що українці – особливо молодь, – які поїдуть в Європу, там можуть просто залишитися», – говорив у коментарі «Українським новинам»
Юрій Бойко, народний депутат України 8 скликання, позафракційний
Цю тезу часто підхоплювали у соцмережах та повторювали експерти численних політичних шоу.
Тут докопатися до правди трохи складніше, адже кількість мігрантів порахувати не так просто. Дані про постійну еміграцію, як правило, включають усіх людей, які народилися в Україні, а живуть в іншій країні. В тому числі тих, хто переїхав до інших республік СРСР ще до його розпаду.
Точних даних про тимчасову трудову міграцію також немає.
По-перше, вона має сезонний характер: частина людей залучена до сільськогосподарських робіт і їздить працювати «на полуницю». У другому півріччі 2018 року опитування польської рекрутингової агенції Personnel Service показало, що більше половини українських працівників працювали в Польщі протягом 1-3 місяців, майже третина – протягом 3-6 місяців. Понад 35% українців приїжджали більше трьох разів. Тобто кількість трудових мігрантів в різні періоди року буде різна.
По-друге, такі мігранти зазвичай не знімаються з реєстрації в Україні, тому їхню кількість підраховують дуже приблизно, найчастіше – за опитуваннями у домогосподарствах.
Проблеми є і в тому, що різні організації оперують різним визначенням слова «мігрант», тому і підрахунки можуть бути різними.
Загалом, за даними Держстату, наведеними в дослідженні Центру економічної стратегії (ст. 36), трудова міграція в 2017 році, після запровадження безвізу, зросла приблизно на 10% проти 2012 року.
Але через названі проблеми дані Державної служби статистики щодо трудової міграції неточні.
Так, за оцінками Центру економічної стратегії (ст. 16) кількість трудових мігрантів сягає 4 млн осіб, причому одномоментно за межами країни може знаходитися близько 2,6-2,7 млн осіб. Трохи більшу вилку в оцінках дає Міжнародний валютний фонд – 2-3 млн трудових мігрантів.
Схожих висновків дійшла і викладачка Київської школи економіки, старший економіст Ганна Вахітова. За її оцінками 2,5 млн – або кожен десятий дорослий українець – працюють за кордоном. Але така кількість емігрантів, каже дослідниця, не лише з урахуванням безвізу, але й через війну та агресивну політику Польщі з залучення українців на роботу.
Висновок
Незважаючи на політичний популізм та «залякування», цифри говорять самі за себе: з моменту безвізу все більше українців їздять за кордон. Цьому сприяють і більша обізнаність щодо умов перетину кордону, й лібералізація цього перетину, а також розвиток пасажирської авіації в країні. Звісно, не можна відкидати проблему трудової міграції, яка є актуальною, хоч і не в таких масштабах, як описують українські політики. Однак, візовий режим не заважав громадянам України легально чи нелегально працювати в інших країнах. Для того, щоб українці залишалися тут, потрібне економічне зростання, яке буде збільшувати реальні доходи населення. А вищі темпи економічного зростання може забезпечити державна політика, яка принаймні не буде заважати розвитку бізнесу.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
