За два тижні роботи норми закону про мову у сфері послуг до Уповноваженого із захисту державної мови надійшло 407 скарг і звернень громадян. Та це не означає, що мовний омбудсмен одразу оштрафує 407 підприємців. Ба більше, це навіть не значить, що хоч когось із них оштрафують.
Закон передбачає, що українська має стати основною в публічному спілкуванні. Впроваджуватимуть це крок за кроком. За законом, штраф – це остання і найтяжча санкція. До неї є попередження від мовного уповноваженого.
За опитуванням, яке КМІС провів з 27 січня до 1 лютого, тобто уже після запровадження норми про обслуговування українською, понад 60% українців підтримують її.
Втім, завдяки проросійським пропагандистам закон про мову обріс низкою міфів. Ми спостерігали за тим, що говорять про мовний закон, як він діє та як виконують нові норми. І готові розповісти, що насправді змінилося для бізнесу та клієнтів.
Міф перший: Будуть ходити мовні патрулі і всіх перевіряти
Це одна із популярних тез проросійських пропагандистів. Міфічні патрулі описували як ведучі телеканалів, так і їхні гості політики. Але жодне з цих тверджень не є правдивим.
Закон про мову не передбачає жодних централізованих перевірок. Все, на що він спирається – це відповідальність самих надавачів послуг та їхніх клієнтів.
За два тижні роботи норми закону про мову у сфері послуг – з 16 січня до 1 лютого – до Секретаріату мовного уповноваженого надійшло 407 скарг і звернень громадян. Понад половина з них з Києва та області, 28 скарг зі Львівщини, 22 – з Одещини, 15 – з Харківщини. З решти – по кілька звернень на область. «Кричущих порушень» за цей час, як розповідав мовний уповноважений Тарас Кремінь, було не більше десятка. Ще біля сотні людей дзвонили до омбудсмена за консультацією.
Омбудсмен просить українців мирно вирішувати такі ситуації самостійно. Якщо зі старту вас почали обслуговувати не державною, то спочатку попросіть працівника перейти на українську, спробуйте звернутися до його керівництва або на гарячу лінію підприємства. Якщо ж це не допоможе, потрібно зафіксувати порушення – наприклад, зробити відео чи аудіо запис або зберегти скріншот, якщо йдеться про спілкування з інтернет-магазином.
Скаргу можна подати фізичним листом на адресу Секретаріату, електронним листом чи навіть телефоном. Детальна інструкція є на сайті мовного омбудсмена.
Отже, «мовним партулем» пропагандисти можуть назвати хіба що похід Тараса Креміня магазинами із журналістами.
Міф другий: Просту продавчиню одразу оштрафують на 7 тисяч за «Здравствуйте»!
Крім розповідей про «примусову українізацію», противники закону про державну мову «тиснуть на жалощі». Як має проста продавчиня платити кількатисячний штраф, якщо привіталася російською? Нелюдські умови! Наприклад, схожу ситуацію на ефірі телеканалу НАШ моделював Максим Бужанський, нардеп Слуги народу:
«Представь себе маленькую парикмахерскую, работают две женщины, мамы. И тут приходить Креминь и штрафует каждую из них на 6800. Просто представь, что они с ним сделают».
Але це брехня.
По-перше, скаргу – яка і стане приводом до перевірки підприємства – рекомендують писати тільки після того, як вас відмовилися обслуговувати державною. Привітання звучить на самому початку спілкування, часто до того, як клієнт(ка) промовить будь-що. Тож мовний омбудсмен пропонує спочатку йти на діалог, тобто боротись виключно з відмовою працівників перейти на українську після чітко озвученого клієнтом прохання виконувати закон.
По-друге, 6800 – це максимально можливий штраф. Та й той можуть накласти лише після повторного порушення цим самим суб’єктом господарювання протягом року. Тобто формально штрафують не працівника, а заклад, де він працює. Чи стягувати ці кошти з працівника – рішення працедавця.
По-третє, якщо підприємець не погоджується зі штрафом, він зможе оскаржити його в суді.
Отже, для накладення штрафу потрібні: (1) перша зафіксована скарга; (2) друга зафіксована скарга протягом року; (3) рішення офісу мовного омбудсмена про штраф, яке власник бізнесу може оскаржити в суді.
На перший раз за відмову спілкуватися українською можуть хіба що попередити.
Міф третій: Мені заборонять говорити російською мовою
Це теж вигадка. На проросійських каналах часто звучать тези про «геноцид російськомовних» чи «заборону російської мови», але це не так.
Говорити в побуті можна будуть будь-якою мовою, говорити у сфері послуг – будь-якою прийнятною для відвідувача і надавача послуг. Якщо клієнт звертається російською, то йому не відмовлять в обслуговуванні. Якщо обидва бажають спілкуватися російською – будь ласка.
До слова, схожу тезу – про заборону спілкування російською – просував і депутат від ОПЗЖ Ілля Кива. Так, той самий Кива, який раніше, до вступу в ОПЗЖ, обіцяв виховувати дітей у ненависті до всього російського. У своєму відео, знятому в спортзалі під час локдауну, Кива наголошував, що відтепер має ще й просити свого тренера говорити з ним російською. Втім, тренер відповів, що для нього не проблема говорити ні українською, ані російською, якщо того вимагає закон.
Замість висновку
Як тільки закон про українську мову не називали у проросійських колах. І примусовою українізацією, і дискримінацією російськомовних. Часто наголошували, що він неконституційний. Проте закон лише підтверджує право українців отримувати послуги українською. Як, наприклад, поляки мають право отримувати послуги польською – там відповідний закон діє ще з 1999 року.
До слова, влітку 2021 року претенденти на посади в органах державної влади чи місцевого самоврядування, повинні будуть підтвердити своє знання державної мови – скласти іспит. Тож аналітики VoxCheck з нетерпінням чекатимуть на нову порцію фейків про мову.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
